Політичний огляд тижня: бюджет під покровом ночі, буремна сесія ЛМР та наближення виборів

Дмитро Посипанко, політичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора

Вбивство російського посла

• 19 грудня 2016 року могло змінити перебіг сучасної світової історії. У цей день посла Росії в Туреччині Андрія Карлова застрелив 22-річний турецький поліцейський. Це сталось на відкритті виставки «Росія очима турків», ініціатором якої було російське посольство, де посол мав кількахвилинну промову. Нападник під час стрільби вигукував: «Не забудемо Алеппо! Не забудемо Сирію!».

Прочитавши цю новину, багато українців дуже втішились, адже вони вважають, що «катюзі дісталось по заслузі». Однак спробуємо поглянути на цей теракт з тверезою головою. По-перше, виправдовувати вбивство — це не надто гуманно і зовсім не по-християнські, навіть, якщо це вбивство посла держави, яка посягнула на нашу незалежність і суверенітет. По-друге, це вбивство дало додаткові козирі Путіну в Сирії, який нібито воює там із екстремістами і терористами. По-третє, це вбивство послаблює позиції противників Росії в ООН. По-четверте, якщо це вбивство було не лише помстою за Алеппо, але й мало на меті зруйнувати дипломатичні відносини між Росією та Туреччиною, то цього зробити не вдалось. І по-п’яте, але, мабуть, найголовніше. Це вбивство показало врешті росіянам до чого призвела зовнішня політика їхнього ідола.

Теракт в Німеччині

• Цього тижня Німеччину сколихнула теж низка терористичних актів, в результаті яких постраждали щонайменше 50 людей. Спочатку в Берліні терорист здійснив наїзд вантажівкою на відвідувачів Різдвяного ярмарку, а на наступний день у місті Вісбаден невідомий розстріляв перехожих на вулиці. Згодом терористична організація «Ісламська держава» заявила, що трагедія на різдвяному ярмарку в Берліні 19 грудня є її терористичним актом.

Після цього в Німеччині знову розпочалась серйозна дискусія щодо міграційної політики, котра відкрила двері до Німеччини терористам із країн Близького Сходу та Середньої Азії. Одні кажуть, що немає ніяких підстав змінювати своїй повсякденній поведінці та піддаватися страхові, бо саме цього прагнуть терористи. Інші вимагають серйозних висновків і безжальної депортації всіх, хто виявив симпатії до терористичних методів і ідеології. Тому чекаємо нового витка міграційної кризи в ЄС, а це, скоріш за все, знову негативно позначиться на наданні безвізу для України.

Читайте також: Кінець євроінтеграції, трагедія покоління та «як виграти вибори завдяки Facebook». Політичні підсумки року: світ

«Майдан» в Польщі

• Минулого тижня поляки вийшли на «Майдан» і протестують проти планів польського ‎уряду обмежити доступ журналістів до парламенту.‎ Демонстранти щоденно збираються біля будівлі Сейму, де опозиція продовжує ‎сидячий страйк, розпочатий у п`ятницю 16 грудня.‎ Прибічники «правого» уряду також збираються на свій протест у польській ‎столиці.‎ За новими правилами, які критикує опозиція, наступного року до парламенту ‎пускатимуть лише декількох журналістів. Записи парламентських засідань можна ‎буде робити п`ятьом обраним польським телевізійним станціям. Відтак опозиція ‎звинувачує владу країни у намірах придушити свободу преси.‎ Водночас представники польського уряду заявляють, що заплановані заходи не є ‎обмежувальними. Там стверджують, що після їх впровадження журналісти перестануть «чіплятися» до ‎депутатів всередині парламентської будівлі. В уряді також звинувачують опозицію у ‎спробі незаконного захоплення влади.

Багато хто в Україні, звичайно ж, побачив у цих політичних заворушеннях в Польщі «руку Кремля», однак тут варто зауважити, що внутрішня політика правлячої партії рано чи пізно мусіла призвести до загострення в суспільстві. Влада Польщі на чолі з Анджеєм Дудою та Беатою Шидло прийняла уже немало неадекватних рішень, але тиск на засоби масової інформації переповнив чашу терпіння польської опозиції. Виглядає так, що влада і опозиція дійдуть все-таки до компромісного рішення, однак перші тривожні дзвіночки для влади уже прозвучали.

Номінант на Нобелівську премію миру

• Глава французького «Центру політичних і міжнародних відносин» (CFPA) Фаб'єн Боссара заявив, що офіційно висунув кандидатуру президента Російської Федерації Владіміра Путіна на здобуття Нобелівської премії миру за його «миротворчі зусилля». Думаю, коментарі тут зайві.

Націоналізація ПриватБанку

• В ніч на Святого Миколая Кабінет Міністрів України «порадував» понад 20 мільйонів українців своїм рішенням про націоналізацію ПриватБанку. Це був шок для всієї України.

Свої враження і думки про це рішення я уже писав в огляді «Неприватний «Приват». Історія політичного прецеденту». Але 22 грудня з’явилась врешті альтернативна точку зору на події, що відбулись з ПриватБанком. Оприлюднила її «Українська правда». Щоб не переповідати все те, що написало «екс-правління ПриватБанку», прочитайте статтю «Що стоїть за націоналізацією ПриватБанку. Версія екс-правління».

