Львівська ріелторка

Чому український квадратний метр виграє навіть у кризових економік світу

ключі у дверях будинках
Ілюстративне фото/Depositphotos.com.ua

Коли йдеться про інвестиції, більшість українців одразу думає про валюту, депозити чи бізнес. Але кожна криза, яку ми проживали, показувала: саме житло в Україні тримається стабільніше, ніж багато фінансових інструментів.

І навіть коли світові економіки хиталися, український квадратний метр продовжував зберігати свою вартість. Розгляньмо приклади.

У 2008 році світ накрила фінансова криза. У США й Іспанії ціни на житло впали на 30–40 відсотків, інвестори втратили мільярди. В Україні теж були коливання, але базова цінність житла збереглася — люди продовжували купувати квартири, бо оренда дорожчала, а потреба в житлі залишалася.

Те саме було у 2014 році після початку війни на Донбасі: ринок на кілька місяців завмер, але вже у 2015–2016 роках попит відновився. І ось тепер — повномасштабна війна. Здавалося б, це має остаточно «зламати» ринок. Але що ми бачимо у 2025 році? У Львові, Києві, західних містах ціни не тільки втрималися, а й у певних сегментах зросли. Тому що житло залишається найпершою потребою людини.

Долар може стрибати, бізнес може згоріти, але дім потрібен завжди.

Як рієлтор майбутнього, я бачу ще одну цікаву тенденцію: український ринок стає більш зрілим. Люди все менше женуться за «швидкими грошима» й усе більше думають про довгострокову цінність. Тому купують квартири не тільки «під оренду», а й для власної стабільності.

У кризові часи саме стабільність стає головною валютою. Ще один момент — порівняння з іноземними ринками. У Польщі чи Іспанії квадратний метр може приносити хороший дохід від оренди, але вхідний поріг значно вищий. В Україні ж можна інвестувати менші суми й отримати не менш відчутний результат. Особливо, якщо правильно обрати місто й сегмент.

Я впевнена, що у найближчі роки українська нерухомість буде ще більше зміцнювати свої позиції. І питання тут не тільки у грошах, а й у відчутті, що власний квадрат — це твоя незалежність. І поки економіки світу то падають, то зростають, український метр, як би дивно це не звучало, залишається опорою.


Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут, та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Погляди
Попит на новобудови: чи зросте ціна на квадрат, коли «єОселя» закриє бар’єр першого внеску

Довгі роки основною проблемою для покупців житла був перший внесок. Люди казали: «Ми готові платити щомісяця, але не можемо відразу зібрати 30–40 відсотків від вартості квартири». Це гальмувало угоди і залишало тисячі українців у статусі орендарів. Тепер ситуація змінюється.

Читати далі
Чому рієлтор майбутнього стає важливішим за нотаріуса чи банк

В Україні довгі роки існувала проста логіка: банк дає кредит, нотаріус ставить печатку, і цього достатньо, щоб почуватися в безпеці. А роль рієлтора багатьом здавалася другорядною. Мовляв, це просто «посередник», який показує квартири й бере комісію. Але війна і нові реалії повністю змінили правила гри.

Читати далі
Забудовники після війни: хто виживе, а хто зникне з ринку

Український ринок нерухомості сьогодні проходить перевірку на міцність. Війна чітко розділила забудовників на тих, хто здатний працювати чесно і довгостроково, та тих, хто намагається втриматися на старих схемах.

Читати далі
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: