Соціальне житло для ветеранів і маріупольців у Львові: що будують і коли очікувати

Про те, коли очікувати нове житло для ветеранів та маріупольців у Львові, для ІА Дивись.info розповів Юрій Теліпський — директор Львівського комунального підприємства «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Яким є житло для ветеранів і чи вистачає місць

Проєкт соціального житла на вулиці Миколайчука у Львові має гуманітарний характер. Його реалізовують за фінансування Європейської комісії спільно з міською радою, а координацію здійснює організація НЕВКО разом із містом.

Як пояснює Юрій Теліпський, у межах проєкту передбачено будівництво восьми будинків. Наразі один із них уже завершений і понад рік введений в експлуатацію. У цьому будинку мешкають ветерани, які проходять реабілітацію в екосистемі Unbroken. Йдеться про етап, коли після госпіталізації вони більше не потребують стаціонарного лікування, однак ще не готові повністю повернутися до звичного життя.

Фахівець зазначає, що потреба у такому рішенні виникла після початку повномасштабного вторгнення, коли Львів почав приймати значну кількість поранених: «Ми побачили потребу в тому, що потрібен якийсь перехідний момент — від лікарні вже додому. Коли людина може водночас мати доступ до реабілітолога чи психолога і жити разом із сім’єю. Ця адаптація допомагає швидше людині освоїтися. Часто виникають проблеми з протезами, потрібно відвідувати протезиста — тут усе працює в комплексі. Це єдина екосистема: лікарня, житло, протезна майстерня».

Єдиною екосистемою також є соціальне житло для переселенців. Про це помешкання ми розповідали тут.

Перший будинок, за словами Юрія Теліпського, вдалося збудувати у стислі терміни — за один рік і один місяць. Він повністю облаштований і готовий до проживання, що відрізняє його від типової житлової забудови: «Це повністю обмебльовані квартири. Це не так, як зазвичай ми бачимо, коли будують і продають “голі стіни”. Зазвичай це триває від 15 місяців до двох років. Місто разом із підрядною організацією не відпочивали ні в суботу, ні в неділю. Можливо, саме це дозволило збудувати настільки швидко».

Як пояснює спікер, загальний обсяг грантового фінансування, отриманого містом від Європейської комісії, становить 19,5 мільйона євро. Безпосередньо на будівництво передбачено 17,7 мільйона євро, що включає не лише зведення будівель, а й повне облаштування житла.

«Ми говоримо про весь проєкт як єдину систему. Усі будинки, які зараз будуємо, ідентичні з точки зору вартості, часових затрат і процесів. Вони нічим не відрізняються один від одного — це однакова типологія, однакове меблювання і техніка», — зазначає Юрій Тепіпський.

Станом на зараз перший будинок повністю заселений. У ньому є 24 квартири, і вільних місць немає. За словами посадовця, житло розраховане переважно на невеликі родини з двох-трьох людей.

Щодо темпів реалізації, міська влада планує найближчим часом здати ще кілька будинків. Як уточнює фахівець, два з них мають бути готові вже у травні, ще один — наприкінці червня. Завершення всього проєкту очікують до кінця року.

Юрій Тепіпський каже, що процес заселення базується на індивідуальному підході до кожного ветерана і залежить від його реабілітаційного плану. Рішення ухвалює мультидисциплінарна команда лікарів, яка визначає потребу в такому форматі проживання. Водночас тривалість перебування у соціальному житлі різниться — залежно від потреби в подальшій реабілітації. Зокрема, одна сімʼя мешкала девʼять місяців.

Водночас посадовець зазначає, що попит на таке житло зростає, і місто вже відчуває нестачу місць: «Для нас це виклик — якомога швидше завершити наступні будинки. Ми розуміємо, що є люди, які очікують, і бачимо брак місць. Це пов’язано з якістю цього житла, яка безпосередньо допомагає в процесі реабілітації. Ми наступні будинки намагаємося здати якомога швидше, бо вже на 100% знаємо, що їх заповнимо».

У випадках, коли місць у соціальному житлі бракує, ветерани змушені залишатися у медичних закладах. За словами посадовця, це не є оптимальним рішенням для їхнього відновлення, адже лікарня теж переповнена.

Які послуги доступні для ветеранів та їхніх родин

Юрій Теліпський зазначає, що усі квартири соціальної домівки є повністю інклюзивні, зокрема є кнопка виклику адміністратора.

«У нас є наші соціальні працівники, які працюють постійно з ветеранами. Ми постійно комунікуємо, збираємо відгуки, що подобається, що не подобається. Якщо є якісь потреби, проблеми, ми стараємося допомогти їх вирішити. Може бути навіть банально, наприклад, людина хоче зареєструвати свою електронну сторінку, що теж трапляється», — каже посадовець.

Він також пояснює, що екосистема підтримки в межах житлового компоненту функціонує у взаємодії з центром Unbroken: ветерани отримують доступ до психологічної допомоги, реабілітації, а також беруть участь у різних заняттях і активностях. За його словами, більшість дня вони проводять у медичному закладі, після чого повертаються додому та проводять час із родинами.

Водночас ветеранська спільнота залучена до спільних ініціатив: у разі потреб учасники комунікують між собою та організовують заходи, зокрема настільні ігри чи озеленення території. Фахівець додає, що ветерани вже брали участь у висадці дерев, а навесні планують доглядати за квітами.

Більше про особливості соціального житла для ветеранів, зокрема нульові пороги, систему «розумного доступу» та внутрішній двір, — ми детальніше розповідали тут.

Яким буде соціальне житло для маріупольців

У Львові готують проєкт соціального житла для маріупольців у мікрорайоні Рясне. Наразі він перебуває на етапі підготовки архітектурного конкурсу, який має визначити концепцію забудови.

