Львів – лідер у співпраці з нами, - представник ЄБРР

135141

ЄБРР видає українцям кредити на енергозберігаючі технології та допомагає місцевому самоврядуванню. Для цього Європейський банк навіть «заручився підтримкою» банків.

photo_2016-01-25_12-34-54-217Попередні частини інтер’ю про діяльність ЄБРР в Україні а також інтереси банку у Львові читайте за посиланнями. Продовження інтерв’ю з старшим радником ЄБРР у Східній Європі та Кавказі Антоном Усовим.
— Чи вдалося реалізувати комунальні проекти? Звичайно, про співпрацю зі Львовом цікавить найбільше.

— Якщо говорити про західний регіон, то Львів – безперечний лідер у співпраці з нами.

Нещодавно ми підписали великий проект з «Львівводоканалом» щодо будівництва заводу з переробки мулу та виробництва біогазу.

Окрім нас в проекті участь беруть й інші іноземні організації. Цей завод – дуже важливий, адже він покращить екологічну ситуацію в місті. До того ж, мул зі стічних вод, використовуватиметься для виробництва біогазу. Такі заводи повинні бути побудовані в усіх містах України.

Також, нагадаю, що ЄБРР фінансує будівництво швидкісного трамваю на Сихів. Наразі маємо проблему з реконструкцією старого колектора, на що вже знайшли додаткові кошти. Маємо серйозні напрацювання у сфері модернізації системи опалення та ремонту доріг.

Насправді, ЄБРР має великі плани щодо Львова, адже багато проектів, які потім ми намагаємось реалізувати в Україні, починаємо опрацьовувати саме в місті Лева.

Муніципальні проекти для ЄБРР дуже важливі. Ми маємо розроблені три напрямки роботи, один з яких – модернізація і замінна комунального транспорту. Наразі маємо лише один підписаний документ – в Одесі. Але, для кращого розуміння об’ємів, зазначу, що виділених коштів вистачить на заміну половини тролейбусного автопарку міста.

— Пригадується, що ЄБРР інвестував у розвиток енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії.

— Звичайно, і тут треба поговорити про програму, яку тільки – но впровадили. Вона називається «Фінансування енергоефективності в житловому секторі». Реалізовуватиметься вона за допомогою банків-партнерів: «УкрСибБанк», «МЕГАБАНК» та «ОТП Банк». Саме в цих банках мешканці ОСББ та власники приватних будинків зможуть отримати кредити на встановлення в своїх оселях енергозберігаючих технологій. Зокрема, це стосується: теплоізоляції будинків, дахів, підвальних приміщень, встановлення нових енергозберігаючих вікон чи перехід на нові види палива. До того ж, спеціалісти проекту розробили спеціальний сайт «ІQ Energy», де кожен охочий може знайти підходящий для нього варіант енергозбереження. А головне на сайті є детальний список постачальників обладнання.

— Як в ЄБРР оцінюють банківську систему в Україні? Чи вдалося реалізувати проекти по частковій комерціалізації державних банків і чому це так необхідно?

— Робота в банківській системі поділена на два основних напрямки:  безпосередньо з фінустановами та рекомендації для регулятора. ЄБРР став найбільшим акціонером «Райффайзен Банку Аваль» та «УкрСиббанку», а також збільшили свій капітал в «МЕГАБАНКу». Тож тепер ми маємо добре налагоджену систему розповсюдження. Завдяки цим банкам ЄБРР зможе кредитувати малий та середній бізнес по всій країні та реалізувати проекти енергозбереження.

Інша частина роботи – допомога регулятору, тобто «Нацбанку», в реформах банківської сфери. Реформа банківського нагляду, регулювання, консолідації банківської системи. Результати реформування вже можна бачити: ще кілька років тому в Україні було 180 банків, а зараз їхня кількість вже скоротилася на 50.

Коли ми кажемо «банк», то маємо на увазі дещо більше, ніж просто казначейство чи обмінник, як звикли працювати багато українських фінустанов.

До того ж, вже цього тижня ми збираємо спеціалістів з усієї України на семінари, де будемо вчити протидіяти відмиванню коштів та фінансування тероризму. Це – вимога європейських, світових банківських структур. Працівники фінустанови просто зобов’язані мати такі навички, щоб банк міг працювати згідно з сучасними стандартами.

Варто відмітити і ефективну роботу з регулятором в напрямку розкриття інформації про кінцевих власників банків та протидії кредитуванню так званих, дочірніх установ. Мова йде про те, що багато банків не функціонують, як окрема установа, а є просто відгалуженням великих промислових конгломератів. Найчастіше такі банки надають своїм «близьким» структурам пільгові кредити чи проводять взаєморозрахунки. Така практика є недопустимою, адже кошти клієнтів, фактично працюють на інтереси конкретних бізнес структур, а не на інтереси вкладників. Зрештою, міжнародні експерти зауважують, що банківська сфера стала «чистішою».

Розмовляла Христина ІНЖУВАТОВА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: