Як отримати грант на бізнес на Львівщині: умови, суми та типові помилки

Якою є підтримка бізнесу в області

Для мешканців Львівської області доступні державні та регіональні програми підтримки бізнесу. Найбільший попит, зі слів Ірини Романяк, начальниці управління реалізації проєктів Львівського ОЦЗ, мають грантові програми в межах урядової програми «єРобота». Йдеться про «Власну справу» та гранти для ветеранів і членів їхніх сімей. Їх реалізовує Міністерство економіки України спільно з Державною службою зайнятості.

«Від початку 2026 року програми підтримки підприємництва через службу зайнятості залишаються одними з найбільш затребуваних інструментів розвитку малого та мікробізнесу на Львівщині. Приємно відзначити, що Львівщина стабільно залишається серед лідерів в Україні за кількістю переможців грантових програм. Це свідчить про високий рівень підприємницької активності мешканців області, які навіть в умовах воєнних викликів готові інвестувати у власну справу, створювати робочі місця та розвивати економіку своїх громад. Так, цьогоріч 615 учасників програми "Власна справа" та 90 представників ветеранської спільноти, бізнес-плани котрих розглядала комісія ЛОЦЗ, отримають 231 млн грн», — каже фахівчиня.

З початку дії урядової ініціативи «Власна справа», яка стартувала у 2022 році, Львівський обласний центр зайнятості розглянув понад 10 тисяч заявок на отримання мікрогрантів. Із них 5040 отримали позитивне рішення. Загальна сума фінансування становить 1,2 мільярда гривень.

Найчастіше програмою «Власна справа» користуються мешканці Львівської міської громади, а також громад Львівського, Дрогобицького та Стрийського районів. Ірина Романяк пояснює це тим, що саме там зосереджена значна частина малого та середнього бізнесу.

«Водночас найменше заявок зазвичай надходить із віддалених сільських громад Самбірського та Яворівського, де нижчою є підприємницька активність, менша кількість потенційних заявників. Причини такої різниці насамперед пов'язані з економічною структурою територій. У великих містах і громадах є ширший ринок збуту, вища концентрація клієнтів, кращий доступ до логістики та кваліфікованих кадрів. Натомість у невеликих громадах потенційні підприємці часто обережніше ставляться до започаткування власної справи», — додає спікерка.

Попри це, останніми роками кількість заявок із невеликих територіальних громад зростає.

Зокрема, раніше ми розповідали, які діють програми підтримки бізнесу саме у Львові.

Які бізнеси найчастіше відкривають за грантові кошти

Зі слів Ірини Романяк, найчастіше мешканці області використовують грантові кошти на бізнеси у сфері послуг, торгівлі, громадського харчування та невеликих виробництв. Серед поширених напрямків — салони краси, стоматологічні та медичні кабінети, заклади харчування, пекарні, кав’ярні, ремонтні майстерні, логістичні й освітні послуги. Також гранти спрямовують на виробництво меблів, швейне виробництво та інші невеликі підприємства.

Фахівчиня каже, що популярні напрямки бізнесу відрізняються залежно від типу громади. У великих містах частіше відкривають бізнеси у сфері послуг, креативних індустрій, ІТ, освіти, медицини та громадського харчування. Це пов’язано із більшою кількістю населення, вищим попитом на послуги та розвиненішим бізнес-середовищем.

У сільських громадах частіше реалізовують проєкти, пов’язані з торгівлею, агросферою, ремонтними послугами, виробництвом меблів, виробів з каменю та перевезеннями. У таких громадах важливими є бізнеси, які дають мешканцям змогу отримати потрібні товари й послуги без поїздок до великих міст.

«Загалом програма «Власна справа» дає можливість людям реалізовувати бізнес-ідеї відповідно до потреб конкретної громади. Саме тому структура грантових проєктів є доволі різноманітною та відображає економічну спеціалізацію кожної території», — пояснює спікерка.

Нині учасники програми «Власна справа» можуть претендувати на мікрогрант від 50 до 350 тисяч гривень. Розмір підтримки залежить від масштабу проєкту та кількості робочих місць, які планує створити підприємець. До 100 тисяч гривень можуть отримати заявники без зобов’язання створювати нові робочі місця. До 200 тисяч гривень надають за умови створення одного робочого місця, а до 350 тисяч гривень — якщо підприємець створить щонайменше два робочі місця.

Окремо передбачена підтримка для молоді віком від 18 до 25 років. Такі заявники можуть отримати до 200 тисяч гривень на започаткування бізнесу без вимоги працевлаштовувати працівників.

«Для окремих напрямів економіки діють підвищені розміри грантової підтримки. Зокрема, суб'єкти господарювання у сфері дошкільної освіти можуть претендувати на грант до 1 млн. гривень. Така підтримка спрямована на розширення мережі приватних закладів дошкільної освіти, створення нових місць для дітей та покращення доступу до якісних освітніх послуг.

Також можуть отримати грант до 1 млн. гривень представники креативних індустрій. Йдеться про бізнеси у сферах дизайну, архітектури, видавничої справи, аудіовізуального виробництва, реклами, культурних та творчих індустрій», — розповідає Ірина Романяк.

Після отримання мікрогранту підприємець має виконати умови програми. Йдеться про створення та збереження робочих місць, якщо це передбачено умовами гранту, використання коштів за затвердженим бізнес-планом, ведення господарської діяльності протягом визначеного періоду, а також сплату податків і зборів.

«Фактично держава надає фінансовий ресурс для старту або розвитку бізнесу, а підприємець зі свого боку має продемонструвати життєздатність проєкту, створити робочі місця та забезпечити економічну активність. Саме тому програма орієнтована не лише на підтримку окремого підприємця, а й на розвиток місцевої економіки та зайнятості населення», — зазначає начальниця управління.

З її слів, з 1 вересня 2026 року грантова програма має перейти на нову модель роботи. Замість фіксованих сум залежно від категорії заявника та кількості створених робочих місць планують запровадити гнучкішу систему підтримки.

Передбачають два напрями: старт нового бізнесу та масштабування вже чинного. Для започаткування власної справи можна буде отримати від 100 до 300 тисяч гривень, а з урахуванням додаткових критеріїв — до 500 тисяч гривень. Для розвитку чинного бізнесу грантова підтримка становитиме від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень із можливістю збільшення до 2,5 мільйона гривень.

«Розмір гранту залежатиме від кількості нових робочих місць, сфери діяльності, регіону реалізації проєкту та категорії заявника. Це дозволить більш адресно підтримувати підприємців та стимулювати розвиток пріоритетних галузей економіки, зокрема виробництва, креативних індустрій, освітніх послуг та ветеранського підприємництва», — додає Ірина Романяк.

На що можна витрачати грантові кошти

Фахівчиня зазначає, що грантові кошти можна використовувати на витрати, які пов’язані з реалізацією бізнес-плану. Йдеться, зокрема, про придбання обладнання, меблів, транспорту для потреб бізнесу, закупівлю сировини, матеріалів, товарів і послуг, оплату оренди, реклами, програмного забезпечення та інших витрат, передбачених умовами програми.

Зокрема, на придбання меблів, обладнання та транспортних засобів для потреб бізнесу можна спрямувати до 100% суми мікрогранту або гранту. На закупівлю ліцензійного програмного забезпечення дозволено витратити не більше 50% загального розміру підтримки.

Також кошти можна використовувати на закупівлю свійських тварин, птиці та бджіл, молодняка, об’єктів аквакультури, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів і послуг, пов’язаних із бізнес-планом. Для більшості отримувачів на це можна спрямувати не більше 50% гранту, а для ветеранів — до 70%.

Окремо передбачені витрати на маркетинг і рекламу. Ірина Романяк пояснює, що на такі послуги можна використати не більше 10% загальної суми мікрогранту або гранту. Оренду нежитлового приміщення чи земельної ділянки, які використовуватимуть для комерційних або виробничих цілей, можна оплатити в межах 25% суми гранту. Для ветеранів також передбачена можливість оплачувати оренду рибогосподарських водних об’єктів, технологічних водойм та гідротехнічних споруд.

Крім того, кошти можна спрямовувати на оренду обладнання, придбання обладнання в лізинг, використання прав інших суб’єктів господарювання за комерційною концесією, а також на окремі витрати для сфер дошкільної освіти та креативних індустрій.

Спікерка додає, що з вересня 2026 року перелік дозволених витрат має стати ширшим:

• придбання обладнання та виробничих активів;
• оренда виробничих/офісних приміщень;
• ремонт та облаштування приміщень;
• автоматизація та цифровізація бізнесу (програмне забезпечення, CRM-системи,
  автоматизація процесів тощо);
• пакування, брендинг, маркетинг і просування продукції чи послуг;
• облаштування робочих місць (витрати, пов'язані зі створенням робочих місць);
• послуги з реєстрації торгівельної марки чи промислового зразка тощо.

Через які помилки заявникам найчастіше відмовляють у грантах

Ірина Романяк пояснює, що проблеми із заявками найчастіше виникають не через саму бізнес-ідею, а через те, що заявники недостатньо опрацьовують умови програми або не готуються до співбесіди. Серед типових помилок — невідповідність між бізнес-планом і заявою, а також витрати, які не відповідають вимогам порядку надання грантів.

Також труднощі виникають, коли заявник планує придбати обладнання, яке не пов’язане напряму із заявленим видом діяльності або створенням робочих місць. Проблемою є і ситуація, коли людина не може пояснити, навіщо саме це обладнання потрібне для реалізації бізнес-проєкту.

«Також поширеною помилкою є нереалістичні фінансові розрахунки. Іноді заявники суттєво завищують майбутні доходи або, навпаки, не враховують усіх витрат, пов'язаних із веденням діяльності. У результаті бізнес-план не демонструє економічної життєздатності проєкту. Негативно впливає також ситуація, коли заявник не орієнтується у власних розрахунках, не може пояснити окремі показники бізнес-плану або фактично не володіє інформацією про бізнес, який планує відкрити», — розповідає начальниця управління.

Тож найчастіше у гранті відмовляють через низьку якість бізнес-плану, економічну необґрунтованість проєкту, невідповідність вимогам програми, негативну ділову репутацію заявника або ризики, які можуть поставити під сумнів реалізацію бізнес-ідеї.

«Варто підкреслити, що більшість відмов не означають, що ідея є поганою. Дуже часто після доопрацювання бізнес-плану, уточнення фінансової моделі та належної підготовки до співбесіди заявники успішно отримують грант під час наступних хвиль подачі заявок. Тому ми завжди рекомендуємо потенційним учасникам користуватися консультаціями фахівців служби зайнятості, ретельно аналізувати ринок, реалістично оцінювати свої фінансові показники та бути готовими аргументовано представити власний проєкт під час співбесіди», — додає Ірина Романяк.

Яка підтримка доступна для ветеранів, переселенців, молоді та людей з інвалідністю

Ірина Романяк розповідає, що для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин на Львівщині діють державні й регіональні програми підтримки. Вони передбачають фінансову допомогу для започаткування або розвитку бізнесу, а також навчання, працевлаштування та інші інструменти підтримки.

Одним із ключових інструментів є грантові програми в межах урядового проєкту «єРобота». Йдеться про програму «Власна справа» та окремий напрям «Грант для ветеранів та членів їхніх сімей». За цими програмами ветерани можуть отримати кошти на відкриття або розвиток бізнесу, створення робочих місць, закупівлю обладнання, запуск виробничих або сервісних проєктів.

Окрім грантів, для ветеранів доступні ваучери на навчання, компенсаційні програми для роботодавців, які працевлаштовують ветеранів, а також підтримка через обласні програми розвитку підприємництва.

«Усього з часу дії проєкту «Грант для ветеранів та членів їхніх родин» 359 його учасників з нашої області отримали право на грантову підтримку на загальну суму 173 млн грн і зобов’язалися створити 723 додаткових місця праці», — зазначає спікерка.

Окремі інструменти підтримки також передбачені для внутрішньо переміщених людей, молоді, людей з інвалідністю та інших категорій, які потребують додаткової допомоги на ринку праці. У центрі зайнятості пояснюють, що йдеться про доступ до роботи, навчання або підприємництва, зокрема через участь у грантових програмах.

