У Львові триває чемпіонат України з петанку
Понад 100 учасників з різних куточків України приїхали до Львова, щоб взяти участь в чемпіонаті України з петанку — офіційних всеукраїнських змаганнях серед дорослих спортсменів. Для чоловічих команд турнір є відбірковим на чемпіонат світу, а для жінок — важливим етапом у формуванні національної збірної. Серед учасників — ветерани російсько-української війни та люди з порушенням слуху. Вперше вони беруть участь у чемпіонаті України з петанку та змагаються на рівних умовах з іншими спортсменами.
Про це повідомляє Львівська міська рада.
Головні завдання змагань — подальший розвиток і популяризація петанку в Україні, підвищення майстерності спортсменів і, ключове, — відбір найсильніших спортсменів до складу національної збірної для участі у чемпіонаті світу.
«Сьогодні у нас почався другий день змагань у дисципліні „дуплети“ серед чоловіків та жінок. Загалом маємо понад 100 учасників, серед яких ветерани російсько-української війни, а також особи з порушенням слуху. Це вперше, коли вони беруть участь у чемпіонаті України. Ми дуже пишаємося тим, що можемо залучати різні категорії населення, які змагаються один з одним на рівних умовах.
До Львова приїхали учасники з усієї України: Харкова, Ковеля, Ужгорода, Мукачева, Ірпеня, Києва та інших міст.
Змагання ми проводимо з 2018 року. Уже тоді проводили їх у Стрийському парку, тому для нас дуже символічно повертатися сюди. Ми ростемо, учасників стає більше, відповідно нам потрібно більше місця.
Цього року ми також проводили у Львові спільно з міською радою Unbroken Games, де був представлений петанк», — розповіла президентка Федерації петанку України Лілія Литвин.
За словами організаторів, чемпіонат у дисципліні «дуплети» має особливе значення для чоловічих команд, адже саме він є відбірковим на чемпіонат світу. Переможці турніру наступного року представлятимуть Україну на міжнародній арені. Для жінок ці змагання входять до спортивного рейтингу: протягом року враховуються результати всіх стартів, після чого головний тренер і тренерський комітет формують склад національної збірної.
Для проведення турніру за участю понад сотні спортсменів організаторам необхідно облаштувати 50 майданчиків, кожен із яких має довжину 15 метрів.
Серед учасників — Вікторія з Харкова. Вона тренується з березня 2023 року та виступає в парі зі спортсменкою з іншого клубу. Каже, що петанк став для неї не лише спортом, а й способом психологічного відновлення.
«Я граю в парі з дівчиною із клубу „Зелені Леви“, а сама представляю „Пітаксі“. Це не перші мої змагання. Я тренуюся з березня 2023 року, а моя напарниця займається близько півтора року. Ми ще молоді в цьому виді спорту, але дуже хочемо показати хороший результат. Петанк мені подобається тим, що ти постійно рухаєшся, спілкуєшся, отримуєш задоволення від гри. А коли ще й перемагаєш — це неймовірні емоції. Під час війни для мене це дуже важливо. Діти виїхали, було дуже важко, тому петанк став для мене, як і для багатьох людей, своєрідною реабілітацією», — поділилася Вікторія.
У чемпіонаті також бере участь ветеран російсько-української війни Іван Дрозд. Разом із побратимом Орестом вони представляють команду від реабілітаційного центру Unbroken.
«Для нас це змагання дуже високого рівня, адже виступаємо поруч із професійними спортсменами. Це насамперед досвід і хороше тренування. Петанком займаюся лише сім-вісім місяців. Познайомився з цією грою, і вона мені дуже сподобалася. Вона заспокоює, дає можливість спілкуватися, знайомитися з людьми.
Зараз ми розвиваємо петанк у моєму рідному Стрию та селі Загірному, хочемо облаштувати майданчики й залучати до цього виду спорту молодь та ветеранів. Перемога для нас не є головною. Ми хочемо набратися досвіду, щоб гідно виступати на ветеранських змаганнях», — розповів Іван Дрозд.
Ветеран також поділився особистою історією. Після поранення, отриманого у 2022 році, він проходив реабілітацію, зокрема в центрі Unbroken. Окрім петанку, чоловік займається бігом, уже став учасником марафонів у Бостоні та Нью-Йорку, а нині готується до Чиказького марафону, який відбудеться у жовтні.
«Спорт допомагає мені жити далі. У мене на війні загинув 20-річний син. Після такої втрати було дуже важко. Я почав бігати, зустрічатися з побратимами, займатися спортом. Зараз біжу і за себе, і за свого сина», — розповів Іван Дрозд.