Меморандум передбачає співпрацю для підтримки внутрішньо переміщених осіб, зокрема маріупольців, а також військових, ветеранів, медиків, людей з інвалідністю внаслідок війни, їхніх родин, дітей-сиріт і сімей загиблих захисників. Основна мета — забезпечити їх житлом і допомогти з інтеграцією у Львівській громаді.

Юрій Теліпський розповідає, що Маріуполь зазнав значних руйнувань під час війни, а його жителі втратили житло, роботу і звичне життя. Без житла залишилися понад 52 тисячі родин — це близько 200 тисяч людей. Тому саме житлове питання визначають як ключове.

«В місті зараз готують архітектурний конкурс для того, щоб знайти найкраще архітектурне рішення, того, яким буде це житло, щоб воно гармонійно вписувалося в структуру цього мікрорайону. Тому ми працюємо над технічним завданням. Буде оголошено архітектурний конкурс, після цього ми побачимо технологію планування, кількість квартир, яка теоретично буде виходити, бо це не є проєкт, а буде ескіз, концептуальна ідея, на основі якої вже в подальшому автори-переможці цього проєкту будуть працювати», — зазначає Юрій Теліпський

За словами посадовця, йдеться про один із перших подібних проєктів житла для маріупольців, який реалізують у співпраці з іншими громадами. Він пояснив, що визначено дві громади — Львівську та Київську — як партнерів Маріуполя у реалізації цього проєкту, зокрема у частині будівництва житла.

Зокрема, згідно з меморандумом, Маріупольська міська військова адміністрація відповідає за будівництво соціального житла, його фінансування та реалізацію проєкту загалом.

Львівська міська рада водночас має виділити дві земельні ділянки на вулиці Івана Величковського площею 0,4861 га та 0,5068 га для будівництва житла. Йдеться про помешкання для переселенців із Маріуполя, зокрема соціально вразливих категорій — військових, ветеранів, медиків, людей з інвалідністю внаслідок війни, їхніх родин, дітей-сиріт і сімей загиблих захисників.

Зокрема, до 50% збудованого житла можуть передбачити для жителів Львівської громади, зокрема військових, ветеранів, медиків та інших визначених категорій. Водночас не менше 50% житла мають отримати переселенці з Маріуполя. Точні цифри зафіксують в додатковій угоді.

Львівська міська рада й визначатиме порядок поселення мешканців у ці квартири. Частина житла, передбачена для львівської громади, буде у власності громади та підлягатиме державній реєстрації.

Нове соціальне житло на Миколайчука

Зокрема, нещодавно у Львові завершили відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс на проєкт соціального житла на вулиці Миколайчука. Його планують збудувати поруч із чинним медичним центром. Попередньо, на ділянці площею 3,8 га передбачають близько тисячі квартир для приблизно 2000 мешканців.

Переможцем стала архітектурна студія «AVR». Друге місце посів колектив із Дніпра під керівництвом Олександра Рябоконя, третє — львівська студія «Дроздов та Партнери».

Метою конкурсу було знайти якісне рішення для сучасного соціального житла як частини екосистеми «Незламні». Проєкт має відповідати принципам New European Bauhaus — поєднувати стійкість, інклюзію, естетику та зручний для людини масштаб. Йдеться не лише про будівництво житла, а про створення повноцінного середовища для різних категорій мешканців — зокрема військових, переселенців, дітей-сиріт та інших соціально вразливих груп. У перспективі комплекс може стати частиною муніципального житлового фонду.

Фінансування будівництва передбачене в межах кредитно-грантової угоди за участі Європейського Союзу та Європейського інвестиційного банку. Міністерство розвитку громад і територій разом з ЄІБ відібрали громади, які отримають кошти у вигляді гранту та кредиту на 30 років.

Проєкт-переможець передбачає створення житлового комплексу з різними типами квартир — від міністудій зі спільними просторами до стандартного житла різної площі. Також запроєктовані внутрішні двори, громадські простори, дитячі майданчики та зони відпочинку. На дахах будинків планують облаштувати спільні простори та теплиці для повсякденної діяльності мешканців.

Львів бере участь в ще одному конкурсі

«Ми, як місто, беремо участь в іншому конкурсі у будівництво соціального житла за кошти Європейського інвестиційного банку. Був великий конкурс, 25 громад-учасників, зараз залишилося 8.», — зазначає Юрій Теліпський.

У Міністерстві розвитку громад та територій України 3 березня повідомили, що до другого етапу відбору пройшли такі громади: Львівська, Житомирська, Полтавська, Миколаївська, Кременчуцька, Бучанська, Обухівська та Дрогобицька.

Проєкт передбачає будівництво житла, яке залишатиметься у власності громад і його можна буде здавати в оренду за цінами нижчими за ринкові. Розраховують, що таким житлом зможуть скористатися внутрішньо переміщені особи, ветерани, родини загиблих військових, а також працівники освіти, медицини і критичної інфраструктури.

Пілотну фазу фінансують за підтримки Європейського інвестиційного банку та Європейської Комісії. На неї передбачено 100 млн євро — це кредитні та грантові кошти з загального пакета у 400 млн євро. Водночас громади мають бути фінансово спроможними брати участь у проєкті, зокрема обслуговувати кредит.

Наступний етап передбачає презентацію детальних концепцій забудови та фінансових моделей. Громади мають показати конкретні рішення щодо розміщення житла, доступу до інфраструктури та можливості реалізації проєкту. Після цього комісія планує виїзди на місця та визначить громади для пілотної реалізації.

Попередньо в межах проєкту житло зможуть отримати близько 2 тисяч родин.

Нагадаємо, що ще 55 переселенців у Львові отримають житлову допомогу.