дивись.info

Неможливо уявити протест без соціальних медіа зараз, – експерт із виборів і соціальних мереж

Неможливо уявити протест без соціальних медіа зараз, – експерт із виборів і соціальних мереж
Джошуа Такер. Фото: Анастасія Стьопіна

Професор Нью-Йоркського університету, керівник дослідницької лабораторії SMaPP, яка вивчає соціальні мережі, експерт із виборів і соціальних мереж, автор блогу на Washington Post Джошуа Такер в Українському католицькому університеті у Львові поділився думками та результатами досліджень впливу соціальних медіа на протестні рухи.

ІА Дивись.info занотувала найцікавіше з його виступу.

Є формула, за якої можна визначити, чи будуть люди протестувати

Протестні рішення переважно емоційні. Коли ви бачите певний протест, то вирішуєте чи варто до нього долучатися, чи ні. І якщо ви вирішили долучитися, то вам треба буде чимось пожертвувати. До прикладу, якщо ви вчитеся, то не зможете відвідати якусь лекцію, яка буде йти під час протесту. Крім того, є певні жертви, про які ви не знаєте: вас можуть арештувати, вчинити акт фізичного насильства тощо.

Є також певні переваги: очікувані та неочікувані. Коли ми кажемо про очікувані переваги, то говоримо про те, чи взагалі цей протест матиме успіх, чи за рахунок нього стануться певні зрушення, які будуть корисними. Якщо ви протестуєте проти шахрайства на виборах, як це було у випадку Помаранчевої революції, то, звичайно, фактичним результатом буде те, що знову проведуть вибори. Але є такі протести, коли ви розумієте, що ймовірність позитивного результату дуже низька.

Відтак, є формула, за якої визначають, чи будуть люди протестувати. Громадськість вийде на вулиці, коли переваги – очікувані і неочікувані – будуть перевищувати витрати.

Хто виходить на протести

Є три категорії людей:

  1. Ті, хто незалежно від того, що відбувається, завжди будуть проти певного режиму і будуть протестувати.
  2. Ті, кому подобається режим і вони ніколи не будуть протестувати.
  3. Ті, хто буде виходити на протест, але лише за правильних обставин — певної кількості учасників, які вийшли на протест.

Рішення брати участь у протесті чи ні, залежить від того, у межах якого порогу ви знаходитеся. Але люди можуть відходити від порогу у 30%, наприклад, до порогу у 10%. Чому? Наприклад, у вашому житті щось сталося чи режим щось таке зробив, що вас остаточно роздратувало тощо.

Джошуа Такер. Фото: Анастасія Стьопіна

Крім того, ми припускаємо, що люди, які виходять на протест, будуть продовжувати виходити, якщо у вас знову буде погана влада.

Вплив соціальних медіа на протестні рішення

Соціальні медіа можуть кількома способами впливати на рішення людей:

  1. Вони надають інформацію про протести. Щоби оцінити жертви, люди повинні взагалі знати, що протест відбувається. Ви оцінюєте, чи є поліція, скільки її тощо. І швидкість передачі інформації соціальними медіа знижує цю ціну, бо тепер ви знаєте, що відбувається на сусідніх вулицях.
  2. Швидкість передачі інформації велика і її можна поширити за межами країни.
  3. Надання простору для організації. Це важливо, бо раніше місце для організації мало бути переважно фізичним: ви мали зібратися з людьми на вулицях, а це могло бути небезпечним у деяких країнах. А тут є сторінки у Фейсбуці тощо. Можна набагато швидше і економніше координувати свою діяльність.
    Але дехто говорить, що тут є і недоліки. Так, люди можуть не отримати бажаного: якщо вони бачать, що все по Інтернету швидко організовується, то вони можуть чекати, що і результат буде швидким.
  1. Ви можете оновлювати інформацію у реальному часі.
  2. Соціальні медіа — це мережа. Коли ви отримуєте інформацію про певний протест із новин, то ви отримуєте його з абстрактного джерела. А коли ви включаєте соціальні медіа, особливо якщо це ідентифікована форма вашої участі, коли ви спілкуєтеся з людьми про певні політичні дії, що передбачає прийняття рішення з вашого боку, ви отримуєте інформацію у рамках мережі, до якої ви приєдналися ще до цієї події. Інформація надходить до вас від друзів, ці люди для вас щось значать. Ця інформація вже оцінена тією людиною, з якою у вас були відносини протягом певного часу. Ви бачите, що багато людей ставлять вподобайки і це теж впливає на кінцеве рішення. Згадайте пост Мустафи Найєма, де зазначалося, що якщо він набере тисячу лайків, то люди виходять на вулиці. Це буквально говорить про те, про що я зараз кажу.

60 чи 50% учасників протесту, Євромайдану, казали, що вони виявили інформацію про нього у Фейсбуці або Вконтакте. Це означає, що велика кількість людей отримували інформацію саме через соціальні медіа.

Політична еліта і соціальні медіа

Арабська весна дуже вплинула на розвиток соціальних медіа, адже саме тоді почав розвиватися такий спосіб поширення інформації. Основне, що ми бачимо, реальні події викликали пікову передачу інформації. Завжди є докази, які вказують, що соціальні медіа відіграють певну роль, бо ми не побачили підтверджень протилежному.

Хочу звернути увагу на те, що еліта також користується соціальними медіа: Кличко, Яценюк, Порошенко та інші у часи Євромайдану були активними дописувачами. Так, Яценюк розмістив свій пост англійською мовою, а Кличко — українською. Це важливий момент. Пост Яценюка одразу дослівно з’явився у «Нью-Йорк Таймс». У нього не було прес-конференції, йому не треба було спілкуватися з журналістами, але твіт передрукувала газета,  яку читають мільйони людей по всьому світу. Це означає, що і таким способом можна використовувати соціальні медіа й еліта теж поводить себе стратегічно за їх допомогою.

Ми мали певний період часу, коли велися дискусії, чи відіграють соціальні медіа якусь роль у протестах. Зараз ми живемо у такому світі, де дуже важко уявити собі, з деякими винятками, що у нас був би можливий масовий протест, який би не містив у собі компоненту соціальних медіа. Неможливо уявити протест без них зараз. У нас дедалі більше даних, що соціальні медіа відображають події і впливають на них.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...