Історії репресованих священників УГКЦ: у Львові відкрили виставку архівних матеріалів (фото, відео)
У Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору» 13 березня відкрили виставку «Ця вірність коштувала їм дорого». Тут показали архівні матеріали, які пов'язані з долями священників Української греко-католицької церкви, котрі стали жертвами репресій після Львівського псевдособору 1946 року.
Детальніше про виставковий проєкт — у матеріалі журналістки ІА Дивись.info.
Про Львівський псевдособор 1946 року
Навесні, 8-10 березня, 1946 року у Львові радянська влада під своїм контролем провела псевдособор. Під час цієї події Українська греко-католицька церква (УГКЦ) мала проголосити про розрив Берестейської унії 1596 року та «возз’єднання» з Російською православною церквою (РПЦ). Фактично це означало ліквідацію УГКЦ та її примусове включення до структури РПЦ.
У музеї «Територія Терору» зазначають, що для священників, які відмовлялися перейти на православ'я, це означало арешт, допити, вироки за «антирадянську діяльність» і багаторічні заслання до віддалених районів Радянського Союзу: «Священники, які ще недавно служили літургію у галицьких селах і містах, ставали "спецпоселенцями", позбавленими громадянських прав, можливості вільно пересуватися і відкрито здійснювати душпастирство».
Історії репресованих священників: про виставку «Ця вірність коштувала їм дорого»
Куратор та кураторка — Юрій Коденко та Юлія Артимишин. На виставці використали матеріали з фондів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору» та Архіву Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету.
Юлія Артимишин розповідає, що задум виставкового проєкту виник, коли вона досліджувала архіви та звернула увагу на спогади дітей священників, які були на засланні. Тому вирішили підготувати виставку «Ця вірність коштувала їм дорого» до річниці Львівського псевдособору, після якого священники та їхні родини пережили репресії радянської влади.
«Ключовий задум нашої виставки — показати їхнє (священників на засланні — приміт. Ред) повсякдення на кількох зрізах. Ви можете побачити фото побуту священників, послухати відеоспогади дітей священників. Ми провели ці спільні архівні пошуки, щоб показати найбільше різноманітність цих життєвих траєкторій, тому що вони всі були покарання за вірність. Радянська влада хотіла викорінити це все, але вони зберегли свою вірність, проте якою ціною», — каже кураторка.
Дивитися відео з відкриття виставки:
Переглянути цей допис в Instagram
Юрій Коденко підкреслює, що виставкою хотіли зберегти пам'ять про цих людей, які залишилися відданими своїй церкві та Богу.
«Всі ці люди зберігали вірність і через це постраждали. Тому ми і назвали виставку "Ця вірність коштувала їм дорого", тому що їх засудили, вони опинилися в таборах, де відбували покарання, потім їх перевезли на спецпоселення або депортували з родинами були. Усі вони опинилися у важких умовах», — зазначає куратор.
Виставка складається з архівних світлин, де зображенні священники та їхні родичі в різні періоди їхнього життя. Фото розділені на три групи: перша — індивідуальні світлини священників; друга — про їхнє життя та побут; третя — про релігійні практики.
Крім того, є інформаційні книги, які створили студенти Українського каталицького університету. У них розповідається історії чотирьох священників, як-от: отець Ігнатій (Іван Гринчишин); отець Юрій (Іван Янтух); отець Микола Пристай та отець Володимир Харина.
Також на виставці є відео, на яких очевидці репресій, діти засланих священників діляться, як вони пережили ті важкі події та, попри все, не втралили віру в Бога та Україну. Однією з таких респонденток є Олександра Крип'якевич, родом зі Стрия. Вона народилася у родині священника УГКЦ Артемія Цегельського та Марти Цегельської. У роді її батька було три покоління священників — дідусь та прадідусь Олександри.
У 1946 році через те, що отець Артемій відмовився перейти у православ'я, НКВД його заарештував. Він перебував у «Тюрмі на Лонцького» у Львові та в'язниці Золочева. Його засудили до п'ять років позбавлення волі та направили у табори (Омськ, Воркута, Томськ). Сім'ю священника також заслали у віддалені райони Радянського Союзу. Повернутися з ув'язнення отець зміг у 1951 році. Тоді він розшукав дружину та дітей у Красному Ярі (Томська обл). У 1956 році Артемій Цегельський разом з родиною повернувся до Львова.
«Коли у нас вдома був обшук, то кожний знав, де що ховати і куди сідати. У нас була така табуретка, в якої підіймався верх, і було, місце де можна щось сховати. Мама все сідала на ту табуретку, бо всередині зберігали ті зошити, які тато створив у підпіллі. Це було, як тато повернувся із в’язниці, і ми мешкали у Львові. Тато далі вчив студентів — майбутніх семинаристів. Все продовжувало діяти в підпіллі: і семінарії, і монастирі. Були такі викладачі, як мій тато, який писав зошити з історії української церкви», — розповідає Олександра Крип'якевич.
Виставка «Ця вірність коштувала їм дорого» триватиме до 22 квітня.
Більше фото з відкриття виставки — дивись нижче:
Усі фото — відкриття виставки «Ця вірність коштувала їм дорого». 13 березня 2026 рік / Ольга Бомко для ІА Дивись.info
Читай також: Образ Чорного моря та тіла під час війни: про виставку в Національному музеї у Львові
