Львівщина: чому не можна спалювати сухостій та яка цьому є альтернатива

Журналіст ІА Дивись.info розповідає, чому спалювати сухі рослини шкідливо, яка за це передбачена відповідальність та що робити натомість.

Яка ситуація на Львівщині

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, від початку року в Україні горіли 92 тисячі гектарів землі, рятувальники зафіксували 660 займань в екосистемах. Найгірша ситуація на Львівщині та Івано-Франківщині — по 60 загорянь.

У Львівській області лише за останні сім днів рятувальники гасили:

• 5 займань сухої трави на понад 0,3 га у середу, 4 березня;
• 7 пожеж сухостою площею 2,7 тис. м² у четвер, 5 березня;
• 18 пожеж на 0,8 га землі у п'ятницю, 6 березня;
• 38 займань площею 3 га у суботу, 7 березня;
• 20 пожеж в екосистемах на площі 2 га у неділю, 8 березня;
• 46 займань сухої трави на загальній площі 35,2 тис. м² у понеділок, 9 березня;
• 64 пожежі на площі 6 га у вівторок, 10 березня.

З огляду на це, у Львівській громаді запрацювали щоденні рейдові групи. Вони виявлятимуть паліїв за допомогою безпілотників.

Чому не можна спалювати сухостій

У ДСНС зазначають, що спалювати суху рослинність не можна з таких причин:

• через це гине мікрофлора, яка є складником важливих біологічних процесів. Зокрема, родючий шар ґрунту після пожеж відновлюється через п'ять-шість років;
• під час горіння довкілля забруднюється речовинами, які шкодять органам дихання;
• спалювання сухостою не прогріває ґрунт, не збагачує його золою, не робить його родючішим та не сприяє росту трави;
• підпал, навіть невеликий, може спричинити масштабну пожежу, перекинутися на житлові будинки, знищити лісові масиви;
• через пожежу можуть травмуватися або загинути люди;
• від вогню можуть здетонувати боєприпаси на полях, у лісах. Це особливо актуально на деокупованих територіях.

«В умовах повномасштабної війни в Україні такі пожежі стають додатковим навантаженням на фахівців ДСНС. Замість ліквідації наслідків воєнної агресії РФ і порятунку людей, надзвичайники змушені виїжджати на гасіння сухостою», — додали рятувальники.

Яка відповідальність передбачена за підпал

Відповідальність за спалювання рослинності прописана у статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 245 Кримінального кодексу. Там зазначено, що

• за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах для громадян передбачений штраф від 3060 до 6120 гривень;
• за ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, для громадян передбачений штраф від 6120 до 12 240 гривень;
• для посадових осіб штраф за ці два порушення складає від 15 300 до 21 420 гривень та від 21 420 до 30 600 гривень відповідно.
• знищення або пошкодження лісів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом карають штрафом від 91 800 до 153 000 гривень або обмеженням/позбавленням волі на термін від двох до п'яти років;
• за ці ж дії, якщо вони спричинили загибель людей, тварин чи інші тяжкі наслідки, карають позбавленням волі на термін від п'яти до десяти років.

Яка є альтернатива палінню

Замість спалювати сухостій його можна компостувати або відвезти на спеціальне звалище.

До прикладу, у Львові діє компостувальна станція на вул. Пластовій, 13. Там зібрану органіку переробляють у компост. Це добриво, до слова, мешканці згодом можуть придбати для потреб свого господарства. Станція працює з понеділка до четверга о 8:00–17:00 та у п’ятницю з 8:30 до 16:15.

Також у місті облаштовані спеціальні контейнери для органічних відходів. 2020 року у Львові створили онлайн-мапу з розташуванням цих сміттєвих баків. Вона доступна за покликанням.