Ми повинні самі себе забезпечувати енергоресурсами, - Дмитро Кащук

Поточні події змусили Україну зосереджувати свої зусилля на енергоефективності та збільшенні енергонезалежності.  Про те,  як змінився видобуток корисних копалин у зв’язку із воєнним діями та які зміни очікують на геологічну галузь України найближчим часом в інтерв’ю «Українській енергетиці» розповів голова Держгеонадр України Дмитро Кащук.

- Дмитре Анатолійовичу, незважаючи на складну ситуацію в країні, інвестори все одно зацікавлені в розвитку вітчизняних родовищ. Як відбувається аукціон з продажу спецдозволів на користування надрами?

- Сама процедура відбувається так: організація, яка цікавиться конкретним родовищем, подає заявку в Держгеонадра з проханням оголосити аукціон. Ми розсилаємо листи на обласну раду, Міністерство екології та Держгірпромнагляд та очікуємо їхнього погодження.Тільки після їх отримання Держгеонадра мають право оголосити аукціон. Наскільки швидко будуть подані ці погодження, залежить від обласних рад: можуть бути подані за 3 місяці, за 5 років, а можуть і не погодити взагалі – і від того, чи налаштовані вони взагалі видавати погодження на аукціон. Наприклад, без проблем надають погодження Львівська та Івано-Франківська обласні ради, а ось від Харківської, Полтавської та Дніпропетровської обласних рад не отримано жодного погодження. Цікаво, що листи на ці обласні ради пішли ще більш ніж півроку тому і стосувалися погоджень на продаж на аукціонах ділянок «ГолденДеррік». Жодного погодження станом на зараз немає.

- Нещодавно Ви наголосили на тому, що Держгеонадра не встановлюють обмежень для входу на видобувний ринок. На минулому аукціоні, наприклад, завдяки цьому спецдозволи на видобуток нафти й газу отримали новостворені офшорні компанії. Чи не є відсутність обмежень для входу на видобувний ринок чудовою можливістю для сумнівних компаній отримувати доступ до вітчизняних надр?

- Держгеонадра видають спеціальні дозволи на користування надрами по Постановах №615 и №594. Остання постанова регламентує виключний перелік документів, які може вимагати Держгеонадра для подачі заявки на аукціон: заява про намір взяти участь в аукціоні; опис документів, що подаються; копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платників податків; витяг з торгівельного, банківського або судового реєстру; документ, що підтверджує повноваження уповноважених осіб; довідку з єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство. Дуже простий перелік. Більше документів, ніж передбачено цією постановою, ми вимагати не можемо. Іншими словами, наразі законодавча база побудована таким чином, що Держгеонадра не мають права вимагати будь-яких інших документів у підприємства, навіть якщо воно має сумнівну історію чи ще якісь подібні аспекти.

- Яким же чином тоді Служба перевірить, наскільки компанія є платоспроможною, чи не є вона підставною тощо?

- По-перше, Держгеонадра мають вичерпний перелік підстав не допустити претендента до аукціону. По-друге, визначною для аукціону по чинній постанові є ціна. І якщо компанія вкладає мільйони гривень, то це означає, що вона є платоспроможною.

- Іншими словами, Служба не цікавиться походженням грошей підприємств, які претендують на вітчизняні надра?

- Ми цікавимося, але ми є держслужбовцями. Ми маємо чіткий перелік тих документів, які можемо вимагати від компаній, − все інше поза межами нашої компетенції.

- Чому тоді Держгеонадра не ініціюють внесення відповідних змін до законодавства?

- Ми ініціюємо. У нас зараз створена робоча група, яка має доопрацювати Постанову №594. Ми хочемо залучити світових експертів – наприклад, на початку січня до України прибуде група експертів із Асоціації геологічних служб Європи, яка надасть свої поради щодо модернізації та необхідних змін до геологічної галузі України. Це буде потужна делегація – скоріш за все, будуть колишні голови геологічних служб. Є вже декілька країн, які підтвердили участь – Норвегія, Польща, Німеччина. У цьому напрямку ми також активно спілкуємося з геологічними службами Канади та США.

Наприклад, в Пункт 8 Постанови №594 ми плануємо додати також висновок аудиторської компанії та відповідної державної установи – Міністерства економічного розвитку і торгівлі, а також Державної служби фінансового моніторингу щодо спроможності підприємства, яка хоче отримати спецдозвіл, виконувати взяті на себе зобов’язання. Під час цієї перевірки також мають бути перевірені походження коштів. Ми це все зараз розробляємо і сподіваємося, що це буде подано на погодження до Кабінету Міністрів України та впроваджено вже найближчим часом.

- Як саме фахівці Служби здійснюють контроль і оцінюють результати ефективності роботи надрокористувача?

- Держгеонадра контролюють це через виконання підприємством робіт. Тобто якщо підприємство отримало спецдозвіл, то невід’ємною його частиною є програма робіт, яку надрокористувач повинен виконати. Якщо підприємство не виконує робіт, ми маємо право зупинити дію спецдозволу, надати припис. Якщо припис не виконується, то ми маємо право анулювати спецдозвіл. Наприклад, за 2014 рік 168 спецдозволів було призупинено й зроблено подання в суди щодо позбавлення прав на користування надрами 52 компаній.

- На якому етапі наразі перебуває ідея з впровадження електронних аукціонів? Чи актуально це для України?

- Держгеонадра дуже позитивно ставляться до електронних аукціонів. Така практика є розповсюдженою майже в усіх країнах світу. Наприклад, у США всі спецдозволи продаються через електронні аукціони. І, взявши цю найкращу світову практику, ми розробили проект постанови, який наразі перебуває на погодженні міністра екології, про проведення експерименту з впровадження електронних аукціонів із продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Якщо ця постанова буде прийнята, то вона створить для надрокористувачів можливість брати участь в аукціонах шляхом електронних торгів, тобто, незважаючи на те, в якій частині світу вони перебувають. Планується, що для цього буде створено спеціальний веб-сайт із особистим кабінетами для заявників. Для участі в аукціоні вони повинні будуть сплатити гарантійний внесок та зареєструватися по обраному лоту. Подані заявки захищатимуться цифровими підписами та слугуватимуть для підняття ціни по лотах.

- Наразі іноземні інвестори дуже насторожено ставляться до України. Якими в теперішніх умовах мають бути першочергові кроки Держгеонадр для того, щоб залучити інвестиції в українські надра?

- Звичайно, що ситуація, яка зараз склалася в країні, дуже сильно впливає на інвестиційний клімат. Ми постійно працюємо з інвесторами, заохочуємо їх брати участь в аукціонах, пропонуємо їм різні варіанти розробки надр, а також інші форми співробітництва. На жаль, іноземні інвестори на сьогодні не надто зацікавлені в Україні, але ми намагаємося змінити цю ситуацію. Зокрема, ми починаємо публікувати інформацію про родовища англійською мовою, відкриваємо більше геологічної інформації – це те, що може привернути увагу інвесторів.

- Як Ви оцінюєте можливість подальшої співпраці з таким міжнародними компаніями як Shell і Chevron. Чого слід очікувати найближчим часом, адже через воєнні дії та анексію Криму частину проектів заморожено.

- Що стосується Chevron, то всі умови з боку держави виконані. 17 листопада ми надали їм повідомлення про виконання вимог, тепер чекаємо від них відповіді. Серед вимог, які мала виконати Україна, − внесення змін до податкового кодексу в частині можливості роботи по одній УРП двох інвесторів; внесення змін до валютного законодавства; визначення уповноваженого органу по реалізації УРП з Chevron – постановою уряду таким органом визначено Міненерго; надання спеціального дозволу на користування надрами компанії Chevron на видобування всіх видів вуглеводнів тощо. Незважаючи на складну ситуацію в Україні, ми всі ці умови виконали. Таким чином, Україна показала, що є надійним партнером для інвесторів. Операційну угоду вони поки не підписали – ми докладаємо всіх зусиль, щоб це сталося якомога швидше. Протягом року переговори були не надто інтенсивні, але вони тривають й зараз − у жовтні навіть був проведений черговий раунд переговорів у Лондоні. Однак, на жаль, компанія Chevronвідрядила на ці переговори представників, які не уповноважені ухвалювати жодних рішень. Ми повідомили їм, що це не зовсім той формат обговорень, на який ми очікували. Однак у компанії свої погляди та своя політика, тому поки очікуємо від них відповіді. До речі, якщо операційна угода з компанією буде підписана, то Chevronмуситиме вкласти сотні мільйонів доларів в сейсміку, геолорозвідку, розвідувально-пошукове буріння протягом найближчих 5 років. Якщо ж компанія захоче піти, вона буде змушена перерахувати ці кошти в державний бюджет.

Що стосується Shell, то частина ділянки по УРП з Shell знаходиться на території, де наразі проводиться антитерористична операція. Реалізація на сьогоднішній день поки призупинена у зв’язку з форс-мажорними обставинами.

- Як відбувається реалізація УРП із компанією Vanco Рrykerchenska?

- Територія ліцензійної ділянки цієї компанії підпадає під окуповані території. Тому на сьогодні реалізація цього проекту призупинена. Наскільки мені відомо, за рішенням Стокгольмського арбітражу, Україна була зобов’язана внести зміни в цю угоду про розподіл продукції. І ці зміни наразі опрацьовуються Міненерго.

- Тобто можна сказати, що жодна угода про розподіл продукції в Україні наразі не працює?

- Не зовсім так. Згідно УРП, є газ і перспектива енергонезалежності України. На сьогодні я би сказав, що всі три угоди перебувають на етапі реалізації. Докладено дуже колосальні зусилля, щоб ці інвестори, незважаючи на складність ситуації в державі, не пішли з ринку.Крім того, ми також працюємо з ExxonMobil – пропонуємо їй різні варіанти співпраці. Нам є, що запропонувати – і по сланцевому газу, і по шельфу.

- Чи зацікавлена компанія ExxonMobil у цих пропозиціях?

- Я би сказав, що переговори з цією компанією в нас ще попереду. Зважаючи на наші ініціативи, впевнений, що вони відбудуться в найближчому майбутньому.

- Яким є стан справ у геологорозвідці. Наскільки мені відомо, поточного року на геологічну розвідку було виділено всього лише 93 млн грн.

- В Україні діє державна програма розвитку матеріально-сировинної бази до 2030 року. По бюджету, який був першочергово затверджений на 2014 рік, було передбачено приблизно 143 млн грн. на геологорозвідку, після секвестру бюджету сума значно скоротилася. Ми намагаємось донести свою позицію щодо необхідності збільшувати виділення коштів на геологорозвідку, комунікуємо з усіма, з ким тільки можемо, на всіх рівнях, але, наскільки я розумію, ресурс розподіляється відповідно до його наявності. Тому є пропозиція залучати приватні інвестиції для цього. Наприклад, у Канаді будь-яка компанія, яка має сейсмічне обладнання, має право без дозволу робити геологорозвідку на будь-якій ділянці. Це вона робить на свій страх і ризик. Якщо вона на цій ділянці щось знаходить, то має можливість продати ці дані вже видобувним компаніям. Ось цю норму, на мою думку, саме зараз потрібно ввести в Україні, оскільки це дасть можливість залучати приватні інвестиції для геологорозвідки. Ми наразі дуже активно працюємо в цьому напрямку.

- Які Ваші прогнози щодо видобутку природного газу в Україні на найближчі 5 років?

