Чіпування тварин у Львові: для чого і як це зробити, щоб не отримати штраф

Про те, для чого запровадили обовʼязкове чіпування для собак у Львові, для ІА Дивись.info розповіла Христина Лопатинська — заступниця директора ветеринарно-стерилізаційного центру ЛКП «Лев». Зокрема, які штрафи загрожують тим, хто цього цього не зробить, розповіла Галина Смук — начальниця відділу аналітики та комунікації комунального підприємства «Муніципальна варта».

Як працює система чіпування

У Львівській міській раді ще у 2020 році ухвалили рішення, яке зобовʼязує обов’язкову реєстрацію домашніх тварин. Вона впередбачає встановлення мікрочіпа та отримання реєстраційного жетона.

Як пояснює Христина Лопатинська, насамперед це питання безпеки тварини. За її словами, жетон із QR-кодом є зовнішньою ознакою, яка дозволяє швидко ідентифікувати власника, якщо тварина загубилася. Водночас мікрочіп — це внутрішній ідентифікатор, який імплантують у ділянку холки (найвища точка спини у чотирилапих тварин). Він містить унікальний номер, за яким можна знайти інформацію про тварину в реєстрі.

За словами фахівчині, після сканування спеціальним пристроєм ветеринари отримують унікальний номер чіпа. Якщо власник вніс дані до міського реєстру, за цим номером можна швидко встановити контакт із ним.

«Коли, наприклад, людина знаходить собаку і сканує QR-код, вона бачить фото тварини, її кличку, вік, окрас, а також номер телефону та електронну пошту власника. Це коротка інформація, яка дозволяє швидко зв’язатися і повернути тварину», — каже Христина Лопатинська.

З чого почати реєстрацію і як працює Animal ID

Зі слів Христини Лопатинської, почати реєстрацію тварини можна самостійно через міжнародну базу Animal ID. Власник має створити профіль і внести базові дані — як про тварину, так і про себе. Йдеться, зокрема, про кличку, вік, характеристики собаки, а також контактну інформацію власника. Якщо тварина вже чіпована, обов’язково потрібно додати номер мікрочіпа.

«Якщо власник завантажив додаток, вніс дані про тварину і про себе, а також прописав номер чіпа, то QR-код потрібно обов’язково активувати. Просто навести сканером — і він буде вести на Animal ID. Якщо цього не зробити, жетон не буде під’єднаний до міської бази», — пояснює вона.

За її словами, це важливо, адже на ринку є багато різних виробників жетонів із власними базами даних. У такому випадку інформація про тварину може зберігатися в окремій системі, але не потрапляти до єдиного міського реєстру, що ускладнює ідентифікацію.

Окремо Христина Лопатинська наголошує, що мікрочіп не виконує функції GPS і не дозволяє відстежувати переміщення тварини в реальному часі. Його використовують лише для ідентифікації — за допомогою спеціального сканера.

Водночас база Animal ID є міжнародною. Це означає, що у разі втрати тварини за кордоном її також можуть ідентифікувати за мікрочіпом і знайти контакти власника.

Навіщо це місту і як це впливає на інфраструктуру

Христина Лопатинська каже, що однією з ключових переваг реєстрації та чіпування тварин є можливість швидко ідентифікувати загублену собаку та знайти її власника. Водночас система має значення не лише для окремих випадків, а й для планування міської інфраструктури.

«Це потрібно, щоб розуміти, яка кількість тварин є у місті і яка інфраструктура для них потрібна. Наприклад, чи потрібно збільшити кількість вигульних майданчиків або створити більше маршрутів для прогулянок із собаками. На основі цих даних можна розробляти стратегію розвитку», — зазначає спікерка.

Водночас фахівчиня додає, що, наприклад, реєстрація котів у Львові не є обов’язковою і її можна зробити за згодою власника. Натомість значна частина собак досі залишається незареєстрованою, що створює додаткове навантаження на комунальні служби.

За словами представниці ЛКП «Лев», у разі звернень про знайдених тварин працівники насамперед намагаються з’ясувати, чи є у собаки жетон або QR-код, щоб ідентифікувати власника на місці. Якщо ж жодного ідентифікатора немає, тварину доводиться забирати, витрачаючи ресурси, хоча згодом часто з’являються власники.

Важливо, що вимога реєстрації поширюється на всіх тварин, які проживають у Львові — незалежно від того, чи їхні власники є місцевими мешканцями, чи приїхали з інших міст і тимчасово перебувають у громаді.

Де і як зареєструвати тварину у Львові

Зареєструвати тварину у Львові можна кількома способами — як онлайн, так і офлайн. Зокрема, це можна зробити через сайт ЛКП «Лев», у відповідному розділі «Реєстрація». Там власник має заповнити анкету, вказавши основні дані про тварину, додати фото, а також внести свої контактні дані. Якщо собака вже має мікрочіп, потрібно вписати його номер.

Після цього система пропонує перелік ветеринарних клінік, де можна отримати реєстраційний жетон або провести чіпування, якщо його ще немає. Власник може обрати найближчу до себе установу і звернутися туди. Якщо тварина вже чіпована, достатньо лише заповнити анкету і отримати жетон у вибраній клініці.

Окрім онлайн-реєстрації, це можна зробити безпосередньо в ЛКП «Лев». За словами Христини Лопатинської, достатньо звернутися до підприємства, попередньо записавшись, і пройти процедуру на місці. Вона уточнює, що реєстрація триває недовго — орієнтовно до десяти хвилин. Для цього потрібні ветеринарний паспорт тварини та документи власника.

Чіп, жетон чи адресник: у чому різниця

Мікрочіп і реєстраційний жетон із QR-кодом працюють як єдина система і містять однакову інформацію про тварину та її власника. Водночас вони виконують різні функції. Як пояснює Христина Лопатинська, жетон є зовнішнім ідентифікатором, який дозволяє швидко отримати дані через QR-код, тоді як мікрочіп — це внутрішній носій інформації, який імплантований під шкіру тварини.

Натомість адресник, за її словами, не має зв’язку з муніципальним реєстром. Це лише табличка з контактами, яку власники виготовляють самостійно. Вона не гарантує ідентифікацію, адже номер телефону може бути неактуальним або недоступним.

Спікерка додає, що у разі втрати реєстраційного жетона його можна відновити — для цього достатньо звернутися до ЛКП «Лев» або самостійно активувати новий.

Як відбувається чіпування і чи це боляче

Процедура чіпування є швидкою і безпечною для тварини. «Чіпування — це введення під шкіру маленького мікрочіпа. Це як ін’єкція, звичайний укол. Може бути невеликий дискомфорт, але це не болісно і не критично для тварини», — пояснює Христина Лопатинська.

Вона уточнює, що сам мікрочіп має дуже малий розмір (приблизно як рисове зерно) і залишається під шкірою, не заважаючи тварині у повсякденному житті.

Скільки це коштує

У Львові наразі діє пілотний проєкт, у межах якого чіпування разом із отриманням реєстраційного жетона коштує 415 гривень. Водночас для окремих категорій мешканців послуга є безкоштовною. Йдеться про людей пенсійного віку, учасників бойових дій, а також людей з інвалідністю першої і другої групи.

Що робити після чіпування

Після встановлення мікрочіпа власнику важливо переконатися, що дані про тварину внесені до реєстру. Як пояснює Христина Лопатинська, сама процедура чіпування не гарантує ідентифікацію, якщо інформацію не додали в систему.

За її словами, якщо власник уже вніс номер чіпа до бази Animal ID і заповнив усі необхідні дані, додаткових дій не потрібно. Водночас, якщо тварину привезли з іншого міста чи області і є лише номер чіпа без реєстрації, ці дані обов’язково слід внести самостійно або через спеціалістів.

Також спікерка наголошує, що QR-код має бути прив’язаний саме до Animal ID. Якщо жетон веде на іншу базу або не активований, це ускладнює пошук власника.

Скільки тварин вже зареєстрували

Станом на зараз у Львові зареєстровано понад 33 тисячі тварин. Із них майже 10 тисяч — коти, решта — здебільшого собаки.

За словами Христини Лопатинської, комунальні служби також чіпують усіх безпритульних собак, яких відловлюють. Такі тварини проходять вакцинацію та стерилізацію, після чого їх або прилаштовують у сім’ї, або повертають на місце відлову.

Христина Лопатинська зазначає, що в більшості європейських країн чіпування та реєстрація тварин є обов’язковими. Там ведуть системний облік і діє чітке законодавче регулювання.

Спікерка пояснює, що у випадку повернення безпритульних собак їх додатково маркують бірками — це свідчить про те, що тварина вже пройшла необхідні процедури. Якщо ж собаку забирають у родину, її обов’язково реєструють із чіпом і QR-кодом.

Яка відповідальність передбачена, якщо нема реєстрації

Представниця муніципальної варти Галина Смук пояснює, що відповідальність за порушення правил утримання тварин передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема статтею 154. Вона складається з трьох частин, кожна з яких передбачає різні санкції залежно від порушення.

Спікерка каже, за першою частиною штраф становить від 170 до 340 гривень, за другою — до 510 гривень. Третя частина стосується більш серйозних випадків, коли тварина завдала шкоди майну або здоров’ю, — тоді сума штрафу може сягати 3400 гривень, а в окремих випадках можливе вилучення тварини.

Галина Смук уточнює, що вимога щодо чіпування і реєстрації випливає не лише з загальнодержавного законодавства, а й з ухвали 2020 року. Зокрема, згідно з цими правилами, відсутність реєстраційного жетона у собаки є ознакою того, що тварина не зареєстрована.

Як працює контроль і хто накладає штрафи

Інспектори муніципальної варти під час патрулювань фіксують лише сам факт порушення. У разі виявлення собаки без жетона вони складають адміністративний протокол за статтею 154.

За словами Галини Смук, інспектори не ухвалюють рішення про накладення штрафу і не визначають вину особи. Усі матеріали передаються на розгляд адміністративних комісій при районних адміністраціях Львова.

Від початку року інспектори склали близько 140 протоколів щодо порушення правил утримання тварин.

«Є люди, які спокійно реагують і кажуть, що не знали та виправлять ситуацію. Є ті, хто обурюється. Але наше завдання — контролювати дотримання правил і виконання ухвал міської ради», — пояснює представниця муніципальної варти.

До слова, раніше ми розповідали про те, що таке стерилізація і для чого вона потрібна.