У Львові вперше відбувся фестиваль «Бароко+»: як це було (фото, відео)
Протягом 24 жовтня – 3 листопада у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика, а також на інших локаціях міста вперше відбувся фестиваль давньої музики «Бароко+».
Яким був перший фестиваль барокової музики у Львові
Латинський вираз «Carpe diem/Лови момент» став темою першого «Бароко+» у Львові. За словами генерального директора Львівської національної філармонії Ігора Муравйова, коли виникла ідея створити такий бароковий фестиваль, то хотіли зробити не просто серію концертів, а поєднати музику, театр, хореографію та історію в одному просторі.
«Бароко — це епоха сильних та високодуховних людей. Наш фестиваль це доводить. Адже в такий непростий час, такі непрості години для нашої країни, музика і духовність знову оживають: вони оживають для вас, щоб приносити в серця щось велике — людське. Сподіваюся цей фестиваль стане новою львівською та українською традицією, а наступний буде ще цікавішим», — підкреслив Ігор Муравйов.
Фестиваль минув у співпраці Львівської національної філармонії з Львівською Фундацією Давньої Музики.
«Бароко — це не тільки про вишуканість, грацію, красу та яскраві емоції, але й про спадок. Спадок нашого міста, нашого народу, нашої країни. Саме в складні часи ми звертаємо до спадку минулих епох для пошуку сили, мотивації й енергії творити далі. Перед нами непроста місія, але вона поважна, спираючись на минуле, не зважаючи на всі перепони та складнощі, впевнено крокувати вперед для побудови найкращого майбутнього для нових поколінь», — зазначив директором Львівської Фундації Давньої Музики Сергій Гаврилюк.
Відкрили фестивль урочистою хотодою на ходулях актори та акторки Львівського академічного духовного театру «Воскресіння». Водночас на сцені філармонії виступив львівський ансамбль старовинної музики «Kings & Beggars» із програмою Puncta Septima. У програмі були рідкісні інструментальні твори з Лондонського манускрипту, унікальної пам’ятки музичної культури XIV століття.
Дивитися відео з відкриття «Бароко+»:
Переглянути цей допис в Instagram
Під час фестивалю виступили відомі виконавці та виконавиці старовинної музики: гурти «Хорея Козацька», «Kings & Beggars», німецький віолончеліст Фелікс Тідеманн, українсько-британська меццо-сопрано Анна Старушкевич тощо.
Так, у Архикатедральному Соборі Святого Юра можна було почути медитативну та духовну вокальну музику Ренесансу та Бароко від Дмитра Запорожана (контратенор) та Юлії Сасюк (клавесин). А в Будинку вчених минув унікальний бал-концерт «Гордіїв вузол: розв’язка» під керівництвом німецького віолончеліста та ментора Фелікса Тідеманна. Тут спробували відтворити дух барокової доби, де музичний простір передбачає не тільки пасивне слухання, але й взаємодію та спілкування.
Дивитися відео з балу-концерту «Гордіїв вузол: розв’язка» в Будинку Вчених:
Закрив «Бароко+» концерт «Колір бароко: пурпуровий», де лунала інструментальна музика XVII–XVIII століть. «У бароковій естетиці пурпур символізує королівську гідність, духовну піднесеність і глибину почуттів, які пронизують кожну ноту цієї святкової програми», — наголоси організатори.
Тут виступили українські та іноземні музиканти: Оркестр барокової капели ЛНМА ім. Миколи Лисенка, Уршуля Ставіцька (клавесин, Польща), Анна Іванюшенко (клавесин, творча керівниця Оркестру барокової капели), Павел Осуховський (диригент, Польща).
Крім того, у межах фестивалю в галереї «ФілАрт» тривала ретроспективна виставка живопису Бориса Буряка «Ремінісценції». За словами кураторки виставки Зоріани Мірус, музика, зокрема класична, посідає особливе місце у творчості митця.
«Назва виставки запрошує до роздумів про пам’ять, пережитий досвід і невидимі зв’язки, що поєднують минуле із сучасністю. Ремінісценції — це відгомони вражень, образів і почуттів, які з часом набувають нового звучання. У живописі вони постають через колір, форму, настрій і художні асоціації, відкриваючи нам простір для власних прочитань», — зазначає Зоріана Мірус.
До слова, більше про те, як змінюється класична музика, що відбувається за лаштунками оркестру та як філармонія бореться за увагу сучасного глядача — дивись нижче у розмові з Ігорем Муравйовим:
