«Від доріжок до дитячих майданчиків»: що відремонтують у львівських парках цього року

Про те, що змінилось у львівських парках та яких ще змін очікувати львівʼянам, для ІА Дивись.info розповіла Галина Микітчак — керівниця управління екології та природних ресурсів Львівської міськради.

Де і що оновили

Зі слів Галини Микітчак, 2025 року у Львові утримували 37 парків і 5 скверів, які підпорядковані департаменту. Працівники доглядали за зеленими насадженнями: висаджували нові дерева, кущі та квітники, косили газони, підживлювали та поливали рослини, мульчували їх і захищали від шкідників та хвороб. Також прибирали території, підмітали доріжки, вивозили сміття, мили лавки та урни. Окремо ремонтували елементи благоустрою — лавки, урни, дитячі майданчики, доріжки, сходи та інформаційні стенди.

Окрім цього, доглядали за водними об’єктами: очищали воду та обслуговували гідротехнічні споруди. Також оглядали аварійні дерева та взимку очищали доріжки від снігу й ожеледиці.

Нагадаємо, що у Львові відновили озеро на вулиці Панча, яке раніше штучно виникло у 1950–80‑х роках.

Серед робіт у парках торік посадовиця називає ремонт доріжок у парках імені Івана Франка, «Високий Замок», «Боднарівка» та «Горіховий гай». Сходи відремонтували у Снопківському парку та парку «Горіховий гай».

Лавки полагодили у парках «Озеро Левандівське», «Скнилівський», імені Івана Франка та «Боднарівка». У парку «Замарстинівський» облаштували гумове покриття на дитячому майданчику, а в парку імені Івана Виговського оновили елементи дитячого майданчика.

У парку «700-річчя Львова» полагодили освітлення. У лісопарку «Білогорща» замінили пошкоджені елементи дитячих майданчиків.

Також нові лавки та урни встановили у Стрийському парку, Парку культури імені Богдана Хмельницького, парку «Знесіння» та інших зелених зонах міста.

За словами Галини Микітчак, нові клумби, кущі та дерева з’явилися майже у всіх згаданих парках. Частину рослин висадили за благодійні кошти, частину — за гроші міського бюджету. Так, торік у Львівській громаді загалом висадили понад 5 тисяч дерев та кущів. Також у місті створили або відновили понад 200 квітників та нарахували 249 особливо цінних вікових зелених насаджень.

Скільки коштів витратили

Посадовиця розповідає, що 2025 року на поточні ремонти та роботи у львівських парках спрямували майже 6 400 000 грн.

За ці кошти відремонтували частину вищезгаданих доріжок у парках імені Івана Франка, «Високий Замок», «Боднарівка» та «Горіховий гай». Також полагодили сходи у Снопківському парку та згаданому парку «Горіховий гай».

Крім того, відремонтували лавки у парках «Озеро Левандівське», «Скнилівський» та імені Івана Франка. У парку «Замарстинівський» облаштували гумове покриття на дитячому майданчику, а в парку імені Івана Виговського оновили елементи дитячого майданчика.

Також ліквідували прорив і провели поточний ремонт з укріпленням берега біля гідротехнічної споруди у парку «Піскові озера».

Галина Микітчак каже, що найбільш помітні зміни відбулися у Замарстинівському парку та парку «Знесіння». Там реалізували проєкти реабілітаційних майданчиків за співфінансування міста і благодійників.

До речі, за проєкт парку «Знесіння» львівські архітектори отримали нагороду від Національної спілки архітекторів України.

У Замарстинівському парку під час другого етапу облаштування реабілітаційних майданчиків у 2025 році за кошти благодійників зробили гумове покриття під тренажерами, встановили поручні на сходах з вулиці Пилипа Орлика та облаштували клумби з багаторічними рослинами. Також у межах робіт у парку облаштували інклюзивні доріжки та встановили поручні. Зокрема, створили дитячий і спортивний майданчики, облаштували громадську вбиральню та встановили лавки. Простір зробили доступним для пересування маломобільних людей.

Галина Микітчак зазначає, Замарстинівський парк займає близько 33 гектарів. У парку також створили мережу оздоровчих маршрутів — теренкурів. Їхня загальна протяжність становить 6,7 кілометра. Маршрути поєднані з інклюзивними доріжками і призначені, зокрема, для реабілітації та оздоровчої ходьби. Така інфраструктура широко поширена у європейських містах і її використовують як один з елементів відновлення після травм.

До слова, більше про теренкур і де ним можна займатись у Львові, ми розповідали тут.

У парку «Знесіння» відремонтували майданчик для занять спортом для людей з інвалідністю на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння» зі сторони вулиць Опришківської та Олекси Довбуша. Також реконструювали аварійні сходи з вулиці Лісної та впорядкували територію парку зі сторони вулиці Старознесенської.

Інклюзивний простір тут створюють, зокрема, для підтримки реабілітації поранених військових. За задумом, природне середовище та можливість фізичної активності допомагатимуть швидшому відновленню. Ще до початку повномасштабної війни тут відкрили перший у Львові та на заході України п’ятикілометровий «Маршрут здоров’я». Він складається з п’яти стежок різної інтенсивності — для кардіонавантаження та загального оздоровлення. Маршрут поєднує фізичну активність із відпочинком у природному середовищі.

За словами Галини Микітчак, у парках також висаджують дерева та кущі. У Львівській міській територіальній громаді немає окремого переліку рекомендованих або заборонених видів дерев для висаджування. Щороку фахівці сектору моніторингу стану об’єктів садово-паркового господарства та вуличного озеленення разом із садівниками районів визначають місця для висадки та підбирають види дерев, які відповідають конкретній території.

Загалом на території парків висадили 45 дерев і 1098 кущів.

Які потреби мешканців Львова в парках

Також департамент щороку проводить опитування мешканців, щоб визначити пріоритети розвитку зелених зон. Цьогоріч опитування проводили у період 27 січня — 8 лютого 2026 року, а фахівці отримали відповіді від 341 респондента.

Так, за відгуками найулюбленішими для відвідування мешканців є:

• Стрийський парк;
• парк ім. І. Франка;
• Високий Замок;
• парк 700-річчя Львова;
• парк культури ім. Б. Хмельницького.

Найвищі оцінки у рейтингу міських зелених зон отримали Стрийський парк, парк імені Івана Франка, Замарстинівський парк, Горіховий гай, парк 700-річчя Львова, «Знесіння», парк «На Валах», Меморіал пам’яті Небесної Сотні, Боднарівка, парк Івана Павла ІІ та Піскові озера.

Мешканці також позитивно оцінюють появу нової інфраструктури, зокрема паркових меблів, дитячих і реабілітаційних майданчиків, а також поступові зміни у благоустрої цих територій.

Водночас у відповідях опитування львів’яни наголосили, що цього року варто більше уваги приділити іншим зеленим зонам. Найчастіше згадували Личаківський парк, Високий Замок, Левандівський парк, парк культури імені Богдана Хмельницького, Левандівське озеро, Снопківський парк, парк імені Івана Виговського, парк «Під Голоском», парк Архангела Михаїла, Білогорщу та Рудно.

Зі слів Галини Микітчак, мешканці подали багато пропозицій, які у департаменті згрупували у кілька напрямків. Один із напрямків — природоохоронний та екосистемний підхід.

«Продовжимо заходи із збереження та догляду за старими деревами: моніторинг, боротьбу з омелою та хворобами, своєчасне видалення аварійних дерев. Також плануємо висаджувати нові дерева і кущі, збільшувати кількість квітників, сезонних квітів і вічнозелених насаджень», — пояснює посадовиця.

За її словами, місто також працюватиме над адаптацією парків до змін клімату. «Плануємо впроваджувати природоорієнтовані рішення, зокрема продовжити висадку витких рослин та створення дощових садків. За сприятливих умов спільно з мешканцями висадимо такий садок у парку імені Івана Франка», — додає посадовиця.

Окремий блок стосується інфраструктури та благоустрою. «Постійно працюємо над оновленням і збільшенням кількості паркових меблів — лавок, урн, лежаків. Цьогоріч опрацьовуємо заявки нової акції “Лавка рідному місту”. Спонсори вже оплатили закупівлю 163 лавок та 10 урн, які плануємо встановити найближчим часом», — каже вона.

Зі слів Галини Микітчак, акція є безстроковою, тому кількість таких елементів може збільшуватися.

Серед інших напрямків — безпека і догляд за зеленими зонами. Йдеться про своєчасну обробку територій від кліщів навесні та восени, а також за можливості встановлення відеонагляду.

Також департамент планує посилювати просвітницьку роботу. «Плануємо пізнавальні екскурсії в парках, встановлення інформаційних стендів про флору, фауну та правила поведінки. Також хочемо більше інформувати мешканців і залучати громаду до природоохоронних заходів», — зазначає вона.

Йдеться, зокрема, про лекції у закладах освіти, підготовку каталогу про біорізноманіття, спільні висадки рослин і створення теплиці в одному з дитячих садків.

