Чому «зник» Садовий, неприємності Порошенка та початок кінця реформ. Політичний огляд тижня

Дмитро Посипанко, політичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора

Топ-подія або майбутнє вже настало

• Цього тижня шаленого розголосу в світовому інформаційному просторі набула стаття швейцарського журналу Das Magazin (російською мовою), у якій опубліковане розслідування про те, як технології персоналізованої реклами в мережі Facebook вплинули на підсумки виборів в США і референдуму про вихід Великобританії з ЄС. Багато журналістів вже стали називати розслідування «текстом року». У ньому є все: і новітні технології; і універсальна зброя, яке потрапило з хороших рук в погані; і щоденна стеження за кожним з нас; і таємничі замовники; і перетворення з жебрака в принца (і навпаки).

Переповідати це все немає змісту, цю статтю потрібно просто прочитати і зробити свої висновки. Єдине, на чому хотілося б закцентувати, це те, що в сучасному світі кожен з нас повинен навчитись правильно користуватись соціальними мережами, аби зменшити канали маніпуляції.

Черговий крок до безвізу?

• Комітет Європарламенту із громадянських свобод та внутрішніх справ (LIBE) врешті затвердив механізм припинення безвізового режиму з Євросоюзом, який необхідний для надання Україні безвізового режиму з ЄС. Про це повідомляється на сайті Європарламенту. Згідно з новим механізмом, країнам, які не є членами ЄС, повторно може встановлюватися візовий режим у разі істотного збільшення числа громадян цієї країни, яким відмовлено у в'їзді або нерегулярному перебуванні на території ЄС, істотного збільшення необґрунтованих клопотань про надання притулку, або відсутності співпраці з реадмісією (повернення мігрантів). Також країні можуть скасувати безвізовий режим у разі загрози громадському порядку або внутрішній безпеці, пов'язаної з громадянами третіх країн.

Фактично це був останній політичний бар’єр на шляху України до омріяного нашим Президентом безвізового режиму України з ЄС. Однак, Президент Порошенко вже більш стримано відреагував на це рішення європарламентарів і не озвучив українцям чергову дату запровадження безвізу. Мабуть, потроху наш Гарант починає вчитись на власних помилках і не робить передчасних голосних заяв.

Читайте також: Екватор Порошенка. Політичні підсумки «життя по-новому»

А може просто він розуміє, що навіть після цього останнього бар’єру, нам ніхто не обіцяє вільного пересування Європейським співтовариством, але озвучувати це поки що не хоче.

Топ-подія або початок кінця реформ

• П'ятеро правоохоронців загинули у неділю, 4 грудня, внаслідок перестрілки під час спецоперації Нацполіції України та спецпідрозділу КОРД із затримання грабіжників в селі Княжичі в Київській області.

Ця новина сколихнула всю Україну і стало зрозуміло, що у нас так дореформували правоохоронні органи, що вони тепер розстрілюють один одного під час проведення спецоперацій. Чому так сталося? Одразу наголошу, що не можу глибинно аналізувати цю подію, адже не є експертом у цих питаннях. Однак те, що видно неозброєним оком, спробую прокоментувати.

По-перше, врешті стало зрозуміло усім, що політичні призначення на найвищі посади – це зло, з яким потрібно боротись і від якого треба відмовлятись вже і зараз. Якщо раніше, такі призначення, наприклад в Генпрокуратурі, призводили лише до того, що з цих політичних призначенців просто глумились у соціальних мережах, то в Княжичах це призвело до смертей молодих хлопців. Ці правоохоронці не винні, що їх не навчили бути справжнім поліцейським, бо на це не було часу та й кадрів, які можуть навчати, у нас теж немає.

Ці правоохоронці не винні також, що керують ними політики, які не вміють стратегічно спланувати і організувати спецоперацію. Ці правоохоронці не винні, що їхнє керівництво дало їм у руки смертельну зброю без належної для того підготовки. А от їхнє керівництво на чолі з Міністром Аваковим у цій трагедії винне безпосередньо і мало б понести за неї не лише політичну відповідальність, але й кримінальну.

Однак, замість заяви на звільнення Авакова і тих, хто організовував цю «спецоперацію», ми побачили цілеспрямовану інформаційну кампанію посіпак Авакова Шкіряка і Геращенка із відбілювання і відмазування свого шефа. А от бездіяльність Президента Порошенка уже зовсім не дивує. Зрозуміло, що ініціювати відставку Міністра внутрішніх справ ані він, а ні Прем’єр Гройсман не будуть, бо це означатиме моментальний розвал існуючої лише на папері коаліції і дострокові парламентські вибори.

• Інший скандал виник із формуванням так званого інституту держсекретарів у міністерствах, який, відповідно до нового закону про держслужбу, запрацює в Україні лише з січня наступного року. В. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун і міністр інфраструктури Володимир Омелян цього тижня відмовилися працювати з обраними на конкурсі держсекретарями. У понеділок, 5 грудня, на спільній прес-конференції Супрун та Омелян розкритикували процедуру конкурсного відбору держсекретарів та заявили, що через недосконале проведення конкурсу у владні кабінети повертаються корупціонери та чиновники зі старої системи.

Цей скандал набирав обертів вже давно, коли громадськість, яка пильно спостерігає за проведенням цих конкурсів, почала звинувачувати Конкурсну комісію у просуванні на посади держсекретарів (із досить немалою зарплатою у понад 30 тисяч гривень) людей із сумнівним минулим і корупційним шлейфом. Але тоді її не чули. Тепер про це уже заговорили самі міністри. Цікаво, чи їх почують?

Доторканність Новинського

• Цього четверга Верховна Рада врешті дозволила притягнути до відповідальності народного депутата Вадима Новинського. За цю постанову проголосували 228 депутатів.

Читайте також: Без особливого статусу: як Новинського позбавляли недоторканності

Новинський звинувачується в утриманні проти його волі помічника покійного митрополита Володимира – архієпископа Драбинка з метою змусити предстоятеля УПЦ МП зректися престолу.

Як на мене, то це досить пересічна подія, але вона матиме пару політичних наслідків. По-перше, ще перед самим голосуванням за зняття з нього недоторканності, Новинський встиг нагадити Президенту Порошенку та Українському суспільству, що теперішній Президент був досить впливовим політиком часів Януковича, обіймаючи посади і Міністра закордонних справ і Міністра економіки. І саме Петро Порошенко підписував у той час прохання до Януковича надати громадянину Російської Федерації Вадимові Новинському українське громадянство.

А по-друге, після цього голосування фракція «Самопоміч» буде змушена повернутись до голосувань у сесійній залі Верховної Ради, оскільки їхні політичні вимоги уже закінчились.

Скандали з Порошенком посилюються

• «Справа Онищенка» починає набирати обертів. Цього тижня впливове британське видання The Independent опублікувало статтю «Bags full of bank notes and a plot to bring down a prime minister: Politician makes claims of vast corruption in Ukraine» про політичну корупцію на найвищих щаблях влади в Україні.

І тепер стає зрозумілим, що звинувачення, які озвучує Онищенко скеровані не лише проти Порошенка і його найближчого оточення, але й мають на меті відбілити репутацію екс-прем’єра і очільника партії «Народний фронт» Арсенія Яценюка.

• 5 грудня, у Слов’янську (Донецька область) за участі Петра Порошенка була відкрита телевежа на горі Карачун, яка була зруйнована бойовиками у 2014 році. Цього ж дня «Громадське телебачення Донбасу» і філія Національної телекомпанії України (НТКУ) «Донецька регіональна дирекція» (канал «ДоТеБе») зробили заяви щодо перешкоджання роботі журналістів цих ЗМІ під час відкриття цієї телевежі. За словами журналістів цих телеканалів, вони мали акредитацію та дозволи на відео-зйомки. Однак, перед початком заходу до них підійшли представники правоохоронних органів, повернули їх в автобус і не випускали звідти упродовж 4 годин – до завершення заходу.

Вони звинувачували журналістів, що ті нібито вказані «в базах злочинців», і «попередили», що «можуть прострілити ноги». Виглядає так, що президент просто не захотів допустити на захід місцевих незалежних журналістів, адже ті, кому було відмовлено, якраз були одними з перших, хто потрапив у «розстрільні списки» бойовиків.

Топ-подія або Львівщина уже живе очікуванням свят

• Загалом цей тиждень на Львівщині виявився дуже спокійним. Як завжди, останнім часом. Дещо розрухала інформаційний простір інформація від нардепа-утікача Онищенка про те, як він перераховував кошти за обрання представників Блоку Петра Порошенка головами обласних рад у кількох областях, в тому числі і Львівській.

Деякі журналісти намагались взяти коментар у голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина, однак той категорично відмовився це робити, сказавши «Навіть не хочу коментувати «бредові» заяви Онищенка!». Великого розголосу ця новина не набрала, але неприємний осад, звичайно, залишився.

А от голова Львівської ОДА Олег Синютка вирішив врешті відмовитись від словесного протистояння з міським головою Львова Андрієм Садовим і перейшов у наступ в питанні вирішення сміттєвої проблеми. Він підписав розпорядження про оголошення конкурсу на вибір інвестора для будівництва комплексу з утилізації твердих побутових відходів у Львівській області, яким затвердив порядок проведення конкурсу, а також склад конкурсної комісії, якій доручено розробити технічне завдання, а також здійснювати оцінку поданим пропозиціям.

Тепер залишилось дочекатись, чи відбудеться сам конкурс і скільки інвесторів на нього подадуться. Тримаємо за очільника області кулаки, щоб і з цим конкурсом не сталось так, як і з більшістю конкурсів на заміщення вакантних посад в ОДА.

Топ-подія або де подівся Садовий?

Львівський міський голова все ще, мабуть, переживає наслідки «чорного тижня». Він фактично зник з інформаційного поля, обравши тактику «тихого відсиджування». Він звичайно відвідує публічні заходи, але робить це мовчки. Навіть своє професійне свято – День місцевого самоврядування, він відзначив без проведення урочистої сесії Львівської міської ради.

Хоча з іншого боку, які можуть бути святкування, якщо майбутнє рухнуло. Тепер треба нову стратегію собі придумувати. Єдине, що цього тижня могло потішити Садового, це те, що його підлеглий Юрій Голець, затриманий за підозрою в отриманні 90 тисяч гривень хабара, вніс 2 мільйони гривень застави і вийшов зі слідчого ізолятора. Тепер можна і на роботі його поновити і схеми всі відновити.

Дмитро ПОСИПАНКО