У другий місяць осені львівські театри підготували для глядачів і глядачок вистави різних жанрів: від класичних опер і комедій до сучасних перформансів та переосмислень української культурної спадщини. У їхньому репертуарі можна знайти постановки про відомих українських митців, історичні сюжети, людські втрати, пошуки себе та вибір. Ми зібрали вистави, на які варто звернути увагу цього місяця, а також розповідаємо, коли їх можна переглянути.
Переспіви лірника «Яйце – Райце»
Львівський театр ляльок
У Львівському театрі ляльок покажуть прем’єру вистави «Яйце–Райце» — сценічне прочитання давньої української казки, у якій чарівний світ птахів, звірів і людей розповідає про вибір, відповідальність, довіру та памʼять.
Сюжет постановки побудований на основі давнього космогонічного міфу про створення та відновлення світу. Після великої битви між птахами та звірами від гармонійного світу залишається лише обпалене дерево та поранений Орел. Чоловік рятує його, віддаючи останнє, що має, і за це отримує дивовижний дар (Яйце–райце), з якого може постати новий світ.
«Мені важливо було, щоб герої таки мали можливість бути творцями своєї долі і щоб у них була сила співпраці», — підкреслює режисерка Уляна Мороз.
Як розповідають у театрі, «Яйце–Райце» стає розповіддю про відповідальність за власний вибір і про те, що разом можна зробити те, що неможливо зробити самому. Казка також говорить про наслідки недовіри, про відповідальність за вчинки попередніх поколінь та про можливість не повторювати чужих помилок.
«Окреме місце у виставі займає тема пам’яті. Син, який проходить усі випробування, врешті забуває Оленку. Та її любов і вірність допомагають повернути йому пам’ять. У цьому казковому мотиві пам’ять постає як те, що зберігає зв’язок людини з власною історією, почуттями та тими, хто був поруч», — зазначають у Львівському театрі ляльок.
Вистава буде майже без діалогів. Складний і насичений подіями сюжет режисерка прагне розповісти насамперед засобами сценічної дії, пластики, ляльки, музики та співу.
«Мені цікаво, чи можна таку шалено складну історію з довгим і складним сюжетом перетворити в історію, яка буде зрозумілою виключно по візуальному ряду», — додала Уляна Мороз.
Режисерка — Уляна Мороз. Художниця — Олександра Беземська.
Музичний концепт — Тарас Дороцький. Пластичне рішення — Анастасія Стеценко.
Коли дивитися: прем'єра 10 та 11 жовтня.
«Наша Квітка»
Театр «ОКО»
«Наша Квітка» — вистава про Квітку Цісик, українську та американську співачку, чий голос став відомим мільйонам слухачів у США, але історію якої в Україні знають значно менше. Тут можна побачити не лише біографічні факти із життя, а й зрозуміти її через пісню, спогади та образ дому.
Режисер — Дмитро Захоженко. Драматургиня — Марина Смілянець. Художниця — Оксана Радкевич. Аранжування — Володимир Помірко. Художник по світлу — Григорій Риба. Звукорежисер — Ростислав Онищак.
Коли дивитися: 9 жовтня.
«Лікар мимоволі»
Народний театр сатири «Під мостом», Палац Хоткевича (вул. Кушевича, 1)
«Лікар мимоволі» — це комедія, наповнена яскравими персонажами, несподіваними поворотами, кумедними ситуаціями та тонкою іронією над людською довірливістю й псевдонаукою.
«Це історія про те, як випадковість може перевернути життя, а також про те, що іноді люди вірять не знанням, а лише впевненим словам. Дотепна, динамічна й надзвичайно смішна вистава, яка подарує глядачам гарний настрій та нагадає: не все те правда, що звучить дуже розумно», — зазначають творці постановки.
Драматург — Мольєр. Режисерка — Марта Горохов'янко. Помічниця режисерки — Оксана Харів.
Коли дивитися: 10 жовтня о 17:00.
Етноепос «Козак Мамай та ключі від Раю»
Львівський академічний театр «Воскресіння»
«Козак Мамай та ключі від Раю» — театральне дійство, де український епос оживає через рух, пластику, музику, візуальні образи та сценічну фантазію. Вистава є інклюзивнлю та доступною для людей з порушенням слуху.
Як розповідають у театрі, постановка створена на перетині драматичного, вуличного та фізичного театру.
«В основі — образ Козака Мамая, українські міфи, історичні мотиви та одвічна боротьба світла і темряви. Але це не традиційна історична постановка. Це сучасна театральна візія українського епосу, яку можна сприймати через емоцію, рух і образ навіть без занурення в усі сюжетні деталі», — зазначають у театрі.
Коли дивитися: 10 та 11 жовтня о 18:00.
