Як працює проєкт «Терапія мандрами» для військових та ветеранів на Львівщині

Про те, як ветерани та їхні рідні можуть долучитися до мандрівок Львівщиною, для ІА Дивись.info розповіла Мар'яна Кукса — очільниця управління туризму та курортів департаменту спорту, молоді та туризму Львівської обласної військової адміністрації.

• Як виникла ідея проєкту «Терапія мандрами»? Хто був першими її учасниками?

Проєкт «Терапія мандрами» започаткувало у 2023 році управління туризму та курортів Львівської обласної військової адміністрації, яке сьогодні входить до складу департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОВА.

Його створили в межах концепції підтримки захисників і захисниць України на території Львівської області. Ми шукали спосіб, як туристична галузь може бути корисною людям, які захищають державу, проходять реабілітацію після поранень або адаптуються до цивільного життя після служби.

Так виникла ідея використати подорожі як інструмент емоційного розвантаження та ментального відновлення для військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин. Водночас для нас було важливо показати учасникам туристичне різноманіття Львівщини та створити можливість для якісного спільного дозвілля, якого багатьом українським родинам сьогодні дуже бракує.

Подорож — це можливість змінити середовище, хоча б ненадовго відволіктися від щоденних турбот, отримати нові враження та позитивні емоції.

Для нас було важливо створити можливість для спільного дозвілля не лише військовослужбовців і ветеранів, а й членів їхніх родин. Адже війна впливає не тільки на тих, хто служить, а й на їхніх близьких.

Мандрівки допомагають відновити внутрішній ресурс, поспілкуватися з людьми, які мають схожий досвід, відчути підтримку та просто побути разом. Часто саме такі прості речі дають найбільший ефект. Крім того, вони допомагають відкривати для себе нові куточки Львівщини, її природу, культуру та історію, які можуть стати джерелом натхнення й сили.

Починалося все у 2023 році з трьох сходжень у Карпати за участі військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Особливістю цих заходів стало використання спеціального крісла «джульєтка», яке дозволяє людям з інвалідністю та ветеранам із важкими пораненнями брати участь у гірських походах.

Уже перші заходи показали, наскільки великим є запит на такі ініціативи. У 2023 році до проєкту долучилися 150 учасників, а згодом кількість охочих почала стрімко зростати.

Звичайно, на початку було багато організаційних викликів: пошук партнерів, адаптація маршрутів, логістика, формування груп та забезпечення доступності для різних категорій учасників. Але позитивна реакція учасників показала, що проєкт має великий потенціал і його потрібно розвивати.

Першими учасниками стали військовослужбовці та ветерани, які проходили лікування чи реабілітацію після поранень, а також члени їхніх родин.

Для багатьох це була перша подорож після тривалого лікування або складного життєвого періоду. Спочатку люди ставилися до такого формату з певною обережністю, адже не зовсім розуміли, чого очікувати. Однак уже після перших заходів ми почали отримувати дуже теплі відгуки.

Учасники говорили, що вперше за довгий час змогли переключитися, відчути себе не пацієнтами чи військовими, а звичайними людьми, які подорожують, спілкуються та відкривають для себе нові місця.

• Як обираєте місця для мандрівок? Що найважливіше під час планування такого маршруту?

Формування календаря мандрівок — це спільна робота департаменту та наших партнерів.

Традиційно перед початком нового сезону проєкту ми проводимо зустріч із координаторами від ветеранських організацій, благодійних фондів, реабілітаційних центрів та представниками військових формувань, які безпосередньо працюють з нами.

Під час таких зустрічей вони озвучують свої пропозиції щодо маршрутів, форматів мандрівок та локацій. Ми аналізуємо ці побажання й на їхній основі формуємо календар заходів. Фактично учасники самі значною мірою впливають на майбутні маршрути, адже саме їхні відгуки та пропозиції допомагають визначати, які локації та формати будуть найбільш актуальними.

За час реалізації проєкту учасники побували в історико-культурних заповідниках — Тустані, Древньому Звенигороді, Стільському городищі, відвідали Жовкву, Дрогобич, замки Львівщини, ведмежий притулок «Домажир», національні природні парки та численні природні пам’ятки області. Вони піднімалися на Пікуй, Маківку, Парашку, Камулу та Говерлу, брали участь у сплавах на байдарках і каяках, кінних мандрівках, риболовлях, майстер-класах із яворівської іграшки, гаварецької чорнодимленої кераміки, сокальської кераміки та інших заходах, які знайомлять із культурною спадщиною Львівщини.

Під час планування для нас важливо, щоб маршрут був безпечним, цікавим, доступним і водночас дарував учасникам нові враження та позитивні емоції.

Також ми враховуємо склад групи та потреби учасників. Якщо серед них є ветерани з ампутаціями, протезуванням чи іншими особливостями здоров'я, маршрут адаптовується відповідно до їхніх можливостей.

Для нас важливо, щоб кожен учасник почувався комфортно та безпечно. Саме тому ми постійно працюємо над розширенням переліку безбар’єрних туристичних маршрутів та доступних локацій.

Водночас варто розуміти, що «Терапія мандрами» не є медичною чи психологічною терапією в класичному розумінні. Це проєкт про емоційне відновлення через подорожі, природу, нові враження та спілкування.

Серед наших учасників є ветерани з ампутаціями та протезуванням, люди з інвалідністю, члени родин загиблих захисників і захисниць, родини зниклих безвісти військовослужбовців. Ми прагнемо зробити так, щоб кожен із них мав можливість долучитися до мандрівок.

• Чи співпрацюєте з місцевими бізнесами — гідами, закладами харчування? Чи вони готові активно долучатися до таких ініціатив?

Так, до реалізації проєкту активно долучаємо громади, музеї, туристичні об’єкти, природоохоронні установи, екскурсоводи, заклади харчування та представники туристичного бізнесу.

Саме завдяки такій співпраці учасники можуть відкривати для себе різні куточки Львівщини, знайомитися з місцевими традиціями, культурою та гастрономією.

Для багатьох наших партнерів участь у проєкті стала можливістю підтримати ветеранів та їхні родини й зробити свій внесок у важливу соціальну ініціативу. І що особливо важливо — з кожним роком ми бачимо все більше бажання долучатися до таких заходів.

• Які люди в межах проєкту запам’яталися вам найбільше і чому?

Насправді найбільше запам’ятовуються не маршрути, а люди. Саме заради них і був створений цей проєкт.

За роки реалізації «Терапії мандрами» ми познайомилися із сотнями військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин, і кожен із них має свою непросту, але дуже сильну історію.

Наприклад, ветеран Богдан Логай, який отримав важке поранення поблизу Торецька, під час GorganyКЕМП подолав понад 30 кілометрів Верховинським Вододільним хребтом на протезі нижньої кінцівки. Для багатьох учасників це стало прикладом неймовірної витривалості та сили духу.

Запам'ятався й Ігор Зобків із Борислава. У березні 2022 року він разом із побратимами підірвався на протитанковій міні, внаслідок чого втратив обидві нижні кінцівки. Після реабілітації він повернувся до служби в 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, займається адаптивним спортом, бере участь у міжнародних змаганнях та долучається до наших мандрівок.

Особливо вражають історії військовослужбовиць. Серед учасниць проєкту була Анастасія Саксман («Ада»), яка втратила нижні кінцівки під Вугледаром. Після численних операцій і протезування вона проходить реабілітацію та планує повернутися до служби. Її сила характеру й оптимізм справляють велике враження.

Не менш сильні емоції залишають історії родин. Пам’ятаю Катерину Ільницьку — маму загиблого воїна Сергія Кобилкіна. Для таких родин участь у мандрівках — це не лише можливість відпочити чи змінити обстановку, а й відчути підтримку, поспілкуватися з людьми, які пережили схожі втрати.

Запам'ятався й Зіновій Михайлюк, який пережив російський полон. У день однієї з наших мандрівок він святкував свій день народження. Такі моменти нагадують, наскільки важливою може бути звичайна людська радість після всього пережитого.

Саме такі історії найкраще показують справжню суть «Терапії мандрами». Для когось це сходження на вершину, для когось — перша подорож після поранення, для когось — можливість провести час із родиною або просто відчути, що поруч є люди, які розуміють і підтримують.

• Що ветерани та їхні рідні найчастіше говорять після таких поїздок? Які відгуки отримуєте? Чи враховуєте побажання учасників при плануванні наступних мандрівок?

Найчастіше ми чуємо слова вдячності за можливість змінити обстановку, побачити нові місця та провести час у колі людей, які розуміють один одного без зайвих пояснень.

Для багатьох важливими є не лише самі маршрути, а й атмосфера спілкування, нові знайомства та відчуття підтримки. Часто учасники говорять, що після таких поїздок відчувають більше енергії, мотивації та бажання відкривати для себе щось нове.

Для нас дуже важливий зворотний зв’язок. Ми регулярно збираємо відгуки та пропозиції учасників і враховуємо їх під час формування майбутніх маршрутів. Саме завдяки цьому проєкт постійно розвивається та стає ще ближчим до потреб людей.

• З якими труднощами стикаєтесь найчастіше під час організації таких поїздок?

Найбільший виклик — врахувати потреби різних учасників та забезпечити комфорт для всіх.

В одній групі можуть бути ветерани з ампутаціями, люди після поранень, члени родин військовослужбовців, діти чи старші люди. Тому кожен маршрут потребує ретельної підготовки, продуманої логістики та індивідуального підходу.

Окрему увагу приділяємо питанням доступності, безпеки та створенню комфортних умов для всіх учасників. Водночас саме ці виклики спонукають нас шукати нові рішення та розширювати перелік доступних маршрутів.

•  Чи є за кордоном схожі проєкти для ветеранів? Який досвід могли б запозичити в Україні?

У багатьох країнах світу активний відпочинок, перебування на природі та туризм давно використовуються як один із інструментів підтримки ветеранів.

Для нас особливо цінним є досвід розвитку безбар’єрного туризму та адаптації туристичних маршрутів для людей з інвалідністю. Саме тому одним із напрямків розвитку проєкту є збільшення кількості доступних маршрутів та туристичних локацій.

Водночас «Терапія мандрами» має свою особливість, адже поєднує підтримку ветеранів із популяризацією туристичних можливостей Львівщини та залученням місцевих громад до цієї роботи.

---

Наприклад, у Великій Британії благодійна організація Veterans In Action залучає ветеранів до практичних проєктів і тривалих експедицій. Учасники можуть працювати над підготовкою автомобілів, планувати подорожі, виконувати спільні завдання та брати участь у самих мандрівках. Організація пояснює, що практичні заняття можуть підтримувати ветеранів під час очікування на фахову допомогу або доповнювати формальну терапію.

У Великій Британії також працює благодійна організація Help for Heroes. Вона проводить для ветеранів та їхніх родин доступні спортивні, рекреаційні й соціальні заходи. До них можуть долучатися люди з різними фізичними можливостями.

У США програми для ветеранів проводить організація Outward Bound. Вона організовує для ветеранів та чинних військовослужбовців експедиції в природному середовищі.

Залежно від місцевості програми можуть передбачати піші походи, скелелазіння, сплави, морські подорожі на каяках і вітрильні мандрівки. Під час експедицій учасники спільно облаштовують табір, готують їжу, планують частини маршруту та відповідають за щоденні завдання.

Ще одна американська організація No Barriers USA проводить програму Warriors («Воїни») для ветеранів з інвалідністю. Вона розрахована на три місяці та поєднує дистанційні заняття з очною частиною, що відбувається на природі.

Окремі програми у США працюють не лише з ветеранами, а з усією родиною — як практикують і на Львівщині. Організація Project Sanctuary проводить терапевтичні виїзди для ветеранів, чинних військовослужбовців, їхніх партнерів, дітей і людей, які за ними доглядають.

У США також працює державна система рекреаційної терапії для ветеранів. Її розвиває департамент у справах ветеранів США.

У Канаді ж програми активного відпочинку проводить Warrior Adventures Canada. Організація працює з ветеранами, військовослужбовцями та працівниками екстрених служб, які пережили травматичні події. Програми передбачають групові пригодницькі виїзди та перебування на природі. Цю організацію створили ветерани, які брали участь у військових операціях в Афганістані та Іраку.

---

• Скільки людей уже взяли участь у «Терапії мандрами»? Чи бачите, що охочих стає більше?

Проєкт демонструє стабільне зростання. Так, у 2023 році відбулося 3 заходи за участі 150 осіб. У 2024 році ми організували 32 мандрівки для 1036 учасників. У 2025 році відбулося 50 заходів, до яких долучилися 1400 ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин.

Станом на сьогодні у 2026 році вже проведено понад 10 заходів, участь у яких взяли близько 400 осіб.

Загалом за час існування проєкту його учасниками стали майже 3 тисячі людей. І ми бачимо, що зацікавлення постійно зростає. Багато учасників повертаються на нові маршрути або рекомендують проєкт своїм побратимам, друзям та знайомим.

• Як ветеранам та їхнім сім'ям долучитися до цього проєкту? Які є умови участі?

На офіційному сайті Львівської обласної державної адміністрації у розділі «Захиснику» діє постійна реєстраційна форма учасника проєкту «Терапія мандрами». Вона відкрита постійно, тому всі охочі можуть залишити свої контакти та інформацію для участі в майбутніх заходах.

Крім того, ми регулярно публікуємо інформацію про нові мандрівки офіційних ресурсах Департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОВА, зокрема у соціальних мережах.

Участь у проєкті є безкоштовною. Ми намагаємося зробити так, щоб до мандрівок могли долучитися якомога більше військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин.

•  Чи плануєте нові маршрути або формати мандрівок? Що б ви порадили людині, яка хотіла б долучитись до подорожі?

Ми плануємо й надалі розширювати географію проєкту, залучати нові громади та створювати нові маршрути.

Особливу увагу приділятимемо розвитку безбар’єрних туристичних продуктів, сімейних форматів відпочинку та активних мандрівок. Також продовжимо працювати над розширенням мережі партнерів і враховувати пропозиції учасників, адже саме вони найкраще підказують, яким має бути подальший розвиток проєкту.

Для нас важливо, щоб «Терапія мандрами» залишалася живим проєктом, який відповідає реальним потребам ветеранської спільноти.

Я б порадила ветеранам та їхнім родинам просто спробувати. Не потрібно мати спеціальної підготовки чи ставити перед собою якісь особливі цілі. Варто просто дозволити собі провести день або два в новому середовищі, побачити красиві місця, поспілкуватися з людьми та отримати нові враження.

Досвід наших учасників показує, що іноді одна така мандрівка може дати більше, ніж людина очікувала. Це можливість відновити сили, знайти нові знайомства, відчути підтримку та переконатися, що поруч є люди, які розуміють і готові бути поруч.

І дуже часто після першої поїздки люди повертаються до нас знову. Мабуть, це найкраща оцінка того, що проєкт справді потрібний людям.