Антитренди 2025: яке житло втрачає популярність в Україні

Ще кілька років тому на ринку нерухомості в Україні були зовсім інші запити. Люди купували квартири без ремонту, вкладалися в старі панельні будинки або будували великі маєтки з мрією про заміське життя. Але війна, енергетична нестабільність, інфляція й новий ритм життя змінили підхід до вибору житла.
У 2025 році чітко окреслились об’єкти, які втратили привабливість як для покупців, так і для інвесторів. Перше — це довгобуди.
Українці не готові чекати роками на свої квартири. Кожен хто платить кошти, відповідно, починає вимагати.
Друге — це квартири без ремонту. У попередні роки багато-хто готовий був купувати голі стіни, аби вкласти менше і зробити «під себе». Але зараз все змінилось. Покупець хоче заїхати й жити одразу.
Люди втомлені, фінансово обмежені й не готові вкладати ще 20–30 тисяч доларів у ремонт. Навіть інвестори для оренди шукають вже готові рішення. Квартири з якісним, нейтральним ремонтом розлітаються першими. Ті ж, що потребують повної перебудови — зависають на OLX на місяці.
Третє — великі приватні будинки. Об’єкти понад 300 квадратних метрів, які будувалися на хвилі 2010-х як демонстрація статусу, тепер стали тягарем. Високі витрати на опалення, охорону, податки, постійне обслуговування й ремонт — усе це робить їх малопривабливими. До того ж, у часи, коли люди прагнуть мобільності й простоти, такі будинки виглядають як «неліквід».
Попит змістився на компактні, енергоефективні будинки від 100 м2 до 150 м² або таунхауси з мінімальним обслуговуванням.
Четверте — квартири з централізованим опаленням. Після кількох зим із відключеннями тепла та обмеженнями енергопостачання, українці переосмислили роль автономності. Індивідуальний котел, генератор, система «розумного дому» чи хоча б можливість опалення резервним способом стали базовими критеріями вибору. Там, де немає контролю над теплом — немає і попиту.
П’яте — житло в зонах без розвиненої інфраструктури. Раніше люди погоджувались на будинки в полі, якщо це обіцяло тишу, природу чи більшу площу. Але тепер вартість добирання, відсутність садочків, шкіл і медицини поруч перетворюють таке житло на проблему.
Люди шукають не просто дім — а середовище для життя. Навіть заміська нерухомість цікавить тільки тоді, коли поруч є дороги, транспорт і базові сервіси. Ринок змінюється. Квадратні метри вже не вирішують усе. Покупець нового покоління став обережнішим, вимогливішим і розумнішим. Перемагає не той, у кого більше, а той, у кого продумано. І це нова, зріла сторінка в історії української нерухомості.
Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут, та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.