«Це важкий процес»: коли відкриють перший комунальний ринок у Львові та які є проблеми з підприємцями
Цього року у Львові планують оновити ринки: переробити «Вернісаж», добудувати перший комунальний ринок та впорядкувати торгівлю.
Про те, яких змін варто чекати мешканцям Львова щодо ринків, для ІА Дивись.info розповіла Інна Свистун — директорка департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.
Яка наразі ситуація з ринками
«Насправді комунальних ринків у Львові ще немає. Є понад 20 приватних ринків на території міста, можливо навіть дещо більше. Є також випадки, коли місто передало в оренду приміщення на території ринків, а вже орендар — приватна компанія — організовує там роботу ринку», — пояснює Інна Свистун.
Вона зазначила, що за такою моделлю сьогодні працює кілька відомих ринків міста. Зокрема, Стрийський, половина Привокзального ринку, яку приватизували приблизно у 2008–2009 роках, а також Краківський. Він також перебуває в оренді приватної компанії, яка й організовує його діяльність.
За словами посадовиці, у таких випадках саме приватні оператори укладають договори з підприємцями, які торгують на ринку. «Ці ринки не є комунальними. Вони фактично приватні — приватний власник або компанія самостійно реалізовує політику укладення договорів із людьми, які хочуть продавати свою продукцію на ринку», — зазначає вона.
Коли збудують ринок на вулиці Петлюри-Садовій
Водночас, як розповідає Інна Свистун, місто планує створити перший комунальний ринок. Його будують на перехресті вулиць Садової та Петлюри.
«Місто намагається побудувати перший комунальний ринок на вулиці Садовій — Петлюри. Нині ми ще не маємо його у комунальній власності, але інвестор, який вкладає кошти в будівництво, має зобов’язання після завершення передати все збудоване місту», — пояснює фахівчиня. Після цього, за словами посадовиці, місто зможе самостійно організувати роботу ринку.
Щодо термінів, то ринок мав запрацювати восени торік, але виникли труднощі. Зі слів Інни Свистун, частина будівельних процесів затягнулася. Ще однією причиною затримки є складний процес організації переїзду підприємців, які нині працюють на іншій території.
«Є непроста ситуація з організацією переходу людей, які зараз працюють навпроти ринку “Новий”. Саме для них місто будує цей комунальний ринок, щоб вони могли працювати у комфортних умовах — у теплому приміщенні, з кондиціонуванням, щоб там було чисто і зручно. Ми намагаємося зробити цей процес максимально спокійним і безконфліктним — щоб місця були комфортні і для роботи продавців, і для відвідувачів, а також щоб усе відбувалося у правовій площині. Але, на жаль, цей процес не є простим, тому маємо певні затримки, — пояснює Інна Свистун.
Водночас фахівчиня зазначає, що будівельні роботи на об’єкті вже майже завершені. Інвестор ще має облаштувати внутрішню частину — зокрема встановити торговельні меблі для зручності продавців і покупців. Остаточне ж облаштування приміщень залежить від того, як саме організують роботу продавців на новому ринку.
Які ще переваги будуть для продавців та покупців на новій локації
Продавців, які нині працюють поблизу ринку на вулиці Петлюри, планують поступово залучити до нового комунального ринку.
«Зараз ці люди фактично не мають договору оренди землі. Саме для того, щоб врегулювати цю ситуацію, місто і почало будівництво нового ринку. Ідея полягає в тому, щоб перемістити цих продавців у кращі умови роботи», — каже посадовиця. Вона зазначає, що одним із головних аргументів для підприємців має стати комфорт нових умов торгівлі як для них самих, так і для покупців.
«Там (у першому комунальному ринку — ред.) не буде холодно взимку, буде тепло, світло, охайно. Ви ж бачите, що умови торгівлі у будках чи МАФах на відкритих ринках насправді непрості, особливо в холодну пору року. Людям там працювати некомфортно. Натомість у новому приміщенні умови будуть значно кращими», — пояснює фахівчиня.
За словами Інни Свистун, реалізація цього проєкту також дозволить змінити вигляд території довкола ринку. «Якщо зараз там є не надто привабливі торгові ятки та складні умови для підприємців, то місто пропонує іншу модель — чисте, зручне і комфортне приміщення для торгівлі. А на місці теперішніх будок планують створити громадський простір, який буде зручним і красивим для мешканців цього району», — додає вона.
Щодо місць для торгівлі, то питання їх кількості залишається відкритим, однак у проєкті передбачені додаткові площі як у самому новому ринку, так і поруч із ним, каже посадовиця. Також у концепції нового ринку передбачили спеціальні місця для фермерів, які продаватимуть свіжу продукцію.
Водночас місто готове підтримувати ветеранський бізнес. «Ми проводимо досить активну промоцію ветеранської продукції через ярмарки. Цього року вони відбуватимуться інакше, ніж торік — щотижня на площі Ринок. І цей формат дуже добре працює для ветеранської спільноти, тому що там багато покупців, продукція добре продається і має попит серед містян», — каже Інна Свистун.
Більше про можливості заснування власного бізнесу, зокрема ветеранського, ми розповідали тут.
Посадовиця зазначає, що самі ветерани також зацікавлені у розширенні таких можливостей. Окрім цього, за її словами, місто намагається підтримувати ветеранський бізнес через інформаційні ініціативи. Йдеться про мапу ветеранських бізнесів, яку місто просуває та розвиває.
Один з впливів на продавців — архітектурні проєкти
За словами Інни Свистун, впорядкування приватних ринків і тимчасових споруд у місті є складним процесом, який часто супроводжується конфліктами. Вона зазначає, що щоразу, коли місто намагається впорядкувати певну територію, виникає спротив підприємців, тому влада намагається діяти компромісно та пропонувати альтернативні місця для торгівлі.
Зокрема, подібна ситуація виникала під час підготовки до будівництва трамвайної колії на вулиці Миколайчука. Тоді місто працювало з підприємцями, чиї тимчасові споруди були розташовані на цій території, та пропонувало варіанти для їхнього перенесення. Серед можливих локацій розглядали місця на чинних ринках, зокрема на Краківському ринку та на ринку «Галицьке перехрестя». Водночас, за її словами, домовитися в таких випадках непросто.
«Чомусь підприємці вважають, що, незважаючи на те, що МАФи — це тимчасове користування місцем, так навіть і в ухвалі, і в договорі так звучить, але всі чомусь вважають, що коли встановили МАФ, то це вже назавжди», — зазначає посадовиця.
До слова, більше про проблему МАФів у Львові ми розповідали тут.
Вона додає, що місто постійно змінюється і розвивається, тому іноді виникає потреба змінювати використання певних просторів. У таких випадках, коли з території потрібно прибрати тимчасові споруди, виникають конфлікти, однак місто намагається врегульовувати їх і водночас продовжувати роботу над покращенням міського середовища.
За словами Інни Свистун, під час планування міського простору важливим є також питання доступності. Йдеться, зокрема, про комфортне пересування батьків із дитячими візками та людей, які користуються колісними кріслами.
Фахівчиня розповідає, що у місті намагаються впорядковувати стихійно розміщені тимчасові споруди, зокрема й на вулиці Мазепи, де кіоски часто встановлені безсистемно і можуть перешкоджати проходу пішоходів. Вона зазначила, що одним із інструментів для змін є реалізація архітектурних проєктів та реконструкція вулиць.
Інна Свистун пояснює, що на вулиці Мазепи планують реконструкцію, для якої вже розробили відповідні архітектурні проєкти. За її словами, у межах цих планів передбачено створення нового громадського простору, а місто планує виділяти кошти на початок реалізації проєкту. У випадку розширення дороги МАФи перенесуть.
Також посадовиця наводить приклад проспекту Чорновола, де місто вже проводило впорядкування тимчасових споруд. За словами посадовиці, це був складний процес, який супроводжувався протестами підприємців. Цей проспект хочуть зробити доступнішим, зокрема, тут планують облаштувати громадський простір.
Коментуючи можливості для підприємців після демонтажу чи перенесення кіосків, Інна Свистун уточнює, що підприємцям, які мали чинні дозволи на розміщення тимчасових споруд, пропонували варіанти для перенесення. Натомість кіоски, які встановили самовільно, — підприємці мали самостійно демонтувати або ж це робить міська влада.
Які ринки вдалося модернізувати
Зі слів посадовиці, торік розпочали роботу над впорядкуванням ринку «Вернісаж». До цього процесу долучили управління архітектури, яке працює над відповідними проєктними рішеннями для облаштування цього простору. У міській раді планують продовжити цю роботу і впродовж цього року.
Інна Свистун наводить також приклад впорядкування стихійної торгівлі квітами біля Галицького ринку в центрі Львова. Раніше продавці торгували просто із землі, однак місто, за її словами, змогло врегулювати ситуацію як у правовому, так і в естетичному плані. Для цього виконавчий комітет ухвалив спеціальне рішення, яке передбачає можливість укладення договорів для квітникарів із довколишніх населених пунктів, які вирощують квіти у власних теплицях і продають їх у Львові.
Переглянути цей допис в Instagram
Інна Свистун наголошує, що під час підготовки цього рішення місто активно спілкувалося з продавцями і враховувало їхні побажання. За її словами, разом із підприємцями також обговорювали вигляд і функціональність квіткових яток. До цього процесу долучили управління архітектури, а самі продавці висловлювали свої побажання щодо зручності для роботи.
Торішні оновлення також були на ринку на вулиці Федоровича, де торгують книжками. За її словами, блок економіки міської ради ухвалив рішення, яке впорядкувало асортимент товарів на ринку. Зокрема, заборонили продаж усіх книжок російською мовою. Процес, за словами посадовиці, виявився складним, адже не всі одразу дотримувалися нових правил. Вона зазначає, що місто організовувало зустрічі з продавцями, пояснювало рішення та намагалося уникнути конфліктів, і хоча на початку більшість підтримувала нові правила, деякі продавці продовжували реалізовувати російські книжки.
«Було багато конфліктів, тому що в нас там була робоча група, до якої входили і ветерани, вони дуже активно на це реагували, і ми в кінці кінців просто внесли зміни в рішення та передбачили, що всі, хто здійснює продаж, повинні зареєструватися. Там не передбачено укладення договорів, просто реєстрація того, хто збирається здійснювати продаж, і в разі порушення ми вилучаємо та забороняємо продавати», — пояснює Інна Свистун.
Зокрема, наприкінці минулого року через скарги на продаж книжок російською мовою одну людину виключили з переліку дозволених продавців. Фахівчиня каже, що муніципальна варта може контролювати і складати протоколи про порушення правил благоустрою чи торгівлі на встановлених місцях згідно з кодексом про адміністративні правопорушення. Варта разом із представниками районних адміністрацій проводить рейди та може передавати інформацію до поліції, якщо виявляє порушення.
Щодо стихійної торгівлі, то Інна Свистун зазначає, що вона заборонена, а муніципальна варта має повноваження контролювати дотримання правил благоустрою та складати протоколи під час рейдів.
Що хочуть змінити цього року
Посадовиця каже, що цього року міська влада планує працювати над розвитком та реформуванням кількох ринків. За її словами, у фокусі зараз два блоки: вищезгаданий ринок на Петлюри-Садовій та ринок «Вернісаж». Для «Вернісажу» наразі готують архітектурний проєкт, який визначить, якою має бути площа та розташування торгівлі.
Щодо першого комунального ринку, то його мета — перемістити підприємців у комфортні умови та створити на звільненій території сучасний громадський простір.
«Після завершення проєкту проаналізуємо і будемо дивитися, як підходити до цього далі. Якщо практика буде успішна і будуть інвестори, готові продовжувати, то плануватимемо подальші проєкти», — зазначає Інна Свистун.
