Де дають та беруть найбільше: корупція в областях Західної України (інфографіка)

Останнім часом у мас-медіа почастішали новини про те, що у якомусь куточку України правоохоронці впіймали чергового хабарника. Буквально кілька днів тому досягненням похвалилася військова прокуратура Західного регіону, яка розкрила спробу дачі хабара співробітниками Управління внутрішньої безпеки поліції Буковини.

З’ясувалося, що найбільше нечистих на руку осіб вдалося затримати у Закарпатській області. Там правоохоронці відкрили аж 149 кримінальних проваджень. А найменше — у Чернівецькій та Тернопільській — по 18 кримінальних проваджень у кожній. Із чим це пов’язано, важко сказати. Чи то дійсно у цих областях більше чесних людей, чи то правоохоронці гірше працюють, але факт залишається фактом.

Львівська область знаходиться посередині цього рейтингу. Тут майже за три роки правоохоронці упіймали на хабарі 66 осіб. Справ по хабарництву в інших областях нараховується у межах півсотні: 50 — у Рівненській, 44 — у Волинській і 43 — у Івано-Франківській.

Також, коли журналісти ІА Дивись.info направляли запити в обласні прокуратури, то намагалися дізнатися, що саме стало предметом неправомірної вигоди та скільки це у грошовому еквіваленті. Утім, далеко не всі погодилися надати таку інформацію.

Зокрема, Рівненська, Львівська, Закарпатська та Івано-Франківська обласні прокуратури зазначили, що ці дані є таємницею досудового розслідування. І тому розголошувати їх вони не можуть.

Водночас, прокуратура Тернопільщини у відповіді на запит зазначила, що «у всіх випадках предметом неправомірної вигоди виступали грошові кошти у сумах від 1500 гривень до 12000 доларів», а загальна сума — 317 тисяч гривень. Волинська прокуратура відповіла, що загальна сума хабарів склала понад 303 тисячі гривень. Так само зробила і Чернівецька. Тут правоохоронці спіймали хабарників та вилучили у них 40 тисяч доларів США, 1500 євро та 140 тисяч гривень (або 1 мільйон 182 тисячі гривень).

Виникає питання: чому одні прокуратури не вважають таємницею слідства загальну суму хабарів, а інші вважають. Відповіді структур, які вирішили не виставляти інформацію на показ, ми показали експерту — медіаюристу ГО «Інститут масової інформації» Максиму Ратушному.

«У жодній із відповідей прямого посилання на те, що саме розміри хабарів є таємницею слідства я не побачив, але це логічно випливає з того, що саме цю інформацію не надали і для чогось залишили посилання на норму про таємницю досудового розслідування, — каже юрист. — Така різниця у відповідях, може залежати від багатьох факторів. Першочергово, я маю сумнів, що стандартні звітні форми передбачають окремий рахунок щодо хабарів (реалізованих, провокованих і т.д.), тому можливо тільки три прокуратури або мали попередньо виокремлену таку інформацію, або ж зібрали її факультативно по реєстру».

[dyvys_blockqoute text=" Є реальна можливість, що справи навіть з 2014 року до цих пір «тягнуться» і в інтересах такого слідства є необхідним залишати певну інформацію по провадженню у таємниці" author="Максим Ратушний"]

По-друге, щодо посилання на таємницю досудового розслідування, Максим Ратушний зауважує, що хабарницькі справи (як і всі інші кримінальні провадження в Україні) розслідуються надзвичайно довго. Відтак є реальна можливість, що справи навіть з 2014 року до цих пір «тягнуться» і в інтересах такого слідства є необхідним залишати певну інформацію по провадженню у таємниці.

«Але сумнівно, що такими є абсолютно усі справи, що обліковані у цілій області щодо хабарництва», — додає експерт.

Словом, закон ніби і не порушили, бо могли не договорити, але і відкритістю з працьовитістю не відзначилися.

Цікаво і те, наскільки сильно різняться суми хабарів. На Волині за майже три роки — трохи більше 303 тисяч гривень. Приблизно стільки ж на Тернопільщині. А на Буковині — 1 мільйон 182 тисячі гривень. І це при тому, що у цій області усього 18 справ по хабарництву за майже три роки. Заробляють чи не найменше в Україні (згідно з даними Держстату, середня Чернівецька область посідає другу позицію по обсягу зарплати з кінця – 3907 грн.), а дають — чимало.

Загалом, як бачимо, обласні прокуратури розслідували не так вже і багато справ по статті 368 ККУ — одержання хабара. І суми — не шокуючі. Але тут варто зауважити, що кількість кримінальних проваджень з року в рік майже не змінюється. До прикладу, на Рівненщині за 2014 рік обліковано 16 справ, у 2015 — 20, у 2016 (станом на жовтень) — 14. На Волині — 20 випадків хабарництва зареєстрували у 2014 році і по 24 — у минулому та поточному роках. Подібна ситуація і в усіх інших областях.

Виходить, що хабарі як були в Україні, так і залишаються. І поки що сподіватися на покращення у цьому питанні не доводиться.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО