Кіт на службі: музей Франка обзавівся рудим співробітником (фото)

На посаду музейного кота претендували 20 кандидатів зі Львова, Києва, Івано-Франківська, Харкова та Житомира, передає ІА Дивись.info

Сьогодні, 22 березня, Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка завів власного кота. З-поміж 20 кандидатів комісія з працівників музею обрала одного. Переможцем став молодий котик на ім’я Арчі з ветеринарної клініки на вул. Ряшівській. У фіналі з трьох кандидатів він обійшов кота з Івано-Франківська та львівського котика, якого комісія прозвала Інтелектуалом. Арчі переміг у силу того, що родом зі Львова, а також завдяки своєму юному віку.

Більшість працівників музею проголосували за рудого кота Арчі, який тепер носитиме прізвисько Мурлика. Фото: Дивись.info

Директор музею Франка Богдан Тихолоз зазначає, що кота вирішили завести не просто так. По-перше, потрібен був медіапривід — зробити музей позитивним і сучасним. По-друге, як відзначає франкознавець, це відома світова практика.

— Моя програма на посаду директора називалася «Живий музей живої людини», а дім, у якому немає кота, це не зовсім дім, — каже Богдан Тихолоз. — У багатьох музеїв на службі є музейні коти. Вони мають пильнувати, щоби не було мишей. Також вони приваблюють відвідувачів. Але найголовніша причина — сам Франко, який дуже любив тварин. У його домі був кіт, рудий. Ім’я його точно невідоме, але є всі підстави вважати, що він був Мурлика, бо саме так називається кіт у відомій поемі-казці «Лис Микита». Франко не тільки мав його за кота. Він мав його за друга і лікаря. Відомо, що кіт вилазив поету на плечі, багато хто згадував, що його часто можна було застати у такій позі. Думаю, деякі поезії Франка написані під впливом кота. То як може не бути кота у цьому музеї?

Директор Музею Франка Богдан Тихолоз. Фото: Дивись.info

За словами директора, котик раніше був у сім’ї, але пізніше з’ясувалося, що в однієї дитини — алергія. Родина вирішила його віддати на перебування у ветеринарну клініку, а коли побачила оголошення, то одразу подала кандидатуру Арчі.

Відтепер, до речі, кота зватимуть Мурликою — так, як у «Лисі Микиті» Івана Франка. Поки що його поселили у кімнаті, де працюють наукові співробітники. Як тільки кіт освоїться, його переведуть безпосередньо у головне приміщення музею.

Богдан Тихолоз зазначає, що вже на два місяці кіт забезпечений усім необхідним: їжею, лотком, спальним місцем тощо. Надалі ж працівники музею шукатимуть інші джерела фінансування потреб нового працівника.

«Я обіцяю, що він у нас буде на повному забезпеченні. У музеї кіт житиме до кінця свого життя», — додав директор.