Луцьк — місто, якому затісно у своїх межах

ІА Дивись.info продовжує знайомити читачів з політико-економічним виглядом обласних центрів Західної України. Нині на черзі — Луцьк. Для того, аби краще розібратися у тому, чим живе сучасний центр Волині, ми говорили з місцевими політологами: Олександром Новосадом та Ярославом Ярошем.

Виявилося, що у міста є потужна фінансова пружина — благодійний фонд, на чолі якого стоїть найвпливовіший політик області. А перспективний вектор розвитку Луцька —туризм — і досі лишається мрією, яку влада не може втілити у життя.

За рахунок чого живе місто

Луцьк — обласний центр Волинської області з населенням трохи більше, ніж 200 тисяч осіб. Представники влади, як нинішньої, так і попередньої, політичні експерти позиціонують його, у першу чергу, як туристичний центр і лише потім — як промислове місто. Утім, поки що думки про заробляння питомої частки грошей у міський бюджет за рахунок туристів, так і залишаються думками. Так, за словами Олександра Новосада, ключовий наповнювач міського бюджету — податок з доходу фізичних осіб, заробітна платня яких у середньому сягає трохи більше чотирьох тисяч.

Найбільшими ж бюджетоутворюючими підприємствами Луцька  є представники машинобудівної та будівельної галузей: завод «Модерн-Експо», автомобільний завод «Богдан» та ВАТ «СКФ-Україна». У 2015 р. ці та інші підприємства реалізували промислової продукції на 7,1 млрд. грн. (включаючи обсяги підприємств обласного підпорядкування), що становило майже 39% загальнообласних обсягів.

Власне, зазначені підприємства є монополістами на промисловому ринку Луцька. Така ситуація склалася хоча б тому, що місто не має додаткових вільних територій, де можна би було звести нові підприємства.

«Це можливо хіба що за рахунок приєднання сіл, які розташовуються поруч, але і тут є чимало питань», — зауважує експерт.

Але про це пізніше.

Хто при владі

Політична мапа Луцька виглядає доволі цікаво. Так, посаду міського голови тут обіймає Микола Романюк, який на місцевих виборах у 2015 році висувався від партії «Солідарність». Друге місце на виборах тоді посів кандидат від партії «УКРОП» — Олександр Товстенюк. І саме його партія кількісно найбільше представлена у мерії — 15 депутатів з 42.

Боротьба між двома кандидатами на виборах була непростою. Так, Олександр Товстенюк лише на 10% «відстав» від Миколи Романка у виборчій гонці.

Така ситуація стала можлива тому, що «УКРОП» має чималий вплив на луцьке середовище. Олександр Товстенюк — людина голови Волинської облради, багаторічний помічник та радник  УКРОПівця — Ігоря Палиці. За словами Олександра Новосада, Ігор Палиця — найбільш впливовий політик області на даний час.

Утім, Олександру Товстенюку не вдалося, навіть за такої впливової підтримки, отримати пост мера Луцька.

Ярослав Ярош пояснює це тим, що Микола Романюк вже давно знана людина у волинському політикумі. Так, з лютого 1993 до листопада 2007 року він очолював Волинське головне регіональне управління ЗАТ КБ «Приватбанк». Після цього він встиг пропрацювати головою Волинської ОДА і знову повернутися до роботи у «Приват» на посаду директора регіонального управління. Далі ж — у 2010 році — пост мера.

«Він має свою команду. Серйозних прорахунків не було. Не можна сказати, що місто оновилося, але в принципі, все більш-менш було врівноваженим. На боці діючого мера були ресурси і в певній мірі адміністративний вплив. Тому і такий результат», — підсумовує Ярослав Ярош.

Крім того, як відзначає Олександр Новосад, за попередні роки головування у Луцьку, Микола Романюк зміг розрахуватися з боргами міста. І тепер має можливість вкладати кошти у його розвиток.

Подейкують також, що раніше чинного мера підтримував той самий Ігор Коломойський, голова ФПГ «Приват». Проте, з часом Микола Романюк став все більш лояльно ставитися до представників іншої ФПГ — «Континіум» (корінна волинська фінансово-промислова група, яка виникла ще в середині 1990-х років у Луцьку. Ядром цього утворення вважаються народні депутати Ігор Єремеєв (помер у 2015 р.) та Степан Івахів. Основні активи зосереджено в нафтовому та молокопереробному бізнесі. Також є інтереси в будівельній, банківській сферах, торгових мережах). А згодом — і зовсім перейшов на її бік. Певно, тому у 2015 році він і висувався не від «УКРОПу», а від «Солідарності».

Хто в опозиції

Опозиція в міськраді практично представлена найбільшою фракцією партії «УКРОП». Як зауважує Ярослав Ярош, ключову підтримку «УКРОП» у місті здобув завдяки благодійним проектам фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк (після ребредингу —  «Тільки разом», діє з 2011 року, — авт. ред.) з будівництва дитячих та спортивних майданчиків, підтримки працівників освіти, культури, надання стипендій для обдарованої молоді та, зокрема, робіт із соціально незахищеними верствами населення. Експерт каже, що за рік Фонд інвестував у місто близько 300 млн гривень.

«Практично гра на одному електоральному полі з «Батьківщиною» призвела до того, що партія, яка у радах двох попередніх скликань мала найбільші фракції, в чинній каденції отримала лише 4 мандати. Майже вдвічі вищий показник у Луцьку команда Палиці показала за Блок Петра Порошенка. Фактично всі інші партії, представлені у міськраді, отримали менші показники на виборах через те, що до перенесення діяльності на область команда «УКРОПу» мала плацдармом саме Луцьк», — каже Олександр Новосад.

Скандали

1. «Добавим красок в биографию Саши!»

Під час перевиборчої гонки на місцевих виборах 2015 року анонімні хакери зламали пошту кандидата у мери Луцька Олександра Товстенюка. Також невідомі створили сайт «ТовстенюкLeaks», де викладали нібито  переписку та документи з електронної скриньки кандидата. Зокрема, і зараз тут можна побачити інформацію про те, що Олександр Товстенюк нібито не має вченого звання, що УКРОП нібито витратив на кандидата в міську раду 4 млн гривень тощо. Тоді луцькі журналісти писали: якби не цей злам, то вибори були б зовсім «нудні». Утім, про те, наскільки сильно вплинула така «акція» на рейтинг кандидата — судити важко. Хоча у мери його так і не обрали.

2. Квартира прокурору

Влітку цього року прокуратура Волинської області повідомила, що на хабарі затримали депутата Луцької міської ради, представника депутатських комісій з питань містобудування, архітектури, земельних відносин. Ним виявився — представник партії «Батьківщина» Андрій Козюра.

За повідомленням прокуратури, посадовець намагався дати прокурору хабар у вигляді квартири у новобудові.

«…зарекомендувавши себе представником інтересів низки будівельних компаній, (Андрій Козюра, — авт. ред.) звернувся до начальника відділу прокуратури області з пропозицією надання неправомірної вигоди у вигляді квартири у новозбудованому будинку за вирішення питання про закриття кримінального провадження стосовно службових осіб відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в області. При цьому депутат зазначив, що розслідування вказаного кримінального провадження створює юридичні перешкоди при подальшому веденні будівельних робіт, отриманні дозвільних документів та введення об’єктів в експлуатацію», — йдеться у повідомленні.

Пізніше сам ймовірний винуватець скандалу заявив, що все це — наклеп.

Чи дійсно чиновник намагався підкупити прокурора, чи хтось «криве слівце» проти нього мовив, наразі встановлює слідство.

Плани на майбутнє

«Луцьк прикордонне місто, з багатою історією, тому, я думаю, треба розвивати туризм. Але має бути стратегія розвитку. Потрібно навести лад у старій частині міста, аби вона була приваблива. Наразі ж тут базується «Центральний» ринок», — каже Ярослав Ярош.

Актуальним питанням також є розширення меж Луцька. Обидва експерти погоджуються, що це допоможе місту розвиватися. Як відзначає Олександр Новосад, «уже зараз через це дискусія щодо руху міського транспорту до деяких сіл та використання сільськими жителями міської інфраструктури (наприклад, шкіл, дитячих садочків) переросла у публічну площину».

Утім, за словами Ярослава Яроша сільські громади не поспішають приєднуватися до обласного центру. Тим більше — не стоять у черзі.

«Особливого бажання найближчих сільських рад поки що немає. Хіба що Прилуцька, яка має певні наміри. Але чому не всі погоджуються? Перше і головне питання: чи буде місто захищати інтереси відповідних селищних рад. Побутує думка, що місто забере ці земельні ділянки, налагоджуватиме на них інфраструктуру, вигідну лише самому Луцьку.  Місто ж у цих дискусіях пропонує і освітлення вулиць, і введення додаткових маршрутів на ці території, і каналізацію провести тощо. Це питання є нагальним і воно перспективне на найближчі 20-30 років», — упевнений Ярослав Ярош.

Важливим етапом для розвитку Луцька експерти також вважають перенесення Центрального ринку зі старої частини міста.

«Сутність полягає в тому, щоби звільнити місце для побудови ярмаркового містечка біля замку Любарта і таким чином приваблювати туристів», — каже Ярослав Ярош. Проте влада не поспішає це робити.

Відтак, маємо наступне: Луцьк — місто, яке, на думку експертів, є перспективним у плані залучення інвестицій: як вітчизняних, так й іноземних. Проте поки влада не вирішить містячкові проблеми та доки не припиняться спроби з’ясувати, хто ж таки головний, очікувати на гідне майбутнє лучанам доведеться довго.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО