Скелі, де діяло радіо УПА, пустеля та церква XVII cтоліття: куди поїхати туристам на Львівщині
Ямельниці скелі, відомі повстанським радіо «Афродита», пустеля чи одна з найстаріших церков Карпат — усі ці локації можуть стати хорошим варіантом для туризму на Львівщині цими вихідними.
Журналіст ІА Дивись.info розповідає про п'ятірку локацій, які можна відвідати на Львівщині.
Давній Пліснеськ
Пліснеський археологічний комплекс — це сукупність пам’яток різних століть, які розташовані поблизу села Підгірці Золочівського району. Початки сакрального язичницького осередку в Пліснеську сягають середини–кінця VІІ століття.
Базовими пам’ятками комплексу є:
- культове місце кінця VІІ–Х ст.;
- слов’янське городище полісного типу ІХ–Х ст.;
- давньоруське городище (літописний Пліснеськ) ХІІ–ХІІІ ст.;
- курганний могильник ХІ – початку ХІІ ст.;
- Підгорецький монастир ХІІ‑ХVІІІ ст.
До складу культового місця у різні часи входили храм, так звані «жертовні ями», «жертовний пояс», кам’яні майданчики, ритуальна лінія захисту.
Як ідеться на сайті комплексу, дорослий комплексний квиток коштує 40 грн, пільговий (для дітей, студентів та пенсіонерів) — 20 грн. Екскурсія групою до 30 людей обійдеться туристам у 300 грн.
Де знайти: село Підгірці Бродівського району (приблизно 85 км від Львова).
Ямельницькі скелі
Ямельницькі скелі — це цілий скельний комплекс, який поєднує декілька утворень. Серед них власне Ямельницькі скелі, скелі Нижній кінець, скелі Кикушів, скелі Юшкова тощо. Усі вони є належать до української частини Карпат.
Ймовірно, вік цих скель сягає 20 млн років, а матеріал, з якого вони утворилися, — пісковик. Висота окремих скель комплексу може сягати 15 метрів, з неї проглядається долина річки Стрий. За формою трапляються як вертикальні брили, так і уступи.
Найцікавіше те, що саме у цій місцевості, а саме на горі Ковбура, свого часу діяла підпільна радіостанція Української повстанської армії «Афродита». Серед скель в середині минулого століття пролягали й стежки українських повстанців, також там були розташовані їхні криївки.
До слова, саме село Ямельниця було засноване ще 1242 року й за легендою отримало свою назву від великої кількості млинів.
Де знайти: село Ямельниця Стрийського району (близько 115 км від Львова).
«Бродівська Сахара»
«Бродівською Сахарою» називають піщану місцевість неподалік села Ражнів. Площа цієї пустелі складає майже 5 гектарів, а виявили її відносно нещодавно — 2020 року.
Місцевість розташована посеред Малого Полісся, серед соснових лісів, боліт та торфовищ. З минулого століття цю локацію активно осушували, зокрема через відповідні системи, тож нині вона перетворилася на піщану пустелю.
Нині пагорби на території «Бродівської Сахари» або Ражнівських пісків, як ще називають локацію, частково поросли мохами, лишайниками, чагарниками й травою. Також місцевість не має жодного охоронного статусу.
Де знайти: село Ражнів Золочівського району (близько 100 км від Львова).
Церква у селі Ісаї
Цей храм є одним з найстаріших, які збереглися донині у Карпатському регіоні. Церкву збудували ще у 1663 році за проєктом архітектора Іллі Пантелеймона. Зараз вона є пам’яткою архітектури національного значення.
Усередині пам'ятки можна побачити чотириярусний різьблений іконостас, який існує від часів створеня церкви, настінні розписи із зображеннями архангела Михаїла, апостолів Петра й Павла, ангелів, святих, пророків, біблійних сцен тощо. Поруч з церквою розташована й дзвіниця 1772 року.
Також дотепер збереглися дві ікони XV ст., хоругви XVIII ст., старі церковні замки, керамічні декоративні елементи, зразки народної скульптури, твори художників XIX ст. Ще однією цікавою пам'яткою є труна-кенотаф. Згідно з легендами, у ній свого часу «закрили» смертельні хвороби, яка ширилась у ХІХ ст.
До слова, з 2018 року храм був в аварійному стані, однак наприкінці 2025 року його вдалося відреставрувати. У ньому зміцнили несучі конструкції, замінили пошкоджені елементів і повернули церкві первісний вигляд.
Де знайти: село Ісаї Дрогобицького району (приблизно 130 км від Львова).
«Карпатське море»
Насправді «Карпатське море» — це недобудоване водосховище. Його звідення планували у радянську добу. Воно мало мати площу близько 4 км2 та глибину до 60 метрів, загальний об'єм — 200 мільйонів м3. Згідно з проєктом, водосховище мало забезпечувати водою Львів та працювати як гідроелектростанція і курорт для мешканців.
Будівництво припинили через зсув гори, невдалий вибух під час робіт, а опісля — і розпад СРСР. Попри це там залишилися різні будівлі, зокрема, будинки для персоналу ГЕС, озеро, залізобетонні конструкції верхнього і нижнього переливу води тощо.
Вже у наш на недобудованій греблі була ідея облаштувати вежу для стрибків із парашутом, однак цю ініціативу втілити не вдалося.
Де знайти: неподалік села Сопіт Стрийського району (близько 120 км від Львова).
