Руки геть від палацу, або Чому Підгорецький замок не можна передавати в концесію

zam

У скандал вилилася таємна спроба передати у концесію знаменитий Підгорецький палац. Як згодом вдалося встановити, ініціатором передачі замку виявився голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка, який і надіслав 29 вересня листа до Кабінету Міністрів.

Громадськість і культуроохоронці вкрай негативно відреагували на подібні підкилимні ігри. Чому не варто передавати львівські замки у концесію –  розмова із головою ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрієм Салюком.

andrij

– Я проти концесії, особливо коли це стосується об’єктів культурної спадщини. Тому що всі 100% попередніх таких проектів закінчилися фіаско. Наразі йдеться про два. Але і в одному і в іншому випадку результат негативний. Відтак треба сідати, аналізувати і вже тільки після детального аналізу приймати якісь рішення. За нинішніми результатами ми бачимо, що цей механізм не працює і не веде до покращення стану наших пам’яток. Щодо конкретно цього випадку, тобто передачі у концесію Підгорецького замку, то це просто обурливо. Тому що багато років Борис Возницький працював над тим, щоб цей палац спочатку передали Львівській національній галереї мистецтв, а потім – щоб знайти гроші на його ремонт і реставрацію. Багато що зроблено. Щоправда, багато – це лише невелика дещиця з того, що треба там зробити. Але найголовніше – перекрили дахи.

Тепер можна працювати і робити інші речі. Втім, це питання має розглядатися на рівні Міністерства культури, Кабміну. Що значить, що ми не можемо дати собі раду з об’єктами культурної спадщини, особливо такими знаковими? Очевидно, мали б бути опрацьовані програми.

Я вже навіть не хочу торкатися фрази, що в державі немає грошей після задекларованих статків, які є в наших чиновників просто на руках.

Чомусь наша культурна спадщина є поза увагою. І напевно, цей об’єкт є одним із свідчень того, що наша національна культурна спадщина нікого з чиновників не цікавить. Не цікавить у контексті збереження для держави. Хіба що цікавить у контексті, як хапнути для себе, загребти у приватну власність чи в концесію на 49 років, що в принципі не відрізнятися від приватної власності. Попередньо я дуже покладав надії на те, що концесія – це спосіб, який дасть новий механізм управління і залучення коштів у збереження культурної спадщини, зокрема таких важливих об’єктів, як замок у Старому Селі. Я дуже сподівався, що все-таки щось буде зроблено. На жаль, нічого немає.

– Чому, на Вашу думку, все відбулося саме у такий спосіб, по-тихому, навіть у Львівській національній картинній галереї нічого про це не було відомо?

– Це просто як якесь злодійство. Ніде нікому ніхто нічого не говорить. Тривають якісь підкилимні ігри і хтось комусь щось передає. Тобто це дуже такий негарний прецедент, коли про це випадково дізнається народний депутат від Львівщини. Раніше подібні речі активно обговорювалися у середовищі фахівців, музейників, реставраторів. А в даному випадку ніхто нічого не анонсував, не обговорював, просто як грім серед ясного неба...

Той, хто стоїть за усім цим, усвідомлює, що щойно про це дізнається хтось із картинної галереї, то відразу буде оповіщена вся громадськість, буде спротив.

Підгорецький замок є у довгостроковій оренді Львівської галереї мистецтв, і покійний Борис Возницький мав величезні плани. Напевно, і нинішня адміністрація уявляє, як використовувати палац. Адже там просто неймовірні експозиційні площі, не кажучи вже про те, що весь цей комплекс сам по собі цікавий, а якщо його ще наповнити експозиціями, він не поступатиметься Олеському замку. Тим більше, вони поруч. Возницький і мріяв, щоб відкрити один і другий.

Я вважаю, що не можна Підгорецький замок передавати у концесію, особливо у такий спосіб. Ініціатор мав би щонайменше пояснити свої дії. Бо воно виглядає якось злодійкувато. А якщо там завтра може буде якийсь приватний бордель чи приватне мисливське господарство? І ніхто нічого не знає, і це найбільш ганебно.

– Чому передача у концесію об’єктів культурної спадщини працює у Європі, а в Україні – ні?

– Насправді об’єкти культурної спадщини можуть бути в державній власності, в концесії, в оренді, в приватній власності. Просто у Європі діють закони, а в нас повний розгардіяш і беззаконня. Тут при владі занадто багато злодіїв, корумпованих чиновників, людей, які живуть тільки ідеями наповнення своїх кишень. І вони не дивляться на такі об’єкти, як Підгорецький замок як на національну культурну спадщину. Вони на них дивляться як на потенційний об’єкт їхнього приватного збагачення. І тому механізм передачі замків у концесію у нас поки що не запрацював. Можливо, він відшліфується, будуть сформовані належним чином правильні угоди чи договори концесії, які будуть оберігати від неправильно використання, забезпечувати нормальний доступ і для громадськості, і для пам’яткоохоронних служб. Будуть такі договори концесії, які дадуть новий шанс на життя об’єкту культурної спадщини, а не спробою дерибану нашого надбання, яке відоме на увесь світ.

Якщо говорити про концесію, нехай спочатку відпрацюють ці механізми на менш знакових об’єктах, на якомусь, наприклад, млині, який не настільки важливий для національної культурної спадщини, а вже тоді можна буде відпрацьований механізм переносити  на об’єкти, якими на сьогоднішній день ми не можемо просто так ризикувати.

– Який на сьогодні Ви бачите механізм порятунку об’єктів культурної спадщини?

– Потрібна державна програма і належним чином охорона культурної спадщини. Йдеться не тільки про Підгорецький замок, а й про всю культурну спадщину. Раніше була Державна служба з охорони культурної спадщини, але її ліквідували, натомість зробили департамент.

Зараз при Міністерстві культури йде дуже активне руйнування інституцій, які би мали займатися охороною культурної спадщини. В нас пропагують і пропихають якісь зміни та доповнення, які дають можливість проводити управління культурними пам’ятками у ручному режимі, а не на засадах чинного законодавства.

Все зводиться до рівня рішення конкретного чиновника. По усій Україні на регіональному рівні зліквідовані ті чи інші інституції  управління, відділи, які займалися охороною національної культурної спадщини. Наприклад, у Львівській обласній державній адміністрації управління спочатку реорганізували у відділ, а потім ліквідували і відділ. І більше того, цей відділ перевели з управління культури в управління архітектури. До цього часу ці підрозділи були антагоністами між собою, тому що одні хотіли будувати щось нове і розвивати, а другі стримували їх, коли це стосувалося території пам’яток і самих пам’яток. Зараз же їх зробили залежними від тих, хто замовляє нове  будівництво. Відповідно це категорично неправильно. Навіть у законі про охорону культурної спадщини говориться про пам’яткоохоронну вертикаль. Навіть за ліквідації подібної інституції, ці функції мали б залишатися в управління культури, а не архітектури.

На жаль, по усій Україні ведеться систематична робота з нівелювання будь-яких структур, інституцій в царині охорони культурної спадщини. Підгорецький замок – це один із потенційних об’єктів, який чиновники намагаються монетизувати.

– Якою загалом є ситуація із львівським замками?

Коли був відділ, то й був діалог про стан пам’яток, плановані роботи. Тепер я не чув, щоб хтось провадив якісь реставраційні роботи. Єдине, що Жовківський замок працював по міжнародному гранті. Я вважаю, що має бути програма і по замках, зокрема. Наприкалад, той же Підгорецький замок треба реставрувати. Галерея була поставлена у такі умови, що кошти, які вона збирали від проданих квитків, не можна було скерувати на виконання реставраційних та протиаварійних робіт, бо тоді урізали гроші на оплату охорони тощо. Якби була комплексна програма, вона б дозволила побачити широко проблеми замків, зрозуміти їхні найбільш загрожені ділянки і тоді вже приймати рішення, що і як робити.

Нагадаємо, днями народний депутат Ірина Подоляк повідомила, що у Кабміні розглядатимуть питання про передачу у концесію одного із найцінніших і найкращих замків Центрально-Східної Європи Підгорецького.

На свої сторінці у Фейсбук Подоляк оприлюднила лист очільника Львівської облдержадміністрації Олега Синютки до Кабміну.

Обласна державна адміністрація звернулася до Міністерства культури України з проханням погодити передачу пам’ятки архітектури національного значення – замок XVII-XVIII століття в селі Підгірці Бродівського району Львівської області у концесію та ініціювати розробку проекту постанови Кабінету Міністрі України «Про врегулювання питання щодо передачі в концесію об’єктів культурної спадщини у Львівській області», – йдеться у листі.

4

Як з’ясувалося, це стало неабиякою несподіванкою і для керівника Львівської національної галереї імені Бориса Возницького Тараса Возняка, який, власне, і звернувся до нардепа по допомогу, адже Підгорецький замок перебуває у довгостроковій оренді.

Відреагував на звинувачення з голова Львівської ОДА, який в ефірі ТРК «Львів» назвав це політичними порахунками.

«Це приклад того, як хочуть звести політичні порахунки. В чому суть питання? Сьогодні на рівні Кабміну розробляється положення про можливість передачі в концесію різних об'єктів: замків, доріг, інших, інших речей. І тут один народний депутат, який, напевно, щоб відволікти свою увагу від електронних декларацій, запускає у ФБ та Інтернет: біда, на Львівщині крадуть, хочуть вкрасти Підгорецький замок! Так от я всім публічно сьогодні заявляю, і цій народній депутатці, з якою я сьогодні спілкувався по телефону, і просив її, щоб вона не займалась брехнею. Так от, ніякого переліку затвердженого про передачу в концесію тих чи інших замків немає. Але я вважаю, що це буде одна із форм, коли ми повинні інвестувати гроші в ті руїни, які ми сьогодні називаємо замками», – наголосив Синютка.

Однак слід зазначити, що Підгорецький замок навряд чи можна назвати руїнами. А ось попередні спроби передачі у концесію «руїн» нічого доброго «руїнам» не принесли. Зокрема варто згадати замок у Старому Селі, який 2010 року передали в концесію на 49 років. Концесіонер (генеральний директор ТОВ «Кріс» Михайло Риба) обіцяв до 2012 року вивести пам'ятку з аварійного стану, до 2013 року – відновити одну з веж, до кінця 2015 року – ввести об'єкт в експлуатацію. Замок мав функціонувати як туристично-відпочинковий центр. Але станом на сьогодні віз і нині там.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Така ж доля концесії палацу у Тартакові. Угоду укладено на 49 років із приватним інвестором з Волині (ФОП «Новосад»). Інвестор зобов’язувався вивести з аварійного стану і ввести в експлуатацію палац в якості туристично-відпочинкового центру. Угода про концесію була анульована влітку 2013 року. В палаці так нічого і не робилося.

wpid-zamok-palac-potoc-kih_i_3

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: