У ЄС хочуть дивитися на український досвід децентралізації, – керівник Офісу реформ Львівщини

У Львівській області процес децентралізації стає усе більш дискусійним: саме ця реформа є основною у визначенні перспектив розвитку регіону на найближчі десятиліття. ІА «Дивись.Info» провела розмову із новим керівником Офісу реформ Львівської області Андрієм Бринем про здобутки краю у цих змінах, а також про його плани на новій посаді.

Дотепер у Львівській області функціонував регіональний Офіс реформ при Обласній державній адміністрації, головою якого на громадських засадах був Віталій Корецький.

Пізніше в Україні запрацювала програма Європейського Союзу U-lead, метою якої була підтримка розвитку місцевого самоврядування в Україні. Організатори цієї програми спільно із представниками Кабінету міністрів України розробили концепцію, за якою у кожному регіоні України буде створено консультаційний орган, який підтримуватиме процес децентралізації, фіксуватиме проблеми та пропонуватиме варіанти їх вирішення.

Відтак Офіс реформ у Львівській області трансформувався: без зміни назви, він змінив керівника та дещо змінив структуру. Віталій Корецький став радником голови Львівської ОДА із питань децентралізації, а головою оновленого Офісу реформ у Львівській області за підсумками консурсу був обраний Андрій Бринь.

Про створення нового Офісу реформ у Львівській області

– Програма U-lead розрахована на 4 роки і  має бюджет 102 мільйони євро. Вона передбачає формування Офісів реформ у 24 регіонах України, що матимуть правовий статус установи.

У жовтні ми завершимо пошук офісного приміщення для львівського відділення. Це буде приміщення у центральній частині міста, із конференц-залою, аби це стало платформою висловлення думок для всіх людей, які бачать себе у сфері реформи. Це має стати хабом для поширення ідей регіонального розвитку вже у найближчому майбутньому.

15 вересня у Вінниці відбудеться офіційний запуск програми, на який приїдуть представники Європейської комісії, зокрема єврокомісар із політики добросусідства Йоганнес Ган, а також прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Запрошено велику кількість послів, які працюють в Україні, депутатів Верховної Ради, міністрів, представників регіонів. Від Львівщини це будуть голова ОДА, я, а також представник однієї із найуспішніших новостворених територіальних громад області – голова Новокалинівської ТГ Богдан Юзвяк.

Що таке Офіс реформ безпосередньо? Це проект, який започаткувала Асоціація міст України разом із Мінрегіоном. Це були перші люди, які займалися децентралізацією у Львівській області.

Сьогодні як такого Офісу реформ у регіоні немає: залишилися експерти з Асоціації міст України – Галина Гречин, Володимир Хрущак і Віталій Корецький, який раніше був керівником Офісу реформ, а нині є радником голови ОДА. Зараз вже створюється нова структура – Центральний офіс реформ – на рівні Києва, що безпосередньо буде формувати роботу регіональних Офісів реформ. Ця назва збережеться до кінця року – від 15 січня наступного року ці організації будуть називатися Центри розвитку місцевого самоврядування. Вони не тільки координуватимуть роботу програми U-lead, а й усіх програм міжнародних донорів у цій сфері.

Команда, яка буде працювати у регіональному Офісі реформ, включатиме до 15 осіб. Це люди, які отримуватимуть заробітну платню від міжнародних донорів і займатимуться донесенням суті децентралізації до громад, що виявили бажання об’єднатися, і супроводом тих громад, які вже об’єдналися та зіштовхнулися із першими проблемами організації управління, освіти, медицини.

Громади гнучкі у виборі свого розвитку. Ідея програми U-lead у тому, щоби дати їм максимальну інформацію для якнайефективнішої роботи безпосередньо на місцях. Це те, чим ми будемо займатися наступні чотири роки.

– Тобто це така ініціатива держави, але за посередництва Європейського Союзу?

– Мені здається, що це двосторонній інтерес. Не було такого, аби держава просила в ЄС гроші на проведення реформи, і ЄС також не нав’язував. Я думаю, що це вийшло якось взаємно: Україна задекларувала європейський шлях розвитку, і було оголошено проведення реформ не у якійсь конкретній сфері, а у всьому місцевому самоврядуванні. Адже у нас до сьогодні залишалася радянська система управління.

Є конкретна стратегія створити трирівневу систему управління: з областей, районів чи повітів, а також громад. Це те, що чекає на Україну найближчим часом.

– Сама назва «Офіс реформ» може вводити в оману, оскільки ця структура здебільшого консультує громади у питаннях децентралізації. Але ж реформи – не лише зміни у місцевому самоврядуванні. Чи буде чимось, окрім децентралізації займатися Офіс реформ?

– Безумовно, була ідея як міжнародних донорів, так і Мінрегіону про те, що ці Центри розвитку місцевого самоврядування у майбутньому трансформувалися в Агентства регіонального розвитку. Суть у тому, аби Офіс реформ став тією платформою яка об’єднала б громади, регіональну і центральну владу, міжнародних донорів із цієї сфери, а також усіх громадських активістів.

– Коли відбудеться офіційний запуск Львівського офісу реформ?

– У мене вже виникли деякі ідеї стосовно цього. Приблизно, я розраховую на листопад або грудень (найпізніше). Безпосередньо хочу зробити це в новому регіональному офісі та запросити туди щонайбільше людей.

Хочу сказати, що дуже важливо, аби щодо роботи нашого центру була консолідована інформаційна позиція. Адже навіть зараз є певне нерозуміння його завдань і взагалі реформи місцевого самоврядування у Львівській області.

– Реформи – річ скінченна. Чим займатиметься Офіс реформ у Львівській області, коли буде завершено процес децентралізації?

– Офіс реформ було створено для проведення реформи децентралізації та регіонального розвитку. Як тільки реформу буде завершено, думаю, Офіс реформ, як і програма U-lead, змінить програму роботи: залучення інвестицій, написання стратегічних планів розвитку, робота над обміном досвіду представниками громад.

Загалом завданням Офісу реформ є консолідація зусиль громадських активістів, науковців, місцевого самоврядування. Він також має стати містком для міжнародних донорів.

Про успіхи та перші виклики децентралізації на Львівщині

– За минулий рік було створено 15 громад, цього року – поки лише одна плюс п’ять потенційних. Чому, на Вашу думку, цей процес загальмував?

– За моїми прогнозами, за прогнозами Львівської ОДА, а також Мінрегіону цього року у нашій області має з’явитися 6 громад. Звичайно, минулий рік був «врожайнішим» на кількість громад. Але треба зважати, що кількість із якістю повинні балансувати. Адже повинні бути створені громади, що будуть спроможними.

– Якщо вже зараз дивитися на показники громад, то менша частина із них – Новокалинівська, Тростянецька, Заболотцівська, Гніздичівська, Новострілищанська та Бабинецька – є самодостатніми. Це прорахунки ініціаторів об’єднання чи звичайні складнощі першого етапу реформи?

– Ми багато проводимо зустрічей із представниками тих населених пунктів, які тільки виявили бажання об’єднатися. Вони часто питають, чи у разі створення громад вони не повторять долю тих, хто вже об’єднався, але виявився неспроможним.

Я у такому випадку завжди говорю, що під лежачий камінь вода не тече. Реформа місцевого самоврядування для України нова. Звичайно, десь були і прорахунки, десь авансом давалися висновки на створення таких громад, десь завадили амбіції представників місцевої влади. Але на помилках вчаться, і я думаю, що новий перспективний план (було презентовано у п’ятницю 9 вересня), який скоро розгляне Львівська обласна рада, відображає громади, що є спроможними.

– Але ця ситуація відображає ширшу проблему. Багато хто вважає, що процес децентралізації відбуватиметься швидше та ефективніше, якщо буде адміністративне, а не добровільне об’єднання громад…

– Це питання має у собі дві складові. Усі реформи повинні бути добровільними. Адже люди не сприймають того, що їм нав’язають. Але як показує досвід європейських країн, те, що відбувається добровільно, не дає швидкого результату. Для України це абсолютно новий процес, але Мінрегіон наголошує на тому, що реформа повинна відбутися, що вона вже невідворотна.

Зараз вивчаються причини того, чому деякі громади не бажають об’єднуватися у тому чи іншому форматі. Інколи всі громади бажають об’єднатися, але є одна, яка своїм небажанням блокує проведення реформи на всій цій території.

Саме тому у Верховній Раді мають розглянути закон, який передбачатиме, що громада вважатиметься об’єднаною, у разі згоди більше 50% громад на цій території. Також розглядатиметься закон, що дозволятиме об’єднуватися громадам із різних районів. Є й інші проекти. Але суть усіх цих ініціатив зводиться до того, аби зробити добровільне об’єднання громад максимально добровільним. Адже Україна не може піти шляхом диктатури.

Тому моєю ідеєю було створення при офісі реформ громадську експертну раду, у якій регулярно відбувалися обговорення проблем і пропозицій. Тоді б ми доносили рішення і до влади Львівської області, і до центральної влади. Адже Центральний офіс реформ включатиме і донорів, і представників асоціацій, і представників Кабміну.

– Інколи в процесі об’єднання стає очевидним розрив між волею влади і населення. Як враховувати думку громадськості у цих питаннях?

– Потрібно розуміти, що деякі голови сільських рад бояться об’єднань. Адже дехто із них думає, що втратить повноваження, які мав до того на своїй посаді. Дехто навпаки боїться брати на себе повноваження за розвиток своїх сіл. Цього не потрібно боятися, адже старости, обрання яких передбачено, матимуть не менше повноважень. Я вже не говорю про фінансову складову об’єднання громад, про збільшення вливань у створені громади. Це можливість відійти від принципу, коли голова сільради працює, аби отримати зарплату, і думає, що цього досить. Треба брати на себе відповідальність за розвиток гроади.

Але на зустрічі у Мінрегіоні із міністром Зубком нас запевнили, що будь-хто, хто заважатиме проведенню децентралізацї, привертатиме увагу влади.

– Але часто у цих питаннях сільські голови діють під тиском вищих політиків чи посадовців. До прикладу, у Пустомитівському районі чимало представників громад жаліються на тиск із боку депутатів Дубневичів. Держава гарантує, що цей тиск буде усунено?

– Я був учасником наради із прийняття перспективного плану децентралізації у Пустомитівському районі. Виходячи із нього, там має бути утворено чотири громади: Ямпільська, Солонківська, Давидівська та Пустомитівська. Думаю, ми зараз працюватимемо із фракціями Львівської обласної ради, ми переконуватимемо депутатів прийняти перспективний план у цьому форматі.

Про свою кар'єру та шлях до керівництва Офісом реформ

– Ви не публічна особа. До сьогоднішнього дня працювали у приватних проектах. Як відбулося так, що Ви стали керівником Офісу реформ у Львівській області?

– Я походжу із міста Миколаєва Львівської області. Там закінчив школу. Після десятого класу дізнався про програму «Обмін майбутніх лідерів», що фінансувалася Державним департаментом США. Я пройшов конкурс і поїхав на один рік до штату Оклахома, де вчився у Вищій школі Ельдорадо. Після цього навчався у Львівському національному університеті Івана Франка на факультеті міжнародних відносин.

Володіючи англійською мовою, міг читати про гранти, про різноманітні програми. Мені вдалося отримати грант від Міжнародного вишеградського фонду, що покрив навчання у Карловому університеті у Празі, де я здобув ступінь магістра міжнародних економічних і політичних наук. Вже там зрозумів, що необхідно продовжувати навчання та здобути ступінь Доктора філософії (PhD). Навчаючись за кордоном, працював над проектами популяризації України. Адже виявилося, що не всі знають, де знаходиться наша країна. Хоча у часи Євромайдану усі зрозуміли, що Україна є країною, що давно оголосила про свою незалежність і бореться за неї.

Перебуваючи на Заході, ніколи не намагався «виїхати в один бік» і завжди тримав зв’язок з Україною. Яким був плюс навчання там: я міг самостійно обирати графік навчання та дати іспитів. Тож вдалося закінчити екстерном усі чотири семестри. Наприклад, останній період навчання вдалося скоротити із п’яти місяців до трьох, а два, що лишилися, присвятити громадській діяльності у Львівській області.

Я очолював громадську організацію «Молода сила» (2005-2010 роки). Ми влаштовували тренінги із боротьби з торгівлею людьми в Україні та поширенням європейських цінностей серед молоді Львівської області.

Після Праги поїхав вчитися до римського університету La Sapienza. Це була докторська програма з економічної географії. Я писав про транскордонне співробітництво Львівської та Харківської областей, про інтеграцію із ЄС та Росією відповідно. У 2011 році ця тема виглядала зовсім інакше. Зрештою, вона стала актуальною. Власне, коли сталися події Євромайдану, вдалося змоделювати розвиток ситуації.

Коли приїхав до України, то, як і всі випускники закордонних вишів, зрозумів, що треба працювати на благо держави, потрібно реалізувати свої знання. Оскільки я досконало володів іноземними мовами, то не мав сумнівів, коли побачив оголошення про вакансію Данської ради із питань біженців. Чим я міг допомогти країні у складні часи? Мені захотілося поїхати на Схід України та займатися проблемами внутрішньо переміщених осіб.

Я став координатором мережі юридичної допомоги Данської ради із питань біженців: під моїм керівництвом працювали офіси у Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській та Донецькій областях. Із серпня 2015 року до лютого 2016 року я працював там.

Потім мене відправили до Маріуполя, де з лютого по липень 2016 року я був координатором місії у Донецькій та Запорізькій областях. Можливо, це була найважча робота у моєму житті, тому що це відбувалося за 15 кілометрів від лінії конфлікту. Вибухи було чути постійно, люди приходять до тебе в офіс і розповідають про свої проблеми: хто втратив сім’ю, хто – оселю. Тоді ти розумієш, що реформи, децентралізація розпочинаються безпосередньо на Сході України.

Потім я дізнався, що U-lead запускає якісно новий проект у реформі державного управління та місцевого самоврядування. Для мене це був виклик: працюючи на Сході, я постійно займався і громадською діяльністю, думав, як допомогти власним громадам, власному регіону. Я вирішив податися на цей конкурс, не працюючи в органах державної влади, не маючи досвіду роботи в органах місцевого самоврядування, але привізши великий багаж знань з ЄС. Я розумів, як можна жити по-іншому, як можна робити реформи, залучаючи якомога більшу кількість людей. Реформи треба виконувати не в кабінетах – тоді про них знатиме обмежене коло осіб. Їх треба проводити відкрито.

Зрештою мені вдалося перемогти у цьому нелегкому конкурсі. Звичайно, були різні підводні течії. Тепер ми починаємо плідну співпрацю з усіма асоціаціями та громадськими організаціями, що працюють у Львівській області. Я вірю, що частина громадських активістів згодом працюватиме у нашому офісі. Звичайно, сподіваюся на плідну співпрацю із Львівською обласною державною адміністрацією, адже це та структура, що несе адміністративну відповідальність за проведення якісної реформи місцевого самоврядування. Ідея програми U-lead – допомагати Мінрегіону та ОДА провести її.

– У Вас особисто є плани розпочати політичну кар’єру?

– Зараз я очолюю регіональний Офіс реформ у Львівській області, який працюватиме до кінця 2019 року. При моєму відборі однією із вимог конкурсу була повна аполітичність – я не є членом жодної із партій. Звичайно, з огляду на вік, амбіції, певні ідеї, не можна нічого виключати. Програма закінчиться і треба буде робити щось далі.

Потрібно розуміти, що Європейський Союз не працює як спонсор України. Він просто протягнув руку допомоги нашій країні, аби вона сама могла провести всі реформи успішно і зрештою бути прикладом для інших країн. У мене була розмова із Бенедиктом Херманом, який долучається до роботи нашої програми. Він каже, що у Греції – одній із найбільш централізованих країн ЄС – хочуть дивитися саме на український досвід децентралізації. Можливо, вже є українська модель. Наша країна вже стає прикладом, навіть не завершивши реформу.

Михайло ДРАПАК