- Ми можемо робити прогнози, але, перш за все, маємо діяти, щоб збільшувати видобуток газу. Втрата Криму була значним ударом по енергонезалежності України. Якщо нам вдасться компенсувати таку втратиу, це буде дуже добре. Стосовно «Укргазвидобування»,то ми сподіваємося, що їхній видобуток залишиться як мінімум на рівні цього року. Якщо говорити про приватні компанії, то вони планують значне збільшення обсягів видобутку – з нинішніх майже 3 млрд кубометрів до 5 млрд кубометрів у 2015 році. Проте не варто забувати, що все це лише плани, оскільки настільки значне збільшення видобутку газу потребує буріння нових свердловин, проведення нових газопроводів тощо, що теж забирає багато як часу, так і коштів.

- Події на Сході дуже сильно «підкосили» вугільну галузь України. Що, на Вашу думку, очікує на галузь найближчим часом? Чи будуть компанії зацікавлені в розробці вугільних родовищ?

- Є закон ринку: попит породжує пропозицію. На сьогодні в нас є родовища ще не розвідані, але готові для доопрацювання на Західній Україні. Наприклад, Львівського-Волинський вугільний басейн – я впевнений, що вже найближчим часом для певних ділянок буде знайдено інвестора. Є вже зацікавлені в бурому вугіллі на Кіровоградщині інвестори. Надзвичайно сильний інтерес на сьогодні спостерігається до торфу, якого в нас дуже багато. Це актуально та перспективно для України.

- Раніше Ви назвали незаконне використання надр важливою проблемою. Як Служба бореться з цим явищем?

- Ми перевіряємо компанії, залучаємо до цього й інші контролюючі органи. Держгеонадра, наприклад, дали пропозиції щодо збільшення штрафів за незаконний видобуток, підвищення кримінальної відповідальності. Найбільша проблема незаконного використання надр – знайти тих, хто це робить. На сьогодні це питання більше до правоохоронних органів. Наше головне завдання в цьому випадку – стимулювати людей до ліцензування.

- Яким чиномможна зацікавити до законного видобутку?

- Це можна зробити двома шляхами: підвищити відповідальність і скоординувати роботу Держгеонадр, місцевої влади та контролюючих правоохоронних органів. Друге – дати можливість легалізувати видобуток, показавши шлях, як це можна зробити. Тобто, з одного боку, ми маємо трохи «підтискати» видобувачів, з іншого – надавати їм умови та можливості для легалізації видобутку.

- Які найголовніші плани Служби на 2015 рік?

- Перш за все, це відцифрування геологічної інформації, створення умов для цього. По-друге, це збільшення й пошук нових перспективних нафтогазоносних площ, які будуть вже готові для буріння та пропозицій для інвестування чи державним, чи приватним компаніям. По-третє, це, звичайно, збільшення надходжень до державного бюджету, а також унеможливлення незаконного використання корисних копалин за рахунок відповідних змін у законодавстві. Хочу наголосити, що ми повинні концептуально змінити геологічну галузь в цілому. Для цього ми залучаємо експертні думки і європейської спільноти, і американських та канадських експертів.

- Нинішній рік був доволі важким для України. Які б Ви назвали позитивні зміни та ті, які, навпаки, потребують нагального вирішення.

- Серед позитивних змін – це те, що ми, незважаючи на ситуацію в країні, втримали інвестиційний потенціал, практичного жоден інвестор з країни не пішов. Це один із найбільших позитивів за цей рік. Другий – це те, що ми нарешті почали максимально зосереджувати свої зусилля на енергоефективності, збільшенні енергонезалежності – тобто акцент практично всіх гілок влади, всього суспільства змістився на те, що ми повинні забезпечувати енергоресурсами самі себе. Звичайно, цьому трохи заважає АТО, затоплення шахт, неможливість вивезення вугілля, невідповідні цінові пропозиції щодо імпорту газу з РФ тощо, але хочу зазначити, що Україна вже досить довгий час жила без російського газу і вижила. Я переконаний, що нам потрібно сконцентрувати всі зусилля в цьому та наступному році для того, щоб ми збільшили видобуток власних енергоресурсів і зменшили їх споживання.

Підготувала Анастасія Єрмакова, «Українська енергетика»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: