Понад 200 млн євро на трамваї: що планують будувати у Львові

Чому Львову потрібно розширювати трамвайну мережу

«Трамвай — це магістральний вид громадського транспорту. Він найбільш ефективний там, де є великі пасажиропотоки і щільна багатоповерхова забудова, коли можна з'єднати великі житлові райони між собою через центр міста. Проблема Львова в тому, що трамвайна мережа дуже сильно відстала від розвитку самого міста. Фактично значна її частина залишилася в межах Львова, яким він був ще до Другої світової війни. Потім місто розросталося, з'являлися великі житлові райони, але трамвай туди не приходив.

Через це сьогодні ми маємо ситуацію, коли основну частину пасажирів перевозять автобуси. За статистикою “Леокарт”, це близько 75% усіх поїздок громадським транспортом, тоді як на трамвай припадає близько 16%. І це не тому, що трамвай людям не потрібен, а тому, що він фізично не охоплює багато великих районів міста.

Так, трамвай дорожчий в експлуатації, ніж автобус чи тролейбус. Але він і перевозить значно більше людей. Тому на напрямку, де є великий пасажиропотік, його не варто автоматично замінювати автобусом чи тролейбусом. Кожен вид транспорту має працювати там, де він найбільш ефективний: трамвай — на великих потоках, автобуси й тролейбуси — на менших або як підвізний транспорт», — пояснює для ІА Дивись.info голова львівської громадської організації «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян.

Перед рішенням про будівництво нової лінії також потрібно оцінювати потенційний пасажиропотік. Ще у 2017 році, за даними «Зручного міста», у «Львівавтодорі» моделювали перспективні напрямки розвитку трамвайної мережі. Серед них були Миколайчука, Пасічна, Лінкольна, Коперника, напрямок до Винник та інші. Водночас відтоді частина районів активно забудовувалася, а тому змінилися і потенційні потоки пасажирів.

Нагадаємо, що Львів може отримати понад 13 мільйонів євро на розвиток електротранспорту.

Трамвай на Миколайчука

Це один із проєктів, для якого вже виконали значну частину підготовчої роботи. Трамвайну лінію хочуть продовжити у напрямку лікарні святого Пантелеймона, центру UNBROKEN та майбутнього соціального житла на Миколайчука.

У травні 2025 року виконком Львівської міськради затвердив проєктно-кошторисну документацію реконструкції вулиці Миколайчука. Оновлений проєкт охоплює 2,6 км вулиці — від Полтв’яної до проєктованих вулиць. На цій ділянці передбачена нова трамвайна лінія.

У червні 2025 року Львів та Французьке агентство розвитку AFD підписали грантову угоду на 5 млн євро. Ці гроші призначені лише для першого етапу — реконструкції частини Миколайчука від Мазепи до району перехрестя Орлика та Щурата. Тут мають, зокрема, підготувати основу для майбутньої колії, однак самі рейки на першому етапі не прокладатимуть.

Увесь проєкт розділили на п’ять етапів. Після першої реконструкції вулиці передбачене будівництво пішохідного мосту, потім — прокладання і з'єднання трамвайної інфраструктури від Городницької до району лікарні, а на останньому етапі — продовження колії до соціального житла. Загальна довжина нової лінії має становити близько 2,6 км в одному напрямку.

За даними «Зручного міста», 5 млн євро французького гранту покривають лише невелику частину всього проєкту. Залежно від того, де буде кінцева, його вартість може становити від 25 до 50 млн євро. Для наступних етапів місту потрібно буде шукати додаткове фінансування. Окрім цього, на шляху майбутньої лінії є приватна власність — будинки та гаражі, які потрібно викупити.

«Напрямок на Миколайчука має сенс. Там є лікарня святого Пантелеймона, UNBROKEN, далі передбачене соціальне житло, тобто цей район розвивається і там буде пасажиропотік. Але головна проблема зараз не в тому, чи потрібен там трамвай, а в тому, як реалізувати весь проєкт.

Французька сторона дала Львову 5 млн євро, але цих грошей недостатньо для будівництва всієї лінії. Їх вистачить лише на частину реконструкції Миколайчука і підготовку місця під майбутню колію. На першому етапі самі рейки там взагалі не прокладатимуть. Тобто говорити, що Львів уже отримав гроші на весь трамвай, неправильно. Основну частину фінансування ще потрібно знайти. Без кредитних коштів реалізувати весь цей проєкт буде дуже складно.

Є й друга проблема — приватна власність. На шляху майбутньої лінії є будинки та гаражі. Їх треба викупити, частину об'єктів знести, і лише після цього можна буде прокладати колію. Тому це не той проєкт, який можна зробити одним етапом. Навіть за наявності документації він вимагатиме значних коштів і часу», — розповідає громадський активіст.

Ще один підготовчий етап з'явився влітку 2026 року. У липні міськрада оприлюднила проєкт ухвали про викуп 32 приватних гаражів, які потрапляють у межі майбутньої реконструкції. На цій території передбачені трамвайна колія та розворотне кільце. На момент оприлюднення документа його ще мали розглянути депутати.

Наразі стан проєкту є таким: проєктну документацію затвердили, 5 млн євро на першу чергу залучили, триває підготовка території, але орієнтовних дат, коли розпочнуть будівництво, — ще немає, про що для ІА Дивись.info розповіли у Львівській міськраді.

До речі, ремонт, який у серпні 2026 року триває на вулиці Мазепи від Миколайчука до Орлика, — це окрема реконструкція вулиці. Там зараз замінюють інженерні мережі та перебудовують дорожню інфраструктуру.

Продовження трамвая по Личаківській

Цей напрямок у 2026 році перейшов до стадії проєктування. Йдеться про продовження нинішньої лінії від кінцевої трамвая №2 біля Пасічної далі по Личаківській до нової вулиці, яка має з'єднати Личаківську з Трактом Глинянським.

У червні 2026 року «Львівавтодор» уклав тристоронні договори на розробку проєктно-кошторисної документації та проведення експертиз. Проєктуванням займається ЛКП «Інститут просторового розвитку», а витрати на документацію мають покрити приватні інвестори, які планують забудову цієї території.

Цей напрямок планують як продовження трамвая по Личаківській до вул. Голинського, приблизною довжиною 800 метрів в один бік.

«Тут можна зробити повноцінний транспортно-пересадковий вузол на в'їзді до міста. Людина приїжджає з передмістя, залишає автомобіль на перехоплювальному паркінгу і там же пересідає на трамвай, яким їде далі до центру. Тоді їй не потрібно їхати власним автомобілем через усе місто і шукати місце для паркування в центрі.

Важливо й те, що транспортну інфраструктуру тут планують разом із новою забудовою. Це правильніша ситуація, ніж коли спочатку збудували великий житловий район, туди заселилися тисячі людей, а вже потім починають думати, як їх звідти вивозити громадським транспортом. У цьому випадку проєктну документацію ще й фінансують забудовники», — каже Юрій Тер-Арутюнян.

Нині будівництва ще немає, але вже розробляють документацію.

До слова, раніше ми розповідали, коли у Львові побільшає електронних табло для транспорту

Замарстинівська — Мазепи

Цей проєкт готують уже кілька років. У січні 2020-го виконком надав «Львівавтодору» функції замовника реконструкції Замарстинівської від будинку №130 до вул. Мазепи з будівництвом трамвайної колії. Планували продовжити існуючу колію від району Торф’яної і зробити розворотне кільце поблизу Мазепи.

У липні 2020 року в міськраді повідомляли, що проєкт перебуває на фінальній стадії розробки, після чого мав пройти експертизу. Тоді орієнтовна довжина продовження становила близько 870 метрів.

«Цей напрямок із кожним роком стає дедалі перспективнішим. Північ міста активно забудовується, кількість мешканців там зростає. І головне — така лінія добре лягає у класичну трамвайну схему, коли маршрут проходить від одного великого житлового району до іншого через центр. Це може бути, наприклад, Мазепи — Сихів або Мазепи — Княгині Ольги.

Тобто це не лінія заради однієї кінцевої на Мазепи. Вона може стати частиною значно більшого магістрального маршруту. Ми ще у 2016–2017 роках порушували питання її будівництва. Згодом район почав активно забудовуватися, у 2020 році замовили проєктно-кошторисну документацію, але подальшій реалізації завадило повномасштабне вторгнення», — каже Юрій Тер-Арутюнян.

Водночас у затвердженому міському Плані розвитку електромобільності є ще довший напрямок — продовження трамвая по Замарстинівській до Варшавської, приблизно на 1,3 км. Тобто конкретний проєкт до Мазепи і стратегічний напрямок до Варшавської дещо відрізняються.

Зі слів Юрія Тер-Арутюняна, трамвай варто продовжити далі — до Варшавської. Там можна було б зробити пересадковий вузол, щоб, наприклад, мешканці Брюховичів пересідали з автобуса на трамвай і далі їхали містом.

Відновлення трамвая на Коперника

Тут не йдеться про повністю новий напрямок. На частині Коперника трамвайна колія існувала раніше, а тепер місто планує її відновити.

План розвитку електромобільності передбачає відновлення приблизно 300 метрів колії від вул. Сахарова до вул. Бандери, або близько 600 метрів колії в обох напрямках. Для Коперника проєктна документація готова, однак будівництво не розпочате і визначеного фінансування немає.

Зі слів активіста, одним із перших варто було б реалізувати проєкт на Коперника. Це приблизно про 320 метрів колії, але транспортне моделювання показувало близько 9434 пасажирів на добу. Також ця частина вулиці потребує капітального ремонту. Тому ремонт дороги можна було б поєднати з відновленням трамвайної колії, яка там була раніше.

Водночас на Коперника ремонтують колії. За даними «Львівелектротрансу», з 2010 року в місті вже оновили близько 1 км колій на цій вулиці. Майбутній проєкт стосується саме відсутньої ланки між Сахарова та Бандери.

Які ще трамвайні лінії є у планах

Окрім цих чотирьох напрямків, у стратегічних документах та інших напрацюваннях міста є ще кілька ліній. Але станом на 2026 рік вони не дійшли до будівництва.

Напрямок	Що передбачено	Стан
Липинського — Північний автовокзал (АС-2)	Відновлення близько 700 м лінії	План, роботи не починали
Пасічна — Медової Печери	Близько 1,2 км нової лінії	План, фінансування немає
Лінкольна	Близько 1,4 км нової лінії	План, роботи не починали
Княгині Ольги — Трускавецька	Приблизно 900 м колії	План, роботи не починали
Вернадського — Автовокзал	Продовження сихівської гілки у напрямку Стрийської	Не розпочато, фінансування немає
Рясне	Нове трамвайне сполучення з районом	Поки напрацювання; до проєктування не дійшли
Винники	Продовження східного напрямку	Залишається довгостроковим планом

Перші чотири напрямки безпосередньо є у Плані розвитку електромобільності Львова. Щодо Вернадського, Рясного та Винник, то будівництва ще не розпочали.

«Якщо говорити про Пасічну до Медової Печери, то це логічний і затребуваний напрямок. Про нього говорять уже багато років, його окремо досліджували, але до реальної реалізації так і не дійшли. Так само є сенс повернути трамвай до автостанції №2. Він там уже колись був, а пряме трамвайне сполучення з приміською автостанцією дозволило б створити нормальну пересадку на міський транспорт. І це треба робити до того, як простір, необхідний для колії, забудують.

З Рясним ситуація значно складніша. Місто говорить про швидше та дешевше технічне рішення, але поки незрозуміло, яким воно має бути. Там мало місця, є залізничний переїзд станції Клепарів. Просто прокласти через нього трамвай не вийде. Якщо говорити про тунель чи шляхопровід, це вже зовсім інший рівень вартості.

Винники — цікава ідея на перспективу, особливо якщо використовувати трасу старої залізниці, існуючий насип та опори мосту. Але зараз це ще не той проєкт, про який можна говорити як про близький до будівництва», — каже Юрій Тер-Арутюнян.

Щодо Рясного, у грудні 2025 року міський голова повідомляв, що місто опрацьовує окреме технічне рішення для трамвайного сполучення з Рясне-2. За його словами, після погодження цих напрацювань місто мало перейти до проєктування. На той момент самого проєкту ще не було.

Окремо у планах залишається нове трамвайне депо поблизу Трускавецької та Княгині Ольги.

Чому готові проєкти роками залишаються на папері

Юрій Тер-Арутюнян пояснює, що наявність проєкту ще не означає швидкий початок будівництва. Спочатку потрібно дослідити пасажиропотік, підготувати концепцію, техніко-економічне обґрунтування, проєктно-кошторисну документацію та робочі креслення, а також пройти експертизу. Після цього місту потрібно знайти фінансування, провести тендер, обрати підрядника та укласти з ним договір. Тільки після всіх цих етапів можна починати будівельні роботи.

«Тому навіть готова документація може роками лежати без реалізації. По Замарстинівській проєкт розробили ще до повномасштабного вторгнення, але далі все зупинилося. На Коперника є документація, але немає визначеного фінансування. На Миколайчука додатково треба вирішувати питання приватної власності. У кожного проєкту є свої проблеми, але спільне питання майже завжди — це гроші та реальний пріоритет для міста», пояснює — активіст.

За оцінкою «Зручного міста», реалізація та реконструкція лише тих трамвайних об'єктів, які вже є у переліку планів, потребуватиме не менш ніж 200 млн євро. І це без закупівлі додаткових трамваїв та модернізації або будівництва депо.

Що з нових трамвайних ліній у Львові вже збудували

Найбільшим реалізованим проєктом розширення трамвайної мережі Львова за часів незалежності залишається трамвай на Сихів.

Першу частину лінії відкрили 17 листопада 2016 року. Тоді маршрут №8 почав їздити від площі Соборної до кінотеатру Довженка. За проєктом на Сихів проклали загалом близько 11,5 км колії у двох напрямках. Проєкт фінансували коштом кредиту ЄБРР, гранту уряду Німеччини, технічної допомоги ЄС та міського бюджету.

У квітні 2017 року трамвай продовжили до району Санта-Барбари, а з 12 червня почала повноцінно працювати кінцева зупинка на вул. Вернадського. Будівництво лінії у 2014–2017 роках коштувало 30,5 млн євро, а ще 27 млн євро витратили на закупівлю нових трамваїв «Електрон».

«Сихівський трамвай показує, де цей вид транспорту працює найкраще. Це густонаселений район, відокремлена пряма лінія без великої кількості складних поворотів і достатній пасажиропотік. Такі напрямки і мають бути основою трамвайної мережі», — зазначає Юрій Тер-Арутюнян.

Що ще вже реконструювали

Окрім будівництва сихівської лінії, місто протягом останніх років масово оновлювало вже існуючі колії. За даними «Львівелектротрансу», з 2010 року колії оновлювали, зокрема, на Чернівецькій, Київській, Русових, Нечуя-Левицького, Коперника, Дорошенка, Франка, Бандери, Хмельницького, Промисловій, Замарстинівській, Шевченка, Городоцькій та Личаківській. Наприклад, на Бандери оновили близько 1,8 км, на Замарстинівській — 3,3 км, на Шевченка — 3,4 км, на Городоцькій — 3,8 км, а на Личаківській — 4,8 км колій.

Серед реалізованих об'єктів також є реконструкція Личаківської з трамвайним кільцем, Чернівецької з кільцем біля вокзалу, окремих ділянок Промислової, Хмельницького та Замарстинівської, а також будівництво сихівської лінії.

У квітні 2026 року «Львівелектротранс» повідомляв, що у Львові є понад 81 км трамвайних колій, а основний акцент у 2026 році підприємство робить на підтримці наявної інфраструктури. Серед проблемних ділянок називали Вітовського, Франка, Сахарова, Княгині Ольги та площу Івана Франка.

«Не можна говорити тільки про нові трамвайні лінії і при цьому забувати про ті колії, якими трамваї вже сьогодні перевозять людей. У Львові є ділянки, які потребують серйозної реконструкції. Це Вітовського, Сахарова і Княгині Ольги, частини Шевченка, Франка, Винниченка, Підвальної, Личаківської та інші.

Потрібно і ремонтувати, і планувати нове. Але аварійні та проблемні ділянки, якими вже зараз користуються тисячі пасажирів, не можна нескінченно відкладати заради майбутніх проєктів», — пояснює Юрій Тер-Арутюнян.

Який закордонний досвід може бути корисним Львову

«Для Львова дуже показовим є Цюрих. Це теж старе місто, там також є вузькі вулиці та складний рельєф. Але трамвай там став основним магістральним транспортом. Він сполучає густонаселені райони з центром і перевозить основну частину великих пасажиропотоків.

При цьому автобуси й тролейбуси не повинні змагатися з трамваєм і дублювати його. Вони мають підвозити людей із менших районів до трамвайних вузлів, працювати там, де пасажиропотік менший або де технічно складно прокласти рейки. Тобто кожен вид транспорту виконує свою функцію», — каже громадський активіст.

З його слів, Львову варто запозичити у Цюриха сам принцип побудови транспортної мережі. Трамвай має бути основним видом транспорту на напрямках із великим пасажиропотоком, а автобуси й тролейбуси — доповнювати його та підвозити пасажирів.

До слова, у Кракові трамвайну мережу розвивають разом із пересадковими вузлами та системою Park & Ride. Паркінги P+R розташовують біля трамвайних кінцевих і великих пересадкових пунктів. Їхня мета — щоб люди, які приїжджають до Кракова автомобілем, могли залишити машину та продовжити поїздку громадським транспортом.

У Празі розвиток трамвайних ліній є одним зі стратегічних напрямків міського транспортного підприємства. Нові колії там планують, зокрема, для заміни найбільш завантажених автобусних напрямків, особливо у великих житлових районах. Також місто розвиває поперечні трамвайні зв'язки між районами, щоб частину поїздок можна було здійснювати без проїзду через центр, та прокладає колії до нових районів забудови.

А у Відні розвиток мережі поєднують із масштабним оновленням уже існуючих колій. Wiener Linien у 2024 році розпочали програму модернізації «Netz erst recht!», яка охоплює трамвайні колії, стрілки, тунелі, мости, зупинки та іншу транспортну інфраструктуру. У 2024–2025 роках планували модернізувати майже 20 км трамвайних колій і понад 80 стрілок.