Історична медаль та два дебюти: якою була Паралімпіада для представників Львівщини

Журналіст ІА Дивись.info розповідає, як цьогоріч виступили паралімпійці зі Львівщини.

Україна на Паралімпіаді

Паралімпійські ігри 2026 року розпочалися з бойкоту церемонії відкриття. До нього, окрім України, приєдналися Естонія, Литва, Латвія, Німеччина, Польща, Хорватія, Фінляндія, Нідерланди, Канада й Чехія. Причина — допуск до виступів росіян та білорусів під їхніми національними прапорами.

Перед початком Паралімпіади національній команді заборонили форму із зображенням карти України, пояснивши це правилами Міжнародного паралімпійського комітету (МПК). Згодом Національний паралімпійський комітет України (НПК) заявив про систематичний тиск з боку МПК й організаторів. У заяві НПК навів чотири приклади:

• представник оргкомітету попросив українську команду прибрати національний прапор з будинку проживання параспортсменів, попри попередній дозвіл;
• оргкомітет і МПК не дозволяли проводити вечірні зібрання загальному холі будинку, де українці проживали разом з іншими командами;
• чемпіонку змагань Олександру Кононову змусили зняти сережки з прапором України та написом «StopWar» (у перекладі — «Зупиніть війну»);
• у сім'ї параспортсмена Тараса Радя перед входом на трибуни забрали український прапор та жіночі хустки з традиційним орнаментом.

Читайте також: «Шолом пам’яті», або Як скелетоніста Гераскевича усунули від Олімпійських ігор та як на це зреагувала спільнота.

На цьогорічних Іграх збірна України виступила найбільшим складом в історії — 35 учасників. Більшість із них — парабіатлоністи й паралижники. До складу увійшли й четверо представників Львівщини, детальніше про них ми розповідали тут.

У доробку збірної України 17 медалей, з них 3 золоті, 7 срібних і 7 бронзових. Абсолютна більшість із них, 16, — у парабіатлоні. Ще одна — у паралижних перегонах. Найрезультативнішими з українців стали тернополянин Тарас Радь (1 «золото», 2 «срібла» й 1 «бронза») та представниця Київщини Олександра Кононова (1 «золото», 1 «срібло» й 2 «бронзи»).

Станом на 12:00 неділі, 15 березня, десятка найкращих медального заліку має такий вигляд:

1. Китай — 14 золотих + 12 срібних + 13 бронзових медалей;
2. США — 10 + 5 + 6;
3. Австрія — 7 + 2 + 4;
4. Італія — 6 + 7 + 2;
5. Росія — 6 + 1 + 3;
6. Франція — 4 + 4 + 3;
7. Україна — 3 + 7 + 7;
8. Канада — 3 + 3 + 7.
9. Швеція — 3 + 0 + 4;
10. Німеччина — 2 + 6 + 9.

За загальною кількістю медалей Україна поступається лише Китаю та США і є третьою, однак залік складають насамперед за кількістю золотих нагород.

Як виступили львівські спортсмени

Павло Баль

Павло Баль став першим в історії України параспортсменом, що вигравав медаль і літніх, і зимових Ігор. Нагадаємо, у Парижі 2024-го він став 3-м у перегонах на гендбайку, а цьогоріч — 2-м у змішаній естафеті з лижних перегонів. Свій перший етап представник Львівщини завершив на третьому місці. До «срібла» збірну України також привели Тарас Радь, Олександра Кононова й Людмила Ляшенко, а до золотої нагороди забракло дванадцяти секунд.

Окрім естафети, у цьому виді спорту Баль також брав участь у спринті. Після вдалої кваліфікації на 3-му місці та 2-ї позиції в одному з півфіналів паралижник фінішував 5-м у медальному заїзді. Останньою на цих Іграх для нього стала гонка на 20 км з роздільним стартом, там Баль фінішував 4-м в одинадцяти секундах від подіуму.

Дещо гіршими для Павла Баля видалися змагання з парабіатлону, однак у всіх трьох заїздах представник Львівщини увійшов до 15 найкращих. Спершу у спринтерській гонці він фінішував
12-м з двома промахами та півторахвилинним відставанням від лідера. Опісля 15-м завершив «індивідуалку», а насамкінець знову посів 12-те місце у спринт-персьюті.

Василь Кравчук

Як і Павло Баль, Василь Кравчук змагався у парабіатлоні та паралижних перегонах. У першому виді спорту представник Львівщини зупинився за крок до медалі у спринті. На двох вогневих рубежах він не допустив жодної помилки, однак поступився українцю Тарасові Радю й двом представникам Китаю та фінішував з четвертим часом. Відставання від лідера склало трохи більше пів хвилини, а загалом до п'єдесталу — майже чотирнадцять секунд.

В індивідуальній гонці поборотися за призи завадила не надто вдала стрільба, на чотирьох рубежах Кравчук допустив чотири промахи. За регламентом, за кожну хибу спортсменові додають одну хвилину до загального часу й саме чотири хвилини парабіатлоніст програв переможцеві. Згодом Кравчук кваліфікувався до спринт-персьюту, де став 8-м.

Щодо паралижних перегонів, то Василь Кравчук знову був близьким до бронзової нагороди. У відкритій естафеті команда України фінішувала 4-ю, програвши норвежцям лише 0,2 секунди на фінішній прямій. Кравчук біг на другому етапі та передав «естафетну паличку» 5-м.

Перед цим у представника Львівщини також були спринтерські перегони. Спершу Кравчук 12-м подолав кваліфікацію та вийшов до півфіналу. Однак з нього пройти до медального заїзду не вдалося.

Владислав Хільченко

Владислав Хільченко став першим за останні вісім років українським парасноубордистом на Іграх. Також ця Паралімпіада стала дебютною й для самого представника, оскільки він не є професійним параспортсменом. Останні пів року він брав участь у змаганнях з парасноуборду у Європі та отримав квоту від Паралімпійського комітету як перспективний атлет.

Хільченко брав участь у двох дисциплінах. Спершу у сноуборд-кросі (контактних перегонах), де продемонстрував останній, 20-й, результат. А згодом у слаломі (змаганнях на час), де також не зміг нав'язати боротьбу нікому зі суперників.

Додамо, що на змаганнях парасноубордист виступав зі світлиною свого друга, Георгія Азарова, який був військовослужбовцем та загинув від влучання російського дрона.

Окрім цього, на Паралімпійських іграх дебютував Іван Марчишак. Він був асистентом для учасників з порушеннями зору у паралижних перегонах та парабіатлоні.

Читайте також: Як минула зимова Олімпіада для спортсменів зі Львівщини — огляд.