Драматичний сон «Маленький принц»
Перший академічний український театр для дітей та юнацтва
«Маленький принц» — авторське переосмислення відомої історії Антуана де Сент-Екзюпері від Зеника Козицького поєднує мотиви оригінального твору з автобіографічними елементами. Глядач разом із Пілотом опиняється в Сахарі, де зустрічає Маленького принца, Ружу, Лиса, Змію та Зорю. Вистава пропонує замислитися над тим, куди ми скеровуємо власний «літак» і навіщо обираємо саме цей напрямок.
Режисер-постановник — Назар Павлик. Художник-постановник — Богдана Пацюк. Художник з костюмів — Зірка Савка. Художник по світлу — Світлана Коренькова. Композитор — Назар Павлик. Керівник проєкту — Ірина Артим'як.
Вік 14+.
Коли дивитися: 17 жовтня о 18:00.
«Леся. Їсторія»
Львівський Театр Лесі Українки
Вистава дає змогу поглянути на Лесю Українку через її особисті листи — слова поетеси зі сцени звучатимуть у виконанні акторів та акторок театру Лесі. Окрім того, вистава «Леся. Їсторія» також опирається на поему Лесі Українки «Роберт Брюс, король шотландський».
«Леся Українка творила самобутню історію — її історію. Тому ми створили виставу про неї і те, чого ви могли не знати про неї раніше, — наприклад, те, що Леся Українка протистояла російському колоніалізму, донатила на збереження й дослідження культурної спадщини, була стильною та чимало мандрувала», — зазначають у Театрі Лесі.
Виставу «Леся. Їсторія» підготувала міжнародна команда. Режисерка — Ленка Удовічкі. Композитор вистави — Найджел Осборн. Також окрім команди Театру Лесі до створення вистави долучились: продюсерка — Вероніка Склярова, хореограф — Віктор Рубан, хормейстерка — Марічка Чічкова.
Коли дивитися: 24 жовтня о 18:00.
Перформанс «Як ми прощаємось»
Незалежний театр «ЛАВА», у Майстерні Театру Лесі (головний вхід Театру Лесі, вул. Городоцького 36).
«Як ми прощаємось» — це іммерсивний перформанс про втрати, завершення та трансформацію. Ідея проєкту з’явилась з усвідомлення, що сучасне суспільство переживає кризу прощання. Ми втрачаємо близьких, тварин, домівки, звичні ландшафти, мову та навіть уявлення про власне майбутнє, але часто не маємо інструментів, щоб прожити ці втрати колективно.
«Цей перформанс не є арттерапією. Ми досліджуємо фундаментальну людську потребу у прощанні через перформативну дію. Мені б хотілося, щоб завдяки сценічній репрезентації різних досвідів ми усвідомили: навіть найменші втрати, якщо надати їм публічної видимості, допомагають прожити й завершити певний етап», — коментує режисерка Вікторія Миронюк.
Цей проєкт став простором, де молоді українські митці та мисткині досліджують способи прощання на основі власного досвіду. Команда створює авторську музику, шукає нові візуальні та тілесні форми. Переосмислюючи уявлення про смерть, вони представляють її як екстравагантну драг-квін, що грає на акордеоні, танцює вог і реагує на рефлексії учасників.
Для того, щоб потрапити на покази, потрібно зареєструватися у гугл-формі за посиланням.
Коли дивитися: 6 та 7 жовтня о 18:00.
Опера «María de Buenos Aires»
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
«María de Buenos Aires» — опера в постановці Євгена Лавренчука, яка поєднує лібрето Орасіо Феррера з мотивами творів Юрія Винничука, Євгена Наконечного та Ганни Арендт. У центрі історії — Марія, яка уособлює пристрасть, бунт і фатум, а після смерті повертається до Буенос-Айреса як Тінь.
Постановка проводить паралелі між міфічним Буенос-Айресом і Львовом, зокрема звертається до травматичного досвіду ХХ століття. Опера звучить іспанською мовою з українськими субтитрами, а глядацька зала перетворюється на атмосферне вар’єте.
Вікові обмеження — 18+. Застереження щодо вмісту: у виставі присутні сцени оголення, використовується штучний дим і звучать звуки пострілу.
Коли дивитися: 2 і 3 жовтня.
«Біля фортеці»
Театр «І люди, і ляльки»
Вистава розповідає про останні дні Лесі Українки, які вона провела у грузинському Сурамі разом із матір’ю, чоловіком і сестрою. Історія письменниці переплітається з долею грузинської родини різьбяра Зураба та його онуки Ніно, яка чекає на повернення нареченого.
У постановці актуалізовуються теми любові, вибору, очікування та втрат і пропонує замислитися, чи справді нашу долю визначено наперед.
Авторка п’єси — Людмила Зборовська. Режисер — Олена Ткачук. Художниця вистави — Ольга Гоноболіна. Художник-модельєр — Анета Рибка. Механізатор ляльок та реквізиту — Володимир Царьков. Музичне оформлення — Людмила Зборовська, Мар‘яна Верб‘яна.
Вистава розрахована як на дітей, так і на дорослих. Вік — 12+.
Коли дивитися: 15 жовтня та 29 жовтня о 18:00.
Козацьке фентезі «Пекельна Хоругва»
Театр імені Марії Заньковецької
У центрі вистави — молодий козак Семен, якого чорт викрадає, щоб здійснити свій план, але полонений поступово змінює саме пекло: встановлює там козацькі порядки, виховує чортенят і створює власну хоругву.
«Пекельна хоругва» поєднує козацьку традицію, містичний сюжет, гумор і пригоди. Вистава вибудувана як мюзикл із 25 епізодів, більшість яких мають власні вокально-хореографічні номери. У постановці звучить жива українська музика, а сценічну дію доповнюють пластика, масштабна сценографія та яскраві костюми, частково створені на основі одягу доби пізнього козацького бароко.
Режисер вистави та художній керівник-генеральний директор театру Максим Голенко зазначає, що творча команда прагнула віднайти козацьку енергію й передати її глядачеві сучасною театральною мовою.
«Досі навіть у театральному середовищі існує хибне уявлення, що все національне, “своє”, з елементами етнографізму — несправжнє, застаріле чи навіть кринжове. Але це наше коріння, наша пам’ять — те, що в українців упродовж століть намагалися відібрати й підмінити. Тому важливо очистити українську культуру від радянських нашарувань, повернутися до автентичного й представити її глядачеві в сучасній, драйвовій формі — з музикою українських гуртів», — говорить Максим Голенко.
За словами режисера, історія козака, якого забрали на той світ, але який зумів повернутися, перегукується із сучасним українським досвідом.
В основу сценографії Олександр Білозуб поклав систему вертепу — традиційної української конструкції, унікального театрального будиночку-скриньки, який інколи козаки носили з собою. Центральним елементом сценічного простору стала двоярусна конструкція: на верхньому рівні розгортаються сцени неземного життя, пов’язані з релігійними мотивами, а внизу — побутові та земні баталії.
«В об’ємній конструкції вертепу ворота знову і знову відкриваються в наступний, а потім ще в наступний світ. Це безкінечний шлях, який проходить людина», — ділиться Олександр Білозуб.
Застереження: димові ефекти, світлові ефекти (мерехтіння, стробоскопи та червоне світло), чутливі сцени та теми (смерть) Вік: 12+.
Автор — Сашко Лірник. Інсценівка — Люда Тимошенко. Режисер — Максим Голенко. Сценографія — Олександр Білозуб. Костюми — Анна Гайова. Пластичне рішення — Олексій Бусько. Музичне рішення — Марія Ясинська.
Коли дивитися: 31 жовтня о 18:00.
Опера «Фауст»
Львівська національна опера
«Фауст» Шарля Гуно — опера за мотивами трагедії Йоганна Вольфганга фон Ґете. У новій постановці класична історія про угоду з дияволом набуває сучасного звучання та порушує питання вибору, відповідальності й ціни людських бажань.
Фауст постає як людина, яка прагне отримати бажане будь-якою ціною, а його протистояння з Мефістофелем змушує замислитися про наслідки власних рішень. Постановку здійснили режисер Станіслав Мойсеєв та диригент-постановник Іван Чередніченко.
Диригентка — Ірина Стасишин. Хормейстерка-постановниця — Ірина Коваль. Художниця-постановниця та головна художниця костюмів — Анна Шкрогаль.
Коли дивитися: 24 жовтня о 17:00.
«Абатство Заливахи»
Театральний центр «Слово і голос»
«Абатство Заливахи» — вистава присвячена 100-річчю від дня народження українського художника-шістдесятника Опанаса Заливахи. Через його тексти, інтерв’ю, листи та листування з друзями-шістдесятниками, зокрема: Аллою Горською, Галиною Севрук, Надійкою Світличною, Людмилою Семикіною, Вірою Хорошевою та Іваном Гелем, — постановка розповідає про митця, його силу духу та покоління, яке відстоювало українську культуру.
«Образ вистави — безодня світу самітника-Майстра, таємна келія, майстерня, «абатство» його вічної думи. В ній весь час іде напружена праця відповіді на питання : «ХТО ТИ Є?». Це граничне зусилля волі і духа людини народжує красу, вона тільки і є — наша Україна. В серці і зримо. На землі і на небі», — підкреслює режисер вистави Наталія Половинка.
Режисер — Наталія Половинка. Ідея стилізації костюмів — Оксана Караванська. Відеоарт — Сергій Савченко. Фортепіано — Сергій Кудринецький. Художниця — Христина Сілівон.
Коли дивитися: 10 та 31 жовтня.
До слова, ІА Дивись.іnfo також готує підбірки фільмів, виставок, книжок та вистав у львівських театрах. Їх дивіться на нашому сайті в розділі «культура».
