«Політ в нове життя»: у Львові випустили пів сотні кажанів (фото)
У Львові випустили близько пів сотні кажанів. Усі вони зимували у «Печері» при «Домівці врятованих тварин» у Львові.
Про це розповідає журналістка ІА Дивись.info з місця події.
Повернення у дику природу
«Будь-яке прилаштування тварини — кота чи собаки — є важливим і відповідальним. Але ще важливішим є, коли тварина повертається в дику природу. А коли йдеться про червонокнижні види, такі як рукокрилі, які сьогодні повертаються додому, в небо, це викликає ще більше емоцій», — каже Марта Андрус, волонтерка «Домівки врятованих тварин».
Протягом холодного періоду працівники опікувалися кажанами, яких рятували з різних небезпечних ситуацій. Частину тварин приносили мешканці. Інші потрапляли до притулку завдяки виїздам працівників.
«Минулого року нам вдалося врятувати і випустити понад 350 рукокрилих. Тоді зима була холоднішою, без різких перепадів температур, тварини перебували у стані сплячки. Цього ж року через відлиги кажани часто прокидалися, вилітали, а потім різко наставали холоди. Вони не мали де сховатися, падали і потребували допомоги. Водночас загалом сезон був більш природним, тому цього року маємо близько 50–60 особин», — пояснює волонтерка.
Проте не всі врятовані тварини зможуть повернутися у дику природу. Частина кажанів отримала травми, які унеможливлюють самостійне життя.
З огляду на велику кількість присутніх і обмежену кількість кажанів, випуск вирішили провести у демонстраційному форматі. Присутні могли спостерігати за процесом, фотографувати тварин і переглянути їхній перший весняний політ.
«Те, що кажанів стає менше у нас на реабілітації, — це насправді хороший знак. Цього року у багатьох містах їх значно менше, ніж у попередні роки. Я бачу цьому таке пояснення: через холодну зиму, постійні обстріли та тривалі відключення люди були зосереджені на власній безпеці й не займалися ремонтами, зокрема балконів. Відповідно, вони рідше знаходили кажанів і передавали їх нам», — зазначила Альона Шуленко, науковиця та координаторка Українського центру реабілітації рукокрилих.
Міфи про кажанів
Навколо кажанів поширено чимало стереотипів, які не мають наукового підґрунтя і часто призводять до шкоди для тварин. Волонтерка «Домівки врятованих тварин» Маргарита Шай для ІА Дивиcь.info розповідала, що один із найпоширеніших міфів — уявлення, що кажани летять на білий колір або можуть заплутатися у волоссі людини. Насправді рукокрилі добре орієнтуються у просторі завдяки ехолокації, уникають контактів із людьми і не проявляють інтересу до волосся чи одягу.
Також частково хибним є твердження, що кажани харчуються кров’ю. В Україні всі види цих тварин є комахоїдними — вони знищують значну кількість комарів та інших шкідників, відіграючи важливу роль в екосистемі. Водночас у природі дійсно є три види, які живляться кровʼю, але вони мешкають у Центральній Америці.
Окремий страх пов’язаний із поширенням сказу. Випадки інфікування серед кажанів фіксували вкрай рідко і стосувалися лише окремих видів. У практиці львівських волонтерів подібних випадків не зафіксовано. Водночас, як і з будь-якими дикими тваринами, під час контакту з кажанами необхідно дотримуватися базових правил безпеки.
Загалом кажани не є загрозливими для людей і не нападають без причини. Укус можливий лише як реакція на небезпеку.
Як кажани мешкають в «Печері»
У «Домівці врятованих тварин» у Львові від кінця 2024 року працює спеціалізований простір для реабілітації кажанів — «Печера». Його облаштували в листопаді, у період пікової міграції рукокрилих, коли тварини активно шукають місця для зимівлі. Поштовхом стало зокрема масове утеплення будинків і заміна вікон у місті, через що колонії кажанів втрачали свої сховки.
Приміщення створили на базі колишніх морозильних камер. Тут підтримують стабільні умови, наближені до природних: високу вологість на рівні близько 85% і відповідний температурний режим. Усередині облаштовані стелажі з бавовняними мішечками, у яких тварини перебувають під час зимівлі. Кожен мішечок маркований — із зазначенням ваги та іншої інформації про конкретну особину.
У «Печері» також кільцюють кажанів для ідентифікації та подальшого моніторингу міграцій. Дані передають до Українського центру реабілітації рукокрилих у Харкові, який допомагав львівській команді організувати цей простір.
До роботи залучені волонтери, які допомагають із доглядом, зважуванням і годуванням тварин, а також виїжджають на виклики. Найчастіше інформацію про знайдених кажанів передають через рятувальників або знаходять контакти центру самостійно.
Більше про «Печеру» можна дізнатися тут.
