Яким хочуть зробити Північний Львів: архітектори показали фінальні концепції

Про це розповідає журналістка ІА Дивись.info з презентації проєктів.

Про розвиток Північного Львова

У Львові триває тестове планування розвитку району Північного Львова — однієї з найбільших і найскладніших територій міста площею близько 690 гектарів. До процесу залучили п’ять міждисциплінарних команд із Швейцарії, Франції, Нідерландів, а також Києва і Львова. Проєкт реалізують за фінансової підтримки швейцарських партнерів.

Перший воркшоп відбувся наприкінці листопада 2025 року. Тоді учасники оглянули територію, зокрема житлову забудову, природні ландшафти та об’єкти соціальної інфраструктури, зокрема представили початкові підходи до розвитку району та окреслили ключові виклики.

Північний Львів охоплює територію, обмежену вулицями Замарстинівською, Мазепи, Грінченка, Богдана Хмельницького та межею міста. Серед його особливостей — складна топографія, наявність природних територій Розточчя і долини Полтви, а також поєднання радянської житлової забудови з новими об’єктами. Зі слів фахівців департаменту архітектури та урбаністики Львова, чинна містобудівна документація для цієї зони значною мірою базується на застарілих підходах і не враховує сучасних вимог до екології, мобільності та інтегрованого розвитку.

Для напрацювання нових рішень застосовують метод тестового планування — інструмент, поширений у Швейцарії для роботи зі складними територіями. Він передбачає паралельну роботу кількох команд над різними сценаріями розвитку з подальшим порівнянням результатів. Процес супроводжує міжнародна консультативна рада за участі урбаністів, архітекторів і фахівців з мобільності з європейських країн та України.

Другий воркшоп відбувся 21 березня — команди представили деталізованіші пропозиції. Після цього архітектори мали три місяці, щоб доопрацювати свої пропозиції. Тоді мешканці мали можливість залишити свої відгуки та пропозиції.

Презентація фінальних напрацювань відбулася 30 червня, під час Lviv Urban Forum. Для львівʼян варіанти розвитку Північного Львова показали на виставці у Палаці Бандінелі, що на пл. Ринок, 2, вона діятиме до 7 липня. Зі слів організаторів, оприлюднені проєкти вже не будуть доопрацьовувати. Наступний етап — консолідація, тобто з пʼяти пропозицій будуть збирати одну.

До слова, про критику львівʼян щодо цих проєктів ми детально розповідали тут.

Наразі немає інформації, коли ухвалять конкретне рішення. Попередньо цей проєкт планували до кінця року, проте процес узгоджень затягнувся. Фінальне рішення ухвалить виконавчий комітет Львівської міськради.

У тестовому плануванні Північного Львова беруть участь:

• Команда 1: Hosoya Schaefer Architects (Швейцарія) + ATO-Bel architects (Львів)
• Команда 2: Agence TER (Франція) та Martin Duplantier Architectes (Франція) + Urbaideas (Львів), Room⁶⁶ (Львів) та Burø (Київ)
• Команда 3: Karres en Brands (Нідерланди) + Drozdov & Partners (Львів)
• Команда 4: West 8  (Нідерланди) + AVR Development (Львів)
• Команда 5: Studio Vulkan (Швейцарія) + ABMK (Львів)

Що пропонує 1 команда: Незламне Спільне

Перша команда пропонує розвивати північний Львів поетапно — від оновлення вже чинних кварталів до формування нових районів на півночі. Концепція поєднує зміни для нинішніх мешканців із довгостроковою трансформацією території.

Команда пропонує три етапи розвитку. Перший передбачає пілотні проєкти, оновлення громадських просторів, транспортних зв’язків, соціальної інфраструктури та житла в наявних кварталах. Другий має зосередити розвиток у центральній долині та біля головних міських вузлів. Третій — розширення далі на північ через впорядкування земельних ділянок і формування нових громад на пагорбах.

Щільність забудови пропонують розподіляти нерівномірно. Інтенсивніший розвиток має бути біля громадського транспорту, локальних центрів і багатофункціональних вузлів, а нижча щільність — у громадах на пагорбах і на складних ландшафтних ділянках. Проєкт базується на районі, який нині вже має приблизно 1,3 млн м² загальної площі підлоги та орієнтовно 25 тисяч мешканців.

«Найвищі значення FAR (3,0–3,5) концентровані в межах центрального міського коридору, уздовж осі UNBROKEN та в ключових локальних підцентрах, де компактна квартальна забудова підтримує ефективну роботу громадського транспорту, розвиток локальної комерції, робочих місць, освітніх закладів і громадських сервісів», — розповідають архітектори.

Важливою частиною концепції є зелена мережа. Вона має базуватися на наявних долинах, пагорбах, лісах, потоках і садових громадах.

«Зелена мережа базується на існуючій ландшафтній структурі долин, пагорбів, лісів, потоків і садових громад, перетворюючи їх на безперервний екологічний та рекреаційний каркас району. Замість сприйняття природи як сукупності окремих парків, проєкт формує взаємопов’язану систему зелених коридорів, що об’єднує житлові квартали, громадські простори, соціальну інфраструктуру та навколишній регіональний ландшафт», — зазначають фахівці.

Основою зеленої мережі мають стати долини. Вони працюватимуть як екологічні коридори, простори для управління дощовими водами, пішохідні й велосипедні маршрути та відкриті території для мешканців. Вершини пагорбів пропонують захищати від інтенсивної забудови, а садові громади — інтегрувати в зелену систему як території низької щільності.

У транспортній частині команда пропонує створити ієрархію дорожньої мережі. Новий східно-західний коридор і вісь північ–південь мають з’єднати громади на пагорбах, локальні центри, район UNBROKEN, Інноваційний парк та інші частини міста. Усередині районів вулиці мають пристосовуватися до рельєфу, забезпечувати локальний доступ і обмежувати транзитний рух.

Паркування пропонують зосередити біля транспортно-пересадкових вузлів, зупинок громадського транспорту, районних центрів та основних громадських об’єктів. У житлових районах перевагу планують надавати підземним паркінгам і обмеженій кількості місць уздовж вулиць.

Пішохідна та велосипедна мережа має складатися з ландшафтних маршрутів, міських пішохідних вулиць і магістральних велосипедних маршрутів. Кожен квартал має отримати доступ до шкіл, сервісів, робочих місць, громадського транспорту і зелених просторів у межах 10–15-хвилинної подорожі.

Громадський транспорт у концепції базується на новій трамвайній лінії північ–південь. Вона має стати головною віссю та з’єднати район із центром Львова й ширшою агломераційною мережею. Східно-західний коридор має доповнювати трамвайну вісь.

«Такий підхід дозволяє інтегрувати розвиток у ландшафт, а не домінувати над ним. Існуючі садові території зберігаються та поступово трансформуються через делікатне ущільнення та контекстуально чутливе доповнення забудови, зберігаючи свою ідентичність і водночас покращуючи доступність, інфраструктуру та якість громадських просторів», — кажуть урбаністи.

Окрема частина пропозиції має назву «Новий просторовий договір для Північного Львова». У ній команда описує модель управління розвитком і подає Unbroken Commons як рамку для співпраці між мешканцями, владою, землевласниками, девелоперами та громадськістю.

Візія натхненна японською концепцією кінцуґі — мистецтвом відновлення пошкоджених предметів із підкресленням тріщин. Відбудову тут розглядають як процес зцілення, адаптації та спільного навчання. В основі пропозиції — «Нова міська угода», що базується на інклюзивності, справедливості, реалістичності та сталому розвитку.

Просторову структуру району організовують навколо Unbroken Spine — Незламної Осі. Вона має поєднати охорону здоров’я, освіту, дослідження, інновації, житло, громадські простори й транспорт. Для управління розвитком команда пропонує створити Агенцію розвитку Unbroken, а також Земельний банк і Земельний траст. Вони мають координувати проєкти, впорядковувати земельні ділянки та захищати суспільні інтереси.

Ще один інструмент — реорганізація земельних ділянок. Її мета — перетворити фрагментовану власність на скоординований міський розвиток і дати змогу будувати нові вулиці, транспортні коридори, школи, медичні заклади, парки та іншу громадську інфраструктуру.

Що пропонує 2 команда: Природа як горизонт

«Ми утверджуємо північну окраїну Львова як живий ландшафт — межу, яку не слід поглинати, а варто розкрити, зберегти й підсилити. Тут пагорби з їхніми лісистими горизонтами — не тло, а сама структура міста. Ми обираємо зберігати безперервність цих краєвидів, підтримувати діалог між рельєфом і міським життям та визначати чітку й усвідомлену межу міського зростання», — кажуть архітектори команди №2.

За задумом команди, Львів має розвиватися не через подальше розширення на нові території, а через зміни всередині вже сформованого міського середовища. Йдеться про компактніше місто, яке використовує потенціал наявних районів, недозавантажених ділянок і просторів, що можуть отримати нові функції. Такий підхід передбачає стратегічне ущільнення без витіснення природного ландшафту.

Від пагорбів до міста команда пропонує сформувати мережу паркових коридорів. Вони мають поєднувати різні частини північного Львова та водночас підтримувати природні процеси: рух води, ґрунтів, біорізноманіття і пішохідні маршрути. У концепції ці коридори описують як простори для прогулянок, зустрічей і спільного користування. Вони мають з’єднати фрагментовані території в доступну та безперервну систему.

Окрему увагу команда приділяє району вулиці Миколайчука. Тут пропонують поєднати житло, громадські функції та природний ландшафт. Забудова, за цією ідеєю, не має протиставлятися природі, а повинна бути вбудована в неї. Житлові осередки, громадські простори і кампус мають формувати середовище, де міське життя відбувається поруч із природними процесами.

Команда також пропонує працювати з межею між містом і лісовим ландшафтом як із зоною взаємодії, а не як із лінією поділу. Забудова в цій частині має бути вибірковою, враховувати рельєф, наявні краєвиди та екосистеми. Такий підхід передбачає, що нові об’єкти не повинні стирати природний край міста, а мають пристосовуватися до нього.

«Ми визнаємо й підсилюємо цінність того, що вже існує. Наявні райони, їхні функції, ритми та неформальні практики є фундаментом проєкту. Особливо громадські сади втілюють унікальний зв’язок із землею та колективним простором. Це не залишки, які слід замінити, а живі структури, які потрібно підтримувати — простори, де приватна ініціатива зустрічається зі спільним життям і де глибоко вкорінена ідентичність території», — розповідають урбаністи.

Що пропонує 3 команда: Місто Спільнот

Третя команда пропонує розглядати північний Львів як «Місто Спільнот» — систему пов’язаних між собою районів, кожен із яких має власну ідентичність, масштаб і набір функцій. У центрі цієї концепції — людиноцентричний підхід, де важливими є повсякденне життя, турбота, соціальна взаємодія та доступ до необхідних послуг.

«У короткостроковій перспективі основний попит на житло створюватимуть ветерани, громадяни, які постраждали від війни, та внутрішньо переміщені особи, що потребують стабільного й доступного житла, інтегрованого в сильну систему соціальної підтримки та охорони здоровʼя. У середньостроковій перспективі район може приваблювати молодих фахівців, медичних працівників, дослідників та працівників сфери підтримки завдяки розвитку розширеного центру медичної допомоги та відновлення, повʼязаного з екосистемою UNBROKEN», — кажуть архітектори.

Ключовим осередком розвитку команда бачить медичний і реабілітаційний кампус. За цією логікою, північний Львів має стати середовищем для відновлення, де охорона здоров’я, наука, робота і повсякденне життя поєднані на рівні району. Житло для ветеранів, ВПО та інших вразливих груп має підтримувати реінтеграцію через гнучкі планування, спільні простори та дизайн, чутливий до травматичного досвіду.

Окремо команда наголошує на ролі травма-орієнтованого дизайну. Йдеться про простори, які мають сприяти відчуттю безпеки, соціальній згуртованості та довгостроковій реінтеграції людей у повсякденне життя. Для цього в концепції пропонують використовувати синьо-зелену інфраструктуру, природні ландшафти та спільні громадські простори.

«Пропозиція базується на підході «Ландшафт передусім». Долини, яри та вершини агорбів розглядаються як території, непридатні для забудови, що формують основу безперервної синьо-зеленої мережі. Ці простори виконують роль екологічних коридорів, кліматичних буферів і повсякденних громадських ландшафтів, визначаючи, де і яким чином може відбуватися урбанізація», — додають фахівці.

Міський розвиток у цій концепції описують як «вирощування міста». Це означає поступову трансформацію наявних структур і створення нових районів відповідно до потреб мешканців. Ключові повсякденні функції — школи, медичні заклади, магазини, зелені простори та громадський транспорт — мають бути доступними пішки або велосипедом.

Мобільність команда пропонує організувати за принципом «доступність замість транзиту». Вулиця Миколайчука має трансформуватися в Бульвар здоров’я та інновацій. Його мають доповнювати бульвар Мазепи, майбутній трамвайний коридор, електробуси, сервіси спільної мобільності, веломаршрути та вулиці з пріоритетом для пішоходів. Регіональний транзитний рух пропонують перенаправити на північне сполучення та майбутню Північну об’їзну дорогу.

