Майже 39°C: коли на Львівщині було найспекотніше літо та найбільші дощі

Коли було найтепліше

Начальниця відділу метеопрогнозів Львівського регіонального центру з гідрометорології Олена Смалюх для ІА Дивись.info розповіла, що наприкінці червня у Львові шість днів поспіль фіксували нові максимальні температурні рекорди. Йдеться про період, починаючи з 25 червня. Серія рекордів також охопила 1 липня. Це була найдовша серія добових температурних рекордів поспіль цього літа.

Упродовж цих днів температура щодня перевищувала попередні максимальні значення для відповідної дати. Більшість попередніх рекордів були встановлені ще у 1951, 1961, 1963 та 1967 роках. Водночас показники за 30 червня та 1 липня раніше вже оновлювали у 2022 році.

Найвищу температуру у Львові зафіксували 29 червня — 37,4 градуса тепла. Цей показник перевищив не тільки попередній абсолютний максимум червня, а й найвищу температуру, яку спостерігали у місті за весь період метеорологічних спостережень.

Раніше абсолютний максимум червня у Львові становив 34,1 градуса. Його зафіксували у 2022 році. У липні найвищою була температура 35,4 градуса, яку спостерігали у 2024 році, а в серпні — 35,1 градуса, зафіксованого у 1952 році.

Зі слів синоптикині, зазвичай температура в межах 36–38 градусів характерна для липня або серпня, а не для червня.

Мінімальні температурні рекорди у червні цього року не оновлювали. Найнижчу температуру в цьому місяці за весь період спостережень зафіксували 2 червня 1977 року — 0,5 градуса тепла. Абсолютний мінімум серпня становить 2,4 градуса тепла — таку температуру спостерігали у 1984 році.

Температурні рекорди наприкінці червня фіксували не лише у Львові, а й на інших метеостанціях області. Зокрема, 28 червня у гірських районах температура сягала 33 градусів, тоді як на решті станцій області вона становила 36–38 градусів.

29 червня у горах було 34–36 градусів. Там також перевищили попередні абсолютні температурні значення. На інших метеостанціях Львівщини фіксували близько 37–39 градусів. Зокрема, у Мостиськах температура сягнула 38,5 градуса.

Якою є середньомісячна температура влітку на Львівщині

За словами синоптикині, середні багаторічні температури літніх місяців на Львівщині розраховані за кліматичний період 1991–2020 років.

Так, середньомісячна температура повітря у червні становить 17,3 градуса тепла. У липні цей показник сягає 19,0 градуса, а в серпні — 18,5 градуса тепла.

Середньомісячну температуру визначають за даними щоденних метеорологічних спостережень упродовж усього місяця. Отримані місячні показники за кожен рік кліматичного періоду узагальнюють, щоб визначити середнє багаторічне значення для відповідного місяця.

Такі значення використовують як орієнтир, щоб визначити, наскільки конкретний місяць був теплішим або холоднішим за норму. Наприклад, якщо середня температура липня перевищує 19 градусів, різницю між фактичним показником і кліматичною нормою називають температурним відхиленням.

Кліматична норма не є прогнозом і не означає, що така температура має триматися щодня. Вона показує середні погодні умови, характерні для місцевості протягом тривалого періоду.

Де фіксували найбільші літні зливи

Олена Смалюх розповідає, що зливи на Львівщині фіксують досить рідко. Частіше в області спостерігають сильні або надзвичайні дощі, які можуть тривати довше. Злива відрізняється тим, що значна кількість опадів випадає протягом однієї години або за коротший проміжок часу. Сильний чи надзвичайний дощ може тривати до 12 годин.

Один міліметр опадів відповідає одному літру води на квадратний метр поверхні. Відповідно, 60 міліметрів опадів — це близько 60 літрів води на кожен квадратний метр.

Зливи переважно випадають із потужних купчасто-дощових хмар. Вони формуються, коли тепле й вологе повітря швидко піднімається вгору та охолоджується. Такі процеси часто виникають під час проходження атмосферних фронтів. Зливи також можуть супроводжуватися грозою, градом і шквальним вітром. Близько 70% гроз мають фронтальне походження, найчастіше вони пов’язані з холодними фронтами.

У червні одну з найбільших злив зафіксували у Стрию у 2019 році. Тоді протягом години або меншого проміжку часу випало 47 міліметрів опадів. Такий самий показник зафіксували у Львові у 1970 році.

До слова, один з найбільш дощів був торік на Львівщині в липні. Тоді затопило річку Зубру й не тільки. Про це ми розповідали тут.

У Кам’янці-Бузькій у 2015 році випало 36 міліметрів опадів, а в Турці у 1993 році — також 36 міліметрів. У Дрогобичі у 2012 році зафіксували 32 міліметри.

У липні найбільшу зливу спостерігали в Мостиськах у 1970 році — 60 міліметрів опадів. У Яворові у 2016 році випало 55 міліметрів, а в Дрогобичі у 2011 році — 50 міліметрів.

У серпні в Яворові у 1974 році зафіксували 43 міліметри опадів, а в Дрогобичі у 1971 році — 39 міліметрів.

Олена Смалюх пояснює, що показники сильних і надзвичайних дощів можуть бути вищими, ніж під час злив, оскільки такі опади тривають довше — до 12 годин. Зокрема, критерієм сильного або надзвичайного дощу може бути випадіння 52 міліметрів опадів упродовж 12 годин або меншого часу.

Які найсильніші вітри, град і смерчі фіксували влітку

За словами синоптикині, серед найсильніших літніх шквалів на Львівщині зафіксували пориви вітру швидкістю 35 метрів за секунду у Стрию у 2000 році.

Це приблизно 126 кілометрів за годину. За критеріями Українського гідрометеорологічного центру, вітер швидкістю від 35 метрів за секунду вважають надзвичайним. Пориви від 25 до 34 метрів за секунду визначають як сильний вітер.

У Львові один із найсильніших шквалів спостерігали у 2008 році. Тоді швидкість вітру сягнула 30 метрів за секунду. Це близько 108 кілометрів за годину. Шквалом називають різке короткочасне посилення вітру, яке часто виникає під час грози та може супроводжуватися зливою або градом. У метеорологічних повідомленнях шквали зі швидкістю від 25 метрів за секунду належать до небезпечних явищ.

У серпні 1975 року в Яворові також зафіксували шквал із поривами до 34 метрів за секунду.

За даними метеоспостережень, найбільший град у червні випав у Бродах у 1972 році. Діаметр градин сягав 40 міліметрів.

У липні град такого ж розміру — 40 міліметрів — також зафіксували у Бродах. Крім того, у Яворові у 2013 році спостерігали град діаметром 21 міліметр, а у Стрию у 1963 році — 20 міліметрів. Град формується у потужних купчасто-дощових хмарах, де краплі води багаторазово піднімаються й опускаються у сильних повітряних потоках та поступово обмерзають. Таке явище часто супроводжує грози, зливи та шквали.

Окремо Олена Смалюх згадує про смерч, який зафіксували поблизу Рави-Руської у серпні 1994 року. За її словами, смерч пройшов приблизно за три кілометри від міста, тоді загинула одна людина.

Смерч — це вихор у вигляді воронки, який опускається з грозової хмари до земної поверхні. Такі явища мають локальний характер і часто тривають недовго, тому не завжди потрапляють безпосередньо в поле спостереження метеостанцій.

Які літні місяці були найсухішими та найвологішими

Фахівчиня каже, що найсухішим червнем на Львівщині був червень 2017 року, а найвологішим — червень 2018 року.

Найменше опадів у липні зафіксували у 2021 році. Найвологішим став липень 2025 року. Найсухішим серпнем був серпень 2015 року, а найбільше опадів у цьому місяці випало у 2021 році.

Щоб визначити, наскільки місяць був сухим або вологим, фактичну кількість опадів також порівнюють із кліматичною нормою. Її розраховують за 30-річний період спостережень. Нині для таких порівнянь переважно використовують період 1991–2020 років.

Якщо опадів випало менше за середнє багаторічне значення, метеорологи говорять про їхній дефіцит. Якщо більше — про надлишок. Різницю часто подають у відсотках від місячної норми. Наприклад, показник 50% означає, що за місяць випала половина звичайної кількості опадів.

Наскільки температура цього літа відрізняється від кліматичної норми

«Червень був вищим від норми на 1,7 градуса. За температурними показниками він не вийшов аномально теплим, тому що початок місяця був холодним. Наприкінці різко потепліло, але в середньому перевищення становило 1,7 градуса», — пояснює Олена Смалюх.

Різницю між фактичною середньою температурою місяця та кліматичною нормою називають температурною аномалією. Позитивне значення означає, що місяць був теплішим за норму, а від’ємне — холоднішим.

Водночас червень був дуже сухим. За місяць випало 35 міліметрів опадів за кліматичної норми 86 міліметрів. Це становить близько 41% від звичайної для червня кількості опадів.

Середня багаторічна температура липня на Львівщині становить 19 градусів. За прогнозом Українського гідрометеорологічного центру, цього року липень може бути на 2–3 градуси теплішим за норму. Також очікують, що кількість опадів у липні буде нижчою за звичайні показники та становитиме близько 60–70% від норми.

«На серпень прогнозують температуру приблизно на два градуси вищу за норму, а опади — у межах норми. Але довгострокові прогнози мають дуже низьку ймовірність справдження. Якщо вони справджуються хоча б на 50%, то це вже добре. Тому такі прогнози можна брати до уваги, але не варто сприймати їх як точний сценарій», — каже фахівчиня.

Кількаденні періоди спеки, коли температура перевищує 30 градусів, на Львівщині спостерігають практично щороку. Однак цього разу особливістю стало те, що наприкінці червня протягом кількох днів поспіль були перевищені багаторічні температурні рекорди. Як приклад тривалої спеки синоптикиня наводить серпень 2015 року. Тоді високі температури трималися майже весь місяць, а опадів випало лише 1,2% від норми.

«Такі періоди спеки стають частішими. Не обов’язково щороку температура відхиляється від норми однаково, але загальна тенденція є. Середня температура навколишнього середовища постійно зростає, і підвищення на два-три градуси — це доволі небезпечний показник, на який не варто закривати очі. До природи треба ставитися не лише як споживачі. Потрібно очищати джерела і струмки, дбати про те, щоб вода мала куди стікати, а річки могли вільно текти. Перекривати природний рух води дамбами не завжди корисно і в окремих випадках може бути небезпечно», — наголошує Олена Смалюх.

За даними Всесвітньої метеорологічної організації, Європа є континентом, який нагрівається найшвидше. За останні 50 років її середня температура зросла приблизно на два градуси, а температурні екстремуми стали сильнішими. 23 із 30 найсильніших хвиль спеки в Європі від 1950 року сталися після 2000-го.

Чи стає літо на Львівщині спекотнішим

Синоптикиня каже, що сильна спека на Львівщині найчастіше формується під впливом південно- західних потоків, які приносять гарячі повітряні маси з Африки. Під час крайньої хвилі спеки велика маса гарячого повітря певний час перебувала над Європою, а потім змістилася на схід. Оскільки Львівщина розташована на заході України, область однією з перших опинилася під її впливом.

Загалом температура повітря щороку зростає, однак це не означає, що кожне наступне літо обов’язково буде спекотнішим за попереднє. Окремі літні місяці або навіть цілі сезони можуть залишатися прохолодними та вологими.

Зміни клімату можуть спричиняти різні, іноді протилежні за відчуттями явища. «Температура підвищується, повітря стає сухішим, а пил та аерозолі піднімаються в атмосферу. Через це зменшується її прозорість і слабшає інтенсивність сонячного тепла, яке доходить до поверхні. Тому може виникати ситуація, коли загальна температура зростає, але окреме літо або місяць виглядає прохолоднішим», — пояснює Олена Смалюх.

Як приклад вона наводить серпень 2025 року. Тоді середня температура була приблизно на один градус нижчою за кліматичну норму, хоча сам місяць залишався помірно теплим. Водночас у серпні 2024 року температура перевищувала норму приблизно на 1–2 градуси. У 2023 році також фіксували вищі за норму показники.

Зі слів фахівичні, після тривалих періодів спеки на Львівщину також можуть надходити значно прохолодніші повітряні маси. Саме тому різкі перепади температури в межах одного сезону є можливими.

«Прогнозувати, яким буде ціле літо, дуже складно. Довгостроковими прогнозами займаються науковці та спеціалізовані установи, але точність таких прогнозів невисока. Тому не можна заздалегідь сказати, що весь сезон буде лише спекотним або лише прохолодним», — каже Олена Смалюх.