До суду на… Президента. Як українці охороняють свої права від зазіхань «гаранта»

Не щодня побачиш номер судової справи, яка починається з букви «П», саме ця літера означає, що справа стосується Президента. Вперше в суд на Президента подав львів’янин Олексій Харченко і до нього приєдналися більше 30 громадських активістів по всій Україні. Слухання справи триває у Вищому адміністративному суді, де присутні кияни-позовачі, а львів’яни – у Львівському окружному адміністративному суді, через відео-конференцію.

Головна претензія активістів – судова реформа, яка звужує права громадян, а Президент, який мав би ті права гарантувати, м’яко кажучи, «вчинив бездіяльність».

Ми стали ще беззахисніші

ІА «Дивись.info» вже писала про можливі наслідки судової реформи, яку влада вирішила розтягнути на декілька років. Серед головних її погрішностей громадських діячів обурює наступне:

– Після судової реформи, суспільство і надалі не має жодного шансу обирати судову гілку влади. Натомість реформа звужує саму можливість громадянин подати до суду і захистити свої права.

«Це чітко суперечить статті 5 Конституції України, де написано, що «єдиним джерелом влади в Україні є народ» і народ здійснює свою владу через державні органи: виконавчу, законодавчу і судову. А народ вибирає тільки законодавчу гілку влади, тобто Верховну Раду та частково виконавчу – Президента». – Пояснює Олексій Харченко, який першим подав до суду на Президента та Верховну Раду.

[dyvys_blockqoute text="Проте, ми не обираємо уряд і, тим паче, суддів, прокурорів чи поліцейських" author="Олексій Харченко"]

Він додає: «До слова, експерти сходяться на думці, що серед усіх можливих варіантів судочинства, найефективніше себе проявив уклад Сполучених Штатів, де суддю обирають люди. А в нас ми отримуємо того, хто Президенту «милий». І як гадаєте, чи буде суддя виконувати вказівки влади, яка його призначає, може звільнити чи перевести куди хочеться?»

– Внаслідок судової реформи громадяни позбулися права вибирати свого захисника у суді, адже реформа чітко прописала умову того, що представником у суді може бути лише адвокат. Громадських активістів, які зазвичай є найефективнішими у захисті прав бідних та одиноких громадян і відстоюванні прав громади (у Львові це оборона парків, архітектурних пам’яток, контроль за чиновниками… ), з зали суду «забрали».

«Хто в наш час може дозволити собі заплатити гонорар адвокату? – говорить юрист та громадський діяч Світлана Мартин, яка також долучилася до позову. – Це неймовірні кошти. Уявіть, людина, яка виживає на мінімальну зарплату і їй доводиться платити комунальні послуги, які подекуди, на кількасот гривень перевищують мінімальну зарплату. Навіть якщо всі гроші віддавати на оплату комуналки, за кілька місяців утвориться борг і, цілком можливо, що почнеться судова тяганина. За що наймати адвоката в суд? Наша влада  виправдовується, мовляв створили центри правової допомоги на такі випадки, де адвокатам заплатить держава. По-перше, звернутися туди можуть тільки ті громадяни, чий дохід менший за прожитковий мінімум. Це дуже і дуже обмежена кількість осіб.

[dyvys_blockqoute text="Ми маємо багато випадків, коли людям відмовляли в допомозі, бо в них пенсія на 10 чи 20 гривень більша" author="Світлана Мартин"]

А навіть, якщо людина отримує право на безоплатну правову допомогу, в нас вже є випадки просто зухвалої безвідповідальності адвокатів. І прикладом цього є відкрите дисциплінарне провадження. Річ у тім, що у справі навіть прізвище підзахисного було написано не правильно. І людина, учасник війни, не отримала одежного захисту, що призвело до негативних наслідків  – жінці відключили абсолютно усі комунальні послуги».

Активісти додають, що, за кілька місяців до судової реформи, Кабмін підняв вартість судового збору в кілька разів і одночасно скоротив список тих пільгових категорій, які могли його не сплачувати. Таким чином було значно обмежено права громадян на суд. До прикладу, ще минулого року вартість судового збору в адміністративній справ була  – 73 гривні, тепер за таку ж справу вже треба віддати половину мінімальної зарплати (в залежності від справи близько 550 гривень). Так ще й за кожну позовну вимогу треба платити, згідно з рішенням уряду, окремо.

Поламали всіх через коліно

«Коли я прочитав ще законопроект про судову реформу, то звернувся до Президента з листом, де писав, що не хочу віддавати своє конституційне право обирати суддів і, якщо він хоче змінити Конституцію, то мав би провести всеукраїнський референдум з цього приводу, – продовжує пан Харченко. –  Отже, першого листа, підписаного ще й іншими небайдужими громадянами, я написав ще 20 лютого 2016. Тоді отримав відповідь за підписом заступника Адміністрації Президента, Філатова. Чиновник відписує, що все -- гаразд, Венеціанська комісія схвалила, наш Конституційний Суд також дав згоду, що над створенням законопроекту працювали експерти, що він пройшов широке обговорення та всіма був схвалений».

До слова, надаючи позитивні висновки до цього законопроекту, судді Конституційного Суду написали свої «окремі думки» (Особливо варто звернути увагу на думки суддів Мельника М.І. та Литвинової О.М). За підрахунками експертів, 13 суддів, які ухвали позитивний висновок до законопроекту, 5 висловили свої «окремі думки», де негативно оцінили зміни до Конституції.

«Вважаю, що Конституційний Суд України формально дав оцінку Законопроекту, належним чином не обrрунтував Висновок, не взяв до уваги, що частина положень Законопроекту суперечить вимогам статті 157 Основного Закону України, оскільки передбачає обмеження прав і свобод людини і громадянина;не зробив застережень стосовно тих положень Законопроекту, практична реалізація яких через наявну недосконалість, юридичну контроверсійність та невизначеюсть може призвести до негативних наслідків. Обмежившись лише механічною перевіркою факту наявності чи відсутності указу Президента України про введення воєнного або надзвичайного стану, Конституційний Суд України також не забезпечив переконливого доведення відсутності правових підстав, які унеможливлюють внесення змін до Конституції України, а отже, й повної юридичної ясності щодо можливості внесення змін до Конституції України за вказаних умов. Варто зазначити, що практика неналежного здійснення Конституційним Судом України конституційного контролю змін до Основного Закону України набула системного характеру», — цитата з окремої думки судді Конституційного Суду України Мельника М.І. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Можливі наслідки

Громадські діячі вимагають у суді визнати бездіяльність Президента протиправною та відновити право українців обирати свого захисника, а в подальшому заборонити будь-яке звуження прав громадян, прописані статтею 22 Конституції. Активісти закликають усіх небайдужих громадян приєднатися до боротьби за відстоювання своїх прав.

Христина ІНЖУВАТОВА

Карикатура Антон БРИНИХ