«Фахових людей дуже мало», — директор «Львівтеплоенерго» про підготовку до зими і можливі ризики

Як змінилася робота «Львівтеплоенерго» за роки повномасштабної війни

Директор ЛМКП «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець під час дискусії на Тижні стійкості українських міст розповів, що після початку повномасштабного вторгнення підприємству довелося швидко пристосовуватися до нових умов. Насамперед потрібно було забезпечити стабільну роботу системи теплопостачання на випадок пошкоджень енергетичної інфраструктури та перебоїв з електроенергією. Тому підприємство почало встановлювати резервне обладнання, створювати додаткові джерела тепла та поступово зменшувати залежність окремих об'єктів від централізованого електропостачання. Згодом ці заходи стали частиною міського Плану стійкості.

«План стійкості не можна обмежувати одним роком. Бо в нас таке враження, що ми були нестійкими, у березні прийняли плани стійкості, десь у квітні-травні почали їх фінансувати, реалізовувати і вже стали стійкими до вересня. На жаль, воно так не працює. Зрозуміло, що план стійкості — це документ і план дій, який, як у місті Львові, розрахований на декілька періодів. Є заходи, які ми маємо виконувати цього року, є під них кошти, і ми вже обговорюємо заходи наступного року. Я розумію, що ця справа буде надскладною для всіх, але не планувати наступні роки і наступні наші кроки ми не маємо права», — зазначив директор підприємства.

Додамо, що у березні 2026 року Львівська міська рада затвердила План стійкості, який охоплює 96 проєктів. Вони передбачають захист критичної інфраструктури, розвиток додаткової генерації електроенергії, встановлення когенераційних установок, генераторів і твердопаливних котлів.

Як підприємство забезпечує теплопостачання під час відключень світла

Одним із головних напрямів роботи «Львівтеплоенерго» стало створення резервних джерел тепла та електроенергії. За словами Олександра Одинця, у Львові значна частина системи теплопостачання вже є децентралізованою. Але й підприємство продовжує відновлювати старі котельні, облаштовувати нові та встановлювати додаткове обладнання, яке може працювати незалежно від основних джерел тепла.

В цьому плані важливим є резервне електроживлення. Його встановлюють на різних етапах теплопостачання: від котелень, де виробляють тепло, до центральних та індивідуальних теплових пунктів, через які воно надходить до будинків. Зокрема, на індивідуальних теплових пунктах уже встановили понад 400 блоків резервного живлення. Подібне обладнання використовують і на невеликих котельнях підприємства.

Нагадаємо, коли у Львові можуть увімкнути опалення і чи очікувати похолодання.

На центральних теплових пунктах встановлюють генератори. Але для їхньої безперебійної роботи необхідно постійно забезпечувати доставку пального.

«Цієї зими ми попрацювали, трохи відчули, що не все так працює, як на папері. Логістика палива має бути забезпечена, власні запаси палива мають бути в наявності. Ми придбали власний паливовоз, всю логістику палива забезпечили. Це не було легко. Ми працювали нонстоп, цілодобово, але ми її забезпечили. І зараз працюємо та впроваджуємо системи резервного живлення. Це не швидко, це дорого», — розповів Олександр Одинець.

Наразі парк генераторів «Львівтеплоенерго» налічує понад 160 одиниць різної потужності — від 10 кіловатів до 1,5 мегавата. Їх використовують для підтримки роботи котелень та іншого обладнання під час відключень електроенергії. Водночас генератори не розраховані на постійну роботу без перерв. Вони потребують регулярного технічного обслуговування, заміни мастила та інших витратних матеріалів. Тому й підприємство поступово переходить до інших рішень, які можуть забезпечувати електроенергією об'єкти протягом тривалішого часу.

До речі, до зими у Львові тестують альтернативні джерела енергії.

Для чого когенераційні установки

Ще одним напрямом розвитку підприємства стало встановлення когенераційних установок. Частину такого обладнання Львів отримав завдяки допомозі міжнародних партнерів. На відміну від звичайних генераторів, когенераційні установки дозволяють одночасно виробляти електричну та теплову енергію. Це дає змогу забезпечувати власні потреби підприємства та зменшувати витрати на електроенергію.

За словами Олександра Одинця, такі установки можуть працювати стабільніше та довше, ніж дизельні генератори. Крім того, вони дають підприємству можливість і забезпечувати електроенергією власні об'єкти, і працювати на ринку електроенергії.

«Там, де в нас встановлені когенераційні машини, ми все одно залишаємо як аварійне джерело дизельні генератори. З когенераційними машинами теж є проблеми: вони ламаються, зупиняються, їх треба обслуговувати. Для того потрібен фаховий персонал. У нас для кожної машини передбачені певні сервісні договори. Потрібен сервісант, який має склад запчастин. Були приклади, коли, на жаль, запчастини не були передбачені договором і вони їхали досить довго. Тобто це технічні проблеми, які треба вирішувати», — пояснив директор «Львівтеплоенерго».

Раніше Олександр Одинець розповідав, що «Львівтеплоенерго» отримувало газопоршневі генератори завдяки співпраці з німецькими партнерами GIZ та проєктом енергетичної безпеки USAID. Проте встановлення резервних джерел живлення має супроводжуватися модернізацією старого електрообладнання, інакше нові установки не завжди зможуть працювати належним чином.

Читайте також: Зарядна станція: як обрати та на що звернути увагу.

Нестача працівників та фінансові проблеми підприємства

Попри встановлення нового обладнання, однією з найбільших проблем «Львівтеплоенерго» залишається нестача кваліфікованих працівників. Основними причинами нині є низька конкурентоспроможність заробітних плат та обмеження щодо бронювання працівників від мобілізації.

«Людей немає, фахових людей дуже мало. Ми останні півтора року зіткнулися з кадровою проблемою через те, що не можемо бути конкурентними за заробітною платою. Чому? Тому що в нас незбалансована тарифна політика. До того додалася неможливість стовідсоткового бронювання, яка існує на великих теплопостачальних підприємствах, що вже практично стали енергетичними компаніями. У нашому регіоні ми зіткнулися з проблемою, коли наші працівники йдуть від нас на роботу до наших підрядників. Вони мають бронювання 100%, ми маємо бронювання 75%. Це кричуща проблема, тому що значну частину робіт, зокрема електричних, з підключення когенераційних машин, резервних джерел, заміни теплотрас, ми виконуємо власними силами», — наголосив тепловик.

Підприємство також стикається з фінансовими труднощами. Директор пояснює, що витрати на електроенергію, обладнання, матеріали та інші потреби постійно зростають, тоді як тарифи на теплопостачання залишаються обмеженими. За його словами, без фінансової підтримки Львівської міської ради підприємству було б складно забезпечувати стабільну роботу.

«Не буду кривити душею, нам допомагає місто. Зрозуміло, що в умовах, коли в нас зростають усі основні складові тарифу, без підтримки міста ми б не витримали. Але проблема полягає в тому, що в міста кошти теж держава вилучає. І я особисто бачу, що з кожним роком, навіть із кожним кварталом, місто втрачає можливість підтримувати свої основні інфраструктурні підприємства. На наступний рік у проєкті бюджету знову закладено вилучення, якщо я не помиляюся, 4% ПДФО. Знову будемо відстоювати це питання, не знаю, чи вдасться. Тут держава теж повинна розуміти, що це питання потрібно вирішувати», — зазначив керівник підприємства.

Нагадаємо, що в Україні діє мораторій на підвищення тарифів для населення на теплову енергію, опалення та гарячу воду. Його запровадили законом №2479-IX на період воєнного стану та шість місяців після місяця його завершення.

Яких змін потребують тепловики

Наприкінці дискусії учасники розповіли, що потрібно змінити, аби теплопостачальні підприємства працювали стабільніше. Серед пропозицій були такі:

• Можливість переносити фінансування планів стійкості на наступні роки. Для цього запропонували внести зміни до бюджетного законодавства та передбачити, що кошти, виділені на реалізацію планів стійкості, можуть бути перехідними. Також відповідні положення потрібно прописати в порядку використання цих бюджетних коштів.
• Спрощення процедур закупівель під час критичних ситуацій. Чинні процедури можуть забирати багато часу, якого немає під час аварій. Наприклад, якщо виходить з ладу котельня, підприємству потрібно терміново знайти постачальників і провести ремонт. Тому запропонували переглянути правила закупівель, щоб у таких ситуаціях можна було швидше виконувати необхідні роботи.
• Врегулювання тарифної політики. Це є питання тарифів теплопостачальних підприємств та необхідності забезпечити покриття їхніх витрат на державному рівні.
• Однакові умови бронювання працівників. Запропонували прирівняти теплопостачальні підприємства до підприємств енергетичного сектору в питанні бронювання працівників від мобілізації. Це важливо для збереження кваліфікованого персоналу.
• Спрощення закупівель для розвитку когенерації та розподіленої теплової генерації. Учасники запропонували не прив'язувати можливість спрощеної закупівлі обладнання та монтажних робіт до наявності відповідного проєкту в Плані стійкості, затвердженому рішенням РНБО. Наприкоад, до 1 вересня такі роботи можна було виконувати за спрощеною процедурою, однак після цієї дати відповідна можливість стала обмеженою. Через це виникають труднощі навіть із монтажем когенераційних установок, які підприємства вже отримали від міжнародних партнерів.

Раніше ми розповідали, скільки у Львові коштує опалення.