дивись.info

Правосуддя чи «затягування зашморгу»? Що відбувається із антикорупційною платформою YouControl

Правосуддя чи «затягування зашморгу»? Що відбувається із антикорупційною платформою YouControl

Минулого тижня суспільство сколихнула новина – СБУ провело обшуки в співробітників аналітичної платформи YouControl.

Завдяки сервісу за останні місяці було створено понад 1000 журналістських антикорупційних розслідувань.

Що відбулось і чому це тривожний знак, розбирались журналісти Дивись.info.

Хронологія подій

Зранку, 23 березня, почались обшуки СБУ у керівників та співробітників компанії «Ю-Контрол» вдома та в офісі, а також у технічних партнерів, таких як Ковтонюк Олексій (ТОВ «Вішну») та Соколов Ігор (ТОВ «Шерон Інтернейшнл), та їх родичів.

Слідчі дії відбувались за рішенням Шевченківського районного суду столиці. Через те, що провадження рахується закритим, відповідну ухвалу суду громадськість змогла побачити лише наступного дня. І побачене не на жарт здивувало багатьох журналістів та активістів, що мали змогу працювати з аналітичною платформою. Тож, компанії інкримінують Статтю 359 Кримінального Кодексу: «Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації».

Рішення судді виносилось на основі клопотання, яке мотивовано тим, що «в період з 2015 року по теперішній час представники спеціальних та розвідувальних органів РФ, діючи за попередньою змовою з представниками створених в Україні об’єктів господарювання, вчиняють незаконний збут та використання електронно – обчислювальних машин, мобільних телефонів та програмного забезпечення російського виробництва, що відносять до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації».

При цьому, в ухвалі йдеться, що компанія завдяки програмному забезпеченню збирала інформацію з таких джерел як: «Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Єдиний державний реєстр судових рішень», «Єдина автоматизована система ДФС України» та інших органів влади.

При цьому, «російський слід» фігурує в ухвалі лише раз і на початку, тож з ухвали не зрозуміло, у чому саме звинувачують компанію: в поширенні інформації з обмеженим доступом, у використанні російського ПЗ, чи у втручанні в роботу порталів із даними, якими володіє Держава, адже стаття 359 (навіть із коментарями) не дає жодної конкретики.

Ще більше запитань

Відразу ж після початку обшуків, у компанії повідомили, що адвоката (незважаючи на відповідне посвідчення та договір про правову допомогу) не допустили до місця проведення слідчих дій. Втім, через певний час йому дозволили присутність лише в квартирі гендиректора Сергія Мільмана.

Обшуки пройшов в 11 місцях: офісі, в квартирах керівників, співробітників, у партнерів-підрядчиків та їх сімей. Було задіяно близько ста співробітників СБУ. В результаті на офіційному сайті силовиків з’явився відповідний прес-реліз:

«Правоохоронці встановили, що ділки, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, протиправно втручалися в роботу автоматизованих систем та комп’ютерних мереж державних структур. Фахівці СБ України зафіксували копіювання зловмисниками інформації, зокрема з систем та мереж Міністерства юстиції, фіскальної служби та Державної судової адміністрації України. Комерсанти продавали клієнтам доступ до нелегально створеної бази, видаючи її як зібрану з відкритих джерел».  Тут вже немає нічого ані про Росію, ані про порушення прав людей на публічність, тому прес-реліз породжує ще більше запитань, не надаючи відповідей. Однак, це може бути і через таємницю слідства.

Що таке YouControl?

По-перше, варто нагадати собі, що таке аналітична платформа YouControl. Детально про це журналісти Дивись.info свого часу запитували у засновника компанії Сергія Мільмана.

«Платформа з’явилась в середині 2013 року. Одна з серйозних проблем в бізнесі  – це невиплачені кошти за надані послуги або поставлені товари. І ми постійно стикалися з тим, що неможливо прослідкувати, коли компанія перестає бути платоспроможною. І от виникла ідея, що треба заздалегідь знаходити інформацію про те, що компанія стає проблемною.

Ми знайшли таке видання як «Бюлетень державної реєстрації», це друковане видання, щомісяця друкувалось лише приблизно 500 екземплярів, які розповсюджувались по бібліотеках і державних реєстраторах. Щоб зрозуміти, це було 300 сторінок 6-м шрифтом, але саме там була інформація про те, що компанія почала процедуру банкрутства. Тобто, дуже важлива інформація у надзвичайно незручному вигляді. Зрозуміло, що вручну неможливо опрацьовувати цей матеріал, бо там навігації навіть жодної не було. Отже, ми вирішили це систематизувати, почали сканувати ці видання, зробили первинну базу, і вже десь у 2014 році ми зрозуміли, що ця база не вирішує  жодних проблем і компанії не розуміють, навіщо їм це потрібно. І ми відчули, що треба суттєво розширити сервіс, дати більше інформації, аби більш повноцінне уявлення скласти про стани різних компаній.

