Скільки українці заплатили податків на нерухомість і як це виглядає на тлі Польщі

Але цифри говорять самі за себе: лише за перше півріччя 2025 року українці заплатили майже 5,6 млрд грн податку на нерухоме майно. Це на 18,4% більше, ніж торік. Для місцевих бюджетів ці гроші — критично важливе джерело фінансування інфраструктури.

Лідерами за сумами стали Київ (1,1 млрд грн), Дніпропетровська область (572 млн грн), Київська (571 млн грн) та Одеська (543 млн грн). Очевидно, що саме великі міста та регіони з високою вартістю житла формують левову частку цих надходжень.

А тепер давайте порівняємо: що ж у Польщі?

Там податок на нерухомість існує десятиліттями й має іншу структуру. Він залежить не від загальної площі квартири, як в Україні, а від ставки за кожен квадратний метр, яку встановлює місцева рада. У 2025 році в середньому по країні це близько 1–1,5 євро за квадратний метр житлової площі на рік. Тобто квартира площею 70 м² у Варшаві обійдеться власнику приблизно у 70–100 євро щороку. Для нежитлової нерухомості ставки значно вищі — до 10 євро за м².

В Україні ж система інша: податок сплачують лише ті власники, у кого площа перевищує 60 м² для квартир і 120 м² для будинків. І сума нараховується не з кожного квадратного метра, а з «надлишкових». Це означає, що значна частина населення взагалі не платить податок, тоді як у Польщі — платять усі, незалежно від площі.

Цей нюанс добре пояснює й різницю в ставленні людей. Польські власники давно сприймають податок як обов’язковий і звичний платіж, який фінансує роботу муніципалітетів. Українці ж часто вважають його несправедливим, бо стикаються з ним лише тоді, коли володіють «великими метрами», і тому сприймають його як покарання за успішність.

Цікаво: у Польщі цей податок майже не впливає на рішення купувати чи продавати житло. В Україні ж уже видно тенденцію — власники просторих квартир і будинків намагаються їх позбутися, щоб не платити щорічні суми. Це поступово змінює структуру попиту, підвищуючи популярність більш компактних планувань.

Податок на нерухомість в Україні ще проходить свій етап становлення. І питання не лише у ставках, а й у довірі: чи бачать люди, що їхні гроші реально йдуть на розвиток громади? Коли ця довіра з’явиться, податок перестане сприйматися як «тягар» і стане тим, чим він є у Польщі — звичним і передбачуваним правилом гри.

Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут, та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.