Радикальні і помірні дії: як громадські активісти рятують ліси від незаконних рубок (фото)

Лісове господарство сьогодні знаходиться у критичному стані. Принаймні у цьому впевнені громадські активісти, які стають на захист зелених легень України. ІА Дивись.info поспілкувалася з  людьми, які безпосередньо відстоюють права лісів на життя, але, у той же час, є звичайними громадянами, як і будь-хто з нас.

З’ясувалося, активістів, які є у Львівській області, можна поділити на дві категорії: ті, хто діють стриманими методами (вивчають документи, проводять аналіз території, замірюють товщину стовбуру дерев тощо) та тих, хто, окрім цих дій, також вдається до більш радикальних — рейдів у ліси під час незаконних рубок, наприклад.

До категорії перших належить Максим Цибух — волонтер «Лісової варти» (проект, який за фінансової підтримки посольства Фінляндії в Україні створив Всесвітній фонд дикої природи, — авт.ред.).

Сьогодні Максим заробляє на життя оздоровчою гімнастикою. У вільний же від роботи час він пильнує лісове господарство Львівщини. Разом з іншими волонтерами «Лісової варти» він вже чотири рази виїздив у ліс, аби за допомогою телефона, кількох лінійок та звичайної спостережливості з’ясувати, чи відповідає там усе нормам законодавства України.

Оголошення про те, що йде набір волонтерів у «Лісову варту» Максим Цибух побачив в Інтернеті випадково. Але одразу зрозумів, що треба йти.

«Мене ліс зачіпає тому, що я дуже часто ходжу в походи у гори і бачу, що він зараз нещадно вирубується. Для себе я зрозумів, що допоки країна бідна і корумпована, ліс будуть красти. Бо, наприклад, Норвегія — багата країна, яка через 5 років повністю відмовиться від вирубки лісів», — ділиться роздумами Максим.

Два дні інтенсивних тренінгів по 8-10 годин і практичні заняття залишили чоловіка майже без сил, але тільки вкоренили бажання боротися з незаконними рубками простими, як він каже, і дієвими методами.

[dyvys_blockqoute text="Більшість порушень полягають  у тому, що у планах рубок вказують одне, а на ділі роблять зовсім інше. Наше завдання — встигнути це побачити" author="Максим Цибух, волонетр «Лісової варти»"]

Попереджати біду Максим разом з іншими волонтерами і координатором від «Лісової варти» виїздить з фотоапаратом, телефоном та простими вимірювальними приладами.

«Ми вимірюємо площу, аби зрозуміти, чи вона співпадає із заявленою у планах рубки. Далі передаємо цю інформацію експерту, який її опрацьовує. Крім того, на кожній ділянці є стовпчик із нанесеними на нього даними. Ми його фотографуємо на телефон з геотегом та надсилаємо тим же експертам. І якщо для вимірювання території вам потрібні якісь знання і не кожен зможе це зробити, то надіслати фото може будь-хто», — запевняє Максим Цибух.

Місце для дослідження рубок команда волонтерів обирає заздалегідь. Так, на сайті Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства є інформація про заплановані рубки.

За словами Максима, залежно від величини розходжень із офіційними даними, ця інформація потрапляє до ЗМІ (якщо порушення зовсім незначні) або до лісової охорони. Якщо ж все серйозніше, експерти передають ці дані у правоохоронні органи.

«Дуже зараз допомагають соціальні мережі, тому про наші виїзди ми пишемо там і позначаємо відповідальних осіб. Були навіть випадки, коли після висвітлення у соцмережах, ми отримували дзвінки з поясненнями від відповідальних осіб», — згадує активіст, але тут же з сумом констатує, що сьогодні люди часто пишуть: «Ой, рубають ліс!», але ніхто нічого не робить.

Читайте також: Культура ведення лісового господарства за останні два роки покращується, — експерт Всесвітнього фонду природи (інтерв’ю)

Активіст переконує: допомогти боротися зі знищенням лісів дуже просто. На це лишень потрібне бажання та телефон з камерою.

У тому, що громадяни України замість реальних дій часто тільки виплескують свої емоції в Інтернет, із Максимом солідарний і Тарас Матвіїв — волонтер і борець із незаконною рубкою лісів. Разом з однодумцями він минулого року заснував групу «Стоп лісоцид».

«Насправді ідеї об’єднатися довкола протидії лісоциду були давно, але у нас не доходили руки: то Майдан, то волонтерка на схід. Зрештою, на початку минулого року ми об’єдналися в групу небайдужих людей і почали власну боротьбу проти незаконних рубок», — каже Тарас Матвіїв.

Колись громадські активісти починали свої заходи з перевірок територій на Жидачівщині, пізніше — діяли разом з поліцейськими у Ходорові (перевіряли ешелони з лісом). Сьогодні ж їхня діяльність охоплює більші верстви населення та є доволі розгалуженою.

«Ми дуже багато запозичили у «Лісової варти», але вони намагаються діяти лише у певних рамках громадських інспекцій, обмежуючись складанням протоколів, фіксацією. Ми ж намагаємося включати усі механізми. Так, ми робимо те ж, що і «Лісова варта», але далі продовжуємо: тиснемо на поліцію, тиснемо на місцеві органи влади. Це закінчується тими ж кримінальними провадженнями, — ділиться Тарас Матвіїв. — Інший крок — просвітницький. Мало виходити раз на місяць у ліс і у Фейсбуці публікувати інформацію, що щось не так. Треба їздити на місця, спілкуватися з громадою, пояснювати кожному повноваження, доводити, що ліс — це їх майно тощо. Третій елемент —публічність. Ми намагаємося виводити це в рамки медіапростору, висвітлювати все».

Крім цього, активісти «Стоп лісоциду» проводять рейди, під час яких викривають незаконні рубки. Так, вони можуть «накрити» винищувачів лісу просто на місці злочину. Бувають випадки, коли активісти хапають на гарячому вже фури з деревиною.

Читайте також: Активісти пройшли «похоронною процесією» на знак протесту проти рубок лісів (фоторепортаж)

«Зупиняти машину ми не можемо. Але за законом маємо право витребувати у водія лісовоза документи на вантаж, наявність чіпів на колодах абощо. Для цього ми чекаємо, доки він зупиниться на переїзді або буде розвантажуватися чи завантажувати ліс, — розповідає Тарас Матвіїв. — Якщо є порушення, ми це обов’язково фільмуємо і передаємо в правоохоронні органи».

Утім, каже активіст, буває і таке, що рейди виявляються порожніми. До прикладу, людина чує, що всюди ріжуть ліс, переконує себе, що це незаконно і телефонує волонтерам. Вони виїжджають, а на ділі з’ясовується, що рубка була цілком законною. Але, запевняє Тарас, це також потрібно, бо тримає в тонусі тих, хто займається цією справою, демонструє, що за їх діяльністю стежать.

Одним з головних факторів успішної роботи на цьому фронті волонтер вважає наявність великої кількості інформаторів серед людей, які живуть поблизу лісів. Зрештою, саме завдяки ним активісти отримують можливість ловити злодіїв «на гарячому».

Людям же, які також хочуть боротися з лісоцидом, Тарас Матвіїв радить зв’язатися з такими активістами, як він.

«Ми так чи інакше вийдемо на зв’язок, — запевняє він. — Якщо там, де живе ця людина, немає наших дієвих партнерів, ми перезнайомимося, потім скоординуємося і будемо запрошувати на навчальні семінари. Там всім чітко розкажуть, як розрізняти законні, незаконні рубки тощо. Без навчання це не матиме сенсу».

Другий момент, який радить завжди враховувати Тарас, це відсутність емоцій і аналіз ситуації. Активіст переконує, що сьогодні є дуже багато непотрібної інформації, яка заважає сконцентруватися на справжніх порушеннях. І третє — це системність в роботі.

Читайте також: Як деревообробний бізнес Львівщини виходить з тіні (фото)

Щодо роботи. Обидві організації: «Лісова варта» і «Стоп лісоцид» запрошують усіх небайдужих приєднуватися до їх лав. Так, «Лісова варта» проводитиме навчальні тренінги 18-19 березня у Києві та 1-2 квітня у Львові. Для участь потрібно заповнити заявку на сайті. Участь безкоштовна. «Стоп лісоцид» веде активну діяльність у Фейсбуці. Для листування діє пошта: [email protected]

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО