дивись.info

Через неякісну перевірку крові ми потенційно збільшуємо кількість хворих, — президентка АМДУ

Через неякісну перевірку крові ми потенційно збільшуємо кількість хворих, — президентка АМДУ
Ірина Славінська, Президентка Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Асоціація молодих донорів України», засновниця проектів «ДонорUA» та «uDonors» . Фото: Фейсбук

Президентка Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Асоціація молодих донорів України», засновниця проектів «ДонорUA» та «uDonors» про те, чому Львову і всій Україні необхідні нові методи перевірки донорської крові.

1 березня у Львові громадські активісти, представники медзакладів і влада обговорювали стратегію реформування служби крові. ІА Дивись.info поспілкувалася з Іриною Славінською, президенткою Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Асоціація молодих донорів України», засновницею проектів «ДонорUA» та «uDonors» про національну стратегію розвитку служби крові, проблеми, які є сьогодні у сфері донорства та роль громадських активістів у цьому.

Пані Ірино, розкажіть, чому сьогодні Україні потрібна національна стратегія розвитку служби крові та у чому її суть?

Відповідно до підписаної угоди про асоціацію з Європейським союзом, до кінця 2017 року ми маємо привести законодавство і якість крові у відповідність до вимог, які прописані у чотирьох директивах ЄС. Найголовніше, на чому робиться акцент, — якість крові. Оскільки ми рухаємося до Європи, тому не можемо прийти зі стратегічним запасом крові, який потенційно є небезпечним.

Ми пропускаємо нездорових донорів, бо система хибно показує, що вони здорові. Або ж навпаки — втрачаємо здорових, бо перевірка показала, що вони хворі. Це страшна проблема і абсолютна не економія бюджету.

– На території України є дуже мало найточніших методів перевірки крові. У Львівському центрі, зокрема в основному перевіряють методом ІФА (імуноферментний аналіз; основою цього методу є реакція «антиген—антитіло», тобто специфічне зв’язування антитіла з певною речовиною, — ред.). Я його називаю — «на око». Тому що якість не набагато краща. І, на жаль, фінансування станції переливання відбувається таким чином, що лише п’ять місяців вони можуть перевіряти методом ІХЛА (імунохемілюмінесцентний аналіз; лабораторні тести, в основі яких лежить специфічна взаємодія антитіла та антигену, — ред.). Інші сім місяців вони мають фінансування на метод ІФА. Сьогодні головний лікар станції переливання крові сказав, що вони хотіли би встановити метод ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція, — ред.), який більш якісний і який використовують у Європі та у приватних лабораторіях. Це коштує аж 9 мільйонів гривень. Але виявилося, що перевірка методом ІФА та ІХЛА коштує близько 9 мільйонів гривень також. Звідси питання — чому у Львові немає ПЛР?

– На вашу думку, чому?

– Можливо, це через керівництво департаменту охорони здоров’я чи керівництво станції переливання. Можливо, не можуть знайти спільну мову чи досягти певної синергії. Але, тим не менш, у Львові якість крові через такі не досить точні методи перевірки залишає бажати кращого.

– Чим небезпечне таке ставлення до перевірки крові?

– Це означає, що ми потенційно збільшуємо кількість пацієнтів, хворих на гепатит В, С, ВІЛ, СНІД та сифіліс. Ми пропускаємо нездорових донорів, бо система хибно показує, що вони здорові. Або ж навпаки — втрачаємо здорових, бо перевірка показала, що вони хворі. Це страшна проблема і абсолютна не економія бюджету. До прикладу, перевірка методом ІФА не дозволяє стовідсотково сказати, що плазма знезаражена, що вона чиста. Одна доза неякісної плазми, яка потрапляє в тоннаж переробки, заражає його. І яким той альбумін (компонент у плазмі крові, — ред.) буде? Не зовсім лікуючим, очевидно.

Читайте також: Голки з ВІЛ та гепатитом на смітниках: чому в Україні медичні відходи загрожують життю людей

– Що з цим робити?

– У рамках національної стратегії пропонується створити шість новітніх лабораторій на території України. Кожна з них буде охоплювати по дві-три області, тому що в одній області — це економічно невигідно. До такої лабораторії будуть звозитися усі аналізи для перевірки.

Якщо ми їх створимо, у нас тоді буде один стандарт заготівлі крові. Україна зможе собі дозволити вивезти плазму на територію ЄС, наприклад, та отримувати ліки з плазми, які необхідні нам.

Треба пояснювати змалечку, чому людина має бути донором, що це громадянська позиція, тому що ти патріот України, живеш на цій території, можеш допомогти своїм співгромадянам, коли вони потребують такої допомоги.

Потрібно іти за стратегією, розмовляти з керівництвом департаменту охорони здоров’я. Тим більше, що депутати обласної ради погоджуються, що треба це робити, готові допомагати. Ми, як громадська організація, однозначно готові допомагати вибивати гроші, писати запити тощо.

– Чи передбачає національна стратегія зміни по відношенню до донорів?

– У рамках національної стратегії ми маємо дійти до безоплатного добровільного донорства. На жаль, цього немає зараз. У нас донорство спонтанне, кров здають родичі, друзі. Наша громадська організація для того і створена, щоби допомагати станціям переливання рекрутувати, залучати безоплатних донорів. У рамках проекту «ДонорUA», який спілкується з донорами, діє бонусна програма, яка може зацікавити потенційних донорів. Це малесенький бонус за їхній величезний внесок. Ми намагаємося побудувати необхідну культуру донорства. Ця проблема вже не стосується неякісної крові, це проблема, яка починається з дитячого садочка.

Треба пояснювати змалечку, чому людина має бути донором, що це громадянська позиція, тому що ти патріот України, живеш на цій території, можеш допомогти своїм співгромадянам, коли вони потребують такої допомоги. Ми робимо різні заходи для того, аби залучати школярів, проводимо екскурсії. Таким чином розвінчуються міфи, один з основних — те, що при здачі крові тебе можуть заразити. Коли діти приходять до станції, вони бачать, що все одноразове, все відкривається просто при них. Крім того, вони бачать, що це не так страшно. По-третє, у них формується належне ставлення до допомоги, розуміння того, що ми донори, бо ми люди, а не тому, що хтось помирає.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама