Підвали під укриття у Львові: як податися на програму і в чому проблема

Наприкінці серпня Львівська міськрада затвердила програму ремонту підвальних приміщень житлових багатоквартирних будинків та нежитлових комунальних приміщень, які можуть використовувати як найпростіші укриття. Програма діятиме у Львівській громаді в період воєнного стану.

Як подати заявку та скільки її розглядатимуть

Долучитися до програми можуть співвласники багатоквартирних житлових будинків, у яких немає підземного паркінгу. Також програма стосується нежитлових приміщень комунальної власності. Для участі мешканці багатоквартирного будинку мають подати заявку через ЦНАП. Після цього приміщення повинна оглянути спеціальна комісія.

«Орієнтовно до двох тижнів заявку будуть розглядати, після цього вийде комісія, обстежить приміщення і визначить кошторис робіт. Далі мешканці мають подати протокол і підтвердити, що готові долучитися до співфінансування саме в такому розмірі. У когось увесь процес може зайняти два-три тижні, у когось — місяць, тому що уповноваженому представнику будинку треба проговорити це з мешканцями та зібрати їхню згоду», — пояснює директорка департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Оксана Пригода.

Водночас для участі не потрібна згода абсолютно всіх мешканців будинку. За словами посадовиці, рішення мають підтримати понад 50% співвласників, що фіксують у протоколі зборів.

До заявки також потрібно подати копію поверхового плану будинку або технічного паспорта підвального приміщення, фотографії його актуального стану та протокол зборів співвласників із рішенням про участь у програмі та визначенням відповідальної особи. Перед початком робіт підвал має бути прибраним та приведеним до належного санітарного стану.

Які підвали зможуть відремонтувати

Зі слів спікерки, зараз у міській книзі обліку є 4759 об'єктів, які віднесені до найпростіших укриттів — і це не тільки підвали житлових будинків. До цього переліку входять також підземні паркінги та інші приміщення, які можуть використовувати для укриття людей. Частина таких приміщень вже перебуває у хорошому стані, інші потребують ремонту або додаткового обладнання.

Проте не кожен підвал автоматично можна облаштувати як найпростіше укриття. Спочатку його мають обстежити фахівці та визначити, чи відповідає приміщення необхідним вимогам.

«До кожного укриття буде індивідуальний підхід та окреме рішення. Обов'язково має бути освітлення від базової мережі, треба передбачити безпечний доступ, навігацію. Якщо є вікна чи інші прорізи, їх теж потрібно убезпечити. Також мають бути місця для сидіння та санітарні умови, щоб люди могли перебувати там певний час», — каже посадовиця.

За словами Оксани Пригоди, з 2026 року змінилися й окремі вимоги до вентиляції. За попередньою оцінкою міста, приблизно 60% приміщень можуть потребувати встановлення додаткової системи вентиляції. Зокрема, за Кодексом цивільного захисту, найпростіше укриття має бути придатним для того, щоб люди могли перебувати там щонайменше 48 годин.

Хто обстежуватиме підвали

Для кожного приміщення рішення прийматимуть окремо. При районних адміністраціях Львова мають створити комісії, які виїжджатимуть безпосередньо на об'єкти.

До них, як каже посадовиця, планують залучати фахівців управління цивільного захисту, представників ДСНС, районної адміністрації, управляючої компанії або ОСББ — залежно від форми управління конкретним будинком. Також до роботи комісій планують долучати депутатів від відповідних районів.

Після обстежень районні адміністрації формуватимуть списки приміщень, які планують ремонтувати за програмою. Черговість визначатимуть за кількістю набраних балів, а сформовані списки мають затвердити у Львівській міській раді.

Після облаштування укриття його стан також мають регулярно перевіряти. За це відповідає балансоутримувач приміщення — він має оглядати укриття щонайменше раз на квартал і фіксувати результати в акті. Окремо перевірки може проводити ДСНС та її територіальні підрозділи. Вони можуть бути плановими, контрольними або позаплановими. Якщо під час такого обстеження виявлять порушення, балансоутримувачу визначать термін, за який їх потрібно усунути. Він не може перевищувати двох місяців.

Скільки грошей передбачили на програму

На програму у 2026 році Львів передбачив 18 мільйонів гривень — по 3 мільйони гривень на кожен район міста.

Загальну потребу в коштах на ремонт підвалів у житлових будинках місто попередньо оцінило у 93,2 млн грн. На 2027 рік на програму планують передбачити 26 млн грн, а на 2028-й — ще 31 млн грн. Разом із коштами на 2026 рік це 75 млн грн за три роки.

«Далі будемо дивитися, наскільки програма буде користуватися попитом. Якщо буде великий запит, будемо додавати кошти. Зараз складно спрогнозувати, якою буде кількість заявок і яка вартість робіт буде в кожному конкретному будинку», — каже фахівчиня.

Які будинки ремонтуватимуть першими

Якщо заявок буде багато, місто формуватиме їхню черговість. Одним із основних критеріїв стане наявність інших укриттів неподалік.

Зі слів Оксани Пригоди, вищий пріоритет матимуть будинки у районах, де мешканцям складніше швидко дістатися до школи, великого міського укриття чи іншого безпечного приміщення. Також враховуватимуть місткість майбутнього укриття та частку коштів, яку готові внести співвласники.

У затверджених умовах цей критерій конкретизували: серед перших планують розглядати будинки, біля яких у радіусі 300 метрів немає іншого укриття.

Під час формування черги враховуватимуть також, чи має будинок готову проєктно-кошторисну документацію. Окремо оцінюватимуть, скільки людей зможуть одночасно перебувати в майбутньому укритті. Для розрахунку його місткості передбачено щонайменше 0,6 кв. м площі на одну людину.

«Насамперед треба враховувати ситуацію, коли житловий будинок знаходиться далеко від укриттів у школах чи великих міських укриттів. Наприклад, це може бути спальний район, де поруч фактично немає інших місць для укриття. Такі будинки матимуть перевагу. Також будемо враховувати, скільки людей одночасно зможе перебувати у приміщенні, та який відсоток співфінансування готові забезпечити мешканці», — пояснює спікерка.

Скільки мають заплатити мешканці

Розмір обов'язкового внеску залежить від кількості квартир у будинку. Якщо у будинку до 20 квартир включно, мешканці оплачують щонайменше 10% кошторисної вартості робіт, а місто — до 90%. Для будинків від 21 до 50 квартир внесок співвласників становить 20%, а бюджету громади — до 80%. Якщо квартир понад 50, мешканці мають забезпечити не менше 30%, місто — до 70%.

«Якщо мешканці виявляють бажання взяти на себе більший відсоток співфінансування, це буде їхньою перевагою. Ми встановлюємо критерії, за які заявки отримуватимуть бали, щоб потім було зрозуміло, чому той чи інший будинок потрапив у пріоритет. Тобто більший відсоток внеску дасть заявці вищий бал», — пояснює Оксана Пригода.

Окремі умови передбачили для приміщень державної форми власності — зокрема закладів професійно-технічної освіти, наукових та інших установ. Для них власне співфінансування має становити щонайменше 50% вартості робіт.

Для нежитлових приміщень, які перебувають у комунальній власності Львова, умови інші. Їхній ремонт під найпростіші укриття можуть повністю оплатити з міського бюджету.

«Треба дивитися по кожному приміщенню окремо. Десь буде можливість облаштувати санвузол, щоб люди могли перебувати довший час — особливо старші люди чи маленькі діти. Обов'язково має бути базове електричне освітлення від мережі, також можуть бути резервні джерела, ліхтарі та світильники. Можна передбачити умивальники, місце, де можна набрати воду. Далі будемо дивитися, чи потрібна санітарна побілка, ремонт підлоги та інші роботи. Для кожного приміщення буде визначений окремий перелік», — розповідає посадовиця.

Чи зможуть укриттям користуватися люди з інших будинків

«Коли люди приходять до нас та погоджуються на участь у програмі, вони дають згоду на те, що під час повітряної тривоги цим укриттям зможуть користуватися не лише мешканці їхнього будинку, а й люди, які в цей момент є поруч», — каже Оксана Пригода.

Програма лише розпочала роботу, однак заявки від мешканців уже почали надходити. Зі слів спікерки, звернення є вже у кількох районах Львова. Точної загальної кількості заявок ще немає. Зокрема, міські представники оглядали підвальне приміщення будинку на вул. Джорджа Вашингтона, 5, де обговорювали можливі ремонтні роботи.

Нагадаємо, скільки шкіл Львова мають власні укриття.

«Програма тільки почала працювати. Ми зараз збираємо заявки, проведемо перші комісії і вже тоді отримаємо перший досвід, після якого можна буде говорити про конкретні складнощі», — пояснила вона.

До слова, у вересні 2026 року в Україні також змінили правила повітряної тривоги. Тепер є два рівні загрози — червоний і жовтий. Жовтий оголошують у разі дронової загрози. Під час такого сигналу підприємства можуть продовжувати роботу, якщо мають укриття для працівників і відвідувачів.

Як подати заявку на ремонт підвалу

Тож щоб долучитися до програми, співвласникам будинку потрібно пройти кілька етапів.

1. Звернутися до районної адміністрації. Спочатку мешканці подають заявку на участь у програмі до районної адміністрації, на території якої розташований будинок. Саме районні адміністрації приймають такі звернення та організовують подальше обстеження підвалу.

2. Підготувати підвал до обстеження. Приміщення потрібно прибрати та привести до належного санітарного стану. Також необхідно підготувати копію поверхового плану або технічного паспорта підвалу та зробити фотографії його теперішнього стану.

3. Дочекатися виїзду комісії. Підвал огляне спеціальна комісія. Вона визначить, чи можна використовувати його як найпростіше укриття, які роботи потрібно виконати та якою орієнтовно буде їхня вартість.

4. Провести збори співвласників. Коли буде відомий перелік робіт та сума співфінансування, мешканці мають погодитися на участь у програмі. Для цього проводять збори співвласників. Рішення мають підтримати понад 50% співвласників будинку.

5. Визначити, скільки готові заплатити мешканці. Мінімальний внесок залежить від кількості квартир у будинку: 10%, 20% або 30% вартості робіт. Співвласники можуть погодитися і на більший внесок — тоді заявка отримає більше балів під час відбору.

6. Оформити протокол зборів. У ньому потрібно зафіксувати рішення про участь у програмі, згоду на визначений розмір співфінансування та обрати відповідальну особу від будинку.

7. Подати повний пакет документів через ЦНАП. До нього входять документи від співвласників та акт обстеження підвалу, який складає виїзна комісія. Зразки необхідних документів місто оприлюднило разом з умовами програми.

8. Дочекатися оцінювання заявки. Районна адміністрація оцінить об'єкт за встановленими критеріями. Зокрема, врахують, чи є інше укриття в радіусі 300 метрів, скільки людей зможе перебувати у підвалі, чи є проєктно-кошторисна документація та яку частку вартості готові оплатити мешканці.

9. Дочекатися включення будинку до переліку на ремонт. За результатами оцінювання районні адміністрації формуватимуть списки об'єктів, які ремонтуватимуть за програмою. Після цього ці переліки мають затвердити у Львівській міській раді.

Що думають про нову програму мешканці

У коментарях під дописом Андрія Садового про програму співфінансування ремонту підвалів більшість користувачів Facebook ставить під сумнів, чи можуть підвали звичайних житлових будинків бути достатньо безпечними укриттями. Особливо це стосується панельних будинків і «хрущовок». Люди звертають увагу на те, що в таких приміщеннях можуть проходити комунікації, не бути запасних виходів та інших зручностей.

Також мешканці запитують, чому місто робить ставку саме на підвали, а не на будівництво нових спеціально облаштованих укриттів. Зокрема, люди пропонують відновлювати вже існуючі старі сховища. Зокрема, у коментарях згадують укриття біля парку Франка. За словами користувачів, такі приміщення там є, але потребують ремонту, освітлення та облаштування для перебування людей. Також згадували бомбосховище на вул. Пасічній, 38. Користувачі писали, що воно має два входи й виходи, однак розташоване на приватній території, через що доступ до нього обмежений. У коментарях пропонували місту допомогти привести це приміщення до належного стану та зробити його доступним для мешканців.

Ще одна тема — приватизовані або продані підвали. Користувачі пишуть про випадки, коли приміщення, які могли б використовуватися як укриття, зараз перебувають у приватній власності або використовуються для інших потреб. Один із коментарів стосувався підвалу, який, за словами мешканця, продали і тепер там працює кафе.

У цьому контексті згадували і вул. Олесницького на Левандівці. Один із користувачів написав, що там підвали приватних будівель позначені на карті укриттів, хоча він сумнівається у їхніх захисних можливостях. Також у коментарях порушували питання підземного бомбосховища для цього району та писали про подані раніше пропозиції щодо його будівництва.

Окремо мешканці звертають увагу на міську карту укриттів. Частина користувачів пише, що паркінги їхніх будинків позначені на карті як укриття, але вони не впевнені, чи такі приміщення справді відповідають необхідним вимогам. У коментарях також ставлять питання, чи достатньо самого факту, що приміщення розташоване під землею, щоб вважати його безпечним.

Народна депутатка Софія Федина під дописом Андрія Садового про нову програму написала: «Підвали — це не укриття, а додаткова небезпека». Окремо на своїй сторінці у Facebook вона порушувала питання якості підвалів, які офіційно рахують укриттями. За її словами, значна частина таких приміщень не пристосована для цієї функції. Вона також виступала за чіткі стандарти для захисних споруд — вентиляцію, електро- та водопостачання, каналізацію, запаси води, безперешкодний доступ і регулярні перевірки.

Депутат Львівської міської ради Володимир Лесик під час сесії запропонував інший підхід — будувати великі підземні укриття під шкільними стадіонами та спортивними майданчиками у житлових районах. За його пропозицією, такі споруди могли б вміщувати тисячі людей, а після війни використовуватися як підземні паркінги. До фінансування він пропонував залучати приватних інвесторів, а місту — розробити окрему програму та типовий проєкт таких споруд.

Лесик пояснював свою пропозицію тим, що у спальних районах радянської забудови є будинки, підвали яких не пристосовані для повноцінного укриття. Він пропонував використовувати території шкіл і ліцеїв, оскільки вони розташовані у пішій доступності від житлових кварталів.

Водночас у коментарях під дописом Андрія Садового є й підтримка самої ідеї облаштування підвалів. Частина користувачів пише, що це не заміна повноцінному бомбосховищу, але може бути швидким способом покращити умови для людей під час тривоги.

Де знайти укриття і що робити, якщо воно зачинене

Перелік найближчих укриттів у Львові можна знайти на міському геопорталі. Також їх можна шукати через City Helper Bot у Viber та Telegram.

Якщо під час повітряної тривоги укриття зачинене, про це можна повідомити на Гарячу лінію Львова за номером 1580. Також можна звернутися до поліції за номером 102 або до ДСНС за номером 101. Якщо це безпечно, варто сфотографувати або зняти на відео зачинене укриття.

Чи прийматиме місто приватні укриття на баланс

Окремо Львів розглядає можливість приймати на міський баланс захисні споруди, які зараз перебувають у приватній власності.

За словами Оксани Пригоди, у місті є 72 такі укриття. Однак перед передачею кожного об'єкта місто оцінюватиме його розташування, стан та потенційну кількість людей, які зможуть ним користуватися. Насамперед місто зацікавлене в укриттях у густонаселених районах та поруч із житловою забудовою.

«Перша наша вимога — укриття має бути в густонаселеному місці. Якщо воно розташоване десь у промисловій зоні, де поруч немає житлових будинків, то таке приміщення для міста, найімовірніше, не буде пріоритетним. Якщо це укриття в густонаселеному районі, у пішій доступності для мешканців, ми готові розглядати можливість взяти його на баланс і привести до належного стану», — розповіла вона.

Одним із прикладів такого об'єкта спікерка називає укриття колишнього Львівського автобусного заводу, розраховане на понад чотири тисячі людей. Власнику дали місяць, щоб привести одне з укриттів до належного стану та забезпечити доступ людям. Щодо затоплених приміщень він мав окремо подати план їхнього відновлення. Якщо вимоги не виконають, у міськраді заявили, що можуть розпочати процедуру прийняття цих укриттів у комунальну власність.

Що буде, якщо приватний власник не захоче передавати укриття місту

Якщо власник не погодиться добровільно передати укриття місту, воно не стане комунальним автоматично. Для передачі майна потрібна окрема законна процедура.

Водночас якщо приміщення офіційно входить до фонду захисних споруд, власник все одно повинен утримувати його у належному стані та забезпечувати доступ людям під час повітряної тривоги. Тобто власник може не погодитися передавати укриття місту, але просто закрити його для людей не може.

За недопуск людей до укриття або порушення правил його утримання передбачені штрафи. Якщо через неналежний стан укриття або відсутність доступу люди отримають тяжкі травми чи загинуть, може наставати кримінальна відповідальність.

Які нові укриття з'являються у Львові

Окрім ремонту підвалів, у Львові почали встановлювати модульні укриття. У серпні біля центру «Незламні матусі» відкрили перше наземне бетонне укриття такого типу. Воно розраховане приблизно на 60 людей. Усередині є санвузол, кондиціонування та засоби пожежної безпеки. У міськраді повідомляли, що подібні укриття планують встановлювати й в інших районах Львова.

Також місто продовжує відновлювати великі старі сховища. Наприклад, на вул. Солодовій облаштовують укриття приблизно на 300 людей. Там мають відремонтувати вентиляцію, санвузли та комунікації, а також встановити систему автоматичного відкривання дверей.

Нагадаємо, що Львівщина збирає 73 мільйони на мобільні укриття для дітей.