«Особливу увагу приділяємо тому, щоб мешканці могли самі формувати свої квартали та брати активну участь у розвитку місця, де вони живуть. Водночас усі необхідні повсякденні послуги — магазини, школи, медичні заклади, громадські простори та зелені зони — мають бути розташовані на комфортній відстані пішої чи велосипедної доступності», — розповідають фахівці.

Команда спирається на принцип 15-хвилинного міста. Він передбачає, що мешканці можуть дістатися до основних сервісів без автомобіля — пішки або велосипедом.

Структурний план підсилює наявні міські осі, зокрема вулиці Мазепи та Миколайчука. Вони мають формувати сильне міське ядро у напрямку північ–південь. Реновація цих вулиць, за задумом команди, має створити умови для розвитку локальної економіки, появи нових мешканців, місць для роботи, сервісів і дозвілля.

Окремий принцип концепції — артикуляція простору. Ідеться про формування середовища, де громадські простори, житло та локальні функції працюють разом. Команда також пропонує використовувати багатофункціональну типологію забудови, де громадські функції, сервіси для мешканців і житло поєднуються вертикально.

«Типологія ущільнення забудови базується на принципі вертикальної інтеграції громадських функцій, локальних сервісів для мешканців та житлових поверхів. Кожна з зелених типологій формує власний просторовий характер і взаємодіє з іншими, утворюючи багатомасштабну, систему», — зазначають учасники команди.

Що пропонує 4 команда: зелений каркас, Sponge City та «Продуктивне місто»

Четверта команда пропонує будувати розвиток північного Львова навколо природного ландшафту. Основою майбутнього району мають стати рельєф, долини, пагорби, ліси та природний рух води. Забудову пропонують розміщувати на придатних пологих ділянках, а долини й пагорби залишати вільними від забудови як зелений каркас території.

У генплані команда поєднує різні типи міського середовища: квартали-сади, дачі, компактні урбанізовані райони та зелені центри. Окремо в концепції прописують роботу з водою. Її пропонують затримувати, інфільтрувати й використовувати як частину підходу Sponge city Lviv North.

Однією з ключових тем проєкту є мобільність. Команда пропонує комплексну транспортну стратегію для північного Львова, яку розробляла разом із фінськими експертами з мобільності та громадського транспорту, FLOU та Антоном Хагеном. Її основа — поєднання принципів 15-хвилинного міста та Transit-Oriented Development. Це означає, що щоденні сервіси мають бути доступні пішки або велосипедом, а основні зв’язки повинні підтримуватися якісним громадським транспортом.

«Мета не в тому, щоб відмовитися від автомобіля, а в тому, щоб зменшити щоденну залежність від нього — через зручні пішохідні й велосипедні маршрути, громадський транспорт, пересадки та паркувальні хаби», — розповідають архітектори.

Для планування району команда сформувала так званий «штрих-код здорового міста». Це модель, яка показує необхідний баланс житла, освіти, культури, спорту, сервісів, зелених зон та інфраструктури для нового населення. Саме цей баланс має стати основою планувальної структури району.

Функції в районі пропонують розміщувати не випадково, а навколо локальних центрів і центральної міської осі. Вулиця Миколайчука має стати людиноорієнтованим зеленим бульваром, який поєднуватиме громадські функції, кампус UNBROKEN, транспортні зв’язки та публічні простори.

Генплан передбачає кілька типів районів: Compact city, Garden city, Dachas, Campus core, Modern village та Productive city. Кожен із них має власний характер і щільність, але всі вони мають працювати як частина спільної екологічної, транспортної та функціональної системи північного Львова.

«Надважливою опорою концепції є Екосистема UNBROKEN, яка простягається від існуючого реабілітаційний центру UNBROKEN до нового університетського кампусу. Навколо UNBROKEN буде сформуватися повноцінна багатогалузева структура, орієнтована на медицину, реабілітацію, освіту, дослідження, фармацевтику, спорт, бізнес та міжнародну співпрацю», — розповідають урбаністи.

Окремий акцент команда робить на трансформації вулиці Миколайчука. Її пропонують перетворити на зелений міський бульвар із трамвайним сполученням, велоінфраструктурою, громадськими просторами, озелененням, комфортними пішохідними зв’язками та активними першими поверхами.

Бульвар Миколайчука має завершуватися площею Незламних — центральним громадським простором району. Вона має об’єднувати елементи кампусу. Від цієї площі в напрямку кладовища команда пропонує сформувати Ліс Пам’яті — пішохідний маршрут, який відокремлюватиме активну частину міста від тихішої зони поховань і створюватиме парадний вхід на цвинтар.

Щоб зберегти зелені пагорби від інтенсивної багатоповерхової забудови, команда пропонує перенести зону активного міського розвитку на схід — у нинішню промислову зону між Галицьким перехрестям і Полтвою. Через близькість залізниці та станції «Голоско» цю територію пропонують пов’язати з майбутньою системою міської електрички та сформувати район навколо нового транспортного хабу.

На місці нинішніх промислових ділянок команда пропонує створити новий урбанізований квартал IBA — «Продуктивне місто». Він має стати точкою інновацій, де поєднаються високотехнологічна й екологічна індустрія, креативні стартапи, житло та сервіси.

Що пропонує 5 команда: Смарагдова мережа

П’ята команда виходить із того, що протягом наступних 25 років район Львів Північ має прийняти понад 50 тисяч нових мешканців, більшість із яких, як очікують, переїдуть з інших регіонів України. Тому район пропонують планувати як середовище, де люди зможуть формувати зв’язок із місцем і поступово інтегруватися в нові спільноти.

«Замість нав’язування уніфікованої міської структури стратегія розвитку спирається на існуючі моделі землеволодіння, особливості рельєфу та сформовані маршрути пересування. Нові житлові райони організовуються як диференційовані поселенські осередки, кожен з яких реагує на локальні умови та водночас робить внесок у формування загальної просторової структури», — розповідають архітектори.

Основою просторової структури має стати «Смарагдова мережа» — екологічний і просторовий каркас, який поєднує ліси, кладовища, садівничі товариства, екологічні коридори та Замарстинівський парк. У межах цієї системи основні центри тяжіння мають розташовуватися вздовж центрального паркового бульвару та в місцях перетину із зеленою мережею.

Долина в цій концепції стає головним коридором мобільності. Її пропонують перетворити на ландшафтний бульвар із трамвайною лінією, велосипедними доріжками, широкими пішохідними маршрутами та зеленим простором. Другорядні вулиці мають бути активними міськими просторами з місцевою торгівлею та функціями перших поверхів.

Великий зелений простір команда розглядає як частину ширшої ландшафтної системи Львова. Йдеться про ліси, сільськогосподарські угіддя, екологічні коридори та відкриті зелені простори, які мають формувати єдину мережу, а не працювати як окремі парки.

Майбутній розвиток команда пропонує організовувати у вигляді осередків. Вони можуть формуватися як на землях державної або комунальної власності, так і на територіях із фрагментованою приватною власністю. Кожен осередок має поєднувати житло, локальні послуги, продуктивні ландшафти та громадські простори.

«На проміжному масштабному рівні групи осередків об’єднуються у природні громади, формуючи основні житлові райони Львова Північ. Із населенням близько 10 000 мешканців така громада є достатньо великою для підтримки ключової соціальної інфраструктури — зокрема початкової школи, кількох дитячих садків, локальної торгівлі, культових споруд, громадських закладів та змішаної забудови — і водночас достатньо компактною для збереження соціальної згуртованості та виразної локальної ідентичності», — кажуть урабністи.

Замість одного головного центру команда пропонує мережу локальних центрів по всій території Львова Північ. Вони мають поєднувати комерційні, освітні, культурні та громадські функції. Соціальну структуру мають посилювати дві дачні території під назвою «Вкорінені пагорби», а головні центри тяжіння на рівні міста мають формуватися вздовж центрального паркового бульвару.

Реалізація генплану, за задумом команди, потребує державно-приватного партнерства. Через фрагментовану власність на значній частині території важливою є співпраця між владою, землевласниками та місцевими учасниками. На ранньому етапі пропонують закріпити стратегічні вуличні зв’язки.

Майбутній кампус команда розглядає як можливість для розвитку на основі партнерства, зокрема через інституційну співпрацю, міжнародні інвестиції або механізм Міжнародної будівельної виставки IBA.

Серед цінностей Naturehood (природне середовище) команда виділяє активні вуличні фронти, комфортну міську форму та людиноорієнтовану мобільність. Активні перші поверхи, зручні входи, невеликі сади перед будинками, підземні паркінги, мобільні хаби та багаторівневі паркінги мають допомогти зробити вулиці безпечнішими й орієнтованими на людей.

Детальніше про кожен проєкт можна дізнатись на сайті проєкту. Про відгуки мешканців фахівці опублікували за покликанням.