Народний депутат України

Чи можливі в Україні вибори під час війни

вибори дивись
Ілюстративне фото/архів ІА Дивись.info

Хочу повернути вас до вчорашніх публікацій Financial Times про те, що нібито хтось планує в Україні вибори. І пояснити, що відбувається.

Згадаймо 24 лютого 2022 року. Чому ми тоді вистояли? Було три фактори, про які ми часом забуваємо. Перш за все — це український народ, який піднявся зі зброєю, почав мобілізуватися добровольцями, посилив Збройні сили, вийшов на вулиці, зупиняючи окупанта. Друге — це міжнародна єдність. І США, і Європа не поділилися, як на це тоді сподівався окупант, а підтримали Україну.І третє — це органи влади України: президент, парламент, які не злякалися, продовжили працювати і працюють досі.

На цих трьох пунктах тримається сьогодні наша оборона. Головний з них — Збройні сили України.

Що відбувається зараз? Росія намагається в різний спосіб (через перемовини, через тиск, через Америку, через ультраправих у Європі) розірвати і європейську єдність, і трансатлантичну єдність. І це велика та серйозна небезпека.

Нас намагаються затягнути у вибори, щоб визнати їх нелегітимними. Бо провести легітимні вибори під час війни неможливо. І таким чином довести, що ми — fail state, поділити нас і посіяти розбрат всередині.

А тим часом Збройні сили України сьогодні у важкій ситуації. Нам надзвичайно потрібна єдність. Але яка єдність? Очевидно, всі ми незадоволені тим, що когось хапають на вулиці незаконно. Будь-які незаконні дії викликають обурення у правовій державі.

Коли всі в унісон говорять про бусифікацію як про найбільше зло, але мовчать про те, що в Збройних силах України не вистачає людей, що хлопців не можна забрати на ротацію з позицій біля фронту протягом місяця, що бракує навіть елементарного забезпечення — тоді ми діємо на руку ворогу. Коли ми разом не говоримо про це, ми послаблюємо себе.

Наша єдність має полягати в тому, що ми повинні говорити про єдність з Європейським Союзом і країнами НАТО, про збереження трансатлантичної єдності, про підтримку всередині всіх гілок влади і співпрацю між владою та опозицією. А найголовніше – про армію.

Я сподіваюся, що ми будемо закликати людей захищати країну, а не тікати за кордон, критикуючи нашу армію.


Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут, та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Погляди
Як Росія використовує українсько-польські історичні суперечки для поширення дезінформації

Дуже показова історія, яка демонструє, як працює російська пропаганда. Для того щоб поширювати брехню, росіянам навіть не потрібно вигадувати події. Достатньо використати реальний конфлікт, додати до нього неправдиву інформацію і приховати факти, які цю інформацію спростовують.

Читати далі
Україна і Польща: п’ять принципів примирення і спільний Меморіал пам’яті жертв

У цьому тексті я викладу п’ять принципів, які, на мій погляд, можуть і повинні допомогти розв’язати суперечності у підходах українців і поляків до оцінки нашої спільної історії. І одну пропозицію, покликану зробити все, щоб у майбутньому наші народи залишалися найближчими приятелями й союзниками — особливо в обороні спільних цінностей перед загрозами, які вже сьогодні постають перед Європою.

Читати далі
Дрони, оборона і наступ: у чому суть конфлікту Федорова та Сирського

Михайло Федоров у своєму свіжому інтерв’ю окреслив розбіжності з Олександром Сирським як «світоглядний конфлікт». Насправді цей розкол можна було помітити давно, як і те, чому візію Федорова щодо завершення війни не підтримували не лише Сирський, а й Володимир Зеленський та військові з його оточення.

Читати далі
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: