Чому насправді Порошенко позбавив громадянства Саакашвілі. Політогляд тижня

img099

Топ-подією тижня стало позбавлення Саакашвілі українського громадянства. Це викликало цілком однорідну реакцію в українському суспільстві, втім, чи все так однозначно і які справжні мотиви президента, розбирався Дмитро Посипанко.

Міхо без громадянства

В Україні зараз політичне затишшя, яке викликане банальним відпускним періодом. Але це затишшя було порушене новиною про те, що Президент Порошенко позбавив екс-президента Грузії Михеїла Саакашвілі українського громадянства, яке сам йому і надав 2 роки томку перед призначенням головою Одеської ОДА.

І тут у соцмережах і у ЗМІ почалася масова істерика про те, що Порошенко відновлює авторитарний (чи навіть диктаторський) режим в Україні, що Порошенко позбувається одного з головних своїх політичних опонентів, що Порошенко зробив фатальну помилку і перетворився на Януковича.

Читайте також: Саакашвілі прокоментував позбавлення його статусу громадянина України

Але давайте спробуємо тверезо оцінити ситуацію. Чим запам’ятався Саакашвілі в Україні? Та нічим. Він нічого не зробив, перебуваючи на посаді голови Одеської ОДА. Він займався виключно самопіаром і дешевою демагогією. Він навіть спробував себе у ролі ведучого якогось дешевого і популістичного ток-шоу, яке мало на меті лише розкручувати самого Саакашвілі. Він створив партію «Рух нових сил», де нових то облич практично і немає.

Чи справді Порошенко позбувається одного з основних політичних конкурентів? Так, але не Саакашвілі. Бо український грузин йому зовсім не конкурент на президентських виборах 2019 року, адже навіть маючи українське громадянство, він ще років 8 не має права балотуватись на цю посаду. Та й навіть, якщо і б мав він таку можливість, то зі своїм рейтингом в 1% він не розглядається, як серйозний опонент.

А от його партія Порошенкові потрібна. Адже вона якнайкраще вписується у президентську тактику розпорошення електорального поля. «Рух нових сил» може бути одним з найкращих конкурентів «Батьківщини», Радикальної партії Ляшка чи партій Гриценка або того ж Наливайченка, адже вони всі спекулюють на популістичних гаслах і їхні меседжі до виборців майже не відрізняються між собою.

Позбавлення Саакашвілі українського громадянства жодним чином не впливає на можливість функціонування його партії. Ба більше, за рік своєї діяльності вона сягнула аж півторавідсоткового рейтингу, і це не могло не злити Порошенка. Тому він вирішив підвищити її рейтинг таким дивним і цікавим способом.

Це рішення фактично не вплине на електоральну підтримку Порошенка, а навіть, якщо і вплине, то зовсім не смертельно. І ці втрати команда Порошенка собі компенсує восени, коли Гройсман проверне свою славнозвісну пенсійну реформу і дасть тим, хто ще вірить у популізм, щомісячну підвищену пенсію.

Партія «Батьківщина» запустила флешмоб з хештегом #СтопДиктатура

А от рейтингу партії Міхо додасть. І чим більш рейтинговою вона ставатиме, тим менше підтримки буде не у Порошенка, а у його головної опонентки Юлії Тимошенко, тому що електорату, який віддано вірить у популістичні лозунги, з кожним роком меншає. Та й мати такого крота, як Саакашвілі, у таборі своїх головних опонентів для Порошенка теж дуже важливо.

Тепер, коли показово зроблено з Саакашвілі чергову жертву режиму, мало хто запідозрить його у прихованій грі з Порошенком. А інформація про найпідступніші кроки опонентів буде надходити в аналітичні центри влади дуже оперативно, а головне, вона буде точною. Не даремно кажуть, хто володіє інформацією, той володіє світом. Порошенко, володіючи всією оперативною інформацією зі штабів своїх опонентів, може тактично правильно діяти на шляху до свого другого президентського терміну.

Та й час для такого кроку Президент обрав майже ідеальний, адже, нагадаю, в Україні політичне затишшя і зараз майже ніхто не цікавиться політикою, тому й шуму великого не вдасться підняти.

Читайте також: Інформація про позбавлення громадянства Саакашвілі підтвердилась: як реагують у соцмережах

Особисто я впевнений, що Порошенко не наважився б на такий крок, якби не усвідомлював, що жодної критики у його бік з-за кордону не буде, зокрема зі Сполучених Штатів Америки. Саакашвілі був віп-персоною для адміністрації Обами, але для Трампа він ніхто і звуть його ніяк. Та й у Європі Міхо вже давно перестали сприймати, як політика світового рівня. Тому не виключаю, що Саакашвілі стане розмінною монетою у домовленостях «великих світу цього».

Я не здивуюсь, якщо в кінці кінців, вийде така ситуація, що Трамп руками Порошенка поверне Саакашвілі в Грузію, а там Путін руками Маргвелашвілі посадить його до в’язниці. Якщо така рокіровка якось вплине на відновлення державного суверенітету України, то я обома руками «за».

І на завершення. Я прекрасно розумію, що після цього тексту буду зарахований до банди порохоботів, але іноді просто потрібно вмикати мізки. Я розумію, що у нас багато політиків з майже нульовим рейтингом активно виступають на захист позбавленого громадянства Саакашвілі, але роблять вони це не тому, що так сильно за нього хвилюються чи переймаються долею демократії в Україні, а тому, що таким чином вони хочуть стати популярними і потрапити у цю систему влади.

У нас багато хто критикує Порошенка за те, що він так «підло» поступив з Саакашвілі, але критикувати треба було починати тоді, коли він надав Міхо громадянство нашої країни, опираючись лише на політичну доцільність і тиск з боку Сполучених Штатів. Та й не тільки йому. Тоді у нас з’явилось багато заробітчан, які тут працювали зовсім не за зарплату українського чиновника, а за донорські кошти, які виплачувались у конвертах. Результати цієї «роботи» ми всі відчули на собі і ще довго будемо відчувати. Тому не потрібно аж так плакати за цими «реформаторами». Україна з ними нічого не здобула, і без них нічого не втратить.

Твіт Трампа і нові санкції США

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп цього тижня знову згадував про Україну. Але не цей раз це відбулось у його Твіттері і приємного для України там було мало. Зокрема, Трамп публічно заявив, що Україна саботувала його передвиборчу кампанію. І такі дії нашої держави були спрямовані на просування кандидатури його опонентки – Гілларі Клінтон.

Американський лідер закликав Генпрокурора США розслідувати цей випадок. По великому рахунку, цей твіт Трампа скерований більше на американського виборця, ніж українську владу, оскільки довіра до нього в американському суспільстві упевнено падає і йому потрібно мобілізовувати своїх прихильників. А найкраще це можна зробити шляхом чергової концентрації на минулих виборах.

Читайте також: В Україні нині більше російських танків, аніж у всіх країнах Західної Європи, – Волкер

Але для української влади у цьому повідомленні є теж важливі месиджі. По-перше, Трамп дав зрозуміти, що поведінку наших очільників держави в 2016 році він не забув і буде час від часу їм нагадувати про їхню помилкову тактику підтримки Гілларі Клінтон.

По-друге, виглядає так, що переговори Порошенка з Трампом відбувались не настільки добре, як нам це подала наша влада. Не виключено, що насправді цих переговорів не було взагалі, а було лише церемоніальне рукостискання для фотографії.

І по-третє, стратегічного партнерства, про яке нам постійно розказує наша влада, між адміністраціями Трампа і Порошенка найближчих чотири роки нам не бачити. Можливо саме тому Президент Порошенко почав робити ставку на французького лідера Макрона і його план відновлення суверенітету України. Добре, що Президент в Сполучених Штатах не все вирішує.

Зокрема це стосується запровадження санкцій. Цього тижня американський парламент (і Палата представників, і Сенат) майже одноголосно прийняли рішення про запровадження нових економічний санкцій проти Ірану, КНДР та Російської Федерації – закон «Протидія супротивникам Америки через санкції». Цей акт суттєво посилює та розширює санкції проти Росії, а також законодавчо закріплює чинні санкції; створює механізм обов’язкового погодження з Конгресом США можливого рішення Президента США з послаблення санкцій, в тому числі і антиросійських; передбачає можливість запровадження санкцій проти державних підприємств РФ, що здійснюють операції у металургійній та гірничо-видобувній галузях, та на залізничному транспорті; посилює антиросійські секторальні санкції щодо фінансового сектору РФ та російської енергетики; передбачає запровадження санкцій у зв’язку з діяльністю уряду РФ у напрямку підриву кібернетичної безпеки.

Читайте також: Манафорт співпрацює зі слідством щодо ймовірного втручання Росії у вибори США

Законом також надається право Президенту США у координації з союзниками Сполучених Штатів запровадити санкції проти фізичних та юридичних осіб, що сприяють розвитку та обслуговуванню російських експортних нафто- та газопроводів. Тепер справа лише за Трампом, який має підписати цей законодавчий акт.

Зважаючи на те, що згадуваний твіт Трампа дивним чином співпав з голосуванням Конгресу за ці нові санкції, то можливо буде накладене вето. Однак, майже одноголосне голосування обох палат парламенту США за нього, фактично не залишає шансів Трампу не підписати цей закон. А от наскільки ефективним він стане, покаже час. Та й, чи зможе наша влада скористатись цим додатковим тиском на Російську Федерацію у питанні відновлення власного суверенітету, ми дізнаємось трохи згодом. Хочеться вірити, що так.

Дмитро ПОСИПАНКО,

Світ на порозі нової холодної війни. Політичний огляд тижняполітичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут.

Ілюстрація Ігор ДАНИЛИХА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: