Які стереотипи про Україну існують в Японії — розповіла науковиця

Україна Японія прапори
Ілюстративне фото/ДПСУ

До повномасштабної війни у Японії часто уявляли Україну як околицю Росії та сприймали її крізь призму СРСР. Однак це почало змінюватися з 2022 року, розповідає науковиця, лінгвістка, фахівчиня з японсько-українських культурних відносин Юлія Дзябко.

Які стереотипи існують в Японії

За словами Юлії Дзябко, до початку повномасштабної війни пересічні японці мало знали про Україну та переважно асоціювали її з СРСР, а фактично — з Росією.

«Чи чули вони, що в нас є своя мова? Ні. Чи чули, що в нас є якась культура? Ну, борщ, козаки. І часто ще потрібно відстоювати, що це, власне, унікальне українське», — розповідає науковиця.

Фахівчиня додає, що доводиться розбивати стереотипи про те, що українці не відрізняють (або мало чим відрізняються) від росіян. Тож потрібно пояснювати, якою є різниця, окрім географічної. Однак японці, за словами Юлії Дзябко, й самі цікавляться Україною. Зокрема, вчать мову, дізнаються більше про кухню, вивішують синьо-жовті прапори.

«З початку повномасштабної війни в Японії відбувся шалений бум на Україну. У 2022 році ви могли бачити українські стяги просто на вулицях Токіо... Стяги, вишиванки... Їх дуже цікавить наша культура: театри, балет, культура співу, все, що стосується мови... Тому що для них розуміння мови — це вияв поваги», — зазначає науковиця.

Які наші уявлення про Японію є хибними

«У нас насправді двостороння стереотипна любов — ми про них, а вони про нас. Щось здогадуємося, десь щось читали й багато допридумували», — розповідає Юлія Дзябко.

Фахівчиня додає, що в Японії не люблять стереотипів про гейш і самураїв: «Японці не дуже люблять, коли їх називають самураями, тому що це є історія соціальної чіткої сертифікації. Ти міг не народитися самураєм чисто за кров'ю, а міг бути селянином або ловити рибу. І ти не обов'язково маєш той дух самурая. Тобто, не всі, як ви собі уявляєте, займаються карате й ходять у храми щодня...»

Так, згадуючи самураїв, за словами науковиці, ми ніби накладаємо на японців імідж ХІХ століття, якого вже не існує. Те ж стосується гейш, ніндзя тощо.

«Стереотипи часто дозволяють відкривати для себе країну... вони завжди є позитивні та негативні й можуть допомагати відкрити щось справжнє», — резюмує японістка.

А повну розмову з Юлією Дзябко дивіться на нашому YouTube-каналі:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: