НАБУ: скандали, конфлікти, гучні справи

1007513130

2016-ий рік проходив в Україні під гаслом боротьби з корупцією. Для цього були створені навіть спеціальні органи, ключовим з яких є Національне антикорупційне бюро України. Як виявилося, корупції в Україні стільки, що стане не на одне НАБУ, а жодна з початих справ, принаймні резонансних, досі не отримала свого логічного завершення.

ІА Дивись.info підбила підсумки роботи детективів-антикорупціонерів.

Аваківські рюкзаки

На початку червня детективи Національного антикорупційного бюро України ініціювали проведення Держфінінспекцією позапланової виїзної ревізії в Міністерстві внутрішніх справ щодо можливих зловживань при закупівлі рюкзаків у 2015 році.

Колишній заступник Авакова Сергій Чеботар і його син Олександр фігурують в матеріалах кримінальної виробництва за фактом закупівлі 6000 рюкзаків для потреб МВС за завищеною ціною. А почалося все з оприлюднення відео, на якому син міністра внутрішніх справ Олександр Аваков, ймовірно, домовлявся з екс-заступником голови МВС Сергієм Чеботарем про поставку рюкзаків для підрозділів міністерства.

Національне антикорупційне бюро отримало доступ до банківських рахунків компанії-постачальника тактичних рюкзаків для МВС «Дніпровенд», яку пов'язують із сином Авакова.

А у серпні Солом'янський суд Києва дозволив детективам НАБУ перевірити дзвінки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова у справі про сумнівну закупівлю рюкзаків для МВС у фірми, з якою пов'язують його сина Олександра.

Суд дозволив НАБУ вивчити інформацію про дзвінки в період з червня 2014 року по серпень 2016.

НАБУ проти ГПУ і навпаки

5 серпня ГПУ провела обшук і виїмку документів у НАБУ. Слідчі дії стосувалися провадження про незаконне прослуховування телефону, яке ініціював детектив НАБУ за заявою СБУ. Подальше протистояння цих органів отримало назву «війна».

Детальніше про це читайте тут: Скандальні моменти з життя прокуратури у 2016: війна між ГПУ і НАБУ, головний прокурор без досвіду та «рука Шокіна»

Як наслідок, ГПУ відкрило провадження проти НАБУ, а НАБУ – проти ГПУ. Зрештою в справу втрутилася СБУ, відкривши власну справу. Потім була спільна прес-конференція і яске-таке примирення…

Справа Кулика

Наприкінці червня у центрі прискіпливої уваги з боку НАБУ та САП опинився головний військовий прокурор АТО Костянтин Кулик. Під пильне око детективів він потрапив через своє розкішне життя. Виявилося – Кулик витрачає значно більше, ніж заробляє. Нерухомість, активи, закордонні подорожі, автівки не могли бути по кишені людині з прибутками військового прокурора.

7 жовтня детективи НАБУ завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом незаконного збагачення Костянтина Кулика. А 24 жовтня САП скерувала до суду обвинувальний акт.

Суддя Чаус і «капуста» в банках

9 серпня детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури спіймали на хабарі у 150 тисяч доларів США суддю Дніпровського районного суду міста Києва Миколу Чауса. Хабар суддя заховав у півторалітрову банку, щоправда, все не влізло.

Проблема полягала у тому, що суддя – особа недоторканна і затримати його не можна навіть з такою сумою, а Верховна Рада, яка може дати своє добро на затримання, саме перебувала на канікулах.

Микола Чаус і без 150-тисячного хабара мав недобру славу людини, яка за винагороду прийме будь-яке рішення. На його рахунку були справи проти Автомайдану, а також його називали ручним суддею Грановського, тісно пов’язаного з Кононенком, а відтак із Президентом Порошенком.

11 серпня судді Чаусу повідомлено про підозру в отриманні хабара.

Солом'янський районний суд Києва 25 серпня заарештував квартиру і автомобіль судді Дніпровського райсуду Києва і відмовився заарештувати його земельну ділянку і автомобіль матері. А 6 вересня Верховна Рада мала розглянути питання надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт судді Чауса. Хоча на той час скандальний суддя вже покинув межі України. Ймовірно, він у Криму.

Квартира Лещенка

6 вересня з’явилася інформація про придбання народним депутатом, журналістом, одним із найзапекліших борців з корупцією Сергієм Лещенком квартири площею майже 200 кв м у новобудові в центрі Києва.

7 вересня перший заступник голови Регламентного комітету Верховної Ради Павло Пинзеник заявив, що вимагає від НАБУ з'ясувати ситуацію з купівлею Лещенком елітної квартири, оскільки «йдеться про репутацію українського парламенту».

Пізніше сам Лещенко закликав Національне агентство із запобігання корупції та НАБУ провести перевірку з приводу придбання ним квартири, мовляв гроші чесно зароблені і боятися йому нічого. 10 вересня Ситник повідомив, що Лещенко вже дав НАБУ попередні пояснення з приводу придбання ним квартири в центрі Києва. З пояснення депутата випливло, що гроші йому дали жінки – колишня начальниця Олена Притула, цивільна дружина Анастасія Топольська і мама Сергія Тетяна Яківна зняла з депозитів, які оформлені на неї.

Однак 1 грудня НАБУ все ж знайшло порушення у придбанні квартири Лещенком, а саме – знижку на житло у мільйон 801 тисячу гривень.

Мартиненко і Швейцарія

У федеральній прокуратурі Швейцарії з 2013 року розслідується кримінальна справа проти Миколи Мартиненка за підозрою у хабарництві і відмиванні грошей. За даними місцевих ЗМІ, йдеться про 30 мільйонів швейцарських франків. Як писала швейцарська Sonntagszeitung, на рахунках Мартиненка у Швейцарії заморожені хабарі від чеської компанії Skoda SA, отримані за сприяння в отриманні контрактів на Хмельницькій АЕС.

У прокуратурі Чеської Республіки також розслідується кримінальна справа проти Миколи Мартиненка. Відтак розпочало кримінальне провадження й НАБУ. Мартиненко, звісно, всі звинувачення заперечує, а справу проти себе називає замовною.

Газова справа Онищенка

15 червня 2016 року в НАБУ та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили про викриття організованого злочинного угруповання, що завдало збитків державі у розмірі понад 3 млрд грн внаслідок спільної діяльності на підставі угод, укладених з ПАТ «Укргазвидобування». Відповідно до доказів, отриманих під час досудового розслідування кримінального провадження, організатором корупційної схеми є Олександр Онищенко, якого Верховна Рада України 5 липня позбавила недоторканності, а також проголосувала за його затримання та арешт. Усього в рамках даного кримінального провадження було затримано 12 підозрюваних.

У так званій «газовій справі» народного депутата Олександра Онищенка 5 підозрюваних визнали себе винними і уклали угоду на співпрацю зі слідством. Серед них - директор біржі «Львівська універсальна», директор товарної біржі «Центр» та брокер однієї з бірж, які організовували фіктивні аукціони з продажу газу на користь фірм, підконтрольних народному депутату Онищенку. Також угоду зі слідством уклали куратор і особа, відповідальна за створення фіктивних підприємств, через які виводилися кошти від перепродажу газу.

Ще наприкінці липня Онищенко покинув межі України. Він заперечує свою провину і натомість заявляє, що влада використовувала його в своїх корупційних схемах.

У грудні «справа Онищенко» отримала новий оборот. СБУ звинуватила його в зв'язках із спецслужбами Росії. Натомість Олександр Онищенко заявив, що володіє чотирма кейсами записів з матеріалами, які компрометують президента Петра Порошенка та його оточення.

8 грудня Національне антикорупційне бюро почало розслідування щодо так званих плівок Онищенка.

Перелічені вище справи – це тільки незначна частина тих, які розслідує НАБУ, однак вони серед найпомітніших і найгучніших. Щоправда, їх об’єднує одна дуже невесела риса – жодна з них наразі не доведена до логічного завершення…

Підготувала Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: