Від світла до води: як змінилися ціни на комунальні послуги у Львові

Тарифи на електроенергію

На початку повномасштабної війни побутові споживачі платили за електроенергію за тарифами, які запровадили ще 1 жовтня 2021 року.

Для домогосподарств, які використовували до 250 кВт·год на місяць, електроенергія коштувала 1,44 гривні за кВт·год. Якщо споживання перевищувало 250 кВт·год, увесь обсяг рахували по 1,68 гривні за кВт·год. Такі ціни діяли і після 24 лютого 2022 року — до кінця травня 2023 року.

Перше підвищення під час повномасштабної війни відбулося 1 червня 2023 року. Тоді для всіх побутових споживачів запровадили єдину ціну — 2,64 гривні за кВт·год. Поділ залежно від споживання до або понад 250 кВт·год скасували.

Наступне підвищення відбулося 1 червня 2024 року. Ціна зросла до 4,32 гривні за кВт·год. Станом на липень 2026 року вона залишається чинною. Цей тариф діятиме щонайменше до 31 жовтня 2026 року.

Тому для споживачів, які до війни використовували до 250 кВт·год на місяць, електроенергія подорожчала утричі — з 1,44 до 4,32 гривні за кВт·год. Для тих, хто споживав більше ніж 250 кВт·год, ціна зросла з 1,68 до 4,32 гривні, тобто приблизно у 2,6 раза.

Наприклад, до повномасштабної війни за 200 кВт·год потрібно було заплатити 288 гривень. За чинним тарифом такий самий обсяг коштує 864 гривні.

Окремий тариф діє для житла, яке офіційно обладнане електроопаленням. З 1 жовтня до 30 квітня перші 2000 кВт·год на місяць оплачують по 2,64 гривні. Якщо споживання перевищує 2000 кВт·год, увесь обсяг рахують по 4,32 гривні. Влітку для таких домогосподарств також діє звичайний тариф 4,32 гривні.

Власники двозонних лічильників можуть платити половину звичайного тарифу за електроенергію, використану з 23:00 до 07:00. За чинної ціни нічний тариф становить 2,16 гривні за кВт·год.

Ціни на газ

На відміну від електроенергії, ціна природного газу для більшості побутових споживачів від початку повномасштабної війни не зросла.

Ще з 1 травня 2021 року клієнти газопостачальної компанії «Нафтогаз України» платять 7,96 гривні за кубометр газу з ПДВ. У березні 2022 року компанія повідомляла, що не змінювала ціну після початку російського вторгнення.

Станом на липень 2026 року тарифний план «Фіксований» також передбачає ціну 7,96 гривні за кубометр. «Нафтогаз» зафіксував її до 30 квітня 2027 року включно.

Крім плати за сам газ, споживачі окремо оплачують його доставку. Розмір щомісячного платежу залежить не від поточного споживання, а від обсягу газу, використаного у попередньому газовому році.

Перед початком повномасштабної війни тариф на розподіл газу для «Львівгазу» становив 1,68 гривні за кубометр на місяць без ПДВ. З податком це було близько 2,02 гривні.

У 2026 році для побутових споживачів Львівської філії «Газмережі» діє тариф 1,69 гривні без ПДВ, або близько 2,03 гривні з ПДВ.

Тарифи на воду

Від початку повномасштабної війни тариф на воду для мешканців Львова тривалий час не змінювався. Він залишався на рівні, який діяв станом на 24 лютого 2022 року.

До серпня 2026 року централізоване водопостачання коштувало 17,29 гривні за кубометр із ПДВ, а водовідведення — 8,59 гривні. Загальна вартість становила 25,88 гривні за кубометр.

Проте із 1 серпня 2026 року у Львівській громаді почне діяти новий тариф:

• 36,04 гривні за кубометр водопостачання;
• 20,34 гривні за кубометр водовідведення.

Загальна вартість одного кубометра води разом із її відведенням становитиме 56,38 гривні. Загалом тариф зросте на 30,50 гривні за кубометр — із 25,88 до 56,38 гривні. Це приблизно у 2,2 раза, або майже на 118%.

Наприклад, якщо мешканець використовує п’ять кубометрів води на місяць, до підвищення основна плата за воду та водовідведення становила 129,40 гривні. За новим тарифом такий самий обсяг коштуватиме 281,90 гривні. Різниця становитиме 152,50 гривні без урахування абонентської плати.

У «Львівводоканалі» підвищення пояснили зростанням витрат на електроенергію, паливо, матеріали, податки та оплату праці. Нова ціна покриватиме поточні витрати, але не передбачатиме коштів на масштабне оновлення водопровідних і каналізаційних мереж.

Тарифи на опалення та гарячу воду

Під час воєнного стану в Україні заборонили підвищувати тарифи на теплову енергію, опалення та гарячу воду для населення. Відповідний закон Верховна Рада ухвалила у липні 2022 року. Мораторій діє протягом воєнного стану та ще шість місяців після місяця, у якому його припинять або скасують.

На початку повномасштабної війни умовно-змінна частина тарифу «Львівтеплоенерго» для будинків із лічильниками становила 1468,11 гривні за гігакалорію з ПДВ.

Для будинків без загальнобудинкового або квартирного обліку умовно-змінна частина становила 32,15 гривні за квадратний метр у місяць протягом опалювального сезону. Також у Львові застосовують умовно-постійну частину двоставкового тарифу, яку нараховують протягом року.

Гаряча вода коштувала 95,26 гривні за кубометр у будинках, де рушникосушильник підключений до системи гарячого водопостачання. Без такого підключення тариф становив 87,86 гривні за кубометр.

Попри те, що ціни підіймати заборонили, витрати теплопостачальних підприємств зростають: дорожчають електроенергія, пальне, обладнання, ремонтні матеріали та робота працівників. Директор «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець розповідав, що різниця в тарифах підприємства станом на листопад 2025 року становила 2,5 мільярда гривень. Вона накопичилася з кінця 2021 року. За його словами, без підтримки міського бюджету підприємству було б складно продовжувати роботу.

Компенсація цієї різниці дала б змогу погасити борги за газ та енергоресурси, а також спрямувати більше коштів на ремонт мереж, оновлення обладнання і резервне живлення.

Проте все ж кінцева сума в платіжці може бути різною. Вона залежить від температури повітря, тривалості опалювального періоду, фактичного споживання будинку, показників лічильника, площі квартири та тепловтрат будівлі.

Крім того, мешканці можуть окремо оплачувати абонентське обслуговування. Ця плата не є самим тарифом на гігакалорію або кубометр гарячої води, тому її розмір можуть переглядати окремо.

Вивезення відходів

Тариф на управління побутовими відходами у Львові не регулює загальнодержавний мораторій так, як газ або тепло. Тому вартість цієї послуги під час війни змінювалася.

У серпні 2024 року виконком Львівської міської ради відкоригував тарифи на вивезення відходів. Для населення плата мала зрости орієнтовно на 30–50 копійок за квадратний метр. Залежно від площі квартири, це приблизно на 15–35 гривень на місяць.

Єдиного тарифу для кожної квартири немає. Кінцева сума залежить від перевізника, площі житла, встановлених норм утворення відходів та умов договору.

У серпні 2025 року місто також затвердило нові норми надання послуги з управління побутовими відходами на 2025–2029 роки. Такі норми використовують під час розрахунку вартості послуги для різних категорій споживачів.

Послуги за управління будинком

Послуга з управління багатоквартирним будинком також не має єдиного тарифу для всього Львова. Її вартість залежить від управителя, площі будинку, кількості квартир, стану мереж, наявності ліфтів, прибирання, освітлення спільних приміщень, поточних ремонтів та інших послуг.

Тому в одному будинку плата за утримання може залишатися майже незмінною, а в іншому — зростати після рішення співвласників або укладення нового договору з управителем.

До слова, більше про те, як у Львові готуються до зими та які зміни в інфраструктурі очікують, ми нещодавно розповідали у нашому подкасті:

Хто може отримати субсидію та яким буде її розмір

Житлова субсидія — це допомога від держави для родин, яким складно самостійно оплачувати комунальні послуги. У Львові діють ті самі правила, що й в інших громадах України. Субсидію призначає Пенсійний фонд, а її розмір залежить від доходів родини, кількості людей у домогосподарстві, майнового стану та вартості комунальних послуг.

Субсидія може покривати частину витрат на електроенергію, газ і його доставку, опалення, гарячу та холодну воду, водовідведення, управління будинком, вивезення відходів і абонентське обслуговування.

Хто може звернутися

Оформити субсидію може одна із зареєстрованих у квартирі або будинку осіб. Також за допомогою можуть звертатися орендарі житла, якщо вони мають договір оренди та самостійно оплачують комунальні послуги.

Окремого переліку професій або соціальних груп, які можуть отримати субсидію, немає. Подати заяву може людина пенсійного віку, працівник, безробітна людина, багатодітна родина, орендар або вимушений переселенець. Головне — щоб витрати на комунальні послуги в межах соціальних нормативів перевищували обов’язковий платіж, визначений для цієї родини.

Скільки можуть виплачувати

Фіксованого розміру субсидії немає. Її визначають як різницю між вартістю комунальних послуг у межах соціальних норм та обов’язковим платежем родини.

Наприклад, у квартирі живуть двоє людей, а їхній загальний місячний дохід становить 12 тисяч гривень. Дохід на одну людину — 6 тисяч гривень. За формулою обов’язкова частка плати становитиме приблизно 14% доходу родини, або близько 1 683 гривень на місяць. Якщо вартість комунальних послуг у межах нормативів становить 4 тисячі гривень, орієнтовний розмір субсидії може становити близько 2 317 гривень.

Улітку субсидія зазвичай менша, бо немає плати за опалення. У деяких родин її розмір може становити нуль гривень. Це означає, що в неопалювальний період їхній обов’язковий платіж дорівнює або перевищує вартість послуг у межах нормативів.

Які доходи враховують

Якщо субсидію призначають із травня, Пенсійний фонд враховує доходи за третій і четвертий квартали попереднього року. Для субсидії з початку опалювального сезону в жовтні беруть доходи за перший і другий квартали поточного року.

Для людей пенсійного віку застосовують інший порядок. Під час призначення субсидії на опалювальний сезон враховують пенсію за серпень, а на неопалювальний — пенсію за березень.

Коли можуть відмовити

Пенсійний фонд враховує і доходи, а й майно та великі витрати родини. Субсидію за загальним правилом можуть не призначити, якщо:

• площа квартири перевищує 130 квадратних метрів, а приватного будинку — 230 квадратних метрів;
• у родини є автомобіль віком до п’яти років або більше одного автомобіля віком до 15 років;
• протягом року хтось із членів родини здійснив покупку на суму понад 100 тисяч гривень;
• на банківських депозитах є понад 100 тисяч гривень;
• родина має більше одного житлового приміщення;
• є прострочений понад три місяці борг за комунальні послуги, який перевищує 680 гривень.

Куди звертатися у Львові

Заяву можна подати особисто у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду або у ЦНАПі Львова. Також документи приймають поштою.

Онлайн заяву можна оформити через портал «Дія», вебпортал Пенсійного фонду або його мобільний застосунок. Послуга безкоштовна, а розгляд заяви може тривати до 30 днів.

Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області розташоване на вулиці Митрополита Андрея, 10. Контактний номер — 0 800 503 753.