Далі ми побачили, що з’явився інтерес журналістів до нашої системи, адже ці дані раніше не опрацьовувались, тому журналісти почали вносити певні пропозиції щодо розвитку платформи. І ми побачили синергію, тому що цілі дуже схожі у бізнесу щодо розуміння партнера і у журналістів щодо розуміння того, хто стоїть за тою чи іншою компанією».

Журналісти Дивись.info уже протягом 6 місяців користуються можливостями платформи для написання своїх розслідувань, адже відкриті дані, зібрані на одному майданчику, дозволяють наявно дослідити ті зв’язки, що поєднують певні компанії, їх власників чи уповноважених осіб. Читайте крайні тексти тут:

Каша з хробаками: як фірма з орбіти Юри Єнакіївського годує армію

Як львівські забудовники ловлять інвесторів на гачок (розслідування)

Як сміттям викачували гроші з львівського бюджету, або Ще одна афера з відходами

Юридичний коментар      

Проаналізувавши ухвалу суду, юристи в першу чергу посилають на закон «Про доступ до публічної інформації». «Відповідно до статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація у формі відкритих даних (відкриті дані) оприлюднюється для вільного та безоплатного доступу до неї. Відкриті дані дозволені для їх подальшого вільного використання та поширення, – говорить юрист агенції «Захист власності» Ольга Чайковська. – Відповідно, інформація, отримана ресурсом із відкритих джерел, а саме публічних реєстрів – це публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації».

«При цьому, закон «Про захист персональних даних» передбачає, що персональні дані лише можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. При цьому закон прямо передбачає, перелік видів інформації, що не є обмеженою в доступі.  Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про інформацію» будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Інформацією з обмеженим доступом, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію»  є конфіденційна, таємна та службова інформація, – коментує юрист. – Відтак, інформація, яка розміщується інформаційною платформою, що взята із публічних загальнодоступних реєстрів, не відноситься до інформації з обмеженим доступом та є відкритою з обов’язковим посиланням на джерело інформації».

Співпадіння?

Ця доволі неоднозначна ситуація з обшуками як по годиннику співпала з іще одною ситуацією, про неоднозначність якої висловились навіть європейські політики, а саме – зміни до законодавства щодо е-декларування. Тепер антикорупційні громадські формування, а також всі, хто з ними співпрацює, мають подавати обов’язкові е-декларації.

23 березня депутати ВР ухвалили відповідні зміни. Нові правки до закону «Про запобігання корупції» отримали неабиякий резонанс серед світової спільноти. Уряди США, Великобританії та ЄС закликали український парламент переглянути нові зміни та відмовитись від їхнього впровадження, оскільки це, на їхню думку, є «кроком назад», що може завадити процесу реформування нашої країни.

Таке враження, що готується свідомий та одномоментний «відкат» на кілька кроків назад в антикорупційному питанні. Чому? Бо платформа YouControl завдяки систематизації даних з відкритих джерел робить певні зв’язки очевидними (в ЄДР треба вручну шукати усіх засновників, історію та, зрештою, знати, де саме шукати). А платформа буквально робить тему протидії корупції доступною всім. Знайти конвертаційні центри? Дізнатись, до кого ведуть довгі ланцюжки дрібних компаній? Виявити офшори у власниках? Легко! Така сама історія з антикорупційними громадськими організаціями – в добу відкритих даних все більше громадян відчувають потребу в консолідованій боротьбі із корупцією, однак, свіжі зміни щодо е-декларацій зроблять антикорупціонерів самотніми воїнами в полі, адже будь-хто, пов’язаний із цими ГО відтепер змушений буде подавати е-декларації.

Імовірний наступ на антикорупційні ініціативи в діях СБУ помітили навіть у міжнародній антикорупційній організації Transparency International. «Зважаючи на останні події стосовно тиску правоохоронних органів на бізнес у сфері відкритих даних, представництво міжнародної антикорупційної організації Transparency International Україна заявляє, що вважає неприпустимим вибірковий підхід правоохоронних органів до бізнесу та пропонує збільшити число та якість відкритих реєстрів, – йдеться у публічній заяві. – Тиск Служби безпеки України на бізнес у сфері відкритих даних спричинив хвилю обурення серед журналістів-розслідувачів та громадських антикорупціонерів, для яких робота з відкритими даними є професійною необхідністю. Замість того, аби розширити кількість та якість наповнення відкритих реєстрів та привести їх у відповідність до закону, або захистити закриті за законом дані, держава вирішила боротися з окремими представниками бізнесу, який надає послуги зі збору відкритих даних».

До слова, сьогодні мають відбуватися допити менеджерів компанії співробітниками СБУ, тож є шанс більш детально зрозуміти претензії правоохоронців.

Мар’яна ТКАЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.