Окремий напрямок — стратегічний розвиток зелених зон. «Плануємо збільшувати кількість парків і зелених зон у громаді. Зокрема, Львівська обласна рада вже затвердила два об’єкти природно-заповідного фонду: комплексну пам’ятку природи місцевого значення “Малоголосківська дебра” площею 4 гектари та парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва імені Богдана Хмельницького у Брюховичах площею 15,7 гектара», — розповідає Галина Микітчак.

За її словами, ще кілька територій перебувають у процесі офіційного оголошення. Йдеться про регіональний ландшафтний парк “Щирецьке водосховище” площею 164 гектари та ландшафтний заказник місцевого значення “Північні Торфовища” площею 525,5 гектара.

Крім того, підготували документацію для створення ландшафтного заказника «Хомичеві Пагорби» площею 52 гектари.

Які пріоритети

Зі слів керівниці управління, під час визначення черговості оновлення парків у місті насамперед зважають на безпеку відвідувачів та доступність територій.

«У першу чергу працюємо над локаціями, які потребують безбар’єрних входів, і з тими, де уже розпочато реконструкцію чи доріжки потребують негайного ремонту для безпечного перебування відвідувачів. Важливим для безпеки є також освітлення парків», — пояснює Галина Мікитчак. Зокрема, за її словами, цього року планують полагодити освітлення у парку імені Богдана Хмельницького в Брюховичах.

На черговість робіт також впливає участь благодійників. Якщо є партнери, готові долучитися до фінансування, місто може швидше реалізувати проєкти у конкретних парках.

До розвитку зелених зон залучають і бізнес та громадські ініціативи. За словами посадовиці, у Львові діють кілька акцій, які дозволяють мешканцям і компаніям долучатися до співфінансування змін.

«Наші акції “Подаруй місту дерево”, “Подаруй дитині дерево”, “Лавка рідному місту” сприяють залученню фізичних та юридичних осіб до співфінансування закупівлі зелених насаджень та паркових меблів», — каже фахівчиня.

Окремим прикладом співпраці громади, бізнесу та міста є простір міського садівництва «Розсадник», який розвивають на території старих теплиць найвідомішого львівського садівника Арнольда Рьорінга.

«“Розсадник” — простір екопросвітництва та природотерапії, який розвивається завдяки співпраці небайдужих мешканців, громадських організацій, локальних фундацій, міждержавних донорів, свідомого бізнесу та міської ради», — каже Галина Микітчак.

За її словами, на території вже облаштували понад два десятки грядок для вирощування рослин, встановили чотири типи компостерів для переробки садових і харчових відходів, збудували сцену для подій та облаштували огорожу. Також переобладнали бетонні блоки у парклети для відпочинку, ліквідували стихійне сміттєзвалище, розчистили підхід до теплиць і відновили одну з технічних споруд — «будиночок садівника». Простір використовують для майстер-класів, зустрічей із садотерапії та екологічних заходів.

Що планують зробити цьогоріч

Посадовиця зазначає, що місто 2026 року продовжить реконструкцію Личаківського та Замарстинівського парків, а також завершить вищезгадані роботи з освітлення у парку імені Богдана Хмельницького в Брюховичах.

«Заплановано розпочати роботи по об’єкту “Влаштування алеї пам’яті Національної гвардії України на території парку “Боднарівка” у Львові”, а також реконструкцію скверу на вулиці Героїв УПА біля будинку №76», — додає вона.

Окремі роботи передбачені у Стрийському парку. Там планують облаштувати громадський простір імені Героя Артемія Димида, відремонтувати спортивний майданчик для падел-тенісу разом із ЛКП «Спортресурс», оновити вхід до парку з боку вулиці Івана Франка з урахуванням потреб маломобільних людей та відремонтувати оранжерею для забезпечення доступності.

У парку культури імені Богдана Хмельницького планують розпочати ремонт літньої естради з облаштуванням туалету для маломобільних людей та відновленням кімнати матері і дитини. Також там мають відремонтувати дорожнє покриття на алеї атракціонів, встановити два питні фонтани та реконструювати дитячий майданчик на вулиці Зарицьких. Крім того, планують завершити реконструкцію стадіону «Юність».

У регіональному ландшафтному парку «Знесіння» планують відремонтувати дорогу зі сторони вулиці Опришківської, оновити межові знаки, стежки здоров’я, дороговкази та інформаційні стенди. Також запланували підключення водопостачання і каналізації на вулиці Довбуша, 24 та облаштування освітніх галявин.

Крім цього, місто планує відремонтувати доріжки у низці парків. Йдеться про парки імені Івана Франка, 700-річчя Львова, Святого Івана Павла ІІ папи Римського, «Горіховий гай», «Левандівський», «Погулянку», «Вайнберг парк», сад «Благовіщення», «Високий Замок», «Снопківський», «Піскові озера» та «Боднарівку».