До 400 тисяч гривень на адаптацію житла: хто може отримати допомогу у Львові та які нюанси

Про те, як ветерану у Львові зробити свою домівку доступнішою, для ІА Дивись.info розповіла Тетяна Колесник — керівниця управління соціального захисту Львівської міської ради.

Хто може скористатися програмою та чому її запровадили

Зі слів посадовиці, програму часткового пристосування житлових приміщень на умовах співфінансування у Львові затвердили в березні 2026 року. Її розробили після того, як у січні Львівська міська рада, департамент гуманітарної політики та Український Червоний Хрест підписали відповідний меморандум.

Скористатися програмою можуть люди з інвалідністю внаслідок війни першої та другої груп. Йдеться про мешканців Львівської громади, яким необхідно пристосувати житло до індивідуальних потреб через обмеження повсякденного функціонування.

«Програма передбачає пристосування житлових приміщень, щоб людині було максимально зручно й комфортно користуватися різними приладами, пересуватися та загалом перебувати у своєму помешканні», — розповідає Тетяна Колесник.

За її словами, під час розроблення програми врахували звернення ветеранів, які потребували покращення умов безпосередньо у квартирах або будинках. У міській раді також бачили необхідність такої підтримки, бо доступність визначили одним із пріоритетних напрямів.

До слова, Львів став найбільш безбар'єрним містом в Україні.

Які документи потрібно подати та як виплачують компенсацію

Щоб долучитися до програми, потрібно подати заяву до відділу соціального захисту або Центру надання адміністративних послуг. До неї необхідно додати копії паспорта, ідентифікаційного номера, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та документа, що підтверджує встановлення інвалідності.

Також заявник може подати рекомендації з індивідуальної програми реабілітації, висновок про потребу в допоміжних засобах реабілітації та копію індивідуального реабілітаційного плану. Ці документи не є обов’язковими, однак допомагають комісії точніше визначити, які роботи необхідно провести в помешканні. Крім цього, потрібні документи про право власності на житло та, за наявності, його технічний паспорт.

«Після подання документів до помешкання виїжджає мультидисциплінарна команда, яка складає дефектний акт і визначає, які саме роботи потрібно виконати. Далі ветеран знаходить виконавців, які готують кошторис. Після перевірки цей кошторис знову подають до управління соціального захисту», — пояснює Тетяна Колесник.

Після погодження кошторису Український Червоний Хрест перераховує на особистий банківський рахунок заявника половину вартості робіт, але не більше ніж 200 тисяч гривень. Ці гроші можна використати для придбання матеріалів та оплати інших витрат, пов’язаних із пристосуванням житла.

«Після завершення робіт людина подає акти виконаних робіт. Їх перевіряють і звіряють із дефектним актом. Після цього міська рада виплачує решту компенсації — також 50% вартості та не більше ніж 200 тисяч гривень», — уточнює Тетяна Колесник.

Відтак, половину вартості пристосування помешкання фінансує Український Червоний Хрест, а іншу половину — Львівська міська рада. Загальний розмір допомоги не може перевищувати 400 тисяч гривень.

Скільки ветеранів звернулися та які роботи найчастіше потрібні

Тетяна Колесник каже, що від початку дії програми до міської ради надійшло вісім заяв. У помешканнях усіх заявників уже побувала мультидисциплінарна команда та склала дефектні акти. Наразі ветерани шукають виконавців і готують кошториси, тому компенсацію ще не виплачували.

За словами посадовиці, терміни проведення робіт залежать від обставин кожного заявника. Частина ветеранів зараз проходить реабілітацію і планує розпочати адаптацію житла в липні або серпні, інші ще домовляються з майстрами.

«Є ветерани, які не можуть самостійно знайти виконавців робіт. У таких випадках ми допомагаємо їм знайти фахівців. Скористатися програмою та виконати необхідні роботи можна протягом року», — зазначає фахівчиня.

Найчастіше ветерани потребують переоблаштування ванних кімнат і санвузлів, зокрема встановлення безбар’єрного душу. Також у квартирах адаптують кухні, змінюють висоту меблів, розширюють дверні прорізи та демонтують міжкімнатні пороги, які заважають пересуванню на кріслі колісному.

Максимальної суми компенсації у 400 тисяч гривень, за попередніми розрахунками, має вистачити на повний цикл адаптації житла. Водночас програма не передбачає фінансування звичайного ремонту всієї квартири. Кошти можна спрямувати лише на роботи, пов’язані з доступністю та індивідуальними потребами ветерана.

«Це може бути розширення дверних прорізів, демонтаж дверей і порогів, встановлення порогового пандуса, облаштування ванної кімнати та санвузла, адаптація кухні, встановлення поручнів і перил. Також передбачене перенесення розеток та вимикачів, покращення освітлення або встановлення світильників із датчиками руху, якщо людина має порушення зору. Йдеться не про ремонт усієї квартири, а лише про роботи, необхідні для її пристосування», — пояснює Тетяна Колесник.

Які вимоги ДБН діють для доступного житла

Доступність житла починається не у квартирі, а від входу на територію та до будинку. Якщо біля під’їзду є сходи, облаштовують пандус, підйомник або інший засіб пересування. Ухил відкритого пандуса має бути не більшим за 8%, а його мінімальна ширина — 1,2 метра. З обох боків встановлюють поручні.

Вхідні та міжкімнатні двері не повинні мати високих порогів. Якщо повністю прибрати поріг неможливо, його висота не має перевищувати два сантиметри. Ширина дверного проходу має становити щонайменше 90 сантиметрів у нових будинках і від 80 сантиметрів під час реконструкції.

Для пересування на колісному кріслі біля меблів та обладнання залишають прохід завширшки не менше ніж 90 сантиметрів. Для розвороту потрібен вільний простір діаметром щонайменше 1,5 метра.

Один із санвузлів у доступній квартирі має бути достатньо просторим для розвороту крісла колісного. Біля унітаза встановлюють поручні та залишають місце для пересаджування. Душ облаштовують без високого піддона, з неслизькою підлогою, сидінням і поручнями.

На кухні потрібно залишити достатньо місця для пересування. Робочу поверхню, мийку, шафи й полиці можуть встановлювати на доступній для людини висоті. Під частиною стільниці залишають вільний простір для під’їзду на кріслі колісному.

Для людей із порушеннями зору важливі достатнє освітлення та контрастне позначення дверей, порогів, сходів, пандусів і небезпечних перепадів висоти.

Чи можуть програму розширити та що робити, коли будинок неможливо адаптувати

Відгуків про результати програми поки немає, бо в помешканнях перших восьми заявників роботи ще не завершили. Водночас працівники міських служб консультують ветеранів, зокрема допомагають знайти виконавців і розібратися з іншими питаннями, які виникають під час підготовки до адаптації житла.

«Люди звертаються до нас, коли їм потрібно підказати щодо виконавців робіт або надати іншу пораду. Ми постійно залишаємося поруч із ветеранами, консультуємо їх і намагаємося допомагати з усіма потребами, які виникають», — каже посадовиця.

За словами Тетяни Колесник, якщо надалі виникатимуть проблеми, у місті шукатимуть способи їх вирішення та за потреби змінюватимуть умови програми.

Усі вісім ветеранів, які вже подали заяви, мешкають у квартирах. Звернень від власників приватних будинків поки не надходило, однак програма поширюється на різні житлові приміщення. Скористатися нею можуть власники помешкань, а також люди, зареєстровані в них.

Якщо технічно облаштувати доступний вхід до будинку неможливо, людина з інвалідністю може скористатися іншою міською програмою, яка діє з 2018 року. Вона передбачає встановлення пандусів і підйомників, модернізацію ліфтів та надання сходолазів. Також у межах програми можуть встановлювати сонячні панелі, щоб забезпечити безперебійну роботу ліфта.

«Якщо в будинку технічно неможливо нічого встановити, людина може обрати інше житло, яке буде для неї зручнішим. У такому разі програма передбачає відшкодування витрат на переїзд, повний соціальний супровід та оплату окремих юридичних послуг», — додає фахівчиня.

Програма, яка діє з 2018 року, призначена не лише для ветеранів. Нею можуть скористатися люди з інвалідністю першої групи, зокрема ті, хто пересувається на кріслах колісних, а також люди з порушеннями зору.

Відтак, у межах програми забезпечення доступності житлових приміщень у Львові можуть:

• встановити пандус біля входу до будинку;
• облаштувати підйомник усередині або ззовні будівлі;
• встановити вертикальний чи поворотний підйомник;
• облаштувати підйомник-ліфт у внутрішньому дворі;
• встановити пандус при вході та підйомник усередині будинку, якщо до ліфта ведуть сходи;
• модернізувати ліфт;
• надати гусеничний транспортер, якщо неможливо встановити пандус або підйомник;
• облаштувати апарелі — металеві напрямні для підйому сходами;
• у разі технічної неможливості адаптувати будинок — компенсувати нотаріальні витрати під час обміну житла;
• надати кошти на оренду транспорту для перевезення речей під час переїзду.

Більше про тонкощі встановлення пандусів та підйомників ми розповідали тут.

«Якщо виникне необхідність, ми готові продовжувати дію програми адаптації помешкань та розширювати її. Усе залежатиме від ситуацій і запитів, які з’являтимуться. За потреби будемо підлаштовувати програму під потреби наших ветеранів», — зазначає Тетяна Колесник.

Чи є схожі державні програми

В Україні діє державна соціальна послуга консультування з пристосування житла. Її можуть отримати люди з інвалідністю та люди, які мають обмеження у повсякденному житті й потребують змін у своєму помешканні. Фахівці оглядають житло, визначають перешкоди та радять, що саме потрібно змінити. Це може стосуватися входу до помешкання, дверних прорізів, ванної кімнати, кухні, розташування меблів та інших частин житла. Після обстеження для людини складають план пристосування помешкання.

Ця державна послуга передбачає консультацію та допомогу з плануванням необхідних змін. Проте вона не передбачає загальнодержавної виплати коштів на ремонт або переоблаштування житла.

Окремо в Україні діють державні програми, за якими деякі ветерани, люди з інвалідністю внаслідок війни та родини загиблих захисників можуть отримати компенсацію на придбання житла. Ці кошти призначені для купівлі помешкання, а не для його ремонту чи пристосування. Для отримання компенсації людина має належати до визначеної категорії та перебувати на квартирному обліку.