Які виставки подивитися у Львові: від фото військових до внутрішніх пошуків
У другий місяць весни у Львові традиційно відкрилися нові виставки. Цього разу в місті можна побачити мистецькі проєкти: від документальної фотографії про війну до глибоких рефлексій про внутрішній стан людини.
Журналістка ІА Дивись.info зібрала шість виставок, які розпочалися чи тривають протягом квітня у Львові.
«Хартія: Спека.11 поглядів на війну»
Музей Міста
«Хартія: Спека.11 поглядів на війну» — виставка світлин українських фотографів та фотографок, які вони зробили на різних позиціях військових: стабілізаційних пунктах, у полях, на бойових виходах, тренуваннях, під час щоденної роботи в зонах бойових дій.
Тут можна побачити роботи Романа Пашковського (спільно з журналістом Дмитром Кузубовим), Олександра Маслова, Юлії Кочетової, Валентина Кузана, Ліси Букреєвої, Георгія Іванченка, Сергія Коровайного, Ніколетти Стоянової, Павла Іткіна, Каріни Пілюгіної та Мар’яни Шафро. Ці знимки вони зробили переважно влітку 2025 року. Тому, як зазначає Дар’ї Криж, обрали таку назву виставки.
Кураторська група фотовиставки стали: військовослужбовець «Хартії», письменник, громадський діяч Сергій Жадан, військовослужбовець 13-ї бригади «Хартія» і фотограф Роман Пашковський, експертка з культурних та освітніх проєктів Дар’я Криж.
«Мені здається, дуже важливо, аби, говорячи про військо, ми говорили про людей. Саме про людей — про їхні голоси, їхні обличчя, їхні душі. Війна стає набагато зрозумілішою, коли ти усвідомлюєш, що за всіма зведеннями та хроніками, за аналітикою та експертними висновками стоять люди війни — живі, втомлені, сильні, помічені вогнем люди», — підкреслює Сергій Жадан.
Вхід — вільний.
Детальніше про виставковий проєкт — дивись за покликанням у нашому матеріалі.
До коли дивитися: до 8 травня.
«Крізь їхній погляд»
Львівський культурний хаб
«Крізь їхній погляд» — мистецький проєкт-дослідження психологічного стану військових лікарів та медиків. Під час нього фотографи та фотографки зробили дві світлини, на яких зафіксували їхній стан на обличчях до і після 10-денної програми психологічного відновлення.
«Ми вирішили цим проєктом дослідити: чи нам здалося це чи — ні. Тому запросили фотографів, які зробили потрети учасників та учасниць на вокзалі, як тільки вони прибули на проєкт і коли поверталися назад. Тепер ми можемо сказати, що ментальні зміни та травми є видимими на обличчях людей», — розповідає Співзасновниця та голова благодійного фонду «Repower» Марина Садикова.
Також на виставці можна прочитати їхні особисті історії.
Вхід — вільний.
Більше про мистецький проєкт — дивись тут у нашому матеріалі.
До коли дивитися: до 17 травня.
«ОАЗА?»
Львівський палац мистецтв
«ОАЗА?» — щорічний виставковий проєкт, що об’єднує сучасних українських митців навколо актуальних суспільних тем та таким чином створює простір для відкритого діалогу через мистецтво.
Цього разу на виставці показали роботи трьох сучасних митців: Влодка Кауфмана, Сергія Радкевича та Костянтина Зоркіна. У своїх роботах вони осмислюють тему резильєнтності (психологічна стійкість, здатності людини адаптуватися до складних обставин, переживати кризи та відновлюватися, зберігаючи внутрішню опору — приміт. Ред.).
«Ми спочатку вирішили попрацювати втрьох і не могли довгий час зрозуміти, що може об’єднати трьох художників в одному спільному просторі. І в кінцевому варіанті дійшли того, що це поняття — резильєнтність. Воно дає конкретну відповідь у час турбулентності, що відбувається сьогодні із країною і в світі, враховуючи війну та соціальні аспекти. Це побудова внутрішньої мотивації існування на якихось особистих речах», — ділиться Сергій Радкевич.
Вхід — платний.
Детальніше про цю виставку — читай у матеріалі.
До коли дивитися: до 12 травня.
«Ніч перед світанком»
Галерея «Зелена канапа»
Анна Лисик робить виставки рідко. Востаннє її спільна виставка разом з батьковими творами, а він це видатний художник та сценограф Євген Лисик, відбувалась ще в 2020 році. І це не дивно, зважаючи на те, які скрупульозні і трудоємкі керамічні об’єкти вона створює.
Кожен об’ємний керамічний твір Анна вкриває дрібною графікою з орнаментикою, або сюжетом створеною пігментами, емалями, та різними прадавніми способами, які зберігають митці тисячоліттями використовуючи в своїй практиці. Анна Лисик створює позачасові речі слідуючи за своєю філософією вдумливих рефлексії на буття.
Цього разу Ана Лисик об’єднала більш ніж 10 найновіших творів, створених протягом 2020-2026 років назвою «Ніч перед світанком».
«Хто колись чував уночі знає: найважчі години припадають над ранок, коли чорнота ночі здається найщільнішою, а душа відчуває свою одинокість і загубленість у безмежному світі гостріше ніж будь-коли. У ці тяжкі , немов свинцем налиті години, здається, що час спинився і ніч не мине ніколи. І враз стається диво — починають співати птахи . Їх голоси спочатку поодинокі і несміливі. Та щомиті пісня росте, дужчає. І ось уже незрима конструкція симфонії піднімається в небо, заповнює простір. А саме небо вже наповнюється, вирує синім, тьма відступає, настає новий день. День, якого ми всі так чекаємо», — зазначає Анна Лисик.
Вхід — вільний.
До коли триватиме: 26 квітня.
«З іншого боку»
Галерея сучасного сакрального мистецтва «ICONART»
«Ця виставка — про прагнення зрозуміти себе. Про поклик бути живими, відкритими і здатними змінюватись. Про бажання шукати — і врешті знаходити», — розповідають у галереї.
Авторка робіт — Ірина Солонинка. Вона — випускниця Львівської національної академії мистецтв, магістрка сакрального мистецтва. У її досвіді — участь у численних виставках, пленерах і мистецьких проєктах в Україні та за кордоном, зокрема у Польщі, Німеччині, Італії та США.
До коли дивитися: 17 травня.
«Серцеве бачення»
Артпростір «Дзиґа»
«Серцеве бачення» — виставка робіт Софії Ячмінь та Влада Третяка.
«У обраних серіях зображено ситуації, де світ з різних причин сповільнюється. Виставка запрошує до рефлексії над часом у візуальному образі. Як зображений темп резонує з нашою глядацькою потребою у спокої чи русі, як час може бути простором загрози або безпеки? Чим є серцеве бачення? Спочатку сповільнитись, аби відчути», — зазначають у «Дзизі».
Кураторка — Марія Варлигіна.
Вхід — вільний.
До коли дивитися: 26 квітня.
До слова, ІА Дивись.іnfo також готує підбірки фільмів, книжок та вистав у львівських театрах. Їх дивіться на нашому сайті в розділі «культура».
