Штучні чи живі: які квіти нести на кладовища
Щовесни перед Великоднем люди прибирають та прикрашають квітами могили близьких. І майже кожного року у цей період створюються петиції про заборону штучних квітів на кладовищах.
ІА Дивись.info дізнавалася, чому штучні квіти так небезпечні для довкілля, що каже про них церква і чому живі рослини все-таки мають перевагу.
«Несправжні квіти зроблені з полімерів та різних пластмас. Це продукти нафтопереробки з додаванням хімікатів. Якщо купуються такі букети, то вони не є багаторазовими. Постоять певний час, поки не втратять свій товарний вигляд, а потім викидаються», — пояснює Діана Попфалуші, членкиня спільноти «Zero Waste».
Також експертка виокремлює ще декілька нинішніх варіантів утилізації синтетичних прикрас.
«Перший варіант – вивозити на сміттєзвалище. Проте пластик не перегниває, а розпадається на менші частинки (мікро- і макропластик). Його можуть їсти тварини або ж він потрапляє у грунтові води та землю і таким чином просто залишається у природі. Таке ж саме відбувається, якщо штучні квіти закопати в землю», — розповідає екоактивістка.
Проте найнебезпечніший метод – спалення штучних квітів.
«Цей спосіб є короткостроковим. У такому разі виділяються канцерогени (хімічні речовини або фізичні/біологічні агенти, які є причиною виникнення злоякісних новоутворень - ред.), якими всі дихають. Або він може осісти в землі чи у воді. Зараз спалення залишає після себе найбільшу шкоду. Але від двох попередніх методів утилізації негативних наслідків не менше, просто ми побачимо їх пізніше», — зауважила фахівчиня.
Переробити та розібрати такі квіти взагалі не можна, оскільки невідомо, з якого типу пластику вони зроблені.
«Такі одноразові речі не вимагають маркування, бо у нашому законодавстві немає вимог якось позначати такі вироби. Усе через те, що вони не контактують з людьми чи їжею. Але здебільшого такі вироби виготовляють з шостого-сьомого типу пластику, який і так не переробляється», — каже Діана Попфалуші.
Ніякого контакту між штучними квітами та духовністю не бачить і священник УГКЦ Михайло Димид та називає їх «несмаком».
«Ми ходимо до пам’ятників, по-перше, для того, аби пом’янути, помолитися. По-друге, згадати про людину. Пластиковий декор – це антиестетика. Ця атрибутика не має духовної цінності», — говорить Михайло Демид.
Цього року поминальний тиждень починається з 6 травня. Священник каже, що найкращий спосіб вшанувати померлу людину — помолитися за неї.
«Щоби вшанувати пам’ять померлих, краще просто бути в контакті з Богом. Самому сповідатися та причащатися. Якщо це так, то твоя молитва вислуховується ним, а якщо ні, то вона не має ніякого значення для померлого», — додає отець.
Також Михайло Димид наголосив, що УГКЦ свого часу написала послання для людей, аби ті не приносили штучних квітів ані до церков, ані на похорони, ані на кладовища. І парафіяни дослухаються.
«Щотижня є п’ять-шість похоронів, і я помітив, що люди набагато менше приносять пластикових вінків, ніж колись. Читали послання по церквах щодо штучних квітів і воно зробило свою справу та повпливало на прихожан», — зауважує священник.
Важливим, вважає отець, порушити це питання на законодавчому рівні, бо це допоможе і екології, і доброму смаку українців.
Добрий смак має і флористка Тетяна, яка вже протягом п’яти років висаджує винятково живі квіти на могилах близьких.
«Я вирішила садити лише живі, бо насамперед мене турбує екологічний бік питання, проте згодом зрозуміла, що з багаторічними рослинами простіше та й вони служать довший час», — каже жінка.
Флористка зауважила, що головне — обрати правильні квіти: ті, які не потребують особливого догляду та не дуже вимогливі до погодних умов.
«Чудово підходять рослини, які плетуться. Наприклад, барвінок: дуже живуча квітка, яка може рости і в дуже суворих погодніх умовах. Також низькорослі рябі бересклети, верес, еріка трав’яниста, сапонарія. Вони створять різнокольоровий килимок, на який мені набагато приємніше дивитись, аніж на штучний непотріб», — розповідає вона.
Також жінка підрахувала, що прикрашати могили живими квітами набагато вигідніше, адже один раз посадила і вони служать багато років.
«Наприклад, за пачку насіння сапонарії я заплатила 5 гривень, саджанець барвінка коштує приблизно 62 гривні, бересклети – 45 гривень, вересу – 100 гривень», — пояснює пані Тетяна.
Додамо, вартість букету штучних рослин не суттєво відрізняється від вартості живих, проте вибір за вами — обрати перше та щороку оновлювати чи квіти, за якими доведеться доглядати.
Великдень-2024: коли святкуємо
2024 року православні християни в Україні відзначатимуть Великдень 5 травня, тоді як католики святкували його 31 березня.
Ірина ЛЕБЕДЬ для ІА Дивись.info
Коментарі