Зокрема:

• Для внутрішньо переміщених осіб діють компенсаційні механізми для роботодавців, які працевлаштовують переселенців. Також із вересня умови надання грантів мають змінитися: для внутрішньо переміщених осіб, які мають підприємницький досвід не менше шести місяців, суму гранту можуть збільшити на 20%.
• Для молоді віком від 18 до 25 років передбачений окремий грант до 200 тисяч гривень на започаткування підприємницької діяльності. Його можна отримати без вимоги працевлаштовувати працівників.
• Для людей з інвалідністю передбачений індивідуальний супровід у працевлаштуванні. Також роботодавці можуть отримати компенсацію витрат на облаштування спеціальних робочих місць. Окрім цього, держава поступово розширює можливості для жінок у професіях, де раніше переважно працювали чоловіки.

Більше про те, де людям з інвалідністю шукати роботу на Львівщині, ми розповідали тут.

«Наше головне завдання в тому, щоб кожна людина, незалежно від життєвих обставин, мала доступ до роботи, навчання або підприємництва (в тому числі через участь у грантових програмах). Саме тому служба зайнятості розвиває інклюзивні сервіси та інструменти підтримки, які дозволяють повернутися до активного економічного життя навіть після вимушеного переселення, втрати роботи чи тривалої перерви в кар'єрі», — додає фахівчиня.

Як перевіряють грантоотримувачів і скільки бізнесів продовжують працювати

За даними Львівського обласного центру зайнятості, від початку дії грантової програми через службу зайнятості отримувачі грантів уже працевлаштували понад 10 тисяч жителів області.

«Моніторинг грантоотримувачів здійснюють протягом усього періоду виконання зобов'язань через здійснення періодичних, без створення надмірного адміністративного навантаження для підприємців, виїзних моніторингових візитів безпосередньо за місцем ведення діяльності», — зазначає Ірина Романяк.

Під час моніторингу перевіряють, чи грантові кошти використали за призначенням. Для цього аналізують документи, які підтверджують придбання обладнання, матеріалів або послуг, які передбачає бізнес-план. Також перевіряють створення робочих місць, офіційне працевлаштування працівників, сплату податків і єдиного соціального внеску. Частину таких перевірок проводять через державні реєстри та інформаційні системи.

«Якщо під час моніторингу виявляють невиконання умов договору, нецільове використання коштів, законодавством передбачені механізми повернення грантових коштів повністю або частково. Водночас основна мета моніторингу це супровід і підтримка грантоотримувачів, а не прискіпливий пошук недоліків ведення бізнесу. Ми зацікавлені в тому, щоб кожен профінансований проєкт був успішним, розвивався та приносив користь громаді й економіці області», — пояснює фахівчиня.

Окремої статистики щодо точного відсотка бізнесів, які закрилися або продовжують працювати після отримання гранту, наразі не ведуть. Ефективність програми оцінюють за результатами моніторингу, сплатою податків і збереженням створених робочих місць.

«Нині в близько 500 грантоотримувачів завершився термін реалізації проєкту, з них понад 300 виконали всі умови та мають право повторно скористатись грантовою програмою. Окрім цього, умовами порядку передбачена можливість дострокового розірвання договору про надання мікрогранту. Водночас завершення терміну реалізації проєкту чи дострокове розірвання договору не свідчить про припинення підприємницької діяльності. Загалом, більшість реалізованих проєктів продовжують свою діяльність», — каже спікерка.

«Безумовно, частина бізнесів припиняє діяльність або стикається з труднощами. Причини можуть бути різними: зміна ринку, воєнні ризики, кадровий дефіцит, проблеми зі збутом чи недостатній підприємницький досвід, сімейні проблеми тощо. Проте це поодинокі випадки, і з початку реалізації програми підприємницьку діяльність, до завершення терміну реалізації проєкту чи розірвання договору про надання мікрогранту, припинили близько 30 грантоотримувачів», — додає Ірина Романяк.

Щодо розширення бізнесу, то такі можливості є. Учасниками грантових програм можуть бути як діючі суб’єкти господарювання (фізичні особи-підприємці, юридичні особи-представники мікро- та малого бізнесу) так і фізичні особи, які мають намір розпочати підприємницьку діяльність і беруть на себе зобов’язання зареєструватися фізичною особою-підприємцем або створити юридичну особу протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.

