Понад 80 мільйонів гривень: що змінилося у «Львівводоканалі» після підвищення тарифу

Чи покращилося фінансове становище підприємства

У «Львівводоканалі» пояснюють, що попередній тариф не покривав фактичної вартості водопостачання та водовідведення. Різницю між доходами й витратами частково компенсували коштом міського бюджету. Після підвищення тарифу підприємство розраховує поступово зменшити залежність від бюджетної підтримки та фінансувати поточну діяльність коштом платежів споживачів.

Детальніше про те, чому у Львові варто підвищити тариф на воду.

Однак серпень і вересень стали перехідним періодом: нарахування за новим тарифом почали здійснювати в серпні, а відповідні платежі надходили вже у вересні. Тому оцінювати фінансовий результат за ці два місяці ще зарано. У підприємстві також не навели конкретних показників скорочення збитків або заборгованості.

Скільки додаткових коштів отримав Львівводоканал

За даними підприємства, нарахування за послуги водопостачання та водовідведення за серпень збільшилися приблизно на 80 мільйонів гривень. Проте це сума нарахувань, а не коштів, які фактично надійшли на рахунки.

У вересні обсяг надходжень залишився приблизно на рівні липня.

«На це вплинули, зокрема, затримки казначейських платежів бюджетних установ та несвоєчасна оплата частини рахунків іншими споживачами», — пояснюють у «Львівводоканалі».

До слова, для Львова досі затримують платежі на понад мільярд гривень.

Як кажуть у підприємстві, збільшення нарахувань поки що не призвело до аналогічного зростання фактичних надходжень. Новий тариф має створити фінансову основу для покриття витрат підприємства в наступних періодах.

На що витрачають кошти

Основним призначенням тарифу є покриття поточних витрат і забезпечення безперебійної роботи водопровідної та каналізаційної систем. Серед основних витрат підприємства: електроенергія, заробітні плати, податки, технологічні реагенти, утримання обладнання та матеріали для аварійно-ремонтних робіт.

Зокрема, електроенергія необхідна для роботи насосних станцій, які забезпечують транспортування води до Львова, каналізаційної системи й очисних споруд. Водоканал має фінансувати ці процеси незалежно від того, чи вчасно споживачі оплачують рахунки.

Водночас підприємство не надало розподілу додаткових надходжень за окремими видами витрат. Тому визначити, яка частка коштів пішла на електроенергію, зарплати, погашення боргів чи модернізацію, наразі неможливо.

Скільки мереж замінили після підвищення тарифу

За дев’ять місяців 2026 року «Львівводоканал» замінив понад 20 км водопровідних мереж. Із них близько 3648 метрів оновили в серпні та ще понад 2294 метри — у вересні. Загалом за два місяці замінили майже 6 км трубопроводів.

«Роботи охоплюють як планову заміну зношених трубопроводів, так і оновлення найбільш аварійних ділянок, де існують підвищені ризики витоків та перебоїв водопостачання», — пояснюють у підприємстві.

Чи поменшало аварій

Оцінити вплив підвищення тарифу на кількість аварій поки що складно. У підприємстві кажуть, що надійність водопостачання залежить передусім від технічного стану мереж, своєчасної заміни зношених трубопроводів і роботи аварійних служб.

Результати ремонту мереж стають помітними не одразу. З часом це може допомогти зменшити кількість аварій, втрати води та ризик серйозних пошкоджень. Однак для оцінки змін потрібно порівняти кількість аварій у серпні–вересні 2026 року з аналогічним періодом торік. «Львівводоканал» таких даних не надав, тому поки невідомо, чи поменшало аварій після підвищення тарифу.

Які проблеми залишаються

Попри підвищення тарифу, «Львівводоканал» і далі стикається із затримками платежів споживачів, високою вартістю електроенергії, потребою забезпечувати конкурентну заробітну плату та необхідністю масштабного оновлення інфраструктури.

«Водоканал не може призупинити роботу насосних станцій або очисних споруд через затримку надходження коштів. Усі технологічні процеси мають відбуватися безперервно», — кажуть у підприємстві.

Для повноцінної модернізації мереж потрібні не лише кошти від тарифу, а й інвестиційні програми, міжнародна технічна допомога, гранти та довгострокове фінансування.

Ми також розповідали про те, скільки комунальних закладів Львова отримують тепло.