Яким би був Шевченко в наші дні: погляд редакції ІА Дивись.info
Дев'ятого березня минуло 212 років з дня народження Тараса Шевченка, а десятого березня —165 років від дня його смерті. Якби Кобзар жив тепер, його творчість точно б не залишила нікого байдужим.
Журналісти ІА Дивись.info вирішили пофантазувати, яким би міг бути поет сьогодні. Де би жив, що б робив і з ким би товаришував Тарас Шевченко версії 2026 року — читайте далі у суб'єктивному погляді від нашої редакції.
У школі Тараса Шевченка часто змальовують як сумного і нещасного кріпака. Та сьогодні ми розуміємо, що його постать значно складніша й цікавіша. Якщо уявити, яким міг би бути Шевченко в наш час, то перед нами постає зовсім інший образ.
У XXI столітті він, мабуть, був би харизматичним і стильним хлопцем, якого знали б усі на районі, а можливо — і в цілому місті. Він мав би багато друзів, які підтримували б його у складні моменти, а ще — ту саму впертість і вдачу, що допомагали б долати життєві труднощі. Шевченко залишався б дуже талановитим митцем, але, ймовірно, більше зосередився б на живописі: створював би картини, виставлявся у галереях, брав участь у мистецьких фестивалях і презентаціях.
Поезію він також не полишив би — але, можливо, писав би вірші більше для душі. Читав би їх на літературних вечорах, під час дискусій або камерних зустрічей у невеликих кафе. Його висловлювання були б короткими, гострими та дуже влучними. Він не любив би надмірної офіційності й навряд чи дозволив би називати себе по батькові.
Уявити його можна десь у Києві чи Львові: у чорній шкірянці замість стереотипного кожуха, з маленькими хіпстерськими вусами і, можливо, навіть сережкою у вусі. Іноді він приїздив би на мотоциклі до Львова — на лекції, виставки або презентації книжок. Попри популярність, часом намагався б сховатися від зайвої уваги у маленьких неформальних кав’ярнях.
Шевченко любив би каву — швидше за все, капучино — але не захоплювався б фастфудом. Натомість із цікавістю відкривав би нові кав’ярні, мистецькі простори та галереї. Йому подобалися б спонтанні поїздки за місто, довгі розмови з друзями, культурні події та гострі дискусії.
Водночас він залишався б людиною, тісно пов’язаною зі своєю країною. У наш час Шевченко, без сумніву, говорив би про українську ідентичність, підтримував культуру та виступав проти російської агресії. Його мистецтво й слова допомагали б українцям краще зрозуміти себе.
Можливо, він видав би багато книжок, створив би власний мистецький бренд або навіть отримав би міжнародне визнання. Але головне — він залишався б тим самим неспокійним, творчим і сміливим митцем, який не боїться говорити правду і надихає інших мислити вільно.
І до речі, ми вважаємо, що він би багато курив на своєму балконі кожного світанку.
Читайте також: Пісні на поезію Тараса Шевченка: добірка музики