Чи активно користуються грантами в інших областях

Програмою «Власна справа» активно користуються не лише на Львівщині. За даними Державного центру зайнятості, за підсумками останньої хвилі 557 підприємців в Україні отримають мікрогранти на майже 179 мільйонів гривень. Завдяки цим проєктам мають створити 840 нових робочих місць.

Серед активних регіонів — Івано-Франківщина. За підсумками дев’ятої хвилі, 43 підприємці з області отримали мікрогранти та мають створити 64 робочі місця. Від початку року на Прикарпатті позитивні рішення отримав 371 підприємець, а їхні бізнес-проєкти передбачають створення 561 робочого місця.

На Вінниччині 32 підприємці отримали позитивні рішення на 9,5 мільйона гривень. У межах цих проєктів мають створити 52 робочі місця. Гранти там спрямовують, зокрема, на виробництво одягу, пекарні, СТО, виробництво спецій, птахівництво та торгівлю.

У Сумській області гранти від початку року отримали 282 жителі області на 113,2 мільйона гривень. Вони мають створити 451 робоче місце. Найчастіше кошти спрямовують на торгівлю, охорону здоров’я, beauty-сферу, перевезення та кав’ярні.

Програма працює і на Закарпатті. Там 22 підприємці отримали 6,6 мільйона гривень і мають створити 33 робочі місця. Серед підтриманих ідей — приватний дитсадок, мовні школи, стоматологічний кабінет, продуктовий магазин, онлайн-магазин товарів для тварин, кав’ярня, кондитерська, СТО, текстильне виробництво та фотостудія.

Куди звертатись по допомогу

У службі зайнятості також надають консультації щодо умов, критеріїв і порядку отримання мікрогрантів або грантів. Таку допомогу можна отримати у будь-якому центрі зайнятості області. Окрім цього, при Львівській, Дрогобицькій, Стрийській, Самбірській, Шептицькій філіях та при Бродівському управлінні Золочівської філії працюють офіси «Зроблено в Україні». Там консультують щодо заповнення бізнес-плану та заяви на отримання гранту.

Також Львівський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості проводить онлайн-консультації та навчання для людей, які хочуть започаткувати або розширити власний бізнес. Там роз’яснюють, як отримати грант, заповнити бізнес-план і спланувати підприємницьку діяльність.

«Грант — це можливість “стартувати швидше”, а не просто отримати гроші, тому спершу необхідно оцінити свою ідею “на тверезу голову”, чітко сформулювати бізнес-ідею. Подумати, чи готові взяти відповідальність, адже грант — це не “подарунок”, це зобов’язання. Якщо є ідея, бажання і готовність працювати — варто спробувати», — пояснює Ірина Романяк.

Зокрема, Львівщина залишається лідером серед програми «Власна справа». За результатами дев’ятої хвилі ще 65 представників малого та мікробізнесу області отримали позитивні рішення на мікрогранти. Загальна сума підтримки становить 19,7 млн грн, а завдяки цим проєктам мають створити 104 робочі місця.

Серед переможців цієї хвилі — молоді підприємці, ветерани, представники креативних індустрій та освітньої сфери. Зокрема, підтримку отримали семеро підприємців віком від 18 до 25 років, дев’ять заявників за ветеранським напрямом, а також один приватний дитячий садок.

Для одержання гранту на створення або розвиток власної справи необхідно:

1. Підготувати бізнес-план за встановленою формою (шаблон можна завантажити в
   п.3 розділу «Як отримати послугу« », у вигляді файлу з розширенням.xlsx(.xls)).
2. Зареєструватись або авторизуватись в кабінеті громадянина на порталі diia.gov.ua
   за допомогою електронного підпису.
3. Заповнити онлайн-заявку, прикріпити підготовлений бізнес-план, підписати
   електронним ключем та відправити документи засобами порталу Дія.
4. Пройти співбесіду в регіональному центрі зайнятості (рішення про надання гранту
   приймає Державна служба зайнятості).
5. Отримати рішення та відкрити рахунок в уповноваженому банку.
6. Отримати кошти, використати їх за цільовим призначенням.