50 думок про Революцію Гідності: це було питання «або ми їх, або вони нас», - письменник Олексій Чупа

15271509_1704589583189650_298938166_o

Продовжуємо серію матеріалів із учасниками Євромайдану з різних куточків України про те, чому вони взяли участь у революції та чи відчувають, що вона принесла свої плоди.

Олексій Чупа, учасник донецького Євромайдану, письменник.

«Звісно, я брав участь у протестах 2013-2014, в першу чергу тому, що початкові запити Євромайдану абсолютно збігалися із моїм баченням розвитку України - дрейф у бік цінностей західного світу (передусім ідеться про цінності не матеріальні - про чесні суди, адекватних правоохоронців, можливості для розвитку середнього бізнесу і всяке таке інше), - говорить Олексій Чупа. - Пресловутий безвіз, яким нам дорікають російські пропагандисти, для мене особисто був далеко не на першому місці».

Читайте також: 50 думок про Революцію Гідності: боротись за своє і за своїх, – волонтерка Ірина Вовк

«Після розгону студентів у ніч на 30.11.2013 для мене особисто стало зрозуміло, що Янукович і ті, від кого він повністю залежав, поставили питання - або ми їх, або вони нас. Тоді і моя особиста мотивація стала іншою, в нас перша особа держави поїхала дахом, почалися вже зовсім інші справи, - продовжує учасник Революції Гідності. - А стосовно розчарування - так, я розчарувався. Розчарувався в європейських політиках, які говорять красиві речі, але завдяки створеній ними ж бюрократичній системі, діють настільки мляво, що просто за визначенням не можуть зіграти на випередження. Розчарувався в багатьох моїх співгромадянах, які на третьому році російської агресії переконують, що це «ігри олігархів», які на третьому році війни вміють одночасно ху*лити Путіна і захоплюватися Лукашенком, які на третьому році українсько-російської війни досі не розуміють, якими і чиїми зусиллями їм забезпечено мирну ранкову каву, мирний ситний обід вдень і бісів чебурек з пивом ввечері. Якого політичного істеблішменту чекати від цих людей, які вже за місяць знову включать «Голубой огонек» і чавкатимуть маянезиком під співи загримованої мертвячини?

Читайте також: 50 думок про Революцію Гідності: Я настільки розчарований і ображений, що навіть блокую це всередині себе, — АТОвець

Але я жодним чином не розчарувався в своїх друзях. Їх дуже мало, кілька відсотків від населення держави, вони зараз опинилися у ролі першопрохідців, які повинні розчистити темний і дрімучий ліс корупціонерів, пристосуванців та моральних виродків. І ці люди - це майбутнє України. Говорячи метафорично - головний і переламний крок зроблено - вони висадилися на абсолютно дикий і необжитий берег, зумівши при цьому з ходу забезпечити собі майданчик для подальшого просування. Тепер головне не опускати рук і рубати ці хащі. В цих людях я не розчаруюся ніколи».

Читайте також: 50 думок про Революцію Гідності: Революція і війна утвердила людей в тому, що вони господарі у власній державі, – Лев Скоп

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: