Як синоптики складають прогноз погоди та чому він не завжди справджується
Прогноз погоди — це не просто дані з комп'ютерних моделей чи застосунків у смартфоні. Щоб спрогнозувати, якою буде погода найближчими днями, синоптики аналізують велику кількість інформації: від показників метеостанцій до супутникових знімків і руху повітряних мас.
Про те, як формується прогноз погоди у подкасті «Слухай Місто» розповіла начальниця відділу метеорологічних прогнозів Львівського регіонального центру з гідрометеорології Олена Смалюх.
Від метеостанцій до прогнозу
За словами Олени Смалюх, робота над прогнозом починається зі збору фактичних даних. Метеостанції в Україні та по всьому світу постійно вимірюють температуру повітря, атмосферний тиск, вологість та інші показники. Згодом ця інформація надходить до спеціальних центрів, де її обробляють і закладають у певні прогностичні моделі. Однак комп'ютерні розрахунки — лише частина роботи.
«Коли ми складаємо прогноз, отримуємо фактичну інформацію, прогностичні моделі, супутникові дані, тобто все, що ми можемо отримати з усіх міць. Водночас варто підкреслити, що синоптики прогнозують, а не визначають. Вони не можуть сказати, що сьогодні о 15:15 почнеться дощ, а повідомлять, як буде виглядати цей прогноз. Тобто збирається уся інформація, а синоптик має у своїй голові її скласти. Наприклад, як він бачить, як відбувається той чи інший рух повітряних мас і що вони принесуть», — пояснює Олена Смалюх.
Вона додає, що навіть сама користується застосунками для прогнозу погоди у самртфоні, однак порівнює одразу кілька моделей, адже кожна з них може помилятися.
Таким чином, остаточний прогноз синоптик формує, аналізуючи всі доступні джерела інформації.
Чому напрямок повітряних мас має значення та що означають короткочасні опади
Під час визначення прогнозу погоди важливим чинником є рух повітряних мас. Саме він значною мірою визначає, чи буде спека, чи прохолода.
Як зазначає фахівчиня, повітря з південного заходу зазвичай приносить високі температури та спеку, тоді як з північного заходу — прохолоднішу погоду. Водночас синоптики аналізують характеристики атмосфери не лише біля поверхні Землі, а й на висотах у кілька кілометрів (наприклад, на 1,5 км 5 км, 10 км).
Після опрацювання всіх даних формується короткий прогноз від Львівського регіонального центру з гідрометеорології, який люди зазвичай бачать.
«З усієї цієї інформації виходить буквально одне-два речення. Найперше вказуємо, чи буде ясно, хмарно або хмарно з проясненнями. Це те, що кожен може перевірити, просто подивившись у небо», — каже Олена Смалюх.
Окрему увагу синоптики приділяють прогнозу опадів. Синоптикиня пояснює, якщо в прогнозі зазначено «місцями короткочасний дощ», це не означає, що він одночасно йтиме на всій території області.
За словами Олени Смалюх, короткочасні дощі виникають із купчасто-дощових хмар, які розвиваються дуже нерівномірно.
«Десь дощ може пройти в Раві-Руській, за кілька годин — у Львові, а потім переміститися до Турки і там випаде 21 мм або 26 мм опадів. Купчасто-дощові хмари мають таку особливість: одному місці вони активно розвиваються, а в іншому швидко згасають», — підкреслює вона.
Раніше ми розповідали, чому в районах Львова різна погода і чому місто вже не схоже на Лондон.
Від чого залежить сила вітру
У прогнозі також завжди зазначають напрямок і швидкість вітру. Напрямок допомагає зрозуміти, яке повітря надходитиме в регіон: південний вітер зазвичай приносить теплішу погоду, а північний — прохолоднішу. Сила ж вітру залежить від різниці атмосферного тиску.
«Якщо в одному місці атмосферний тиск високий, а поруч — низький, виникає активний градієнт. Тоді вітер починає шуміти. Це трохи схоже на ситуацію, коли двоє людей не хочуть поступитися один одному», — пояснює Олена Смалюх.
Детальніше про зміни клімаму, прогноз погоди та чи існує метеозалежність — дивіться у подкасті:
