Домашнє насильство: яка кількість звернень та як працює система порятунку на Львівщині

Журналістка ІА Дивись.info дізналась у Головного управління національної поліції у Львівській області яка ситуація із домашнім насильством у регіоні та поспілкувалась із Тетяною Федорчак, керівницею філії по запобіганню та протидії домашньому насильству про те, як Центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» допомагає у таких випадках.

Яка статистика звернень щодо випадків домашнього насильства

За даними поліції, у період із 1 січня до 28 лютого 2025 року до територіальних підрозділів надійшло 934 звернення щодо випадків домашнього насильства у Львівській області. Порівняно із цим роком їхня кількість зменшилась на 153. 

Також у Головному управлінні національної поліції повідомляють, що по зверненнях за січень-лютий 2026 року поліцейські склали 426 протоколи про адміністративне порушення. Протоколи склали у понад половині випадків домашнього насильства, а саме 54,5% від усіх звернень про випадки домашнього насильства, пояснили у поліції.

Окрім того, у 76 випадках поліцейські відкрили кримінальні провадження.

Водночас за перші два місяці 2026 року правохоронці зафіксували найбільше звернень щодо домашнього насильства у Шевченківському районі Львова. 

Як працює система допомоги у Львові

«Потрапити до нас у прихисток чи в “кризову кімнату” можна з допомогою поліції. Вони знають про наше місце знаходження, зрештою, вони і опікуються нашою безпекою. І також наше відділення мобільної бригади, яке працює з особами, які постраждали від домашнього наслідку, має можливість і повноваження поселити», — пояснює керівниця філії по запобіганню та протидії домашньому насильству.

Тетяна Федорчак каже: якщо людина звертається до центру про допомогу та надання безпечного місця для неї від кривдника, то філія може поселити її у прихисток. «Тобто безпосередньо особа, яка буде йти просто по вулиці, до нас просто так не потрапить».

До прихистку людина може потрапити кризово від трьох до десяти діб. На місці постраждала має змогу отримати послуги психолога, безпечного місця та зрозуміти з фахівцем, що робити далі у такій ситуації. 

«Є можливість також більш тривалого періоду проживання від трьох з можливістю продовжити до шести місяців проживання в нас», — додає керівниця філії. 

Юридична допомога та захист постраждалих

«В нас є чітка міжвідомча співпраця з вторинною правовою допомогою. Це така базова юридична допомога постраждалим. По-перше, для представлення інтересів людей в суді, якщо йде ситуація далі. Є можливість оформити відповідні документи про обмежувальний припис, заборону наближатися кривника до постраждалих осіб», — говорить Тетяна Федорчак. 

Вона додає: «Зокрема, мобільна бригада може надати скерування. Але також важливим документом для отримання безоплатної правової допомоги є протокол поліції, який складається на місці. Він називається терміновий заборонний припис, який має термін дії. Але цей адміністративний протокол і оцінка ризиків вчинення домашнього насиста від поліції є таким фактом вчинення. Тому є можливість юридично допомогти особі далі діяти з цим».

Про саме ж місце прихистку знають лише люди, що дотичні до роботи у центрі, бо кожен, за словами керівниці філії запобіганню та протидії домашньому насильству, знає, що це є секретне місце і тому просто так туди не потрапити.

Також у прихистку є тривожна кнопка, якою можна скористатися у разі небезпеки. Наприклад, у випадку коли кривдник якимось чином дізнався про локацію. 

«І звичайно, ми просимо постраждалих осіб, які до нас потрапляють,  вимкнути геолокацію і припинити спілкування з кривдником задля безпеки своєї та своїх дітей, якщо особа їх має», — каже Тетяна. 

Що є ознакою домашнього насильства

Тетяна Федорчак розповідає, що домашнє насильство характеризується  системністю. Якщо це якийсь конфлікт одноразовий, побутовий, то це одне. Тому що коли двоє людей проговорили всю ситуацію та дійшли до компромісу, то у цьому випадку мова не йдеться про домашнє насильство.

«Якщо ми говоримо про системність, тобто це стабільне психологічне насильство, таке як ображання, якісь лайливі слова стабільні, можливо ігнорування інтересів партнера. Також аб’юзивні стосунки дуже часто вбивають самооцінку жінки. В неї здається, що так окей, що так має бути. А відверто це насправді не є добре, і це призводить до таких речей, коли вже людина немає куди подітися, тому тікає», — каже вона.  

«У нас була ситуація, коли жінка, внутрішньо переміщена, з двома дітьми потрапила до нас в зв'язку з тим, що до неї виклик був поліції від сусідки. Молода дівчина-сусідка викликала поліцію, бо чула спершу крики, а потім вже прям хрипи. І поліція насправді спасла життя цій жінці, тому що чоловік до такої степені душив, що вона вже хрипіла», — розповідає керівниця філії. 

Як виявилося, це було системне насильство щодо жінки. В тому числі, це було і сексуальне насильство. «Чому? Вже душив, бо вона відмовилась. Чому він це чинив? Тому що вже двоє дітей є і мобілізація повним ходом. Він хотів максимально швидко зробити третю дитину». 

Пізніше ця жінка виїхала за кордон разом із дітьми і тепер має можливість спокійно жити. 

Тетяна Федорчак наголошує на тому, що не існує ніякого обов’язку перед чоловіком, з яким жінка у шлюбі. Має бути згода між двома людьми.   

Вона також говорить, що дуже часто жінки вже в процесі розмови з психологом починають «відкриватись» фахівцю та розповідати про скоєне над ними сексуальне насильство. 

Ще один з випадків про який розповіла керівниця філії по запобіганню та протидії домашньому насильству — це історія жінки старшого віку. Їй був 91 рік на той момент і вона жила із донькою, яка запхала вилку в ногу мамі. Жінку госпіталізували, і потім поліція привезла її до центру. 

«Ми знайшли для неї можливість отримати паліативний догляд, але доньці не змогли допомогти, бо є бар'єр примусового госпіталізування. Тобто, має бути згода. А як людина, яка не зовсім свідома, може дати цю згоду? І це якесь безкінечне коло», — каже Тетяна. 

Куди звертатись про допомогу разі випадку домашнього насильства 

У цьому випадку можна зателефонувати на гарячу лінію мобільної бригади Центру «Джерело»:

0 800 307 305 (безплатно, анонімно)

Також, на сайті Національної поліції України пропонують декілька варіантів: 

• 0-800-500-335 — Безкоштовний номер з мобільного
• 116-123 — Короткий безкоштовний номер з мобільного
• 102 — Виклик поліції
• 0-800-213-103 — Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги