Повернення до історії мистецтва: у Львові показали роботи української художниці (фото)
У Львові, в Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського, відкрили виставку «Соня Делоне — Симультанний світ», присвячену життю та творчості мисткині, яка народилася в Одесі й стала однією з важливих постатей європейського, зокрема українського авангарду ХХ століття. Соня Делоне працювала не лише з живописом, а й із модою, дизайном, текстилем, керамікою, книжковою ілюстрацією та інтер’єрами.
Проєкт створив Музей сучасного мистецтва Одеси у співпраці з Національним музеєм у Львові імені Андрея Шептицького. У межах проєкту сучасні одеські митці створили власні роботи за мотивами творчості Делоне та її пошуками кольору, форми й ритму.
Чому Соня Делоне зникла з українського мистецького контексту
Кураторка проєкту Юлія Манукян зазначає, що виставка має на меті повернути в українську та європейську історію мистецтва ім’я, яке тривалий час залишалося майже забутим. Йдеться про таку представницю авангарду як Соню Делоне, яка за своє життя була відомою мисткинею, однак згодом її ім’я зникло з європейського мистецького контексту.
Читайте також: Від Примаченко до сучасних митців: що побачити на виставці «НАШІ» у Львові
За словами кураторки, Делоне була справжньою «людиною Ренесансу», адже працювала в багатьох сферах і вплинула не лише на мистецтво, а й на сучасний дизайн та моду. Вона наголошує, що сьогодні важливо говорити про українське походження мисткині, бо часто їй помилкового приписували російське. Зокрема, це сталося в радянський період.
«Люди через необізнаність та не розуміння контексту кажуть, що ми пропагуємо людину з Російської імперії. Однак потрібно розуміти, що багато художників і художниць народилися за часів, коли українські території перебували у складі Російської імперії. Таким чином я хочу реабілітувати Соню Делоне. Коли вона виїхала зі Санкт-Петербургу вчитися до Німеччини і до Парижу, то вона писала, що більше не буде жити в цій задушливій атмосфері та не хоче туди (Санкт-Петербургу — приміт. Ред) поверталася. Все, що вона творила, вона творила в Європі», — зазначає кураторка.
Юлія Манукян каже, що мисткиня себе асоціювала саме з Україною, зокрема у своїх спогадах писала, що під час експериментів з кольором надихалася фарбами рідної з дитинства землі.
Також кураторка нагадала, що у 2015 році в Парижі відбулася масштабна виставка, присвячена Соні Делоне, яка мала на меті повернути мисткиню до історії європейського мистецтва.
Як Сара Штерн з Одеси, яка стала Сонею Делоне
Соня Делоне народилася 14 листопада 1885 року в Одесі під іменем Сара Штерн. Її батько був Елі Штерн, а мати — Хана (дівоче прізвище Терк).
Молодша наукова співробітниця Музею сучасного мистецтва Одеси Вероніка Магас розповідає, що місце її народження тривалий час було предметом дискусій: вчені припускали, що мисткиня могла народитися на Полтавщині або в Одесі. Однак нещодавно одеський дослідник Євген Деменок знайшов її свідоцтво про народження, яке підтверджує, що все-таки Делоне була одеситкою.
Через фінансові труднощі в родині в п’ятирічному віці дівчинку відправили на виховання до заможного дядька Генріха Терка. Тут вона й змінила ім'я на Соня Терк. Родина дядька допомогла їй отримати добру освіту. Мисткиня навчалася у Великогерцогській жіночій художній школі, приватній художній академії для жінок у Карлсруе, а згодом — у Парижі. Саме у 1908 році вона переїхала до французької столиці, де продовжила навчання в Паризькій академії.
На виставці цей період її життя представлений архівними документами (зокрема копією її свідоцтва про народження), листами до матері та фотографіями з дитинства.
Фіктивний шлюб і знайомство з мистецьким Парижем
Історія особистого життя Соні Делоне також була пов’язана з її прагненням залишитися в мистецькому середовищі. Її першим чоловіком став німецький галерист і мистецтвознавець Вільгельм Уде. За словами Вероніки Магас, цей шлюб був фактично фіктивним, а їхні стосунки —дружніми. Адже Уде був геєм.
«Родичі хотіли повернути молоду Соню до Російської імперії та видати заміж. Натомість вона уклала шлюб з Уде, завдяки чому отримала доступ до його галереї та мистецького середовища Парижа. Там вона познайомилася, зокрема, з Пабло Пікассо, Жоржем Браком та Андре Дереном і отримала можливість виставляти власні роботи», — зазначає дослідниця.
Невдовзі Делоне зустріла другого свого чоловіка також митця Робера Делоне. Вони одружилися, а згодом у них народився син Шарль. Саме з появою дитини пов’язують початок нового етапу у творчості Соні, розповідає Вероніка Магас.
Ковдра для сина, з якої почався симультанізм
Вероніка Магас ділиться, що історію такого мистецького напрямку як симультанізм можна розпочати клаптикою ковдрою, яку Соня Делоне зшила для свого новонародженого сина. Працюючи з різнокольоровими геометричними фрагментами, вона звернула увагу на те, як вони взаємодіють між собою та створюють відчуття руху.
Дослідниця пояснює, що симультанізм ґрунтується передусім на взаємодії кольорів, а їхнє поєднання створює відчуття ритму, руху та світла. Цей мистецький напрямок Делоне розвивала разом з Робером Делоне.
Від кераміки й живопису до неону й дизайну одягу
За словами Вероніки Магас, Соня Делоне була різноплановою мисткинею. Вона працювала з живописом, керамікою, книжковою ілюстрацією, дизайном, текстилем та інтер’єрами.
«Одним із напрямів, у якому вона випередила свій час, став дизайн автомобілів. Вже в 1925 році Делоне розробила дизайн для автомобіля — задовго до появи перших відомих арткарів. Також вона однією з перших почала працювати з неоновими трубками. Соня розробила рекламні плакати з використанням цих неонових трубок. А такі плакати стали прообразом сучасних лайтбоксів, які ми з вами бачимо зараз майже чи не на кожному магазині», — каже дослідниця.
На виставці представлена оригінальна кераміка Соні Делоне. Серед експонатів можна побачити тарілку «Карнавал», яка є тестовим відбитком і фактично існує в єдиному екземплярі, що робить її особливо цінною, підкреслює Вероніка Магас.
Значну частину своєї творчості Соні Делоне присвятила моді. Як розповідає дослідниця, в 1925 році вона відкрила в центрі Парижа власний «симультанний бутік», де представляла одяг зі своїми дизайнами.
«На початку ХХ століття жіночий одяг поступово змінювався. Жінки вперше сіли за кермо авто, тому великі капелюхи, корсети та складні конструкції в одязі ставали неактуальними черещ незручність в умовах нового ритму життя. Делоне запропонувала інший підхід: вільніші силуети, робить акцент на кольорі та принті. Її одяг швидко став популярним у Парижі», — кажн дослідниця.
Її робота не обмежувалася одягом. Делоне також створювала костюми та оформлення для кіно. На виставці можна побачити кадри з фільму «Маленький парижанин», для якого вона розробляла костюми. А інтер’єри стрічки мисткиня створювала разом із Робером Делоне.
Співпраця цього мистецького подружжя була важливою частиною творчості обох. Як зазначає Вероніка Магас, Соня Делоне говорила про їхню мистецьку взаємодію так: «Він дав мені форму, а я — колір».
Померла мисткиня в Парижі 5 грудня 1979 року, коли їй було 94 роки.
«Симультанний світ», який продовжують сучасні митці
Виставка у Львові поєднує архівні матеріали, оригінальні твори та сучасне прочитання творчості Соні Делоне. Зокрема, її роботи показують не лише як частину історії авангарду, але й як джерело ідей для сучасного мистецтва, дизайну й візуальної культури.
Команда Музею сучасного мистецтва Одеси працювала над проєктом понад рік. Окрім дослідження біографії та творчості Делоне, музей запросив сучасних одеських художників переосмислити її мистецький пошук і створити власні роботи. На виставці «Соня Делоне — Симультанний світ» розмістили серію об'єктів, а саме — тарілок і ваз, натхненних роботою Делоне з кольором та орнаментом. Також на у залах музеї є одяг, який пошили за мотивами робіт мисткині.
Крім того, на експозиції відвідувачі та відвідувачки можуть відвідати імерсивну кімнату, де на стінах «оживають» роботи Соні Делоне.
Вхід на виставку в Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського — вільний. Вона триватиме до 18 жовтня.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