Якщо коротко, то екс-правління ПриватБанку, в тому числі і сам Коломойський, звинуватили у всіх своїх бідах Главу Нацбанку України Гонтарєву, яка своїми рішеннями довела ПриватБанк до стану неплатоспроможності. Таким чином колишній менеджмент банку досить не двозначно «наїхав» на Президента Порошенка, але подякував Прем’єр-міністрові Гройсману. Чим фактично довів тезу про те, що Володимир Гройсман намагається повністю відмежуватись від свого патрона Порошенка і починає активно формувати імідж незалежного політика.

Бюджет-2017

• Верховна Рада України в ніч на 21 грудня прийняла Державний бюджет на 2017 рік з дефіцитом понад 77 мільярдів гривень. За проект закону про державний бюджет проголосували 274 депутати при необхідних 226. Не голосували за цей закон у повному складі представники Опозиційного блоку та ВО «Батьківщина», а також більшість членів фракції «Самопомочі».

Третій рік поспіль український парламент притримується дуже дивної традиції і голосує за головний фінансовий документ вночі. Ще одна тенденція, якої вперто притримуються наші парламентарі – це голосування за бюджет, остаточну редакцію котрого ніхто в очі не бачив. Традиційним також і стало внесення змін до Податкового і Бюджетного кодексів безпосередньо перед прийняття бюджету. Цей рік не став виключенням. Виникає логічне запитання: як народні обранці разом з урядовцями встигають за кілька годин відкоригувати бюджет після змін податкових і бюджетних правил? На це логічне питання є також логічна відповідь: ніяк. Вони просто цього не роблять. Нардепи голосують всліпу. Вони не знають, що там закладено і на що закладено. Мабуть, тому і розгляд бюджету відбувається вночі, щоб ніхто не бачив цього посміховиська. Прем’єр-міністр Гройсман назвав цей бюджет «людиноцентричним» і тут важко не погодитись з ним. Єдина проблема – людина у розуміння Гройсмана кардинально відрізняється від тієї людини, якою ми звикли її бачити. Люди для нашого Прем’єра – це ті, кому байдуже, яка мінімальна заробітна плата в Україні, ми для нього – це звичайний електорат.

Обласний бюджет-2017

• Цього тижня Львівщина теж отримала свій бюджет на 2017 рік. Прийняття цього документа, на щастя, відбувалось не вночі. Та й запитань до нього практично немає. Особисто мене цікавить лише одне: яким чином виділяються кошти на реалізацію обласних програм без розгляду звітів виконання цих програм за попередній рік? А це небагато-немало в 2016 році було майже 900 мільйонів гривень. Рішення про затвердження бюджету приймалось без участі фракції «Самопоміч», оскільки та покинула сесійну залу після того, як обласна рада не відреагувала на прохання голови фракції Інни Свистун оголосити перерву і відправитись усім депутатським корпусом на допомогу Садовому, якого в цей час атакували активісти «Розвитку громади», про що буде трохи нижче.

Міліція з народом

• 21 грудня близько двох сотень колишніх працівників МВС, які перебувають на пенсії, прийшли під Львівську ОДА вимагати перерахунку свого пенсійного забезпечення. Як розповіли учасники мітингу, їхні пенсії не перераховувались ні у зв’язку із інфляцією, ні у зв’язку із підвищеннями прожиткового мінімуму. Крім того, пенсіонери МВС обурені тим, що їх не долучають до реформування системи МВС, а також вимагали відставки міністра Арсена Авакова.

До мітингувальників вийшли голова ОДА Олег Синютка і новий очільник поліції Львівщини Валерій Середа. Синютка пообіцяв передати до Верховної Ради усі вимоги учасників протесту. Під час акції учасники на півгодини перекривали дорогу під Львівською ОДА. Водночас, пенсіонери МВС заявили, що даний пікет був лише першим із запланованих, а акції протесту триватимуть.

Таким чином, на мою думку, обласна організація ВО «Батьківщина» і її очільник, теж міліціонер-пенсіонер Михайло Цимбалюк, розпочали свою підготовку до позачергових парламентських виборів.

Розгул громадськості

• Цього тижня отримав своє продовження квест із львівським сміттям. Спочатку на Сихові знайшли несанкціоноване сміттєзвалище. А потім загострилась ситуація на Рясному, де є ідея встановити сміттєсортувальну лінію. Із сихівською проблемою міський голова Львова після розголосу у ЗМІ пообіцяв розібратись і винних покарати, а от з Рясним йому поки що не вдається впоратись.

Не вдається, бо туди втрутилась одна з славнозвісних громадських організацій – «Розвиток громади». За її підтримки і безпосереднього керівництва два дні перекривалась вулиця Шевченка, а в четвер, коли мала відбутись сесія Львівської міської ради, її «активісти» увірвались в сесійну залу міськради і зірвали її. У цій всій ситуації, особисто мене, хвилює лише одне, як під приводом турботи за львів’ян, робиться в місті і області повний безлад так званою «громадськістю».

Розумію, що після «ночі гніву» ніхто не може повернути громадські рухи у якісь правові рамки, але новому очільнику львівської поліції спільно зі Службою безпеки вартувало б почати виконувати свої безпосередні функціональні обов’язки. Нам врешті треба навчитись цивілізовано відстоювати свою позицію і забути про перекриття вулиць і силові протистояння в органах влади. Нагадаю, що громадська організація «Розвиток громади» нещодавно «делегувала» свого члена на посаду заступника прокурора області Квятківського і вони мають неабиякі можливості і важелі вирішувати всі свої ініціативи в правовому руслі без застосування свого бойового крила. Хоча! Вибори ж на носі… Тому це тільки початок.

Дмитро ПОСИПАНКО